Організація закликає Гавану звільнити ув’язнених журналістів.

«Разом з відновленням дипломатичних відносин прийшов час, коли на Кубі мають бути встановлені нормальні стосунки з незалежними репортерами. Починати слід з негайного звільнення свавільно кинутих за ґрати двох журналістів і блогера», - заявила завідувачка американським бюро RSF Клер Сан Філіппо (Claire San Filippo).

За її словами, організація сподівається на те, що буде покінчено із залякуваннями та погрозами, і журналісти зможуть виконувати свої обов’язки «вільно й без тиску».

«Нині кубинці,більшою мірою, ніж будь-коли повинні користуватися незалежною, плюралістичною інформацією», наголосила речниця «Репортерів».

Для Куби - країни, де стан свободи інформації й досі вельми проблематичний, це великий виклик, вважають «Репортери без кордонів.

Уряд повністю монополізує цю сферу і не терпить незалежних медіа, за винятком декількох католицьких журналів. Він санкціонує діяльність лише офіційних ЗМІ – національного телебачення та радіо і двох газет – Granma і Juventud Rebelde з їхніми місцевими філіями.

Це серйозно обмежує доступ до вільної, незалежної інформації. Влада контролює також діяльність закордонних журналістів, надаючи акредитацію вибірково та видворяючи репортерів, які, на її думку, «надто негативно» ставляться до режиму.

Доступ до інтернету на Кубі, як і раніше, лишається вкрай обмеженим через надмірно високу вартість і посилений контроль, наголошує RSF.

Відсутній доступ до незалежних кубинських сайтів, розміщених за кордоном, таких як: PayoLibre, HablemosPress, Cubanet, CubaEncuentro тв Martí Noticias.

Щоб виправдати обмежене використання інтернету, влада часто посилається на ембарго США. Однак встановлення Венесуелою підводного оптоволоконного кабелю ALBA-1 засвідчує політичну волю офіційної Гавани контролювати мережу.

Крім того, що у ЗМІ відсутній плюралізм, не припиняються репресії проти журналістів і блогерів, критично налаштованих до уряду.

Після того, як під час «Чорної весни» (Primavera Negra) 2001 року звільнили останнього репортера, медійники, блогери та активісти інтернету зазнавали погроз, наклепницьких кампаній та свавільних арештів.

До сьогодні ув’язнені журналісти Йоенні де Хесус Герра Гарсіа (YoennideJesúsGuerraGarcía)та Хосе Антоніо Торрес (José AntonioTorres), а також блогер Анхель Сантєстебан-Прат, який неодноразово заявляв, що його катували.

За рейтингом свободи преси РSF Куба посіла 2014 року 170 місце серед 180 країн світу, посівши останню сходинку серед держав Північної та Південної Америки.