Знайти відповідь на це питання ресторатори і активісти громадських організацій намагалися під час круглого столу «Бездимні кафе, бари та ресторани: Україна приєднується до кращих практик захисту відвідувачів та персоналу від негативного впливу тютюнового диму».

Про досвід впровадження закону про заборону куріння в закладах громадського харчування у Туреччині розповів ресторатор Арат Хакан. В його країні закон приживався дійсно непросто, адже ще 2007 року вона посідала за поширеністю куріння перше місце серед 100 країн світу – цю шкідливу звичку мало 50% населення.

«Куріння було суспільною традицією. Вдома турки пригощали своїх гостей сигаретою ніби чаєм або кавою і ображалися, якщо хтось відмовлявся курити. Так було заведено… Але все блискавично змінюється. Нині ця традиція відходить в минуле і поступово нормою стає те, що курити в приміщенні – неприпустимо», –  зазначив Арат Хакан.

За словами пана Хакана, від моменту набуття чинності законом до остаточно сприйняття його населенням минуло приблизно чотири. Це був перехідний адаптаційний період. Тепер же – всі заклади харчування у Туреччині бездимні. Власники обладнують місця для куріння на вулиці, прибудовують відкриті майданчики або спеціальні балкони.    

«Дійсно, за статистикою, протягом перших 60 днів дії закону закрилося понад 500 традиційних кав’ярень, які спеціалізувалися суто на каві і сигаретах. Закривалися й ресторани. Але слід, по-перше, розуміти, що специфіка ресторанної справи в тому, що протягом першого року існування виживає лиш 10% закладів, решта 90% – закриваються. Це нормальний процес. По-друге, частина закладів, які формально закрилися, просто перепрофілювалися і відкрилися під новими вивісками і концепціями», –  пояснив пан Хакан.

Костянтин Красовcький, завідувач сектором контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень при МОЗ України, додав, що за даними компанії «Euromonitor», яка аналізує ринки різних країн, 2010-го року в Туреччині закрилося 8 тисяч закладів, натомість відкрилося – 15 тисяч.  Тож спаду ринку не відбулося.

Щодо впливу на здоров’я нації, то вже протягом першого року заборони куріння в громадський місцях, кількість госпіталізацій у відділеннях швидкої допомоги 10 лікарень Стамбула зменшилася у січні-травні 2010 року порівняно з аналогічним періодом 2009: від гострих респіраторних захворювань – на 61%, алергічного риніту – на 59%, інфаркту  на 34%, пневмонії – 33%.

«Політика заборони куріння в громадських місцях має суворе і суто наукове обґрунтування. 2006-го року  головний лікар США оприлюднив звіт на основі всіх наукових даних щодо шкоди від активного і пасивного куріння, які були на той час, і тим самим, показав, обґрунтував і аргументував необхідність введення подібних заборон», –  зазначив пан Красовський.

Щодо реакції українських рестораторів, то Ігор Сухов, керівник проекту «Ключ до успіху ресторанного бізнесу», переконаний, що 70% ресторанів у Києві навіть не помітять жодних змін, пов'язаних із забороною. А Павло Гачковський, співвласник ресторанів «Route 66» і «Масонська ложа», припускає, що перший час заборона на куріння може мати негативні наслідки, але надалі обернеться перевагою. Детальніше про ставлення українських рестораторів до заборони куріння в закладах харчування, можна прочитати тут.