Про це йдеться на офіційному сайті організації. Вимірювання індексу здійснювалось  у період з 15 жовтня 2013 року по 14 жовтня 2014 року.

На перших місцях рейтингу розмістилися Фінляндія, Норвегія, Данія, Нідерланди, Швеція, Нова Зеландія.

П’ять  останніх сходинок списку посіли Китай, Сирія, Туркменістан, Північна Корея та Еритрея.

У своїй доповіді «Репортери» зазначають, що у 2014 році було зафіксоване погіршення становища свободи слова по всьому світу. Організація нагадує, що минулий рік запам’ятався війнами, зростанням загроз від недержавних утворень, жорстокістю під час демонстрацій, економічною кризою і відповідно зниженням свободи медіа.

Найсильніше падіння свободи слова спостерігалося в Андоррі (зниження на 27 пунктів рейтингу), Східному Тіморі (на 26), Конго (на 25), Італії (на 24), Венесуелі (на 20).

Україна, порівняно з Індексом 2014-го, опустилася на дві сходинки – із 127 на 129. Росія, порівняно із попереднім роком, втратила 4 пункти та займає 152 місце в рейтингу.

Організація нагадує, що під час Майдану журналісти в Україні систематично ставали жертвами «Беркуту».

«З часу здобуття незалежності у 1991 році – це найгірший період в історії України, - зазначають “Репортери без кордонів”. – Жорстокі каральні заходи щодо протестів, зрештою, призвели до повалення Віктора Януковича, а подальші бойові дії у східному  регіоні спричинили зростання насильства та інших порушень щодо журналістів».

Організація нагадує, що новий уряд розпочав роботу над запровадженням суспільного мовлення, однак війна та позачергові вибори затримали розгляд інших обіцяних реформ.

«Тимчасом, створення міністерства інформації демонструє, що уряд схильний до медіаконтролю у відповідь на виклики у сфері безпеки. Кілька обмежувальних законопроектів були відхилені в останню хвилину, однак є загроза, що вони можуть бути реанімовані навіть у більш жорсткій формі, якщо війна затягнеться».

«Репортери без кордонів» окремо пишуть про те, що навесні 2014 року на сході України «проросійські активісти, які не визнають центрального уряду через його про європейськість», проголосили «сепаратистські» республіки.

Ці псевдо-держави робили спробу перейняти контроль за наявними адміністративними та цивільними структурами, зазначає RSF.

«Журналісти ставали їхніми мішенями, піддавалися прямим нападам або не отримували доступу на території, контрольовані бойовиками», - йдеться у звіті.

Із травня 2014 року чотири медіапрацівники були вбиті, коли намагалися висвітлювати конфлікт, а десятки журналістів були затримані бойовиками самопроголошених республік Донецька та Луганська, нагадує організація.

Автори звіту також додають, що коли не діяли погрози, руйнування редакційних офісів чи взяття в полон, групи бойовиків просто замінювали керівників газети на інших найнятих редакторів. Зіштовхнувшись із неможливістю працювати в регіоні, багато журналістів поїхали звідти. Ті, хто залишилися, працюють в атмосфері гнітючої самоцензури, зауважує RSF.

«Репортери без кордонів» також резюмують, що російська пропаганда долучилася до того, що жителі східних регіонів України розглядали Київ як джерело смертельної загрози. «Уряд у відповідь не зміг встояти перед спокусою контролю новин та інформації», - пише RSF, нагадуючи про заборону російських телеканалів та ненадання можливості перетину кордону російським журналістам.

Всього «Репортери без кордонів» досліджували 180 країн світу. Індекс свободи преси відображає стан свободи слова у країні - для журналістів, ЗМІ та громадян, які користуються інтернетом (netizens), а також фіксує заходи, які вживаються державними органами для забезпечення свободи медіа.

Організація здійснює кількісне та якісне дослідження, в тому числі опитування журналістів, юристів та представників громадських організацій у кожній країні. До уваги беруться такі категорії як: плюралізм, незалежність ЗМІ, самоцензура, законодавство, прозорість, інфраструктура, погане поводження (образи та насилля над журналістами).