Світові ЗМІ про Україну: Катастрофа малайзійського літака – це сигнал до завершення українського конфлікту (огляд)

nytimes.com

The Guardian цитує заяву  українського президента, про те, що літак збили проросійські терористи і що це був саме теракт.  

«Величезні людські втрати є загрозою того, що подальші наслідки можуть бути масштабними і непередбачуваними, - пише видання. - Це відбулось відразу після того, як США застосували чергові санкції проти Росії за те, що вона забезпечує повстанців зброєю. Експерти з безпеки і оборони заявляють, що літак був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук” російського виробництва - відомо, що такий  комплекс перебував у руках проросійських бойовиків в Україні».

Видання однозначно не стверджує, хто збив літак. Сказано, що «повстанці» вже збили декілька українських літаків та гелікоптерів, однак «вони наполягають, що не причетні до катастрофи MH17, заявляючи, що у цьому винні українські сили». У той же час The Guardian дає посилання на аудіозапис розмови російських терористів про збитий літак, який перехопили співробітники СБУ.

«Російський Перший канал уникав робити припущення, хто стоїть за катастрофою літака, у своїх перших випусках новин  на цю тему, в той час як дружній до кремля Life News заявив, що це була українська ракета. Репортери цього каналу були першими на місці трагедії», - пише видання.

The Guardian також повідомляє про те, що лідер сепаратистів відразу після катастрофи написав пост у соціальних мережах про те, що збили український літак АН-26, однак пізніше цей допис було видалено.

Washington Post наводить заяви Барака Обами після трагедії, а також заяви українських органів влади. Публікує і аудіозапис розмови, зазначаючи: «Однак WP не може провести незалежну перевірку цього запису та ідентифікувати людей у ньому».

Видання пише, що катастрофа малайзійського літака може суттєво розширити українську кризу навіть до того, як буде встановлено, на кому лежить відповідальність за трагедію: те, що було війною між урядом Києва і російськими сепаратистами, «війною світів і санкцій між Заходом і Росією», тепер включає вже смерть майже 300 людей різних національностей.  «Цей випадок викличе справжнє збільшення  вогняної потужності та бажання використати її».  

Деймон Вілсон, експерт з питань України в Атлантичній раді, у коментарі для Washington Post каже: «Докази того, що ракета належить сепаратистам – тобто їх  російським покровителям - швидше за все фундаментально змінить погляд міжнародної спільноти на конфлікт».

За його словами, світові лідери, включаючи союзників США у Європі, розглядали конфлікт, але тепер будуть змушені змінити свою позицію: «Дуже складно продовжувати грати в цю гру, якщо ви матимете докази, що це Росія знищила пасажирський літак».

На головній сторінці сайту The Daily Beast, станом на 12-30 за київським часом, розміщено 4 матеріали стосовно катастрофи малайзійського літака. Останній із них має назву «Why Was Malaysia Airlines Flight 17 Flying Through a War Zone?» (Чому Malaysia Airlines Flight 17 летів через воєнну зону?). Його автор Клайв Ірвінг (Clive Irving) пише про те що, на відміну від Криму, зона бойових дій на Сході України не була закритою для польотів. Це при тому, що два українські літаки були збиті на цьому тижні.

«Не маючи можливості підтвердити, що ракету випустили проросійські повстанці, американська розвідка доповіла, що зафіксувала і її запуск, і вибух, - пише автор. – Це відразу ж провокує запитання, чому комерційні польоти не були відведені із повітряного простору над Україною та як у наші дні визначаються воєнні зони».

Клайва Ірвінга особливо насторожує той факт, що нині все важче знати, яка зброя і де саме є у світі. Навіть ручна зенітно-ракетна установка може підстрелити літак, поки той злітає або приземляється, наголошує він.

Автор наводить приклад 2002 року, коли терористичне угруповання Al Muhajiroom таким чином цілилося в ізраїльський «Боінг 757» у Кенії, але трішки промахнулося. Тоді, розповідає Ірвінг, експерти із безпеки аеропортів довго переймалися тим, що периметр стеження недостатній для виявлення таких ракет.

Журналіст The Daily Beast при цьому зауважує, що найбільші побоювання стосовно цивільної авіації стосуються саме зльотів та приземлень, а не польотів на висоті 5 миль над землею.

Він пише, що нині особливо турбує те, звідки у неконтрольованих армій (як-от проросійських сил в Україні) ракети, здатні сягати висоти 72 тисяч футів.

«Це означає, що кожен літак може бути уражений. Пілоти комерційних авіалайнерів, які літали над Україною, припускали, що висота убезпечить їх від ручних ракет, які можуть бути у терористів. Вони не очікували, що можуть бути поцілені зброєю, призначеною для захисту Червоної армії у Третій світовій війні», - пише Ірвінг.

Якщо з’ясується, що цей літак збили сепаратисти, то Росія повинна розглядатися як винуватець, вважає автор.

«Вони дозволяли та заохочували неофіційні війська нападати на українські сили, екіпірували їх для цього арсеналами зброї», - зауважує журналіст і додає, що члени Конгресу вже назвали цей інцидент «терористичним нападом» та «актом війни».

І на першій шпальті свіжого номера The New York Times, і на головній сторінці сайту видання, основна увага прикута до трагедії, що трапилася на Сході України.

Газета опублікувала, зокрема, репортаж Сабіни Тавернайз (Sabrina Tavernise) «Fallen Bodies, Jet Parts and a Child’s Pink Book» (Тіла, що впали, частини літака та дитяча рожева книга). Авторка починає його із опису жахливої картини місця події.

«Враховуючи, що літак впав із висоти понад 30 тисяч футів, дивно, що багато тіл, розкиданих поміж тліючими уламками Malaysia Airlines Flight 17 залишилися значною мірою цілими, - розповідає авторка. – Жінка у чорному светрі лежить на спині, кров тече з її обличчя, ліва рука піднята, наче вона подає комусь знак…»

Авторка продовжує репортаж, подаючи свідчення очевидців про те, що тіла падали з неба, як лахміття чи грудки попелу. Цитує крім цього «сепаратистського повстанця» Сергія, який «був частиною рятувальної команди»: «Це було жахливо. Ми були шоковані».

Вона також цитує рятувальника Олексія про те, що пілот навіть не намагався приземлитися в полі, оскільки літак розірвало на шматки ще в польоті.

Сабіна Тавернайз загалом витримує репортажний стиль матеріалу. Однак коментаторами подій (випадково чи ні) стають саме представники проросійських сил. Наводить, зокрема, слова 40-річного шахтаря Олега Георгійовича, який також належить до бойовиків. Він розповідає, що чув шум відразу після 4 години й подумав, що місто бомблять. «Авіація літала тут щоденно та бомбила сусідні села у ряді випадків».

Журналістка також наводить слова Олега Георгійовича про побоювання щодо наслідків трагедії. За його словами, Україна звинувачує Росію та повстанців у збиванні її літаків. Цього разу він не сподівається, що ситуація буде іншою.

«Завтра українці скажуть, що я збив цей літак своєю рушницею, - цитує проросійського сепаратиста NYT наприкінці репортажу. – Подивіться на мене. Я у кросівках, не маю бронежилета…»

Завершується матеріал тим, що шахтар показує журналістам свою рушницю і наголошує, що вона була виготовлена ще в 1953 році.

The New York Times також опублікувала редакційний матеріал із заголовком «Vladimir Putin Can Stop This War» (Володимир Путін може зупинити цю війну) та підзаголовком «Downing of Malaysia Jet Is a Call to End Ukraine Conflict» (Збиття малайзійського літака є сигналом до завершення українського конфлікту).

«Зростання кількості жертв, значне розширення американських санкцій проти Росії, збиття військових літаків і тепер жахливе знищення ракетою малазійського авіалайнера із 298 людьми на борту. Український конфлікт зайшов надто далеко і він став надто небезпечним», - пише редакція газети.

На думку The New York Times, єдина людина, яка може це зупинити – президент Росії Володимир Путін. Він може це зробити, на думку редакції, наказавши проросійським сепаратистам на Східній Україні завершити свій бунт або припинивши вливати гроші та постачати важке озброєння цим групам.

«Але,попри всі його заспокою вальні слова та жести, пан Путін лише продовжував розпалювати полум’я», - зазначають журналісти. На їхню думку, президент Обама був правий у тому, що оголосив нові санкції.

Редакція пише, що потрібен час, аби дізнатися, хто насправді збив Malaysia Airlines Flight 17. Однак американські офіційні особи заявили, що це було зроблено російською ракетою, хоч і проросійські сепаратисти на сході України заперечують свою відповідальність.

«Тим не менш це трапилося, це найгірша катастрофа дуже дорогого та брутального конфлікту, що міг та мав бути зупинений вже давно, - пише NYT. – Якщо пан Путін хоче поставити політичне питання стосовно російських інтересів, то він зробив це у минулі тижні. Його єдиний цинічний інтерес зараз, очевидно, образити та покарати Україну. Пан Путін і ті, хто його підтримують, нездатні прийняти, що їхня модель влади (з усім її панібратством, корупцією та залякуванням) не є тим шляхом, якого прагнуть багато колишніх радянських республік».

The New York Times пише, що російські лідери воліють думати про Росію як жертву американських маніпуляцій. Вони переконані, що українцям точку зору нав’язує ЦРУ. Редакція каже, що нові санкції Вашингтона навряд чи змінять думки Путіна, але мають дати зрозуміти, що Захід не відступить».

«І якщо це не вдасться, то як невинні жертви із малайзійського авіалайнера можуть не переконати його, що це непотрібне змагання має бути завершене зараз?», - завершує свою редакційну статтю NYT.

Пропонуємо також переглянути головні сторінки інших іноземних видань:

Над оглядом працювали Марина Дорош та Галина Будівська

comments powered by Disqus