Ця дивовижна історія сталася 12 березня, коли голова Держкіно Пилип Іллєнко повідомив на своїй сторінці у Facebook, що український мультфільм «Викрадена прицеса» зібрав за перший вік-енд домашнього прокату 21,5 млн гривень. «Кіборги» заробили трохи менше за три тижні. Проте рекордна каса не стала причиною поговорити про мультфільм для жодного з українських телеканалів (крім «партнерського» ICTV). А от піар Марини Порошенко — став.

«Успех украинских мультипликаторов. Почти 22 миллиона гривен собрала за первый уик-енд картина “Украденная принцесса. Руслан и Людмила”. Это в два раза больше, чем собрал в первую неделю проката в Украине оскароносный американский мультфильм “Коко”», — повідомила глядачам ведуча Анна Панова на телеканалі «Україна» 13 березня. І перейшла не до успішніх мультиплікаторів, не до прокатників, не до кіноекспертів, а до Марини Порошенко та благодійного показу: «Сегодня на показ пришли воспитанники детдомов и дети с инвалидностью».

«Це дуже важливо, щоб наші молоді, юні українці виховувались саме на фільмах вітчизняного виробника. Тому що вони основані на українській історії, на українській культурі, українських традиціях . І, безумовно, вони вчать наших дітей бути добрими, чутливими, допомагати один одному», — розповідає перша леді. Нагадаємо, що «Руслан і Людмила» — це твір російського письменника Олександра Пушкіна, а кінокритики ледь не одностайно визнають, що в мультфільмі, зважаючи на його закордонні прокатні плани, майже немає української ідентичності. Хоча, дипломованому мистецтвознавцю, можливо, видніше.

«Інтер» подав свою новину схожим чином (коротка згадка про благодійний показ, пару кадрів дітей та коментар Марини Порошенко), але забув згадати про рекорди стрічки, її сюжет, акторський склад і, взагалі, хоча би щось, крім назви, країни виробництва та цього: «Героев этой анимационной ленты озвучили известные украинские актеры».

Журналістам «Подробностей» пані Порошенко розповідала загалом те ж саме, що й «Сегодня». Щоправда, цього разу ще й із фактологічними помилками: «Вже є мільйонні перегляди, він дуже популярний і це дійсно приємно, що саме фільми українських виробників стають такими популярним». Стрічку переглянули не «мільйони», а на той момент, 285 тисяч глядачів. Узагалі-то, мільйону переглядів в Україні не досягли навіть «Тор: Рагнарок» (близько 800 тисяч), «Чорна пантера» (близько 700 тисяч) та «Останні джедаї» (близько 450 тисяч). Із нещодавніх релізів трохи більше одного мільйона квитків продали лише на «Джуманджі», що навіть щодо неї не дозволяє використовувати слово «мільйони» в множині.

На цьому, власне, все. Телеканали проявили майже нульовий інтерес до мультфільму-рекордсмена та самого благодійного заходу, зате передали глядачам помилки та сумнівні заклики Марини Порошенко. У глобальному телевізійному контексті ситуацію виправляв лише ICTV, що «Викрадену принцесу» відверто піарив.

Про український мультфільм «Факти» розповідали 12 березня: почали з рекордів, а потім перейшли до спекуляцій. «Мультфільм подивились понад чверть мільйона глядачів. Для порівняння американський і оскароносний мультик “Коко” подивилися вдвічі менше. Причому американці витратили на свою роботу майже 200 мільйонів доларів, а ми 100 мільйонів гривень», — повідомила ведуча Оленя Фроляк. По-перше, 23 листопада, коли «Коко» вийшов в Україні, він ще не був номінованим на «Оскар». По-друге, витративши 200 мільйонів доларів, Pixar заробили 750 млн по всьому світу. У цьому контексті порівнювати виробничі бюджети стрічок — некоректно, адже «Коко» мав значно ширший прокат і не концентрував свої зусилля лише на Україні, тимчасом як «Руслан і Людмила» — це, в першу чергу, розпіарений домашній реліз. Хоча він справді виявився успішнішим за голлівудських колег у вітчизняному прокаті.

Також ведуча ICTV згадує в сюжеті, що «наших сценаристів консультували голлівудські фахівці, які працювали над “Мадагаскаром” і “Володарем кілець”».Цього, очевидно, цікавого для глядача факту детальніше не розкривають. Ідеться про Ендрю Гілтона, що не належить до офіційної знімальної групи ні «Володаря перснів», ні «Мадагаскару». Узагалі, пан Гілтон самотужки написав лише один телевізійний фільм 2006 року. Як зазначено на його особистому сайті, більшість своєї кар'єри він провів у ролі сценарного консультанта (буцімто займався більш ніж 10 тисячами сценаріїв) і справді працював із, зокрема, продюсерами «Володаря перснів». Щоправда, йдеться на сторінці Гілтона лише про формат опціону (тимчасове ексклюзивне право на використання ідей) і чим саме він займався — не зрозуміло. Але ви можете дізнатися це в нього самі — годинна телефонна консультація майстра коштує 120 доларів. Найдорожча його послуга — «глибокий аналіз» 150-сторінкового сценарію обійдеться у 379 доларів. Тим часом не всі рецензенти згодні зі сценарними звершеннями «Руслана і Людмили».

І цей матеріал далеко не єдиний, що вийшов в ефірі «Фактів». 8 березня тут знову розповідали про сценаристів-експертів у множині: «Наших сценаристів консультували голівудські аси…». А Пилип Іллєнко заявляв, що «в Україні народжуються конкуренти “Діснею” і “Піксару”», забувши уточнити, де вони планують конкурувати. В українському прокаті?

Згадували про мультфільм на ICTV й 15 лютого і 22 березня. Загалом, коли автори «Руслана і Людмили» заявляли, що «до маркетингової кампанії будуть підключені усі телеканали, які входять до холдингу StarLightMedia», очевидно, вони мали на увазі й журналістські випуски новин.

Таким чином, про рекорди українського кіно телеканали говорили лише через піар та рекламу. «Інтер» згадав про показ мультфільму як про місце виступу Марини Порошенко, навіть без згадки про здобутки картини. «Україна» коротко описала досягнення стрічки, але вони стали не більше ніж інформаційним приводом для першої леді.

ICTV єдиний розповідав про «Викрадену принцесу» детально, але не як про цікавий феномен, а як про мультфільм, на який «варто сходити». «Факти», як і колеги, не поговорили 12 березня із експертами, глядачами чи авторами картини. Не спробувати проаналізувати факти успіху мультфільму та їхнє значення для національного бокс-офісу.

Це була не мистецька журналістика, а звичайна джинса, що, парадоксально, потенційно зменшує прибутки українських картин, а не збільшує їх. Адже без адекватного культурного інформаційного поля, уваги до реальних досягнень та проблем фільмів, якісного інформування глядачів, в Україні ніколи не з’явиться кіноринку.

Детальніше про це й те, як «Україна» заманювала студентів до себе на роботу, а піар Валентина Наливайченка витісняв із телеканалів протидію Путіну, читайте в публікації «Страшні казочки про МОЗ. Моніторинг теленовин за 12–18 березня 2018 року».