Такими є результати моніторингу кримського Центру журналістських розслідувань, які презентували на засіданні Ради безпеки ООН під час обговорення ситуації у Криму.

Серед зафіксованих порушень – 38 випадків нападів з боку так званої «самооборони Криму», співробітників «Беркуту» або російських військовослужбовців.

«У 13 з цих випадків журналісти або активісти були затримані або заблоковані на різний період часу – від кількох годин до тижнів. У всіх журналістів, які піддалися нападу або незаконному затриманню, було відібрано або пошкоджено обладнання, або відібрані карти пам'яті», – повідомила під час виступу Валентина Самар, головний редактор Центру журналістських розслідувань.

«Самооборона» також заблокувала представника ОБСЄ з питань свободи слова Дунью Міятович і спеціального посланця Генерального секретаря ООН Роберта Серрі.

Загалом, за місяць в Криму було викрадено або незаконно затримано трьох журналістів, 12 активістів і 10 військовослужбовців. Доля двох військових і трьох активістів досі невідома. Ті, кого вдалося звільнити, публічно заявляли, що в полоні їх били, морили голодом, стріляли по них з травматичної та вогнепальної зброї.

У Верховній Раді Криму, що перейменувала себе на Державну раду Республіки Крим, складено список кримських видань, чиї журналісти більше не допускаються на засідання парламенту.

За цей час Держрада самопроголошеної республіки провела сім позачергових пленарних засідань, не рахуючи засідань постійних комісій і брифінгів перших осіб автономії, на які представники ЗМІ або не були допущені зовсім, або допускалися лише журналісти «правильних», на думку влади, видань.

Журналістів теж не допускали на деякі виборчі дільниці в день «референдуму» у Сімферополі, Джанкої, Алушті та Феодосії.

Також Валентина Самар нагадала, що з травня набувають чинності зміни до статті 280 Кримінального кодексу РФ , які передбачають кримінальну відповідальність за «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації», покарання за розповсюдження яких через ЗМІ та Інтернет карається можливим позбавленням волі на строк до п'яти років.

«Таким чином висловлювати думку, приміром, про законність анексії Криму Росією без загрози «правових» наслідків буде неможливо. Враховуючи непомірно широке трактування поняття таких «закликів», можна побоюватися, що ця стаття буде використовуватися для тиску на ЗМІ та переслідування інакодумців», – наголосила Самар.

Джерело: investigator.org.ua