Кібератаки, атаки на критичну інфраструктуру та дезінформація часто виглядають як хаотичні й не пов’язані між собою події. Проте геоінформаційні (ГІС) технології допомагають скласти їх у цілісну картину, виявити закономірності та показати, що ці дії є частиною гібридної війни Росії. Розповідаємо про найцікавіші та найефективніші проєкти, які дозволяють оприявнити російські воєнні злочини та поширення дезінформації.

1. Карта «За межами гібридної війни» (Beyond Hybrid Warfare)

Проєкт французької консалтингової компанії Cassini візуалізує повторюваність методів дій росіян щодо держав Європи, поєднуючи дані про різні інструменти впливу на інтерактивній мапі. Якщо повідомлення про кібератаки чи політичний тиск поступово губляться в новинній стрічці, то тут вони зібрані в єдину павутину зв’язків.

Зображення інтерфейсу Beyond Hybrid Warfare

Карта-досьє візуалізує динаміку «прихованої війни». Події можна відфільтрувати за державами Європи та їхнім типом, аналізувати не лише хронологію (з 2021 року по сьогодні), а й ступінь доведеності російського сліду. Система розмежовує інциденти за категоріями: від «підозри» та публічних «звинувачень» до фактів, де причетність Росії «доведено».

2. Мапа гібридної кампанії Росії у Європі від AP

З моменту повномасштабного вторгнення журналісти Associated Press зафіксували 59 інцидентів, у яких європейські уряди та розвідувальні служби пов’язують дії Росії та Білорусі з гібридною агресією на території Європи.

Зображення інтерфейсу мапи гібридних кампаній АР

Ідеться про шпигунство, акти насильства, підпали, саботажі, кібератаки та інші форми гібридного втручання.

3.  Інформаційна панель для моніторингу російської мережі «Правда» (Portal Kombat)

Pravda Dashboard — це інтерактивна карта, розроблена фінською компанією з розробки програмного забезпечення Check First разом із Лабораторією цифрових судових досліджень (DFRLab) при Атлантичній раді. Експерти спеціалізуються на вивченні дезінформації та захисті майбутнього цифрових прав.

Мапу створено для моніторингу глобальної мережі пропагандистських сайтів, відомої як мережа «Pravda» або «Portal Kombat».

Зображення інтерфейсу мапи Pravda Dashboard

Панель у режимі реального часу обробляє дані з усіх сумнівних сайтів, визначаючи, які саме належать до російської пропаганди. Геопортал дозволяє дізнатися загальну кількість опублікованих статей в обраній країні, а також основні домени з різноманітними показниками.

Поза межами базової статистики публікацій дашборд дає змогу відстежувати часову динаміку активності — як за годинами, так і в розрізі останніх шести місяців. Це допомагає виявляти пікові періоди інформаційних вкидів і синхронізацію кампаній.

Окрему цінність становить аналіз походження контенту. Система фіксує, з яких саме проросійських телеграм-каналів матеріали поширюються на сайти мережі «Правда», а також показує, на які країни спрямовується найбільший відсоток публікацій.

4. Геопортал глушіння GPS (GPSwise)

Сервіс з аналізу навігаційних даних цивільної авіації GPSwise візуалізує на інтерактивній мапі зони глушіння та підміни GPS-сигналу на основі даних ADS-B. Ця технологія дозволяє літакам автоматично визначати свої координати через супутники та транслювати їх диспетчерам та іншим бортам.

На мапі чітко видно, що найсильніше сигнал «глушать» над Чорним морем і над територією Росії, сягаючи району Сиктивкару. Глушіння GPS (джамінг) є одним з інструментів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Цей метод передбачає створення перешкод, аби «перекрити» супутниковий сигнал літакам, що призводить до збоїв у навігації.

Зображення інтерфейсу геопорталу GPSwise

Платформа дозволяє не лише бачити зони перешкод у реальному часі, а й досліджувати історію атак через календар.

Однією з особливостей є виявлення спуфінгу (підміни сигналу). На відміну від звичайного глушіння, коли сигнал просто зникає, у цьому випадку засоби РЕБ нав’язують приладам фальшиві координати. Система фіксує цю «підроблену» позицію літака та порівнює її з реальними даними польоту. Додатково для кожної зони вираховується коефіцієнт якості (NIC), який показує відсоток рейсів, що зазнали збоїв у навігації.

Водночас сервіс має і свої обмеження. Карта базується лише на відкритих навігаційних даних цивільної авіації, тому не охоплює військові борти та не пояснює причин глушіння. Оскільки небо над Україною закрите для цивільних польотів, ми бачимо лише «відлуння» наслідків роботи РЕБ у прикордонних зонах.

Платформа не встановлює, хто саме здійснює глушіння, проте чітко фіксує його географію та поширеність, що робить карту корисним інструментом для подальшого аналізу.

5. Мапа візуального контенту в зонах конфліктів (GeoConfirmed)

GeoConfirmed — це волонтерський OSINT-проєкт, що спеціалізується на перевірці й геолокації фото та відео з відкритих джерел.

Зовнішній вигляд інтерфейсу карти GeoConfirmed

Він збирає візуальні матеріали з соцмереж і платформ, аналізує їх за допомогою карт, супутникових знімків та інших інструментів, а потім прив’язує підтверджені кадри до конкретних координат на інтерактивній мапі.

Частина уваги команди зараз зосереджена саме на війні в Україні. Аналітики відстежують і перевіряють ракетні удари, переміщення військ, а також пошкодження інфраструктури.

Функціонал сайту дозволяє відфільтрувати дані за обраним часовим діапазоном, що допомагає простежити динаміку бойових дій у конкретний період. Кожна позначка супроводжується посиланнями на сам контент, поясненням і власне геолокацією.

6. Геопортал «Очі на Росію» (Eyes on Russia) від CIR

Eyes on Russia — це ще один ресурс, подібний за принципом роботи до GeoConfirmed. Ця інтерактивна мапа створена британською некомерційною організацією Центр інформаційної стійкості (CIR), який спеціалізується на розслідуваннях порушень прав людини та воєнних злочинів у кооперації з OSINT-спільнотою. Мапа призначена для збирання та перевірки медіафайлів із відкритих джерел, пов’язаних із повномасштабним вторгненням Росії в Україну.

Перевага платформи — детальна система фільтрів. Користувач може сортувати події не лише за типом атаки (наприклад, «бомбардування» чи «наземна битва»), а й за сектором, що постраждав: освіта, медицина, релігійні споруди чи енергетика.

Також мапа оснащена часовою шкалою, яка дозволяє відстежити динаміку війни по місяцях і роках, а також інтенсивність бойових дій у конкретний період.

Зовнішній вигляд інтерфейсу геопорталу Eyes on Russia

Платформа дозволяє обрати конкретний населений пункт, який вас цікавить. Ще однією функціональною особливістю є можливість самостійно окреслити зону дослідження безпосередньо на мапі, використовуючи інструменти «Прямокутник» або «Багатокутник».

Кожна точка на карті містить не лише опис інциденту та координати, а й вікно з медіаелементами: вбудованими публікаціями з соціальних мереж, що слугують першоджерелами. Платформа збирає дані з квітня 2022 року, проте останні верифіковані оновлення в системі зафіксовані наприкінці 2025 року.

7. Людське сафарі: мапа терору в Херсоні (Tochnyi.info)

Цей ресурс візуалізує одну з найжорстокіших тактик окупантів у Херсоні, яку нарекли «людським сафарі». Йдеться про цілеспрямоване полювання російських FPV-дронів на цивільних людей. Мапу розробила міжнародна волонтерська ініціатива Tochnyi.info, яка займається висвітленням та аналізом інформації про російську агресію.

В основі мапи лежить детальне дослідження журналіста та волонтера Брендана Келлі. Особливістю цієї мапи є те, що цей проєкт зосереджений винятково на людях, які постраждали або загинули від рук росіян. Геопортал фіксує не лише загальну кількість жертв, а й окремо документує напади на співробітників екстрених служб. Це дозволяє задокументувати тактику повторних ударів, коли ворог свідомо атакує місця ліквідації наслідків, перетворюючи місто на полігон для відпрацювання вбивств.

Інтерфейс мапи терору в Херсоні

Окрім візуалізації на місцевості (зокрема у 3D-режимі), ресурс містить розгорнуту інтерактивну статистику за період з січня 2024 по грудень 2025 року. Вона дозволяє відстежувати сукупні дані про постраждалих у Херсонської області та розподіл ролей серед поранених рятувальників.

Також є синхронізація графіків щомісячного розподілу постраждалих цивільних осіб. При виборі конкретної громади на круговій діаграмі сусідній часовий графік автоматично фільтрується, відображаючи хронологію та інтенсивність атак саме для обраної локації.

Графіки щомісячного розподілу постраждалих людей Херсонщини

Основним масивом даних для проєкту є офіційні звіти поліції, прокуратури й адміністрацій Херсонщини, які Брендан Келлі також підкріплює відеоматеріалами ударів росіян, які цим пишаються. Аналітика дослідження настільки детальна, що дозволяє пов’язувати зменшення кількості втрат у певні періоди (наприклад, у вересні 2025 року) з ротацією російських військ на лівому березі Дніпра (зокрема 70-ї мотострілецької дивізії).

Також мапа дає змогу відстежити щотижневий розподіл типів боєприпасів, де частка кожного виду (обстрілів, дронів, «Шахедів» і нерозірваних снарядів) розписана у відсотках під обрану дату.

Хоча дослідження обмежене вільною частиною Херсонщини, така карта є беззаперечним цифровим свідченням того, що атаки на цивільних — це не випадковість, а спланована стратегія винищення людей.

8. Проєкт Маріуполь (OSINT For Ukraine)

Хоча цей проєкт має ім’я Маріуполя, інтерактивна карта документує воєнні злочини по всій території України. Некомерційна міжнародна організація OSINT For Ukraine, що застосовує відкриті дані для розслідувань та протидії дезінформації, інтегрує інформацію про дислокацію російських військових підрозділів. Цей шар накладається на мапу руйнувань задля оцінки відстані, щоб визначити, який саме підрозділ міг завдати конкретного удару.

Особливістю мапи є її деталізація. Користувач може фільтрувати не лише за часом, а й за типом ураженої ділянки (комерційні, житлові споруди) та за системами озброєння (повітряні удари, крилаті ракети).

Зображення інтерфейсу проєкту Маріуполь

Крім основних фільтрів, платформа надає доступ до розширеного списку артилерійських систем. Це дозволяє обрати конкретний вид зброї та побачити її потенційний радіус дії безпосередньо на карті відносно місць влучань.

Також на геопорталі реалізовано функцію перегляду військових частин. При її активації на наявні червоні маркери атак накладаються чорні позначки, що позначають місця базування ворожих підрозділів та ідентифікують їх.

9. Трекінг контрабанди зерна (Bellingcat)

Лонгрид від розслідувальної групи Bellingcat ілюструє тіньові маршрути російських суден, які протягом серпня-жовтня 2025 року вивозили крадене українське зерно з окупованого Криму. Візуалізація базується на поєднанні супутникових знімків і даних AIS (системи автоматичної ідентифікації).

Інтерфейс трекінгу маршрутів російських суден Bellingcat

Інтерактивне дослідження дозволяє простежити повний шлях суховантажів: від зернового термінала в Севастополі через Босфор до портів у Африці та Ємені.

10. Мапа атак на систему охорони здоров’я

Геопортал документує цілеспрямоване знищення української медицини. Карта наочно спростовує будь-які російські виправдання про удари по «стратегічних об’єктах».

Зовнішній вигляд мапи атак на систему охорони здоров’я

Зібрані докази підтверджують, що ворог свідомо намагається вбити українців, позбавляючи їх доступу до лікування. Про це свідчать 2132 атаки (станом на вересень 2025 року).

На мапі позначено пошкоджені та зруйновані лікарні, а також місця загибелі або поранення медиків. Окремо класифіковано одиничні та групові атаки, що дозволило побачити системність злочинів, які зафіксував Український центр охорони здоров’я (UHC) спільно з міжнародними організаціями.

ГІС-технології дозволяють аналізувати війну через факти та координати. Те, що ми бачимо сьогодні на екранах як точки та лінії, завтра стане доказами в міжнародних судах. І поки Росія намагається стерти сліди, цифрові мапи ці сліди зберігають.