«Є думка, що свобода медіа в Європі дана сама собою. Більшість вважає, нібито тут не існує жодних порушень. Однак насправді це не так», - відзначає старший дослідник Index on Censorship Мелоді Петрі (Melody Patry).

Платформа відкритих джерел на основі інформації регіональних кореспондентів, незалежних журналістів та новинних організацій динамічно відтворює ці порушення. За її свідченням, протягом тижня після запуску карти було зібрано понад 62 випадки інцидентів у сфері медіа.

Торік, йдеться у дослідженні, в Туреччині через жорсткі заходи щодо ЗМІ, запровадження антитерористичного законодавства та обмежувальних положень у кримінальному кодексі втратили роботу журналісти, які підіймали політично чутливі проблеми.

У Чорногорії репортер-розслідувач Туфік Софтич  (Tufik Softićć) неодноразово зазнавав нападів, зокрема, з використанням вибухівки. Тимчасом уряд цієї країни намагався скоротити фінансування критично налаштованих медіа. У червні 2013 року уряд Греції закрив державний телеканал ERT. Збільшилася кількість позовів за наклеп і посилилося стеження за журналістами. 2014 року країни-члени ЄС Італія, Угорщина, Болгарія, Хорватія та Румунія залишилися у категорії «частково вільних» в індексі Freedom House.

З доповіді, опублікованої у травні 2004 року Міжнародною федерацією журналістів (IFJ), постає «похмура картина» становища медіа на Балканах і на пострадянському просторі. Напади й погрози журналістам часто, коять тут в атмосфері безкарності, а законодавство більшою мірою загрожує критичним медіа. Як заявила колишній президент профспілки хорватських журналістів, Ясміна Попович (Jasmina Popovic), «рівень захисту репортерів сьогодні значно нижчий, ніж у 1990-х  роках».

Ситуація невтішна навіть серед країн, які пишаються тим, що там захищають громадянські свободи. Приміром, Сполучене Королівство випало з рейтингу «вільних» Freedom House.

Це сталося після того, як влада, використавши закон про тероризм, затримала торік Девіда Міранду (David Miranda) – партнера журналіста Гленна Грінволда (Glenn Greenwald). Було здійснено також  рейд в офіси The Guardian, а головного редактора змусили знищити жорсткі диски з даними про масове стеження, очолюване Агенством національної безпеки США.

«Більшість журналістів не є членами профспілок, зростає число фрілансерів, - пояснює Петрі сьогоденне становище в європейській медіа сфері. - Тож ми хочемо надати їм зручний інструментарій, яким легко користуватися на мобільному пристрої. Репортери можуть вказати на ньому конкретно, якої саме підтримки вони потребують чи яка їм потрібна, скажімо правова, допомога». 

Спираючись на мережу регіональних кореспондентів для моніторингу та розслідування повідомлень, сайт включає також систему застереження про небезпеки. Це дає змогу репортерам реєструватися й отримувати оновлення на основі їхніх місцевих інтересів.

Проект фінансується за рахунок гранту DG Connect Єврокомісії і є часткою ширшого річного проекту, який здійснюють декілька партнерів. До їхнього числа належать Index of Censorship та Osservatorio Balcani e Caucaso, що також проводить дослідження та аналізує потреби журналістів в країнах Південно-Східної  Європи, Італії та Туреччині.