Електронні тексти для спеціальних портативних пристроїв називаються «книжками», одначе є низка дуже серйозних відмінностей між ними й паперовими книжками. Сплативши кількадесят гривень за томик Канта, Жадана чи Борхеса, ви можете перепродати його, подарувати чи дати почитати приятелеві, взявши взамін щось почитати в нього.

Натомість, як пише Фархад Манджу на сайті Slate, сплативши гроші сервісу Amazonза текст, закачаний до вашої читалки Kindle, ви можете або читати його самі, або віддавати комусь… разом із читалкою. Більшість інших пристроїв для читання електронних книжок не підтримують амазонівський формат, можливість подарувати комусь свій текст не передбачена.

І ще: уявіть, що ваш улюблений «Кобзар» чи «Володар перстенів» таємничо зникає з полиці, де простояв місяці чи роки, бо книгарня «заднім числом» передумала вам його продавати. Нонсенс? А ось Amazonпівтора року тому знищив копії двох книжок Джорджа Орвела,  трьох Айн Ренд і кілької частин Гаррі Поттера просто на читалках користувачів, навіть не попередивши їх про це. Як пояснили в компанії, книжки були «опубліковані помилково», тож їх версії для Kindleвиявились нелегальними. Читачам запропонували втішитись компенсацією вартості втрачених творів. Хвиля обурення та критики змусила Amazonпобожитися, що надалі книжки в такий спосіб не видалятимуться.

Тепер лідер ринку взявся за сервіси, що дозволяють власникам Kindleпозичати одне одному електронні книжки. Lendle, - один із таких сервісів, користувачі якого оприлюднюють свою Kindle-бібліотеку й можуть позичати на 14 днів стільки книжок, скільки віддають самі, - днями був відрізаний від доступу до баз даних Amazon. Позаяк без доступу до каталогів компанії Lendleпрацювати не може, для сервісу це означає смерть. Як пояснили в Amazon, компанія не бачить від Lendleкористі для своїх продажів.

Ще два подібних сервіси поки що мають доступ до бази даних Amazon, одначе, за словами представника одного з них, eBookFling, «історія з Lendleзмушує насторожитись». Учасники ринку підозрюють, що це лише початок війни з індустрією обміну книжками, до якого Amazonпідштовхують видавці. З боку останніх уже не раз лунали вимоги припинити цю практику.

Видавці досить давно добились права забороняти користувачам обмінюватись конкретною книжкою. Цим правом вони користуються досить активно – приміром, із десяти найпопулярніших художніх бестселерів онлайн-крамниці AmazonKindleлише три дозволені для обміну, із топ-десятки інших (не художніх) категорій – одна: біографія Ісуса Христа авторства Папи Бенедикта XVI. До того ж, умови цього обміну досить суворі: позичити кожну книжку можна лише на два тижні і лише один раз.

Як зазначає автор, перетворюючи книжку на товар, який неможливо перепродати, подарувати чи обміняти, видавці й продавці електронних книжок обмежують перспективи розвитку свого бізнесу. Адже, згідно з численними маркетинговими дослідженнями, можливість перепродати товар у разі, якщо він не підійде або потреба в ньому відпаде, підвищує мотивацію до купівлі. До того ж, результати вивчення ринку паперових книжок свідчать про наявність двох окремих ринків, первинного і вторинного, і великої аудиторії, яка воліє купувати вживані книжки.

КерівникLendle ДжефКрофтстверджує, що має цілу колекцію різнопланових доказів того, що обмін стимулює продажі. Зокрема, в соціальних мережах люди часто зізнаються, що, позичивши книжку невідомого раніше автора, вподобали її й придбали весь його доробок. «Усі теорії щодо того, як люди відкривають для себе новий контент у цифрову епоху свідчать про надзвичайну важливість обміну інформацією, - каже він. – Ви радше прочитаєте нові книжки, які вам радять ваші друзі чи знайомі, аніж ті, про які дізнались із літературно-критичних публікацій. Обмін – не лише електронними книжками, але й іншими видами контенту нових медіа – являє собою різновид такої рекомендації. Шкода, що видавці не розуміють, як це корисно для них, і що ми, переходячи до цифрових книжок, фільмів та ігор, утратимо змогу ділитися з ближніми тим, що подобається нам самим».

«Медіаграмотність»