Гортаю і не можу зупинитися. Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя

Гортаю і не можу зупинитися. Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя

09:33,
6 Листопада 2021
10354

Гортаю і не можу зупинитися. Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя

09:33,
6 Листопада 2021
10354
Гортаю і не можу зупинитися. Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя
Гортаю і не можу зупинитися. Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя
Думскролінг це не завжди погано, але заради уникнення стресу іноді краще дивитися відео з котиками

Замість казки перед сном — порція приголомшливих та страшних новин. Сьогодні так роблять майже всі: ви лягаєте в ліжко, ховаєтеся під ковдрою, дістаєте смартфон, щоб іще раз перевірити соцмережі. І потрапляєте в пекло, де захворюваність на COVID-19 зростає, економічна криза наступає, заголовки нескінченно розповідають про насильство і трагедії. Це засмучує вас, але здається, що зупинитися вже неможливо. Звучить знайомо? Таке явище називається «думскролінг» — і це звичка «залипати», читаючи саме погані новини.

Якщо ви хочете розібратися, як перестати займатися інформаційним мазохізмом або зрозуміти, чому ми отримуємо задоволення, прокручуючи соціальні мережі в пошуках негативного контенту, — читайте далі.

 

Що таке думскролінг?

У 2020 році Оксфордський словник визнав «думскролінг» словом року — мабуть, людство таки гортало стрічки в соцмережах надто агресивно.

З початком пандемії більшість із нас переживала емоції людини, яка не може відвести погляду від автокатастрофи — вона розуміє, що трапилося щось жахливе, але не може перестати дивитися.

Люди читали та продовжують читати величезну кількість негативних новин, і, здається, роблять це із задоволенням. Хоча заняття думскролінгом — тенденція, яка мотивує нас до саморуйнування. На початку 2020 року в Німеччині провели опитування, яке показало зв’язок між читанням ЗМІ у великих кількостях та посиленням симптомів депресії. А також тривоги через пандемію.

«Багато людей думають, що почуватимуться безпечніше, якщо будуть в курсі всіх останніх подій. Проте вони не усвідомлюють, що споживання негативних новин веде лише до більшого страху, тривоги та стресу», пояснює клінічний психолог Карла Менлі.

 

Навіщо нам потрібні погані новини?

Звісно, звичка дивитися погані новини з’явилася в людей ще задовго до появи інтернету. Згадаймо вечірній випуск новин у 90-ті, де демонстрували всі жахи світу, що сталися за день. Як не дивно, жах, який людина спостерігала навіть не виходячи з дому, мав заспокійливий ефект. Дін Маккей, професор психології Фордгемського університету, вважає, що в цей момент глядачеві здавалося, що «хоч усе і досить жахливо, але мені комфортно, я вдома й зможу добре виспатися сьогодні».

Але якщо раніше люди дивилися новини, щоб отримати інформацію, то тепер ми робимо це… бо не можемо інакше. Теперішні новини не зупиняються в якийсь момент. Не можна просто взяти й вимкнути телевізор о 23:00, а після цього одразу лягти спати. Інформаційний контент став продовженням нашої руки, й відмовитися від нього практично неможливо.

Як вважає Памела Ратледж, голова Каліфорнійського центру досліджень психології ЗМІ, перегляд новин також може являти собою «нав’язливу потребу у відповідях». Особливо коли нам страшно. Думскролінг — своєрідна форма контролю за тим, що відбувається в нашому швидкому світі. Адже здається: якщо знаєш про щось погане — ти готовий до цього.

«Це еволюційна звичка, тому що нам подобається знайомитися з небезпеками, щоб пережити почуття готовності й контролю», — говорить докторка Патриція Целан, психіатриня з університету Далгаузі в Канаді.

Професор Дін Маккей вважає, що, займаючись думскролінгом, люди несвідомо намагаються випробувати певний набір емоцій під час читання новин чи коментарів: наприклад, гнів чи розпач. Подібну поведінку вчений називає «механізмом подолання труднощів», який ми використовуємо для управління негативними подіями в житті. Наприклад, страх приводить нас у стан підвищеної бойової готовності й це корисно в небезпечних ситуаціях.

Простіше кажучи, ми переконуємося в тому, що все погано і світ котиться у прірву, — хоча насправді таким чином ми збираємо інформацію й готуємося до різних сценаріїв.

«Наш мозок запрограмований на те, щоб виявляти загрози. Чим більше часу ми проводимо, гортаючи новини, тим більше небезпек ми знаходимо. Тим більше ми втягуємось у цей процес і тим більше турбуємося», — каже клінічна психологиня Амелія Алдао.

Невеликий стрес справді може мотивувати, а поінформованість про останні новини допомагає людині мислити раціонально та розумітися на багатьох речах. Але не в тому випадку, коли сильний стрес створює лише хаос у мозку.

Для сучасної людини думскролінг уже давно став залежністю. Яка надалі може впливати як на ментальне, так і на фізичне здоров’я. Нескінченний перегляд новин провокує занепокоєння, й ми починаємо турбуватися настільки сильно, що буквально «приклеюємося» до екрана — так і працює колообіг думскролінга. З якого таки можна спробувати вийти.

 

Як врятувати себе від думскролінгу

Безглузде і тривожне гортання новин — така ж погана звичка, як куріння. Щоденний думскролінг може викликати панічні атаки, безсонню, підвищувати рівень гормонів стресу — адреналіну та кортизолу. У майбутньому це може спровокувати захворювання серця чи діабет.

Новини є всюди, й читаючи одну, ви одразу починаєте читати наступну. Нинішній світ — це світ інформації, тому тут важливо будувати кордони і стежити за тим, коли, в якій кількості та для чого ви споживаєте негативний контент. Нижче ми наводимо прості поради, виконання яких допоможе читати новини хоча би трохи менше.

  1. Встановіть обмеження часу.

Ми не контролюємо своє перебування в інтернеті — здається, що минуло пів години, а насправді — чотири. І ось ви вже читаєте тред про скіфські кургани у твітер-акаунті, на який навіть не підписані.

Щоб цінувати свій час і читати менше непотрібного, встановіть обмеження в соцмережах. Це можна зробити в налаштуваннях будь-якого смартфона. Для Apple — у налаштуваннях екранного часу або у вкладці фокусування, яке з’явилося в останньому оновленні. Для Android — у налаштуваннях «цифрового добробуту» або батьківського контролю.

  1. Уникайте соціальних мереж (хоча би трохи)

Це не означає, що потрібно виїхати в ліс та ізолюватися від диджитал-світу. Але трохи цифрової тиші нікому не завадить. Особливо якщо гортання стрічки у фейсбуку, інстаграмі, тіктоку або твітері провокує тривожність і змушує думати про погане.

Сьогодні стрічки підлаштовуються під наші інтереси, так що чим більше поганих новин ви читаєте— тим більше у вашій стрічці саме таких постів. Найгірше, що ви можете зробити в такій ситуації, — почати читати ще й коментарі.

Якщо читати все це зовсім нестерпно — спробуйте тимчасово видалити програму. Щоб не було спокуси постійно туди заходити.

  1. Будьте вдячні — й мова зовсім не про практику усвідомленості

Займаючись думскролінгом, легко розчаруватися в людстві та перестати вірити в добро. Хай як банально це звучить, спробуйте щодня складати список речей, за які хочеться сказати «дякую».

Виглядає дивно? Можливо. Але дослідження свідчать, що складання щоденних «вдячних списків» допомагає розвивати почуття оптимізму та спокою в ці нестабільні часи.

  1. Фільтруйте контент

Відкрийте кожну соціальну мережу та уважно перегляньте, на кого ви підписані. Стежте, щоб серед цих акаунтів не було тих, які розпалюють ненависть, перебільшують або навмисно фокусують увагу на негативних новинах.

Пам’ятайте: важливо, як подають інформацію. Будь-яку новину можна піднести у спокійному зваженому тоні, а можна й наче в детективному романі, який продають у пішохідному переході. 

Поради журналістам

Працюючи з текстами, ви можете як спровокувати думскролінг, так і постраждати від нього. Розберімо, як саме.

  1. На жаль, медіа частково користуються тенденцією залежності від негативних новин. Саме так з’являються жовті заголовки у стилі «ми всі помремо» — щоб читач точно клацнув на посилання, а в ідеалі ще й залишив стурбований коментар.

Провокаційні історії справді приваблюють читачів, бо викликають негативні емоції: обурення, страх, агресію. Але ми не радимо зловживати цим — баталії в коментарях не тільки створюють активність, але й псують репутацію вашого медіа. Менш емоційні читачі побачать, як ви «хайпуєте» на злободенні теми, та не захочуть читати подібний контент.

Говорячи про якусь провокаційну тему, краще завжди бути на боці тих, хто перевіряє факти та говорить про складні речі у спокійному тоні. Повірте, так ви будете набагато ціннішими для читача та зможете виховати свою аудиторію.

  1. Думскролінг — частина професії журналіста. Навіть якщо не хочеться, все одно доводиться читати різні погані новини. На цьому моменті легко зловити вигорання, особливо, коли потрібно не тільки читати, а й писати про щось неприємне, сумне і страшне.

Якщо ви журналіст — стежте за своїм станом і намагайтеся не перепрацьовувати, наскільки це можливо. Пам’ятайте, що ви також людина та іноді навіть вам може бути забагато поганих новин.

 

Думскролінг — не завжди погано

Так, хай це звучить дивно, але для багатьох людей перегляд поганих новин — просто спосіб абстрагуватися від буденності. Прочитати про глобальні проблеми іноді легше та цікавіше, ніж займатися вирішенням робочих завдань. Для когось думскролінг — просто частина життя, щось на зразок дивного хобі.

Немає нічого поганого, якщо ви читаєте надто багато новин — по роботі чи для розваг. Питання в тому, наскільки емоційно ви на них реагуєте. Якщо споживання такого контенту змушує вас переживати стрес — швидше за все, цей контент не для вас. Спробуйте подивитися меми про котів або смішних жаб. Це завжди заспокоює.

Фото: Thomas Faull/Getty Images

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Анна
03:53 / 08.11.2021
Дуже корисний текст. Дякую!
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду