Про це повідомив віденський Міжнародний інститут преси (IPI).

У червні ц.р. репортери Йон Б’яркі Магнуссон (Jón Bjarki Magnússon) і Йоханн Палл Йоханссон (Jóhann Páll Jóhannsson) хибно ідентифікували помічницю міністра внутрішніх справ з політичних питань Порей Вілхьалмсдоттір (Þórey Vilhjálmsdóttir) як «працівника B». Саме з її вини, стверджували журналісти, минулого року просочилася документи. що містили конфіденційну інформацію, пов'язану з нігерійцем, котрий шукав політичного притулку в Ісландії. За їхньою версією, це нібито випливало з поліцейського розслідування.

Незадовго до депортації африканця з Ісландії його частково підправлені документи були знайдені й опубліковані.

Насправді, як з’ясувалося, поліція під час розслідування ідентифікувала як «співробітника B» іншого працівника міністерства внутрішніх справ.

Того ж дня, коли опублікували матеріал, газета DV, у якій працюють журналісти, оприлюднила виправлення та вибачення. Крім того, вона оперативно інформувала про помилку інші ісландські медіа.

В опублікованих матеріалах також йшлося про те, що перед публікацією журналісти «неодноразово» намагалися отримати коментар від Вілхьалмсдоттір. Однак та не відповідала на їхні запити.

Незважаючи на вибачення, вона вирішила висунути проти репортерів звинувачення за статтями національного кримінального кодексу в образі та наклепі. Її адвокати оголосили, що домагатимуться «максимального покарання» - одного року позбавлення волі за кожне порушення закону.

Вілхьалмсдоттір домагається ще й відшкодування збитків у розмірі 3 млн. ісландських крон (близько €20 тис.) плюс 900 тис. ісландських крон (близько €5500) за судові витрати.

«Ми ошелешені непропорційними заходами у цій справі, - заявив радник  зі свободи преси IPI Скотт Гріффен  (Scott Griffen). - Уявлення про те, що державний посадовець може вимагати тюремного ув’язнення чи будь-якого  покарання за щиро визнану помилку у рамках серйозного розслідування – це аж ніяк не прояв поваги до критично важливої ролі медіа».

Ця справа, вважає речник Міжнародного інституту преси, «чудово ілюструє, що поки діють кримінальні закони про наклеп, залишаються ризики зловживання ними та потенційно стримуючого впливу на діяльність широкої медійної спільноти».