Приручені пси демократії. Як українські ЗМІ захищають Порошенка
Приручені пси демократії. Як українські ЗМІ захищають Порошенка
Коли 2 грудня британське видання The Independent вийшло із заявами Олександра Онищенко про корупцію в Україні - це мало ефект вибуху. За словами депутата від депутатської групи «Воля народу», він був керівником 30-мільйонної піар-кампанії проти екс-прем’єра Арсенія Яценюка, що довела його рейтинг підтримки до 1% та змусила покинути крісло в уряді. Також нібито він купував голоси депутатів у парламенті й за 6 мільйонів доларів купив власний мандат. Розпорядником та замовником акцій, як стверджує Онищенко, виступав особисто Петро Олексійович Порошенко. Більше того, у ЗМІ з’явилися аудіозаписи із буцімто домовленостями між Онищенком та переговорником від влади Олесем Довгим. То ж у ласих до сенсацій та гіперболізацій підсумкових новинах вся ця ситуація мала виглядати хоча б новими Panama papers.
Але...
«Начинаем с политики... *зітхає* Вернее, со скандалов, мешающих украинским политикам заниматься делом», - стомлено нівелює всю скандальність події телеканал «Україна». Заяви Онищенко - тут лише чергова історія, що заважає затвердити бюджет. Аби врятувати довіру до Президента, канал використовує три головних прийоми.
По-перше, максимально дискредитує автора звинувачень - Олександра Онищенка: «Он сам - фигурант трех уголовных дел, скрывающийся от правосудия не то в Москве, не то в Лондоне. Вроде бы у беглеца несколько паспортов, включая греческий и российский. Этот ценитель лошадей и моделей слить всех обещал давно». До речі, звинувачення Онищенка тут чомусь подають як зізнання: «…признался, что получил три миллиона долларов на организацию компании по дискредитации премьера Яценюка, а также в том, что был посредником, заносившим в сессионный зал сотни тысяч долларов на скупку депутатских голосов».
По-друге, уникає будь-яких згадок про замовника всіх цих акцій. Лише в коментарі Олега Ляшка ми чуємо, що: «А звідки брав ті гроші - це зрозуміло. Це частина тих корупційних грошей, які зароблялися на газових обурадках». Як бачимо, жодних згадок про Президента. Зате ще одне звинувачення проти Онищенка.
По-третє, в коментарях експертів, зокрема Андрія Золотарьова, канал нагнітає паніку. Мовляв, якщо ситуацію роздмухати - гірше буде усім: «У нас уже была история з пленками Мельниченко и мы видели, что было потом. Потом было заигрывание с Москвой, отправка украинских войск в Ирак....».
Заяви Онищенко серйозно не розцінюють і на ICTV. Тут ще на початку сюжету мотивацію депутата обмежують варіантами: «блеф чи шантаж», а потім одразу подають версію політолога Вадима Карасьова: «Це більше виглядає як самореклама». Також в сюжеті є заява політолога Володимира Фесенка, мовляв, дії Онищенка покликані зіпсувати стосунки між БПП і «Народним фронтом». Присутні й розбірки між численними фракціями з приводу того, кому ж все-таки давав гроші за голосування біглий нардеп (саме це, на думку журналістів «Фактів», викликало найбільший резонанс). Є навіть момент, де журналіст «Фактів» і депутат «Народного фронту» Юрій Береза згадують прізвище Сергія Капліна. Єдине, чого немає - згадок про Президента. Закінчується ж сюжет тим, що на фоні зняття з Вадима Новинського недоторканності «скандал із газовим олігархом почав згасати».
Страшно уявити, що б говорили на «Інтері», якби Онищенко звинуватив у корупції міністра внутрішніх справ. Але раз винний буцімто всього лише президент - про це можна й не говорити. Більше того, коли запрошений у студію колишній голова СБУ Валентин Наливайченко згадує фракцію гаранта: «Усе це відбувається за прямої злочинної участі депутатів на керівник посадах БПП – раз, заступника секретаря РНБО – два…», ведучий тут же перебиває його, мовляв, «мы можем сейчас камень бросать в огород любой фракции». Зате у сюжеті про Онищенка аж тричі критикують «Народний фронт»: жартують про закон про спецконфіскацію, звинувачують їх у розхитуванні коаліційного човна й піарі на словах біглого нардепа.
«1+1» став єдиним телеканалом, який згадав про те, що Онищенко взагалі-то звинувачує конкретну людину і навіть насмілився її назвати: «...має аудіозаписи розмов, які компрометують главу держави» та «...давав хабарі членам українського парламенту за окремі голосування на користь Адміністрації Президента». Повідомлення коротке і знаходиться аж у кінці випуску, але інших подібних просто немає.
Пам’ятаємо, що за листопад телеканали випустили в інтересах Петра Порошенка 24 матеріали. Але в даному разі набагато важливішими є ті, які вони не випустили. Подібні закиди проти глави держави мали б стимулювати журналістів перевірити й зіставити факти, взяти коментарі АП, впевнитися, що лідер країни не витратив 30 мільйонів доларів на знищення союзника по коаліції. Повальне ж замовчування таких звинувачень закладає міну повільної дії, що вже не раз доводила українська історія.
Детальніше про це та те, як канали робили новини про відсутність новин у Княжичах читайте у публікації Справа темна, ведеться слідство. Огляд підсумкових тижневиків за 11 грудня 2016 року