Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща приймала біженців, надавала їм фінансову та соціальну допомогу, відправляла гуманітарні вантажі до України, а також постачала зброю й необхідне обладнання. Тоді польські політики закликали інші держави допомагати Україні, щоб побороти країну-агресорку Росію. По всій Польщі можна було побачити українські прапори та мурали на підтримку України.

З часом деякі польські політики з проросійськими поглядами почали говорити про недостатню вдячність українців, що біженці лише «сидять на виплатах» і не працюють, мають «привілеї», хоча це не так. Біженці з України посприяли зміцненню польської економіки, адже сплачують податки. Суспільна думка змінилася: за інформацією Центру дослідження громадської думки (CBOS), у 2026 році лише 29% опитаних поляків мають позитивне ставлення до українців, 25% — нейтральне. Водночас 43% респондентів задекларували неприязнь.

На це вплинули і публічні заяви частини польських політиків, і скоординована дезінформаційна кампанії. Восени минулого року Генеральний штаб Збройних сил Польщі повідомив у X, що в контексті мирних переговорів, що стосуються завершення війни Росії проти України, спостерігається активізація психологічних операцій, спрямованих проти України у Польщі. Російські наративи поширюють, щоб створювати атмосферу страху через перебування українців у Польщі, а також зіпсувати стосунки двох країн, поширити антиукраїнські настрої в суспільстві.

Ось приклади.

Після повідомлення 15 грудня минулого року від поліції міста Єленя-Гура про вбивство 12-річної польки, було чимало публікацій у Facebook, тіктоці та X, що вбивцею нібито є українка. Деякі польські медіа теж поширили цю неправдиву інформацію. Фактчекери з проєкту Demagog.pl її спростували, а також назвали це антиукраїнською дезінформацією.

23 грудня минулого року міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кервінський повідомив у X, що поліція встановила особи двох людей, які поширювали дезінформацію після трагедії в місті Єленя-Гура, стверджуючи, що нібито підозрюваною була українка. Відповідно до статті 256 Кримінального кодексу (розпалювання ненависті на основі національних, етнічних, расових чи релігійних відмінностей) за це їм загрожує до трьох років позбавлення волі.

Також торік хвилю негативних емоцій у користувачів соцмереж викликав фейк, що нібито у Вроцлаві помер чоловік через те, що лікарі з України погано знали польську мову й не могли йому допомогти. Багато хто у фейсбуці писав: «Працювали в лікарні в Польщі, приймали польських пацієнтів, але не змогли порозумітися польською мовою?». Журналісти сайту Demagog.pl із посиланням на Окружну прокуратуру Вроцлава з’ясували, що інформація про незнання польської мови лікарями не відповідає дійсності. Також фактчекери з сайту Demagog.pl повідомили, що у соцмережах писали про чоловіка, який помер у 2023 році, потім цю тему підхопили політики з партії «Конфедерація», які мають антиукраїнську позицію. Також неправдиву інформацію поширювали й деякі польські медіа.

Таким чином, дезінформація про українців у соцмережах і медіа «підігріває» вороже ставлення до них, якщо у читачів бракує критичного мислення.

Унаслідок цього стаються вже реальні напади. Наприклад, побиття українця у Щецині, який говорив із дочкою українською мовою. Конфлікт відбувся 24 серпня два роки тому, коли 42-річний Томаш крикнув чоловіку: «Навчи дитину говорити польською!». Після відповіді, що дочка добре говорить польською, українець отримав два удари в обличчя. Після цього цей чоловік напав і на дружину українця.

На місце приїхала поліція, але нападник відмовився визнавати провину та давати свідчення. Однак справа дійшла до суду. Окружний суд у Щецині визнав 42-річного чоловіка винним за дії в публічному місці без приводу й у нападі через національність і засудив до одного року та двох місяців позбавлення волі. Також суд зобов’язав нападника виплатити по 10 тис. злотих компенсації кожній із постраждалих сторін.

Такі випадки — не рідкість. Наприклад, напад на українського таксиста у Гданську, побиття активістки Зенобії Жачек, яка заступилася за українку в автобусі у Варшаві, або удар українки зі спини в столиці Польщі через її національність. У останньому випадку поліція порадила постраждалій не повідомляти про це.

Фото нападу поляка на українку у Варшаві. Фото свідка з сайту wyborcza.pl

Армії ботів у соцмережах

Центр аналізу дезінформації (OAD — Ośrodek Analizy Dezinformacji), що діє в NASK (Naukowa i Akademicka Sieć Komputerowa — Наукова й академічна комп’ютерна мережа) виявили мережі ботів, що діють у польському інформаційному просторі. Як повідомили там у коментарі «Детектору медіа», у 2025 році вони зафіксували 31 тис. акаунтів-ботів у соціальних мережах (переважно у X).

Одним із завдань цих ботів є створення ворожих наративів про Україну й українців, зокрема про українських біженців.

Експерти регулярно досліджують дії, спрямовані на розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Виявлені приклади дезінформації аналізують і публікують в аналітичних звітах, що надсилають до Міністерства цифровізації.

У організації працюють над тим, щоб видалити з соцмереж шкідливий контент, повідомили «Детектору медіа» у пресслужбі NASK. Для цього про такі дописи надсилають скарги до соціальних платформ із проханням модерації або видалення. Інформація про расистські та ксенофобські матеріали надходить до команди Dyżurnet.pl у вигляді повідомлень, надісланих користувачами мережі.

Торік експерти зафіксували 36 випадків дезінформації, пов’язаної з війною в Україні й українцями. Окрім цього, центр повідомляв про інформаційні атаки — зокрема проти активістки, лідерки організації «Євромайдан-Варшава» Наталії Панченко й організації Stand with Ukraine, яку вона очолює.

Також у лютому цього року на сайті Konkret24 повідомили, що у фейсбуці з’явилося багато фейкових акаунтів українок, аватарки яких створені штучним інтелектом. З цих сторінок поширюють інформацію, що нібито вони шукають нові знайомства чи любов. Хоча таких жінок не існує, але дописи викликають хейт із боку реальних користувачів.

Після президентських виборів у Польщі мови ворожнечі стало більше

Політичний і медійний аналітик, голова правління «Альянсу 24/08» Артур Колдомасов розповів, що кількість випадків мови ворожнечі щодо українців у Польщі зросла не лише за останні роки, а навіть за останні місяці.

З його слів, попри те, що передвиборча президентська кампанія 2025 року була моментом найбільшої напруги, саме після виборів він із командою спостерігає зростання таких випадків, що призводять до фізичних атак на людей або об’єктів, символічних для української спільноти в Польщі.

Артур Колдомасов

Лише за період 2 грудня 2025 по 2 січня 2026 Артур разом із командою знайшов 160 дописів із мовою ненависті проти українців у п’яти польськомовних телеграм-каналах із проросійською риторикою.

«Ми моніторили всі дописи, опубліковані у вищезазначений період, і виокремлювали серед них ті, які містили або відкриту мову ненависті, або приховану агресію в бік українців — як прив’язану до конкретних випадків, так і загалом до політичних тенденцій чи звичайних подій, що відбуваються в країні. Кожен випадок перевіряли вручну, однак загальними критеріями були присутність лайки, принижувальної лексики, емоційно забарвлених мовних зворотів у бік українців», — розповів він.

За словами Колдомасова, телеграм у Польщі функціонує як агрегатор дезінформації з інших платформ для невеликої, але ідеологічно вмотивованої аудиторії. Він пояснив, що телеграм-каналів із дезінформацією стало більше у порівнянні з 2024 роком.

На його думку, Росія вміло адаптовує свою дезінформацію до політичного, історичного та соціального контексту кожної країни, де вона активно її поширює. За його словами, помилки у мові, структура побудови речень часто свідчать, що за цим стоять росіяни.

«Вони добре розуміють ті питання, які викликають найбільші суперечки, вони знають про глибокий розкол у польському суспільстві, який вони активно експлуатують. Вони ретельно вивчають та експлуатують страхи поляків, їхній менталітет», — пояснив він.

Водночас, додає Колдомасов, Росія намагається зберігати тепле ставлення до російського етносу в Польщі, російських традицій, говорити про те, як росіяни допомогли відбудувати Польщу, як за часів комунізму було добре. Росіяни роблять це в різний спосіб, залежно від аудиторії та контексту. За його словами, часто поп-культура країни є відображенням її суспільних тенденцій. Пісня «Kalinka» була однією з найпопулярніших у країні впродовж двох місяців цієї зими.

Хто з політиків підіграє мові ненависті: думка польського медійника

Координатор Центру моніторингу расизму в Східній Європі та заступник редактора журналу «Ніколи знову» Рафал Паньковський у коментарі «Детектору медіа» також сказав, що останнім часом кількість випадків мови ненависті щодо українців зросла. За його словами, у перший період після 24 лютого 2022 року вони були досить рідкісними. Вже через рік, у лютому 2023 року в опублікованому Асоціацією «Ніколи знову» звіті з назвою «Як порахувати ненависть? Хейтери про українців» писали: протягом останніх 12 місяців у польському інтернеті з’явилося майже 400 тисяч антиукраїнських висловлювань, що мали 547 млн переглядів. Тоді для аналізу використовували платформу SentiOne Listen, яка застосовує штучний інтелект для моніторингу публічних висловлювань в мережі.

Рафал Паньковський. Фото: Давид Жуховіч, Agencja Gazeta

Паньковський розповів, що з того часу в мережі з’явилося значно більше мови ворожнечі. Про це навіть попереджали у звіті організації у квітні 2022 року під назвою «Збережемо солідарність із біженцями».

За словами Паньковського, деякі прояви ворожості кореняться у стереотипах та історії польсько-українських конфліктів, зокрема у питаннях, що стосуються Волинської трагедії під час Другої світової війни.

«Ці питання інструменталізуються націоналістичною крайньою правою спільнотою (наприклад, партією “Конфедерація”), яка сьогодні намагається завоювати популярність, підігріваючи ворожість до українських біженців у Польщі. Звичайно, цьому сприяють пропутінські центри», — розповів він.

Паньковський каже, що соціальні медіа є основним інструментом дезінформації та антиукраїнської мови ненависті.

«Крайні націоналістичні політики, такі як Гжегож Браун, дуже вміло використовують інтернет для підбурювання до ненависті, поширюючи конспірологічні теорії, такі як “Ukropolin” — згідно з яким українці та євреї спільно прагнуть домінувати над польською державою. Певна частина громадської думки піддається такій маніпуляції», — додає експерт.

Що потрібно змінити, щоб запобігти мові ворожнечі

На думку Рафала Паньковського, соціальні мережі мають більш послідовно реагувати на випадки мови ненависті. Також державні інституції повинні реагувати й забезпечувати безпеку та захист усім людям, які перебувають на території Польщі, незалежно від національності.

«Необхідно впровадити положення європейського Закону про цифрові послуги (DSA) з метою більш цивілізованого регулювання соціальних медіа. Громадянське суспільство повинно демонструвати солідарність з усіма групами, які зазнають нападів. Мені здається, що солідарність суспільства з українськими біженцями в Польщі залишається сильною», — сказав він.

Він пояснив, що польське законодавство (стаття 13 Конституції, статті 256 і 257 Кримінального кодексу) забороняє поширення національної ненависті. За його словами, ще багато треба зробити, щоб ці положення послідовно застосовувалися відповідними інституціями.

У поліції фіксують зростання кількості жертв нападів через вороже ставлення до українців

У Головному управлінні поліції Польщі на запит «Детектора медіа» надали інформацію про злочини проти українців у Польщі. Тоді було 4889 постраждалих за різними статтями злочинів проти українців, у 2022-му, після початку великої війни, стало 9444, у 23-му — 11028, у 24-му — 10595, а торік було 10620.

Польське законодавство, зокрема Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за розпалювання ворожнечі — від 3 місяців до 5 років позбавлення волі.

Наприклад, стаття 257 Кримінального кодексу передбачає до трьох років позбавлення волі за публічне приниження людини або групи людей через національну, етнічну, расову, релігійну приналежність або нерелігійність, а також за порушення їхньої фізичної недоторканності з цих причин.

За інформацією поліції, за цією статтею «на ґрунті раси, етнічної приналежності, релігії або гомофобії — відібрані відповідно до статей про ненависть, чинних у статистичному бюлетені за 2025 рік» за останні п’ять років постраждали 1008 українців через «злочини на ґрунті ненависті». Тобто йдеться про злочини на основі расового, етнічного походження, релігійність, або ж її відсутність та гомофобію.

Найменше звернень було у 2021 році — 92, після чого кількість постраждалих щороку зростала й у 2025 році був найбільший показник — 274 постраждалих українці.

Ми також спитали поліцію Польщі, скільки справ, де постраждалими є українці через їхню національність, закрито за останні п’ять років. Однак у поліції надали узагальнену інформацію про розпочаті, викриті та завершені справи без розрізнення, чи злочин був скоєний проти українців чи інших іноземців.

При цьому варто враховувати, що не всі українці звертаються до поліції через мову ворожнечі чи навіть напади. У Бюлетені публічної інформації Польщі ще за 2018 рік йдеться, що повідомляють лише про 5% злочинів на ґрунті ненависті. Такого висновку дійшли експерти після досліджень Уповноваженого з прав людини в Польщі та ОБСЄ. Тому масштаб злочинів на ґрунті ненависті в Польщі щодо українців та інших іноземців може бути дуже недооціненим.

У лютому цього року на сайті Посольства України в Республіці Польщі з’явився електронний посібник про те, як захистити свої права. Там є поради щодо того, як діяти, коли хтось вороже висловлюється через національне походження.

Як поляк допомагає українцям боротися з мовою ворожнечі

Підприємець із міста Кельце Павел Жолондек допомагає писати заяви українцям до поліції через мову ворожнечі. Він не юрист, але небайдужість до цієї проблеми не дозволила йому стояти осторонь. Павел займається написанням скарг у вільний від роботи час, а люди його знаходять переважно через соцмережі.

Підприємець Павел Жолондек, який допомагає українцям боротися з мовою ворожнечі (Фото надане NGL.media)

У коментарі «Детектору медіа» він розповів, що незмінно на стороні України з початку російського вторгнення. У 2025 році він подав приблизно 500 кримінальних заяв. Вони в основному стосувалися розпалювання ненависті, образи Президента України, підбурювання до злочинів і пропагування агресивної війни та воєнних злочинів.

«Якщо ви бачите коментарі, що порушують закон, ви можете зробити скриншот, скопіювати посилання на публікацію, що містить коментар, додати посилання на профіль автора й повідомити про правопорушення до найближчого відділку поліції або до Головного управління поліції. Якщо хтось ображає когось у прямому ефірі, для підтвердження цього потрібен запис або два достовірні свідки», — пояснив він.

Павел Жолондек говорить, що пропагування національної ненависті карається позбавленням волі на строк до трьох років, незалежно від того, чи відбувається це онлайн, чи на вулиці. Він переконаний, що якщо хтось когось ображає на національному  ґрунті у громадському місці, завжди можна зібрати докази, щоб звернутися до поліції.

Проте Павел Жолондек розповів, що коли він надсилав звернення до прокуратури, то йому там неодноразово відмовляли у прийнятті заяв про злочини.

Як зростала кількість злочинів: дані прокуратури у Варшаві

У Регіональній прокуратурі Варшави на запит «Детектора медіа» надали статистичну інформацію за 2021—2024 роки про злочини, пов’язані з мовою ненависті, й інші випадки, де постраждалими стали громадяни України. Провадження справ вели прокуратури з Варшавського регіону. За 2025 рік даних немає, бо статистичні дані на цю тему будуть у квітні 2026 року.

У прокуратурі надали дані про злочини відповідно до окремих статтей Кримінального кодексу Польщі. Йдеться про статті, що стосуються злочинів, пов’язаних із насильством, погрозами, бійками й нападами, публічного підбурювання до незаконних дій, обмеження прав, образи релігійних почуттів, приниження людей чи груп, знищення власності (написи на стінах), пропагування фашизму та тоталітаризму, а також завданої шкоди здоров’ю.

Отримані дані за 2021—2024 роки показують поступове зростання кількості справ щодо злочинів на ґрунті ненависті до українців у Варшаві. Якщо у Регіональній прокуратурі Варшави розглядали 87 справ у 2021 році, то у 2022 році таких справ стало більше, ніж удвічі — 186 справ. У 2023 та 2024 роках було по 194 розглянутих справи.

На одній із конференцій у лютому цього року міністр справедливості й генеральний прокурор Вальдемар Журек повідомив, що кількість злочинів через упереджене ставлення та мову ворожнечі зросла. З його слів, у Варшавському окрузі найбільше злочинів через це. Як повідомляє Rzeczpospolita, міністр сказав, що водночас зменшується кількість справ, що передають до суду. На його думку, щоб протидіяти цьому, треба, аби такими злочинами займалися спеціалізовані та підготовлені по цій темі прокурори. З його слів, сто спеціалізованих прокурорів будуть розслідувати злочини, скоєні на ґрунті ненависті.

Тож, попри зростання рівня мови ворожнечі, з’являються нові ініціативи, щоб протидіяти цьому. Наприклад, у Любліні стартувала акція «Хейт — реагуй! Не будь байдужим! Долучайся». Ціллю ініціативи є протидія ненависті серед підлітків і молоді. У соцмережах будуть поширювати інформацію в рамках цієї ініціативи з хештегом #LublinNieHejtuje.

Ілюстрація створена за допомогою ChatGPT