Суспільне мовлення: ейфорії менше, проблем більше

Суспільне мовлення: ейфорії менше, проблем більше

08:30,
20 Грудня 2014
5182

Суспільне мовлення: ейфорії менше, проблем більше

08:30,
20 Грудня 2014
5182
Суспільне мовлення: ейфорії менше, проблем більше
Суспільне мовлення: ейфорії менше, проблем більше
Європейські експерти наголошують, що Україні час уже реально створити суспільне мовлення, а не лише заявляти про наміри. Невизначеність організаційно-правової форми мовника, реорганізація ОДТРК, джерела фінансування, формування Наглядової ради — лише невеликий перелік питань, які потрібно вирішити — про це говорили учасники конференції «Запуск суспільного мовника в Україні. Зворотній відлік».

У Києві 12 грудня відбулася конференція «Запуск суспільного мовника в Україні. Зворотній відлік», ініційована міжвідомчою робочою групою зі впровадження Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення» та організована за підтримки Ради Європи і Європейського Союзу.

На заході виступили всі сторони, відповідальні за перетворення Першого національного на суспільного мовника — оскільки в листопаді добіг кінця 6-місячний термін, відведений законом для запуску Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ).

На відкритті конференції виступили представники уряду та парламенту — віце-прем’єр-міністр, міністр культури України В’ячеслав Кириленко, а також заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд. Вони запевнили, що сьогодні як ніколи раніше президент, уряд та парламент єдині в намірі створити суспільне мовлення. В’ячеслав Кириленко зазначив, що раніше закони про суспільне мовлення ухвалювалися, але на практиці нічого не відбувалося. «Без впровадження суспільного мовлення фронтальні зміни в країні неможливі. Оскільки поки ми маємо медіа, що продукують залежний контент, вони вводять в оману аудиторію», — наголосив В’ячеслав Кириленко.

У конференції взяли участь багато іноземних гостей, які представляють країни та міжнародні організації, що підтримують Україну — зокрема це посли Канади, Бельгії, представники ЄС, Ради Європи, Європейської мовної спілки. Основний меседж, на якому наголошували експерти — це необхідність незалежності суспільного мовника та створення якісного й цікавого продукту для споживача. «Важливі завдання під час перетворення мовника — це забезпечення фінансування та запобігання спробам політичного впливу», — сказала Сільвія Грюндман, голова відділу медіа та управління інтернетом департаменту інформаційного суспільства Директорату прав людини і верховенства права Ради Європи.

 

Сільвія Грюндман

У порівнянні з конференцією «Від державного мовлення до суспільних медіа», яка відбувалась у Києві 1-2 липня, на нинішньому заході було менше ейфорії та філософських обговорень, а більше прагматизму та фіксування проблем. Раніше оптимістично заявляли, що запуск СМ будь-що має відбутися 1 січня. Зараз усі зрозуміли, що ця дата є нереальною, в першу чергу через те, що необхідно ухвалити зміни до закону про суспільне мовлення.

Іноземні гості наголошували, що час розмов давно минув і тепер від України чекають реальної реформи. З одного боку, Україна ніколи не мала стільки міжнародної підтримки, як зараз, наголосив Посол Бельгії в Україні Люк Якобс. З іншого боку, важливо, щоби суспільне мовлення було не лише формальністю (конференціями та розмовами), а дало результат у вигляді якісних програм, сказав Посол Канади в Україні Роман Ващук.

Роман Ващук

«Європейська професійна медійна спільнота вас всіляко підтримує й надалі підтримуватиме, але ми не будемо працювати замість вас, ми можемо лише радити вам», — сказав Борис Бергант, експерт Ради Європи,у минуломувіце-президент  Європейської мовної спілки.

Європейські країни давно чекали від України реальних зрушень, а не лише підпису міжнародних конвенцій. «Недостатньо надсилати сильні сигнали, треба почати працювати, — сказав Майкл Андерсен, керівник програми MYMEDIA. — Донори не сумніваються, що українці бажають наявності СМ, але ми сумніваємося, що політики дійсно відобразять інтереси українців. А створення мінінформполітики базується на застарілій системі володіння майном мовників, що суперечить демократичним зрушенням у суспільстві».

Майкл Андерсен

Про стратегію НСТУ

Починати будувати суспільне мовлення з фундаменту, а не з даху, радили представники Європейської мовної спілки. Тобто основою для всієї діяльності є не закон, навіть якщо він хороший і якісний, в основі має бути довгострокова стратегія і чітке розуміння своєї місії.

Про стратегію майбутнього суспільного мовника говорив Зураб Аласанія, гендиректор НТКУ: «Основне наше завдання — бути флагманом високих професійних стандартів в українському медіасередовищі. Найважливіша місія нового мовника — впроваджувати діалог між різними групами населення та об’єднувати країну».

Пан Аласанія представив основні цілі та напрями роботи НСТУ, їхній план реалізації. Він зауважив, що основна ціль — здобути довіру людей та створювати різноманітний програмний контент для всіх зацікавлених груп.

Повністю стратегію можна побачити тут.

Передбачається створення двох загальнонаціональних телеканалів: один із них буде інформаційний, а другий — аналітичний, рефлексивний, на якому збираються «породжувати нові сенси і смисли в країні».

Окремо було сказано про застосування нових технологій. Серед цілей НСТУ — синергія всіх медіа та спільне виробництво нового контенту. Так, стратегія мовника передбачає планування контенту не по платформам — радіо-, теле-, а по напрямах: наприклад, новини вироблятиме одна команда для всіх платформ, дитячі програми  — інша команда.

Законодавчі складнощі

«Прийняття закону про суспільне мовлення у квітні — це було політичне рішення, а зараз ми маємо його зробити практичним, — зазначила Вікторія Сюмар, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. — Закон, який було ухвалено, не давав відповідей на багато питань, зокрема, як на практиці передати державного мовника в суспільне публічне акціонерне товариство. Це нова практика для України і тому складна».

Вікторія Сюмар

Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, проаналізував прогалини в законі, зазначивши, що в ньому фактично відсутня норма щодо організаційно-правової форми НТКУ. «Наразі це ближче до державної установи, в результаті має бути публічне акціонерне товариство, — зауважив Ігор Розкладай. — Загалом ПАТ — це база, але зі стількома нюансами, що по суті НСТУ буде новою формою суспільного мовника. Серед європейських форм найближчою до нас є польська телевізія».

Ігор Розкладай

Як відомо, 10 грудня зареєстровано законопроект №1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», ініціаторкою якого була Вікторія Сюмар.Законопроект має на меті редагувати окремі положення закону в частині визначення механізму створення НСТУ, його організаційно-правової форми, джерел фінансування, умов оплати праці працівників, захисту майнових прав НСТУ та інтересів трудового колективу, удосконалення діяльності органів управління, порядку формування й засад діяльності наглядової та редакційної рад. Детально про зміст законопроекту читайте в матеріалі «Телекритики».

Ад ван Лун, експерт Ради Європи (Нідерланди), сказав, що це найкращий законопроект по перетворенню державного мовника на суспільний серед тих, які він бачив.

Однак ван Лун наголосив, що в законодавстві має бути чітко вказано джерела та обсяги фінансування СМ: «Реклама має бути як джерело фінансування, але неможливо фінансувати мовника лише з реклами. Треба, щоб у бюджеті було вказано, який обсяг фінансування із прорахуванням на рівень інфляції — це може не ідеальний варіант, але за даних умов він найкращий».

Ад ван Лун

Вікторія Сюмар нагадала, що в законі має бути закладено конкретну суму — 0,2% від Державного бюджету: «Тоді ніхто не матиме впливу на цю суму і, відповідно, на контент мовника. Урядом може бути запропоновано вилучити цей пункт з метою економії державних коштів, однак за нього треба боротися. І на сьогодні це питання, можливо, навіть важливіше, ніж внесення змін».

Ігор Розкладай пояснив, що 0,2% державного бюджету — насправді невелика сума.

Так, зараз держава приблизно стільки ж виділяє на діяльність Національної телекомпанії України. «Ми маємо зберегти цю норму. Однак, враховуючи світову практику, на перспективу потрібно подумати про введення абонплати», — сказав пан Розкладай. Медіаюрист вважає, що реклама теж має бути одним із джерел фінансування, однак лімітованою. Наприклад, можна зробити перший перехідний період — 20% на годину (перші 4 роки), 15% (5-й рік) та 10% (з 6 року).

Регіональні мовники

На конференції порушили й питання обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК). Як відомо, 7 листопада уряд ухвалив постанову про створення НСТУ у формі ПАТ, що передбачає ліквідацію ОДТРК, а не реорганізацію. Раніше «Телекритика» робила опитуваннягендиректорів ОДТРК про їхнє бачення переходу із державного на суспільне телебачення. Багато хто з них не розуміє методу переходу, інші  побоюються, що весь ресурс опиниться в руках олігархів. Крім того, дехто вважає, що обласні бюджети не зможуть взяти на себе повного фінансування регіонального мовлення.

На конференції відбувся телеміст із засіданням Правління Української асоціації районнихтаобласних рад, під час якого виступив її очільник Сергій Чернов, голова Харківської обласної ради. «Жоден представник територіальних рад не проти створення суспільного мовлення, ми двома руками за, але ми б хотіли розуміти, яким чином буде забезпечуватися медіапростір у регіонах», — зауважив він.

Зураб Аласанія сказав, що по-перше, варто було б вилучити з документів слово «ліквідація» ОДТРК, оскільки через нього виникає нерозуміння реформи.

«Ніхто не планує знищити місцеве мовлення та припиняти мовлення ОДТРК, воно залишиться в повному обсязі, що зміниться — так це якість, — відповів пан Аласанія. —  Те, що буде втрачено — це вплив влади на керівників мовлення на місцях. Це не означає, що ми будемо, даруйте за сленг, вас “мочити”, але ви маєте бути цікаві місцевим мовникам. Канали стають не олігархічними, а незалежними — я не думаю, що випадаєте із цієї системи».

Зураб Аласанія

Однак під час конференції так і не прозвучало відповідей щодо того, як саме буде реорганізовано ОДТРК. Пан Аласанія сказав, що всі розуміють — із цих телекомпаній багато чого треба прибрати, однак не обов’язково людей. «Скільки людей буде працювати? Я вам скажу — стільки, скільки буде потрібно на той контент, який ми всі будемо виробляти», — сказав він.

Медіаексперт Лариса Мудрак акцентувала увагу на фінансуванні ОДТРК — вона наголосила: «Обласні телекомпанії не виживуть за ті кошти, які закладені в державний бюджет, якщо не буде врахована сучасна інформаційна підтримка для них. Вона може бути будь-яка, треба врахувати інформаційні підходи існування маленьких організацій на телебаченні і на радіо, і об’єднати зусилля, щоб ОДТРК на місцях вижило і виконало місію суспільного мовлення, тому що тільки місцева громада знає, що їй треба, найкраще». Іноземні гості також підкреслювали, що суспільне мовлення не може існувати без регіональних мовників — в усіх європейських країнах є тільки така практика.

Наглядова рада

Законом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» передбачено, що стежити за діяльністю НСТУ має Наглядова рада. Формуванням наглядової ради займається Нацрада та Громадська комісія.

11 грудня було допущено 57 громадських організацій до участі в конференціях з обрання складу наглядової ради.

Під час конференції Ольга Герасим’юк, перша заступниця голови Нацради, розповіла про процес відбору організацій. Вона пояснила, що Нацрада очікувала великої кількості заявок від ГО, натомість довелося проводити повторний прийом.

«Численні громадські інститути виявилися неготовими до розуміння суті суспільного мовника, — сказала Ольга Герасим’юк. — Вони не зовсім відчувають відповідальність за створення суспільного мовника». Пані Герасим’юк розповіла, що Нацрада намагалася максимально поширити серед громадських організацій усіх 9 напрямів інформацію про прийом заяв. Найактивнішими виявилися організації у сфері захисту прав осіб із особливими потребами та у сфері захисту інтересів дітей та молоді. А у сферах науки, творчості та місцевого самоврядування виявився недобір організацій для проведення конференцій — має бути щонайменше п'ять учасників конференції.

У той же час багато активних організацій, які хотіли долучитися до створення Наглядової ради, не могли цього зробити — оскільки не мали статусу всеукраїнських, що є необхідною умовою участі. «Через це, на жаль, багато організацій із дуже авторитетними діячами не мали права подати заявки», — зауважила пані Герасим’юк.

У новому законопроекті про внесення змін є пункт про те, щоби скасувати обмеження для громадських об'єднань без всеукраїнського статусу. Однак Ольга Большакова, голова Громадської комісії, сказала, що не є прихильницею ідеї відмови від статусу всеукраїнського: «Я задоволена, як пройшла робота з відбору громадських організацій. Ті механізми, які були закладені в законі заради того, щоб до наглядової ради не потрапили фейкові організації, — все ж таки спрацювали. Статус всеукраїнської громадської організації — критерій зручний і прозорий, щоб відмежувати реально діючу організацію від кишенькової». Перелік організацій організацій, які вже допущені до конференцій, — тут.

Під завісу конференції виступили депутати Верховної Ради від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко та Мустафа Найєм. Сергій Лещенко сказав, що створення суспільного мовлення в Україні є однією з найбільших мрій у його житті і що воно матиме вплив на весь розвиток суспільства, а не лише на медійне середовище.

Сергій Лещенко

«Ми маємо дуже глибоко олігархізоване телебачення, головні канали розподілені серед 4 олігархічних .груп, які розігрують політичний пасьянс вже котре десятиліття, — сказав пан Лещенко. — Коли в людей з’явиться альтернативний канал інформації і вони побачать чесні політичні дебати без впливу власників, то всі інші канали зрозуміють, що можуть програти змагання за глядача, якщо будуть такими ж упередженими». Однак великий виклик для команди майбутнього НСТУ — зробити справді цікавий контент, оскільки український глядач вже звик до того, що Перший національний — це застарілий формат.

Мустафа Найем

Мустафа Найєм сказав. що для підвищення ефективності процесу створення Суспільного мовника в Україні можна створити в парламенті окрему групу — з 10‒15 осіб, які візьмуть на себе конкретні зобов’язання, і це буде група лобі Суспільного мовника. «Можливо, є сенс навіть створити депутатське об’єднання. Це будуть люди, які зможуть лобіювати інтереси суспільного мовника, опираючись на досвід, отриманий, зокрема і на цій конференції. Це дасть можливість більш агресивно відстоювати прописані в законі про суспільне мовлення норми», — сказав Мустафа.

18 грудня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроект №1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» в першому читанні за основу, 26 грудня ці зміни мають бути розглянуті парламентом у першому читанні.

Конференцію «Запуск суспільного мовника в Україні. Зворотній відлік» організовано за підтримки спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» та проекту Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медіасередовищі», що фінансується урядом Канади.

Фото Максима Лісового

 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду