Турецький суд заборонив пресі висвітлювати тему конвоїв зі зброєю до Сирії
Турецький суд заборонив пресі висвітлювати тему конвоїв зі зброєю до Сирії
Суд міста Адана – адміністративного центру вілайєту Сейхан – не дозволяє медіа публікувати будь-яку інформацію про конвої до кінця розслідувань. Відомості про це кваліфікуються як державна таємниця. Судове рішення, оприлюднене на сайті Вищої аудіовізуального ради Туреччини (RTÜK), стосується усіх засобів масової інформації на території країни.
«Репортери без кордонів» привертають увагу до того, що протягом січня турецька поліція двічі перехоплювала поблизу сирійського кордону у районах Адана і Хатай транспортні конвої, в яких, як підозрюють, перевозили зброю. Однак після того, як в ситуацію втрутилася місцева влада, вони продовжити свій маршрут, а співробітників поліції, які проводили розшук, було покарано.
Через ці інциденти в турецьких медіа активізувалася тема про боротьбу уряду Реджепа Тайїпа Ердогана та представників виконавчої влади, які належать до релігійної громади, очолюваної Фетхуллою Ґюленом (Fethullah Gülen). Її провідник, колишній імам, є громадським діячем. У 2013 році журнал Time включив до списку 100 найвпливовіших людей світу. Наразі Ґюлен знайшов притулок в американському штаті Пенсильванія. Звідти він проповідує традиційну форму турецького ісламу, а в політичній сфері – принципи демократії, багатопартійності та діалогу.
Протистояння між двома колишніми союзниками, відзначають «Репортери без кордонів», домінує на політичній арені Туреччини відколи у грудні минулого року вибухнули корупційні скандали, що скомпрометували уряд.
Акт цензури стосовно конвоїв зі зброєю порушує право населення Туреччини отримувати інформацію на тему, що становить суспільний інтерес, вважає медіа-організація. Під видом національної безпеки влада знову намагається зашкодити законним дебатам з питань зовнішньої політики, маніпулює інституціями у війні між урядом Ердогана та релігійним об’єднанням Ґюлена.
«Репортери» звертаються до турецького суду із закликом негайно скасувати «несумірну» заборону на висвітлення у пресі гострої теми. «У поляризованому середовищі дуже важливо, щоб усі сторони поважали незалежну діяльність журналістів з дотриманням професійної етики, поза межами будь-якого політичного порядку денного», – заявив завідувач бюро Східної Європи та Центральної Азії «Репортерів без кордонів» Йоганн Бір (Johann Bihr).
Останнє судове рішення свідчить про різке погіршення стану свободи преси в Туреччина, наголошує RSF і наводить на підтвердження цього інші свіжі факти.
11 лютого, за декілька днів після появи повідомлень, що засвідчили втручання влади у діяльність медіа, прем'єр-міністр Ердоган визнав, що він телефонував керівникові телемережі HaberTürk, вимагаючи вилучити з екрану банер із посиланням на заяву лідера опозиційної партії Націоналістичний рух (MHP)
7 лютого влада в Анкарі за розпорядженням Ердоґана депортувала з країни азербайджанського журналіста Махіра Зейналова (Mahir Zeynalov), одруженого на громадянці Туреччини, який жив у країні упродовж 4 років. Репортера щоденної англомовної газети Today Zaman, близького до релігійної громади Ґюлена, за критичні повідомлення на Twitter було звинувачено в «образі прем'єр-міністра». Перша з 1995 року депортація закордонного журналіста, здійснена через два дні після ухвалення парламентом закону щодо посилення цензури Інтернету, свідчить сама за себе.
16 лютого сотні журналістів влаштували у Стамбулі демонстрацію протесту проти кіберцензури та втручання держави у редакційну політику медіа.
За світовим рейтингом свободи слова RSF 2014 року Туреччина посіла 154-е місце серед 180 країн. За оцінкою Комітету захисту журналістів (CPJ) вона лишається «головною тюремницею» світу для журналістів.