Обох їх затримали у липні ц.р. разом із двома іншими медійниками, яких одразу відпустили. Ані офіційні речники, ані державні медіа не коментували, чому так сталося.

30-річну Єґане Салехі (Yeganeh Salehi), яка працювала в Ірані фоторепортером англомовного видання в Абу-Дабі, звільнили під заставу. Після арешту її позбавили акредитації, однак нещодавно дозволили відвідати ув’язненого чоловіка.

Тюремний статус 38-річного кореспондента Тhe Washington Post Джейсона Резаяна (Jason Rezaian), який має подвійне ірансько-американське громадянство, не змінився.

Як повідомила Al Jazeera, у нього підвищений тиск. Є й інші симптоми, що свідчать про поганий стан здоров’я.

Брат Резаяна заявив, що він і Салехі, як і їхні родини, не даватимуть інтерв’ю та звернувся з проханням поважати їхнє право на приватність.

Президент Ірану Хассан Рухані під час свого перебування у вересні в Нью-Йорку на сесії Генеральної Амаблеї ООН відмовився повідомити подробиці справи подружжя журналістів.

«Якщо вони не вчинили жодних злочинів, якщо він і вона невинні, їх звільнять і про це буде повідомлено відкрито», - заявив він CNN.

Редактор міжнародного відділу WP Дуглас Джел Джел (Douglas Jehl) охарактеризував Резаяна як «досвідченого, добре обізнаного репортера, чия робота заслуговує поваги, а  сам він – захисту».

Однак, оскільки США та Іран не мають офіційних дипломатичних відносин, переговори про звільнення американських громадян, затриманих в Ірані, ускладнюються, відзначала The Washington Post. Інша причина ускладнень – невизнання офіційним Тегераном подвійного громадянства.

«Ми дякуємо за звільнення Єґане під заставу, - публічно  заявила її родина. – Лишаємося переконаними, що Джейсон не скоїв жодного злочину. Молимося за те, щоб іранський уряд звільнив і його».

За даними нью-йоркського Комітету  захисту журналістів (CPJ) Іран належить до першої трійки держав-«тюремників» для репортерів. Нині там перебувають за ґратами близько 35 журналістів.