«Репортери без кордонів» опублікували доповідь про становище афганських журналістів напередодні президентських виборів

00:00,
4 Квітня 2014
1086

«Репортери без кордонів» опублікували доповідь про становище афганських журналістів напередодні президентських виборів

00:00,
4 Квітня 2014
1086
«Репортери без кордонів» опублікували доповідь про становище  афганських журналістів напередодні президентських виборів
Події в Афганістані, що перебуває у хронічному стані нестабільності та воєн, постійно привертають увагу світової преси та медіаорганізацій. Напередодні призначених на 5 квітня виборів глави держави «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднили доповідь «Президентські вибори в Афганістані: місцеві медіа на лінії фронту».

На цих виборах оберуть наступника Хаміда Карзая, який був президентом із 2001 року після повалення режиму талібану і за законом на може балотуватися на третій термін.

У розділі «Ключова роль медій та президентські вибори» відзначається, що довіра до них має вирішальне значення напередодні наміченого на цей рік виведення з Афганістану  очолюваних НАТО Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF). На думку «Репортерів без кордонів», зважаючи на можливість виборчого шахрайства та корупцію, ЗМІ повинні відіграти ключову роль як джерело інформації для населення та як спостерігачі за тим, щоб вибори відбулися вільно й демократично.

Медіаорганізація посилається на висловлювання представників афганських ЗМІ. Редактор Pajhwok Afghan News Деніш Карохел (Danish Karokhel) вважає висвітлення виборчого процесу професійним і водночас громадянським обов’язком журналістів. За його словами, йдеться не тільки про те, щоб представити кандидатів у президенти та їхні програми, а й простежити виконання ними обіцяного. Так, президент Хамід Карзай, час якого добіг кінця, «зі 100 обіцянок виконав заледве 7», зазначає Карохел.

Представник South Asia Free Media Association Зіа (Zia Bomia) вбачає обов’язок афганських журналістів у тому, щоб настирливо закликати людей голосувати та сприяти, щоб вони не піддавалися залякуванням талібану.

Очільник Афганської федерації журналістів (The Afghan Journalists Federation) Фахім Дашті (Fahim Dashti) заявив: «Питання у тому, чи маємо ми достатні ресурси, щоб зіграти свою роль як журналісти». Він дає на це схвальну відповідь. Порівняно з попередніми виборами медіа стали розвиненішими, тепер у країні більше професійних журналістів. Однак йдеться і про відповідальність уряду. «Чи насправді  бажає він захищати журналістів? – запитує Дашті. – Щодо останнього я не оптиміст».

Заступник міністра культури та інформації Мобарез Рашеді (Mobarez Rashedi) визнав існування в країні ряду проблем у сфері медіа, зокрема, «значного зволікання з ухвалою закону стосовно доступу до інформації». Однак він стверджував, що його відсутність не перешкодить  журналістам під час наступних виборів.

У розділі «Медіа та журналісти не захищені від насильства» медіа організація відзначає один із головних факторів, що підриває ЗМІ в Афганістані – відсутність професійної безпеки. Південь і Схід  країни фактично перебувають під контролем талібану і стали «чорними дірами» у сфері новин, що поширюються й на інші частини країни.

Замовники убивств журналістів та кіллери користуються безкарністю. Висновок очевидний: неспроможність, а в більшості випадків небажання поліції та судових органів арештовувати та засуджувати винуватців злочинів проти репортерів, викликають сумнів щодо зобов’язання уряду у Кабулі як гаранта верховенства права.

Афганські медійники заплатили за це упродовж 12 років високу ціну. З 2002-го у зв’язку з професійною роботою загинуло щонайменше 19 журналістів. Більшість убивць не були покарані. У доповіді докладно описані конкретні випадки вчинених злочинів.

Серед загиблих журналістів є й жінки. Це директорка радіостанції Sada–e-Sol Закіа Закі (Zakia Zaki), ведуча каналу Tolo TV Шіма Резай (Shima Rezai) та ведуча каналу мовою пушту Shamshad TV Шакіба  Санга Амадж (Shakiba Sanga Amaj). Поліція розглядає їхні справи як «приватні», не пов’язані з професійною роботою.

Очільниця медіа-групи Killid Наджіла Аюбі (Najila Ayubi) розцінює присутність жінок в афганських медіа як «велике досягнення». Вони очолюють 30 приватних медій, однак жодного державного. Жінки зіштовхуються з «незліченними труднощами». Тиск на журналісток посилився, особливо у провінціях, через патріархальні погляди на роль жінки у суспільстві. Вони зазнають насильства й помсти навіть у своїх родинах. «Звинувачення в аморальності чи в поведінці, що суперечить цінностям суспільства, стають приводом для того, щоб змушувати журналісток  повертатися до домашніх вогнищ», – відзначає Аюбі.

У розділі доповіді «Динамізм ЗМІ та невпевненість: що сталося з афганською медіа-весною?» йдеться про те, що після «середньовічного періоду» для афганських журналістів, що тривав з 1996 по 2001 рік під час правління талібану, настала «золота доба». Завдяки зусиллям афганських репортерів та міжнародній допомозі успішно розвивалися ЗМІ. Сьогодні в Афганістані налічується 48 телестанцій, 175 радіостанцій, 190 газет і часописів, 8 новинних агенцій.

Однак через погіршення становища у сфері безпеки та посилення активності опозиційних угруповань виникли серйозні перешкоди для функціонування медіа. З початку 2013 року закрилася телестанція та 6 газет. Вони опинилися між двома вогнями – з боку уряду, коли йдеться про викриття корупції, та з боку талібану, коли лунають жіночі голоси, що «заборонено кораном».

У розділі «Майбутнє під заставою» висловлюється тривога міжнародної та афганської громадськості з приводу того, що очікує афганські медіа у переддень президентських виборів та виведення з країни міжнародного військового контингенту. Загроза талібану залишається, водночас ЗМІ доводиться долати фінансові проблеми та урядові обмеження.

Міжнародна військова присутність позитивно вплинула на безпеку журналістів, наголошується у доповіді. Відверто підтримуючи медіа, іноземні війська обмежували можливості талібану та місцевих чиновників завдавати їм шкоди. Ця підтримка сприяла посиленню й  розвитку медіа. Важливим джерелом сприяння стали декілька базованих у Кабулі неурядових організацій, які надавали їм щомісячну фінансову підтримку в обмін на рекламу своїх місцевих проектів.

Аналітики «Репортерів без кордонів» не оминають увагою й інший бік медалі. Незважаючи на позитивний вплив міжнародної присутності на медіа, деякі афганські журналісти, шкодуючи за тим, що фінансування припинилося, поділилися думками про негативні наслідки цієї підтримки. Опоненти уряду, за їхніми словами, використовували співрпрацю між провінційними медіа та міжнародними чинниками як підставу для тверджень, що цим ЗМІ не слід довіряти.

Вороги свободи інформації поширювали ідею, що провінційні медіа –  це «закордонний витвір» і чимало з них контролюють американці, йдеться у доповіді. Антиреклама підірвала до них довіру й створила загрозу їхнім співробітникам.

Доповідь ««Президентські вибори в Афганістані: місцеві медіа на лінії фронту» – результат поїдки представників RSF до Кабула та трьох  північних провінцій країни з метою вивчення загроз ЗМІ й журналістам. Висловлені у ній спостереження та висновки щодо свободи інформації, наголошує медіа-організація, стосуються усього Афганістану.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
fr.rsf.org
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду