Спершу дослідники продемонстрували фільми Disney більше 3 000 глядачів. У цей час система відслідковувала та розпізнавала їх емоції. В результаті вона отримала більше 16 мільйонів точок даних.

На ілюстрації видно які точки даних з людських облич аналізувала нейромережа.

Після цього мережа почала самостійно передбачати, в якому місці фільму глядачі почнуть сміятися або посміхатися. Однак, поки що нейромережа не вміє розпізнавати сум чи страх. Очевидно, для свого дослідження Disney використовувала лише комедійні фільми.

Дослідники вважають, що їх технологію можна використовувати не лише для передбачення реакції глядачів на фільми, але й за межами кінотеатрів. Наприклад, нейромережа може аналізувати коливання дерев різного розміру під дією вітру й таким чином аніматори студії зможуть малювати більш реалістичні сцени з природою та природними явищами.

Раніше програмісти Каліфорнійського університету в Берклі навчили нейромережу перетворювати видатні картини на фото.  Всього для тренування програми було використано близько двох тисяч зображень робіт Моне, Ван Гога і Сезанна, 1500 зображень картин в японському стилі укійо-е, 6753 пейзажних фото із Flickr, дві тисячі знімків зебр і коней, а також понад 50 тис. кадрів інших об'єктів. В результаті система навчилася досить реалістично переносити стиль з одного зображення на інший.