У той час, як у світі здіймається хвиля за скасування законів про дифамацію, путінська Росія йде протилежним шляхом. Нове законодавство у сфері медіа викликає різку критику опозиційних сил у Москві і західних медіаорганізацій.

13 липня Держдума Російської Федерації прийняла в третьому, остаточному, читанні поправки до Кримінального кодексу Росії, що відновлюють статтю «наклеп», скасовану менше року тому.

12 липня російські журналісти провели пікет біля Держдуми проти ухвалення закону. Журналісти вважають, що закон заважатиме їхній роботі, оскільки представники влади фактично отримають інструмент тиску на ЗМІ. «У випадку прийняття законопроекту і штрафи, і судимість лягатимуть безпосередньо на журналіста, чим урядовці, як ми впевнені, обов'язково зловживатимуть», – ідеться у петиції, яку підписали понад 1600 осіб.

Напередодні низка ЗМІ та міжнародних організацій виступили також із різкою критикою цієї законодавчої ініціативи. Хоча, схоже, це не дало позитивного результату – Дума закон прийняла, а Путін збирається його підписати.

MediaSapiens подає декілька критичних публікацій, які з’явилися напередодні прийняття закону, в перекладі.

Дифамація знову стане в РФ кримінальним злочином

Джонатан Ерл, The Moscow Times

Активісти опозиції та захисники прав людини засудили новий закон Державної Думи, який різко посилює покарання за дифамацію, назвавши його спробою змусити інакомислячих замовкнути.

Законопроект (уже остаточно прийнятий закон. – MS), внесений на розгляд минулої п’ятниці, кваліфікуватиме наклеп як кримінальний злочин, передбачає покарання максимальним штрафом 500 тис. рублів ($ 15 200) або позбавленням волі терміном до п’яти років.

«Очевидно, задум полягає в тому, щоб заткнути рота кожному, хто критикує уряд і сприяє рухові протесту», – сказав заступник спікера Держдуми (від КПРФ) Іван Мельников, повідомляє «Інтерфакс».

Торік у межах загальної лібералізації тодішнього президента Дмитрія Медведєва дифамацію було декриміналізовано. Нині її карають штрафом у розмірі до 3000 рублів ($90).

Співавтор нового законопроекту, депутат від «Единой России» Павел Крашенінніков, заявив, що цей штраф «неефективний» і що декриміналізація «не принесла нічого доброго». «Можна практично безкарно звинувачувати інших у наймерзенніших злочинах, називаючи їх бандитами, терористами та корумпованими чиновниками», – сказав він.

Ветеран і лідер руху з прав людини Лев Пономарьов заявив, що цей законопроект – останній у серії пропозицій законодавців правлячої партії, спрямованих на нейтралізацію опозиції. За його словами, «погром триває... Вони запровадили величезні штрафи за демонстрації й хочуть знищити неурядові організації, які отримують фінансування з-за кордону».

Активістів опозиції часто звинувачують у наклепі на чиновників, яких викривають у причетності до корупції та інших злочинів.

Наприклад, чеченський лідер Рамзан Кадиров подавав судові позови за наклеп на колишнього керівника правозахисної організації «Мемориал» Олега Орлова. В обох випадках  звинуваченого виправдали.

Проти «донощика» на корупціонерів блогера Алєксєя Навального подав судовий позов високопоставлений законодавець за те, що той назвав «Единую Россию» «партією шахраїв і злодіїв». Згідно з новим законодавством, це загрожує штрафом до 200 тисяч рублів ($6 080).

Депутати від «Справедливой России» та ЛДПР також розкритикували законопроект про дифамацію. «Якби в нас були вільні вибори й партії мали рівний доступ до ресурсів, це могло би бути прийнятним, – сказав депутат від «Справедливой России» Михаїл Ємельянов. – Без цього жорсткіші закони і використання репресивних заходів покарання опозиції не вирішить проблему. Це тільки посилить її».

Кремль закручує гайки в стилі «керованої демократії»

Ґюнес Їлдіз, Міжнародний інститут преси (IPI)

Російські законодавці запропонували минулої п’ятниці законопроект, що передбачає повернення до криміналізації дифамації. Це сталося через півроку після того, як за рівнем покарання її було зведено до адміністративного порушення.

Голова виконавчого правління Міжнародного інституту преси (IPI) і голова фонду підтримки російських журналістів-розслідувачів («Фонд 19/29») Галина Сидорова розкритикувала цей захід.

«Внесення на розгляд законопроекту лише через шість місяців після декриміналізації дифамації торік у грудні в рамках загального процесу лібералізації тодішнього президента Дмитрія Медвєдєва – це ще одна спроба Кремля залякати рух протесту, кожного, хто насмілюється критикувати уряд, звинувачуючи його в корупції та в інших злочинах», – заявила вона.

Закони про наклеп та образу було тоді пом’якшено. Міжнародні спостерігачі й правозахисники вітали це послаблення як важливий крок на шляху до вільних медіа. Особливо наголошувалося на тому, що воно супроводжувалося поправками, спрямованими на надійніший захист журналістів від погроз і насильства.

Критики нового законопроекту заявили, що вони розглядають його як останню в низці спроб придушення інакомислення в Росії.

Крім того, було запропоновано поправку, яка приклеїть політично активним, фінансованим з-за кордону неурядовим організаціям ярлика «іноземних агентів» і вимагатиме від них регулярно звітувати за свою діяльність. Представники деяких із них уже заявили, що їх особливо обурило поняття «іноземний агент». У свідомості багатьох росіян воно й досі пов’язане з періодом холодної війни.

Минулого місяця парламент ударними темпами провів суперечливий законопроект, суттєво збільшивши штрафи за участь у «несанкціонованих» протестах від 5000 рублів (приблизно (€123) до 1000000 рублів (близько €24 600). Закон було ухвалено напередодні наміченої в Москві антипутінської акції.

Путін підпише новий обмежувальний закон

Комітет захисту журналістів (CPJ)

Для Росії повернення до кваліфікації дифамації як кримінального злочину – це крок назад. Торік декриміналізацію парламентом наклепу та образи було широко сприйнято як складову політики лібералізації тодішнього президента Дмитрія Медвєдєва.

За даними незалежного інформаційного агентства Regnum, новий законопроект (уже прийнятий закон. – MS) передбачає для тих, кого визнають винним у наклепі, позбавлення волі строком до п’яти років і штраф за моральні збитки до 500000 рублів (US$15300).

Російський омбудсмен Владімір Лукін і голова президентської ради з прав людини Михаїл Федотов зустрілися у вівторок із президентом Владіміром Путіним і попросили його відхилити законопроект. Путін сказав, що схвалить його, та хоче закликати вилучити як міру покарання тюремне ув’язнення, повідомило РІА «Новости».

«Криміналізація слова стала би суттєвим кроком повернення до несвободи в Росії. Ми закликаємо парламент і президента Путіна повністю відхилити цей законопроект, – заявила координатор програми КЗЖ по Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова. – Швидке проходження законопроектів, що обмежують основні права людини, вводить в оману і кидає тінь на прихильність президента демократичним цінностям».

Законопроект про дифамацію розцінюється як відповідь влади на нещодавні хвилі протестів опозиції в Росії, повідомляє незалежний новинний сайт Gazeta.

Низка обмежувальних законопроектів, ухвалених чи представлених на розгляд парламенту в останні тижні, вочевидь спрямована на приборкання інакомислення та обмеження діяльності громадянського суспільства в країні. Минулого місяця, нехтуючи протестами російської та міжнародної громадськості, Путін підписав законопроект, що запроваджує непомірні штрафи для учасників несанкціонованих акцій протесту. Минулого тижня парламент ухвалив у першому читанні нові поправки до горезвісного обмежувального закону про неурядові організації. Крім того, парламент остаточно ухвалив новий законопроект про інтернет, що, за словами його критиків, дозволяє владі закривати сайти, які вона вважає небажаними.