Флешки, плівки, посадки: чому Зеленський не втрачає виборців

Флешки, плівки, посадки: чому Зеленський не втрачає виборців

08:55,
22 Травня 2020
3265

Флешки, плівки, посадки: чому Зеленський не втрачає виборців

08:55,
22 Травня 2020
3265
Флешки, плівки, посадки: чому Зеленський не втрачає виборців
Флешки, плівки, посадки: чому Зеленський не втрачає виборців
Володимир Зеленський цілком може затриматися в політиці надовго, але чи було би достатньо для його амбіцій перетворитися з уособлення надії на, скажімо, звичайне «менше зло»?

Свої знамениті 73% перемоги в другому турі президентських виборів Володимир Зеленський здобув не в останню чергу завдяки тому, що протягом кампанії надсилав різні меседжі різним аудиторіям. За нього одночасно голосували люди, які хотіли продовжити курс України до ЄС та НАТО, і люди, які хотіли, щоб Україна зблизилася з Росією; люди, які прагнули полегшення умов ведення бізнесу, і люди, які чекали на значне підвищення виплат бюджетникам; люди, які вірили у близьку деолігархізацію, і люди, які вважали, що «Приватбанк» націоналізували без належних на те підстав. Можливо, саме щоб ці розходження не кидалися в вічі, Володимир Зеленський уникав спілкування з журналістами.

Пресконференція, присвячена його першій річниці на посаді, наочно показала, що він продовжує обіцяти мало співставні речі. З тією різницею, що тепер він цього не приховує. Президент обіцяє журналісту телеканалу «Наш» переглянути мовні квоти в медіа і водночас вислуховує від нього звинувачення на адресу власника телеканалу ATR в наявності у того російського громадянства, а потім так само спокійно обіцяє журналістці ATR зібрати робочу групу з напрацювань змін до законодавства і, зокрема, Конституції у відповідь на її запитання про кримськотатарську автономію.

Як і рік тому, для Зеленського важливо працювати з проросійським електоратом, конкуруючи за нього, зокрема, з ОПЗЖ. Тому він так багато уваги приділяв проросійським телеканалам: в NewsOne і «Наш» – єдиних – не забирали мікрофони одразу після запитань і їхнє спілкування з президентом перетворювалося на тривалі діалоги. Як і рік тому, Зеленський не працює з «націонал-патріотичним» електоратом: багато ЗМІ з цією цільовою аудиторією навіть не отримали акредитацію на пресконференцію, а лідер цієї групи виборців Петро Порошенко продовжує бути основною мішенню критики з боку Зеленського і суб’єктом горезвісних обіцяних «посадок». У такої наполегливості щодо «посадок» може бути багато причин, але однією з них точно є те, що якась частка 73% виборців Зеленського проголосували за нього саме через цю обіцянку.

Для Порошенка різниця з минулим роком полягає в наявності у Зеленського влади. У відповідь на заяву Зеленського під час пресконференції про те, що «плівки Деркача» – «це не останній дзвінок, який побачать українці», адвокати Порошенка того ж дня провели терміновий брифінг з посилом: «президент Зеленський вперше публічно позначив свою позицію як людини, яка безпосередньо координує і зацікавлена» у кримінальних провадженнях проти Порошенка.

Публічне втручання очільника української держави в справу про «плівки Деркача», на жаль, не обіцяє нічого доброго для країни. Як написала «Європейська правда», Україна опинилася перед загрозою нової кризи у відносинах із США, здатної визначити розвиток подій в обох країнах на роки вперед: «Через дії генерального прокурора та заяви президента наша держава вступає в американську виборчу кампанію на боці одного з кандидатів у президенти. До того ж робить це, вже маючи сумний досвід “участі” у спробі імпічменту американського президента».

Ще одна потенційно небезпечна історія – це «флешка Гордона». Може так статися, що в результаті пошуків журналістом історичної правди та його ходіння за лінію фронту в бажанні взяти інтерв’ю в Віктора Януковича глядачі Дмитра Гордона раптом дійдуть висновку про можливу вину наступників президента-втікача в українській владі у захопленні Росією Криму та початку війни на Донбасі.

Усе це – і сварка з політичним істеблішментом США, і зниження довіри до українських політиків, і розхитування державних інституцій – відбуватиметься на радість Росії.

Володимир Зеленський, схоже, не бачить проблеми в цих процесах. Він переконаний, що як політик рухається у вірному напрямку, бо його популярність серед виборців не падає. Він тішиться опитуванням «Рейтингу», згідно якого зараз він виграв би у Порошенка з 75%. Зеленський навіть почав говорити про другий термін, «якщо буде велика підтримка народу України». Щоправда, майстерність статистики полягає в умінні ставити запитання. Наприклад, свіже опитування КМІС показало, що:

  • 26% опитаних вважають Зеленського успішним у подоланні корупції серед чиновників, 66% – неуспішним;
  • 16% українців вважають, що президент успішно притягує до відповідальності за корупцію представників попередньої влади, 73% дотримуються протилежної думки;
  • 21% респондентів зазначили, що Зеленський успішно врегульовує конфлікт на Донбасі, 69% із цим не погоджуються;
  • 21% українців вважають президента успішним у протидії економічній кризі, 64% вважають його неуспішним.

Можливо, ми спостерігаємо такий самий феномен, що й зі ЗМІ: рівень довіри до медіа в Україні стабільно приблизно вдвічі менший за рівень їхнього споживання. І за політиків українці часто голосують не тому, що задоволені ними, а тому що не бачать альтернативи. Володимир Зеленський цілком може затриматися в політиці надовго, але чи було би достатньо для його амбіцій перетворитися з уособлення надії на, скажімо, звичайне «менше зло»?

Фото: Максим Поліщук

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
БАНДЕРІВЕЦЬ
13:40 / 22.05.2020
не втрачає? вірить мальованим рейтингам хіба що той, хто фізіологічно схожий на ідіота, що займає посаду президента на даний час
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду