Про це повідомила The Guardian.

71-річну Гао Ю засудили за звинуваченням у тому,  що вона передала «стратегічний» документ закордонним медіа.

Речник МЗС Китаю заявив на брифінгу журналістам, що її справу розглядали «згідної   із законом».

Однак поліція патрулювала територію прилеглу до будівлі суду по  периметру.  Журналістів  і дипломатів, які зібралися там, не допустили на слухання.

Брат засудженої Гао Вей (Gao Wei) заявив Associated Press, що суд нехтував заявами захисників Гао Ю та об’єктивними свідченнями й  дослухався тільки до обвинувачення.

За словами одного з  адвокатів, суд  відмовився  надати  слово  засновнику  the Mirror Media Group, що першою оприлюднила «Документ №9» Document No 9 і заперечує, що отримала його від  Гао Ю.

Натомість гонконгзький журнал Minjing Monthly, якому Гао Ю нібито надала документ, оприлюднив заяву, в якій стверджував, що висунуті проти неї звинувачення – фальшиві. Це видання вперше  розповіло про «Документ №9» ще у серпні 2013 року.

Адвокат Гао Ю відзначив, що обвинуваченню бракувало реальних  доказів вини підсудної. Тож вони  побудували справу на зізнанні журналістки, що було здобуте під тиском: вона боялася за долю  сина,  який перебував під вартою. Пізніше Гао Ю відмовилася від вимушеного зізнання.

Перший секретар представництва ЄС у Китаї Рафаел Дрошевскі (Raphael Droszewski) заявив репортерам поблизу будівлі суду, що вирок Гао Ю посилив його тривогу щодо становища захисників прав людини, зокрема, юристів і  журналістів.

Перший секретар посольства США у Пекіні Ден Бірс (Dan Biers) сказав: «Ми  повністю розчаровані вироком». 

Дослідниця Human Rights Watch з азійських проблем Мая Вань (Maya Wang) кваліфікувала вирок Гао Ю як «пародію на правосуддя і ще  один виклик свободі  слова  у Китаї». 

Amnesty International заявила, що Гао Ю стала жертвою нечітко сформульованого свавільного закону про державні таємниці, який часто  використовується  для придушення свободи  слова.

МФЖ засудила вирок Гао Ю як «обурливу атаку на медіа та на право громадськості на інформацію.  Наймасовіша глобальна медійна організація закликала журналістів світу  вимагати її беззастережного звільнення.

Судовий вердикт, вважають аналітики, підтвердив автентичність призначеного для внутрішнього користування КПК «Документу №9», навколо якого виник ажіотаж.  Про  нього повідомлялося з червня  2013 року, однак китайське  керівництво  ніколи не обговорювало його відкрито.

У документі йдеться про рішуче приборкання поширення ідей західної демократії, універсальних  цінностей, громадянського суспільства,  свободи преси, які КПК  розцінює як  загрозу своєму правлінню.

За опозиційну журналістську і  громадську діяльність Гао Ю постійно  зазнавала репресій влади. Під час попереднього перебування у тюрмі її було відзначено нагородою Всесвітньої асоціації газет (World Association of Newspapers) – «Золотим пером Свободи» (The Golden Pen of Freedom). Гао Ю також удостоїли нагороди «За мужнісГть у журналістиці» (Courage in Journalism Award) Міжнародної жіночої медіафундації (International Women's Media Foundation). Віденський Міжнародний інститут преси (IPI) назвав її однією із 50 «Героїв за свободу світової преси» (World Press Freedom Heroes).  1999 року Гао Ю стала першою лауреаткою престижної премії ЮНЕСКО «За свободу світової преси» імені колумбійського журналіста-розслідувача Гільєрмо Кано (UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prize).