«Президент хоче, щоб я став на коліна і вибачився перед ним. Однак я ніколи цього не зроблю», - заявив еквадорський журналіст кореспонденту Комітету захисту журналістів (CPJ) Джону Отісу (John Otis).

У блозі на сайті медіаорганізації Отіс пише про те, як відбилося перебування у підпіллі на житті журналіста.

«Немає поряд дітей. Бракує грошових надходжень, окрім невеличких сум за авторським правом. Родина постійно міняє помешкання. Однак Фернандо Вільвісенсіо підтримує бойовий дух», - пише кореспондент.

Для  журналіста і політичного активіста Фернандо Вільявісенсіо втеча означала долати річки у джунглях Амазонії, їсти крокодиляче й мавпяче м'ясо та писати нову книгу, ховаючи манускрипт у безпечних місцях.

Ці та інші подробиці страдницького  життя репортера кореспондент КЗЖ змалював на основі докладного інтерв’ю.

Вільявісенсіо почав жити нелегально у березні ц. р. після того, як національний суд підтвердив винесений йому вирок – 1,5-річне тюремне ув'язнення за образу президента Рафаеля Корреа.

Спочатку він шукав притулку у індіанців племені кічва, які привернули до себе увагу боротьбою проти видобутку нафти на їхніх землях.

Президент Корреа вимагав від них видати журналіста та двох інших опозиціонерів. Урядові війська звужували навколо них коло.

Щоб не наражати індіанців на небезпеку, опозиціонери покинули їхню територію. Тепер, щоб уникнути переслідувань влади, Фернандо Вільявенсіо мандрує країною.

У ризикованих мандрах він спромігся написати книгу Sarayaku, названу так як територія, на якій переховувався. Це історію життя Вільявісенсіо як втікача, переслідуваного владою. Її опубліковано  у листопаді, після того, як журналісту вдалося доправити рукопис дружині Вероніці Сараус (Veronica Sarauz). Вона відреагувала текст і надіслала його видавцеві.

«Якщо я не писатиму, то помру», - сказав 50-річний журналіст під час інтерв’ю КЗЖ, яке відбулося у безпечному місці.

Фернандо Вільявісенсіо кинув виклик владі ще у 18-річному віці. Тоді він заснував газету PrensaObrera, яка боролася за профспілкові права, проти військової диктатури, що панувала в країні, і вперше потрапив під арешт.

Журналіст-розслідувач працював у державній нафтовій компанії EP Petroecuador, і в багатьох статтях та у декількох книгах викривав корупцію та пов’язане з розвитком національної галузі промисловості забруднення навколишнього середовища. Завдяки знанням і доступу до офіційних джерел, за свідченням еквадорських журналістів, він став цінним носієм інформації з цієї важливої теми.

У грудні минулого  року агенти увірвалися до будинку Фернандо, конфіскували комп'ютери й тисячі документів.

Лівий президент Рафаель Корреа особисто звинуватив його у незаконному отриманні урядових електронних повідомлень після того, як журналіст оприлюднив внутрішню пошту. Ці дані пов'язані з позицією еквадорського уряду під час тривалого судового процесу проти нафтової компанії Chevron.

В інтерв'ю КЗЖ журналіст охарактеризував рейд у його помешканні як спробу вилучити інформацію, що потенційно компрометує уряд, і встановити джерела, якими він користувався.

Влада й досі не сформулювала проти Фернандо Вільявенсії звинувачень у цій справі і не повернула конфісковані документи та обладнання.

Рішення національного суду Еквадору видати ордер на арешт Фернандо Вільявісенсіо пов’язане з винесеним йому 2011 року вироком до 1,5 тюремного  ув’язнення за дифамацію Корреа.

Тоді  він та двоє інших опозиціонерів подавали позов до генеральної прокуратури проти президента, який неправомірно використав військову силу.

Корреа відповів контрпозовом. Суд виніс їм тюремні вироки, а також зобов’язав опозиціонерів вибачитися перед головою держави і відшкодувати йому моральні збитки на суму $140 тис.