Про це з посиланням на офіційні джерела повідомила Reuters.

Британська інформаційна агенція характеризує це як «усунення подразника у двосторонніх відносинах».

Торік сеульська прокуратура звинуватила японського журналіста у публікації статті, що ґрунтувалася «на хибній інформації».

У ній стверджувалося, що під час найбільшої у Південній Кореї за останні 40 років морської катастрофи президент країни Пак Кин Хе перебував невідомо де.

Японського журналіста не арештували, однак йому заборонили виїздити за межі Південної Кореї.

Південнокорейські ЗМІ стверджують, що нове рішення стосовно Като було ухвалено «з гуманітарних міркувань». Спонукою стало те, що його мати хворіє і він протягом 8 місяців не зустрічався з родиною.

Shinbun Sankei вітала цей крок, однак не минула нагоди розкритикувати судове звинувачення. Головний редактор токійського офісу видання Такеші Кобаяші (Takeshi Kobayashi) охарактеризував його як «серйозне порушення свободи слова». Він висунув вимогу південнокорейській владі негайно відмовитися  від звинувачення.

В унісон з цим виступила влада. Представник Кабінету міністрів Японії Йошіхіде Суга (Yoshihide Suga) заявив на прес-конференції: «Ми й надалі закликатимемо уряд Південної Кореї до того, щоб він реагував відповідним чином».

Нагадаємо, рік тому, 16 квітня, у Південній Кореї паром з 476 пасажирами перевернувся і затонув. Понад як  300 з них поглинула стихія.

Тоді Японія висловила протест стосовно судового звинувачення і заявила, що воно може серйозно порушити свободу слова й негативно вплинути на двосторонні відносини.

Південна Корея це заперечувала, стверджуючи, що справу розглядають на правових засадах. «Це не має стосунку до відносин між Південною Корею та Японією, - заявляв речник МЗС у Сеулі. - Тож недоречно робити з цього питання  дипломатичну проблему».

Відносини між двома країнами – прохолодні, оскільки Південна Корея вважає, що японські лідери не бажають «належним чином» спокутувати колоніальне військове минуле своєї країни. Reuters зауважує, що йдеться, зокрема, про корейських «жінок для утіх», які під час Другої світової війни змушені були працювати в японських військових будинках розпусти.