Тиждень тому контролер (топ-менеджер, уповноважений наглядовою радою Британської телерадіомовної корпорації) телеканалу ВВС1 Денні Коен висловив незадоволення тим, що популярні комедійні серіали, трансльовані каналом, присвячені переважно життю середнього класу. Натомість Коен убачає необхідність у створенні серіалів про робочий клас.

36-річний випускник Оксфордського університету, призначений наприкінці 2010 року керівником головного телеканалу Бі-бі-сі, сам є типовим представником середнього класу, але надмірна зосередженість громадського мовника на цій верстві населення його непокоїть. Адже, відображаючи виключно життя буржуазії, канал втрачає пролетарську аудиторію. Це не перший випадок самокритики подібного роду – 2001 року колишній генеральний директор корпорації Ґреґ Дайк нарікав на те, що Бі-бі-сі «до огидного біла».

«Торік на британському телебаченні було чимало чудових серіалів - Peep Show, The IT Crowd, The Inbetweeners, Miranda, Whites, Grandma's House, Him & Her, Getting On, Rev та Outnumbered, - коментує редактор відділу телебачення журналу Heat Бойд Гілтон. – Із них лише останній виходив на ВВС1. І, - який жах! – він був про родину представників середнього, такого середнього-середнього, класу. Можете вважати мене старомодним буржуа, але я волів би бачити на ВВС1 більше якісних комедій». Він дивується, що для керівництва Бі-бі-сі «класовий» аспект є важливішим за якість продукту.

«Сценаристам у черговий раз кажуть, що їхні ідеї не підходять для Бі-бі-сі, лише тому, що щось подібне було в ефірі колись кілька років тому, навіть якщо їхній продукт блискучий, - каже Гілтон. – На щастя, керівництво ВВС2 припинило перейматись подібними дурницями, тож в ефірі каналу можна бачити чудові комедійні серіали. І всі вони – про середній клас».

«Ситком має бути смішним, - цитує The Guardian телевізійного критика газети The Observer Юена Ферґюсона. – І клас, чи то середній, чи вищий, чи робітничий, не гарантує дотепності… Та все ж справді час показати щось про Британію поза Лондоном, яку ігнорують медіа». Ферґюсон погоджується з тим, що мільйони простих британців не бачать собі подібних у телевізійних серіалах. За його словами, позицію Коена не слід сприймати як прагнення прибрати з ефіру ситкоми про життя середнього класу, а лише як пропозицію дещо розширити світогляд каналу.

«Медіаграмотність»