Українські вчені з Миколаєва провели дослідження стосовно змін психологічного стану, світогляду та змін у міжособистісних стосунках людей, що перехворіли на COVID-19. Про результати дослідження розповіла «Укрінформу» його авторка – кандидат психологічних наук, старша наукова співробітниця українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Академії педагогічних наук України Руслана Мороз. 

Психологиня зазначила, що раніше вивчала, які дослідження проводили зарубіжні вчені щодо психічних і неврологічних порушень внаслідок впливів коронавірусу на організм людини. Вона з’ясувала, що від місяця до пів року після одужання деякі люди мали депресію, стенізовані стани, апатії тощо. Аби перевірити, наскільки це явище поширене в Україні, авторка дослідження розіслала гугл-анкету в усі регіони.  

Дослідження, яке тривало з жовтня минулого по січень нинішнього року, показало, що у 63% опитаних після одужання від COVID-19 не одразу повністю відновилися смакові відчуття, у деяких на це пішло від тижня до місяця і більше. 76% учасників опитування стверджують, що їх психологічний та фізичний стани досі не такі, як були до хвороби. При цьому у 74% респондентів змінилася поведінка, звички, уподобання та реакції. 

Але є і  позитивні зміни у стані людей, які перехворіли - учасники опитування після хвороби певним чином переосмислили своє життя. Зокрема,  респонденти зазначили, що тепер прагнуть частіше бувати на природі, почали більше піклуватися про себе та ближніх, насолоджуватися життям. У когось змінились пріоритети щодо того, що вважати важливим. Дехто переглянув коло людей, з яким спілкувався,  та переоцінив стосунки з ними. Хтось позбавився відчуття самотності, почав цінувати час наодинці з собою. Були й такі, хто після хвороби змінив сферу діяльності. Також люди казали, що у них підвищилося співчуття та зменшилася відраза до хворих і немічних, додає вона.

При цьому, зауважила Руслана Мороз, відмова вірити в саме існування коронавірусу – це тип психологічного захисту людину.  

«Зараз тривають розмови щодо того, щоб внести «постковідний синдром» до міжнародної класифікації хвороб. Тому мої питання були спрямовані на психологічні та фізіологічні стани, зміну поведінки, емоцій, почуттів, патологічні симптоми, які характерні для гострого стресового стану, ставлення до хвороби тощо», — розповіла психологиня. 

Загалом участь у дослідженні взяли понад 300 людей з усіх регіонів України від 18 до 60 років і старші. Після обробки даних залишилося 232 респонденти, бо одним із критеріїв дослідження було те, щоб людина мала офіційно підтверджений позитивний ПЛР-тест.

Раніше повідомлялося, що у 18% пацієнтів, у яких був позитивний тест на COVID-19, діагностується психічні розлади - тривога, депресія або безсоння протягом щонайменше трьох місяців після позитивного тестування на вірус. Про це заявили дослідники Центру біомедичних досліджень охорони здоров'я Оксфорда та Національний інститут медичних досліджень Великої Британії. 

Фото: discoversociety.org