Звіад Корідзе: «Між державним і суспільним мовленням має бути чітка розмежувальна лінія, а не перехід»

00:00,
2 Липня 2014
1137

Звіад Корідзе: «Між державним і суспільним мовленням має бути чітка розмежувальна лінія, а не перехід»

00:00,
2 Липня 2014
1137
Звіад Корідзе: «Між державним і суспільним мовленням має бути чітка розмежувальна лінія, а не перехід»
2 липня на конференції «Від державного мовлення до суспільних медіа» незалежний медіа-експерт і журналіст із Грузії Звіад Корідзе розповів про досвід Georgian Public Broadcaster і застеріг Україну від аналогічних помилок.

Звіад Корідзе розповів про практику формування наглядової ради GPB. За його словами, перша редакція грузинського закону про мовлення не забезпечувала незалежність наглядової ради, оскільки механізм був такий: президент обирав кандидатів і подавав їх на розгляд парламенту, який обирав із них 15 членів наглядової ради. Таким чином, наглядова рада формувалася, за словами пана Корідзе, з подачі президента, що робило її незахищеною від політичного впливу.

За інформацією пана Корідзе, результатом роботи такого механізму став керований мовник, якому диктували, що і як робити, які меседжі випускати в ефір, які теми висвітлювати тощо.

«Така наглядова рада була не здатна попередити проблему так званого червоного телефону, який завжди дзвонив і диктував, що і як показувати в ефірі», – розповідає пан Корідзе.

Нагадаємо, Міхаїл Саакашвілі раніше звинувачував GPB у провадженні цензури. Також наглядова рада заявляла про тиск на неї.

Звіад Корідзе також розповів про проблеми всередині мовника: на початку його існування майже всі повноваження були сконцентровані в руках топ-менеджменту, не було розгалуженої системи управління і делегації повноважень іншим ланкам менеджменту, що призвело до зниження якості контенту. Окрім того, GPB від початку перебуває в стані фінансового дефіциту, накопичуючи борг.

Реакцією громадськості на недоліки в організації діяльності суспільного мовника стала розробка змін до законодавства. Зміни до закону були ухвалені влітку 2013 року.

Однією з основних ідей, реалізованих в оновленому законі, стало збільшення рівня прозорості роботи наглядової ради: проведення відкритих засідань, на яких можуть бути присутні і ставити питання представники громадськості. Іншою принциповою зміною стало збільшення рівня фінансової прозорості, зокрема проведення міжнародного аудиту в кінці кожного фінансового року. Також було збільшено державне фінансування: якщо раніше воно здійснювалося в розмірі 0,12% державного бюджету, то тепер – 0,14% (зараз це становить 38 млн ларі, що дорівнює близько $25 млн).

Щодо наглядової ради, то, відповідно до внесених у законодавство змін, громадяни, що претендують на членство в наглядовій раді, тепер подають заявку безпосередньо голові парламенту, а не президенту. Далі утворюється громадська комісія з відбору заявок, яка подає шорт-лист кандидатів на розгляд парламенту, омбудсмену Грузії і Верховній раді Аджарії. Ці органи обирають дев'ятьох членів наглядової ради.

Експерт застеріг громадськість України від зволікання, яке може провалити створення суспільного мовлення, і порадив скористатися тим, що теперішня влада демонструє відповідну політичну волю, адже це може змінитися.

«Дуже важко повірити у слова влади про те, що вона за становлення суспільного мовлення. Тому бажаю скористатися сьогоднішнім бажанням влади України, але не повірити. Просто скористатися, а не повірити. Зараз є шанс, треба тиснути на владу, щоб отримати хороший закон і створити хороше суспільне мовлення. Інакше через кілька місяців у них обов'язково виникне бажання придушити цю ж структуру, яку зараз вони підтримують», – каже пан Корідзе, який також радить робити процес створення суспільного мовлення в Україні більш прозорим, ніж свого часу він був у Грузії.

«Досвід, практика і традиції державного мовлення не можуть працювати на благо створення суспільного мовлення. Тому треба провести чітку розмежувальну лінію: тут ми завершуємо державне мовлення, а тут починаємо суспільне, а не переходимо від одного до іншого. Функцією суспільного мовлення є демократична консолідація, але цього не можна сказати про державне», – такими словами завершив свій виступ Звіад Корідзе.

Міжнародна конференція «Від державного мовлення до суспільних медіа» розпочала свою роботу 1 липня у Києві і триватиме два дні. У конференції  беруть участь представники іноземних мовників та вітчизняної державної телерадіокомпанії. Фахівці обговорюють організаційно-правові аспекти реформи НТКУ, питання структури та фінансування. Вчора під час конференції виступили прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, генеральний директор Європейської мовної спілки Інгрід Делтенре, гендиректор НТКУ Зураб Аласанія, заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Лариса Мудрак та інші.

Джерело: Суспільне мовлення

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Андрій Шматов/Детектор медіа
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду