Керівник групи моніторингу Олесь Антипенко розповів, що в роботі державних медіа очевидним є перекіс: 90% їх сюжетів і публікацій присвячено Олександру Лукашенко. Кожен з інших дев'яти кандидатів в президенти отримав приблизно 1% уваги (газетних площ і ефірного часу) державних ЗМІ.

Антипенко продемонстрував зразок сучасної політичної журналістики Білорусі : повідомлення державного інформаційного агентства мало заголовок «Лукашенко зареєстрований кандидатом в президенти», а в тексті розповідалося, що загалом Центрвиборчком зареєстрував 10 кандидатів.

В іншому випадку програма опозиційного кандидата Володимира Некляєва і програма Олександра Лукашенко були надруковані на розвороті газети «Советская Беларусь». Проте програма Некляева була чорно-білою з розмитою фотографією кандидата, а програма Лукашенко – кольоровою.
 

Антипенко додав, що навіть в тих випадках, коли ЗМІ розповідають про суперників Лукашенко у боротьбі за президентство, вони їх презентують неадекватно. Червоним рядком в таких повідомленнях проходить думка, що Лукашенко набере 70–80% голосів виборців, результати інших кандидатів будуть сміхотворними. Зокрема, якщо державні ЗМІ публікують думки виборців, то жодного разу не було такого, щоб житель Білорусі, чиї слова наводять фінансовані державою медійні компанії, критикував Лукашенко або висловлював позитивні оцінки щодо програм інших кандидатів.

Олесь Антипенко підкреслив, що на відміну від президентських виборів 2006 року, опозиційні кандидати отримали можливість проводити дебати в прямому ефірі (Лукашенко відмовився брати в них участь). Проте цього недостатньо, щоб протистояти медійному впливу на виборців, який чинить Лукашенко. Антипенко звернув увагу на тенденційність підбірки матеріалів про діяльність опозиції. Зокрема, державні ЗМІ часто вказують на те, що опоненти Лукашенко зловживають алкоголем і наркотиками.

За даними МЗС Білорусі, в республіці зареєстровано 1320 друкованих ЗМІ (397 державних і 923 недержавних). Загальнонаціональні телеканали контролюються державою. Чинний в республіці Закон про друк багатьма експертами оцінюється як репресивний: зокрема, держава монополізувала канали розповсюдження друкованої продукції та істотно обмежує незалежність ЗМІ.

Міжнародна правозахисна організація Freedom House, яка щорічно публікує рейтинги свободи преси у світі, вважає білоруську пресу «несвободною».

Медіаграмотність за матеріалами Голос Америки