З такою ініціативою «Репортери» двічі протягом короткого часу апелювали до Організації Об’єднаних Націй, повідомляє сайт RSF.

Цього тижня «Репортери без кордонів» звернулися з листом до генерального секретаря ООН Пан Ґі Муна, а раніше –до постійного представництва Литви при ООН. У травні ця країна головуватиме у Раді Безпеки.

RSF нагадує у листах, що торік  жертвами обезголовлення бойовиками «Ісламської держави в Іраку і Леванті» (ISIS) стали американські журналісти Джеймс Фоулі (James Foley) і  Стівен Сотлофф (Steven Sotloff). Радикальні  ісламісти також викрали й публічно стратили іракського журналіста, Рааду Мохамеда  Аль-Азауї (Raad Mohamed Al-Azaoui).

Ісламістське угруповання Jahbat Al-Nosra чинило напади на репортерів,  особливо на співробітників сирійських  проурядових ЗМІ та брало в полон закордонних журналістів, відзначає організація. У багатьох жорстоких акціях проти сирійських журналістів винні й урядові війська.

«Репортери без кордонів» обґрунтовують свою ініціативу ухваленою 2006 р. Радою Безпеки ООН резолюцією №1738 щодо безпеки журналістів та двома  попередніми  резолюціями Генеральної Асамблеї ООН з проблеми безкарності  за злочини проти журналістів.

Генеральний  секретар RSF Крістоф Делуар (Christophe Deloire) пише: «Щоб пролити світло на жахливі акції, які кояться щодо журналістів у воєнних зонах і віднадити воюючі сторони  від їхнього продовження, Раді Безпеки ООН слід негайно передати питання про становище у Сирії та Іраку, де були  скоєні військові злочини проти репортерів, на розгляд прокуророві Міжнародного кримінального суду».

Відколи було ухвалено резолюцію №1738 країни-члени Ради Безпеки підтверджували своє бажання захистити безпеку журналістів. Тепер, наголошує очільник RSF, їм слід продемонструвати  що вони мають на увазі, ініціюючи на словах процес, мета якого – притягнути до правосуддя винуватців злочинів проти медійників.

«Якщо  вони цього не зроблять, - застерігає Делуар, - то доведуть своє лицемірство».

Міжнародний кримінальний суд (МКС), на який покладає сподівання RSF – правова інституція, що постійно дії з 2002 року. До його компетенції входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини та  злочини проти людяності.  МКС не належить до офіційних структур ООН, однак може порушувати справи за поданням Ради Безпеки.