Через десять днів після цього його донька повідомила, що їй вдалося поспілкуватися з батьком у поліцейському комісаріаті. Де він перебуває нині - не відомо. До цієї суперечливої історії, довкола якої поширюються чутки, привертають увагу «Репортери без кордонів» (RSF).

Родина Пратсів підозрює, що влада звинуватила його у спробі втечі, маючи на меті подовжити термін тюремного ув’язнення.

Зустріч доньки з батьком тривала усього 10 хвилин. До того ж під пильним наглядом агента поліції він не мав змоги бути відвертим і не пояснив, що з ним насправді сталося. Натомість у Гавані, вважає RSF, ведуть таємну гру – замовчують, що з Пратсом і свої наміри стосовно нього.

Прикметно, що «втеча» А́нхеля Сантіесте́бана Пратса співпала у часі з інтерв’ю, яке його син дав базованій у Маямімережі Televisión Martí. Він визнав, що свого часу він став жертвою маніпуляцій: його змусили підтвердити сфабриковані звинувачення проти батька, назвавши їх «звичайною брехнею».

«Репортери за кордоном настирливо закликають кубинську владу чітко пояснити, в якому становищі перебуває нині Пратс, - заявила завідувач бюро американських країн RSF Камілла Сульє (Camille Soulier) – День у день посилюється ризик того, що від нього знову не надійдуть звістки».

Речник медіаорганізації наголосила, що «репресивні методи кубинського режиму дедалі більше нагадують дні «чорної весни (la primavera negra)». (Так називають драматичні події 2003 року, коли уряд Фіделя Кастро засудив групу 75 дисидентів різних професій, серед яких журналістів).

48-річний Пратс – член Спілки письменників і художників Куби (UNEAC), автор декількох художніх творів. З-під його пера вийшли «Сон літнього дня» (Sueño de un día de verano), «Діти, яких ніхто не любив» (Los hijos que nadie quiso), «Блаженні плакальники» (Dichosos lloran), «Лаура у Гавані» (Laura à La Havanа), «Літо, яке Бог проспав» (El verano en que Dios dormía). Вони посіли місце в антологіях іспанської літератури, перекладені на іноземні мови й відзначені престижними нагородами.

Особливо популярний опозиційний блог Пратса «Діти, яких ніхто не любив» (Los hijos que nadie quiso).

З 2009 року А́нхель Сантіесте́бан Пратс постійно зазнає політичних переслідувань, його декілька разів арештовували. Наприкінці 2012 року, всупереч міжнародним протестам, засудили до 5-річного тюремного ув’язнення за звинуваченням у «насильстві та агресії». Торік Пратса перевели до тюремного центру Сан-Мігель дель Падрон. Там його катували, однак не домоглися відмови від опозиційної діяльності.