Президентство Дональда Трампа — подія, що вже внесла розкол у цілу низку інститутів: американське суспільство, політичну верхівку, великий бізнес. Тепер до них додалися й українські тележурналісти. Поки одні  піарять та виправдовують Трампа, інші намагаються його  очорнити.

«Інтер», «Україну», 5 канал та «1+1» можна умовно розділити на трампофілів і трампофобів. До перших відноситься телеканал «Інтер», причому не так сам канал, як його власник Сергія Льовочкін: «…опасения от смены власти в Белом доме преувеличены. Такой вывод сделали украинские политики, которые в дни инаугурации проводили встречи в Вашингтоне на очень высоком уровне», — ідеться в сюжеті за 22 січня.Із ким саме говорив Льовочкін, він не уточнює, каже лише, що «ті зустрічі, які я мав тут, дають підстави для обережного оптимізму щодо того, що нова адміністрація Трампа принесе нову енергію вирішення конфлікту на Донбасі, відтак, встановлення миру в Україні».

Сам тематичний сюжет на «Інтері» виглядає так, наче Льовочкін показував його Трампу особисто. Це навіть не матеріал про інавгурацію, а радше про виправдання Трампа перед українцями. Спочатку тут перебріхують мотиви «Жіночого маршу» у Вашингтоні: мовляв, зібралися ці 800 тисяч людей через «різкі висловлювання Трампа щодо слабкої статі». Офіційна сторінка руху, щоправда, каже про зовсім інші речі: захист прав людини, безпеки, здоров’я і так далі. Інший акцент — що протести проти Трампа виключно мирні. Звісно, є тут пару «радикалів», але «это абсолютно другие протесты. Они не связаны с теми, что происходят в центре Вашингтона[...] Люди явно получают команды». Хоча, по суті, це все не має значення, адже «недовольство людей оно схлынет со временем. В Америке всегда так происходит». 

Знезброївши вуличних критиків нової адміністрації, «Інтер» переходить до їхніх офісних колег. Спочатку закидають упередженість та вузькість мислення журналістам: «Затем те же меседжи в телеефире. Одинаковые настолько, что даже журналисты, которые откровенно недолюбливают Трампа и те возмутились». Журналістів тут же протиставляють «звичайним людям», так само, як це робив новообраний президент під час своєї кампанії та промови на інавгурації: «Может пора расширить круг и наконец-то услышать людей? А людям из инавгурационной речи стало понятно основное: при Трампе США не намерены ничего навязывать другим странам. Враг назван только один — радикальный исламский терроризм. И новый Президент его пообещал уничтожить». Надалі позиції Трампа як сильного лідера лише зміцнюють. Наприклад, заявляють, що він «сразу подписал десяток документов. Сделав это публично». Яких саме документів не уточнюють, а дарма.

Крім Сергія Льовочкіна, американські перипетії коментує ще одна людина, особистий біограф Трампа Майкл д’Антоніо. Він, як і «Інтер», очевидно прихильний до свого роботодавця, тож допомагає каналу виправдовувати лідера вільного світу. Наприклад, за те, що той набрав на роботу родичів: «Если понять эту мотивацию, не удивительно, что его взрослые дети и другие родственники мгновенно стали советниками и влиятельными чиновниками. Трамп доверяет им больше, чем кому либо». Загалом, «Інтеру» ми присуджуємо три бали за шкалою трампофільства.

На телеканалі «Україна» — інша біда. Сюжет абсолютно нейтральний, адже практично позбавлений новин про Трампа особисто. Тут нового президента США розглядають крізь призму Росії й Петра Порошенка: санкції підтримують і до 2018 року скасовувати не будуть, Порошенко з Трампом уже поговорив по телефону і скоро приїде особисто. Посол України у США Валерій Чалий розповідає, якою Америку хочуть бачити в Україні. Телеканалу Ріната Ахметова ми присуджуємо нуль балів за шкалою трампофільства й цікавості.

На цьому з трампофілами закінчуємо й переходимо до трампофобів. До таких відноситься 5 канал. «В інавгураційній промові українці навіть упізнали деякі знайомі фрази. В усіх бідах винні “попередніки”, “почую кожного”, “влада тепер ви”. Але вже наступного дня потужні протести Трамп побачив як у Сполучених Штатах, так і в усьому світі», — це лише початок сюжету про інавгурацію в «Підсумках тижня». Не так інавгурацію, як детальний опис вад команди Трампа. Вад, звісно, в українських реаліях. «Валіза Трампа набита скандалами», — починають на 5-му каналі й обмежують стосунками новообраного президента з Росією. «Кандидат на посаду держсекретаря США Рекс Тілерсон» теж «має зв’язки з Росією». Те, що Обама був кращим Президентом, знову аргументують його позицією щодо Росії та України. Добре, хоч про віце-президента Майкла Пенса на 5-му кажуть просто, що він брехун, а не агент Кремля. Завершується сюжет тим, що адміністрація Трампа закликала пресу «відмовитися від критики Президента» і «таку саму жорстку політику» вона буцімто обіцяє й іншим секторам життя у США. Це тягне на два бали трампофобії.

Найбільш трампофобним каналом стає «1+1», головним чином за рахунок яскравості своїх заяв та порівнянь. Відвідувачів інавгураційного балу тут закидують яйцями. Ба більше, паралельно з подією відбуваються мітинги (найбільші з часів Мартіна Лютера Кінга!), і мітингарів тут називають «розлюченими американцями», що бойкотують саме інавгурацію Трампа. На «1+1» беруть коментарі в кількох людей із натовпу. Вони хочуть донести до світової спільноти, що «не всі в цій країні думають у такий же спосіб, як Дональд Трамп». Як саме думає Трамп, нам теж демонструють. У його промові журналісти «ТСН» чомусь побачили повернення до 1930-х років, часів Великої депресії у США. Що ж до попередника Трампа, Барака Обами, його на інавгурації виставлено жертвою. Кадри Обами показують під начитку про те, що Трамп на інавгурації «принижував все, чого він добивався останні вісім років». Є й перші наслідки діяльності нової адміністрації, їх показано досить панічно: з сайту Білого дому зникли пару розділів про права людини (права геїв, наприклад). Згадують і про тиск на пресу й дискримінацію жінок. Окремо хочеться виділити «піхвошапки» — цьому символу протесту на «1+1» приділяють увагу в рамках розповіді про жіночі права. За яскравість своїх прикладів та нагнітання ситуації, «ТСН» отримує три бали трампофобії.

Загалом виходить, що телеканали так і не змогли вийти за межі локального, дещо меншовартісного мислення. «Інтер» перехвалює Трампа, очевидно, заради інтересів свого власника, а то ще «на дуже високому рівні» не зрозуміють. Така позиція особливо смішна, враховуючи опозиційну риторику про те, що Україні треба менше слухати США та МВФ і не йти на поводу в «держдепу». «Україна» взагалі обмежилася куцим утвердженням позицій Порошенка та заспокоєнням, мовляв, санкції лишаться. 5 канал на позиціях нової адміністрації США відносно Росії зосереджує всю свою критику та похвалу Трампу, наче більше нічого у світі не існує й не оцінюється. «Знайомі фрази», які впізнали українці в інавгураційний промові, — це з тієї ж опери, що заяви Олега Ляшка, буцімто він український Трамп. Єдині, хто зміг вийти за межі політики спостерігача, — це «ТСН». Звісно, їхній матеріал жахливо однобокий і місцями досить панічний, зате завершується цитуванням Володимира Горбуліна, який стверджує, що Україні час ставати рівноправним партнером, а не об’єктом у чужих іграх.

Звісно, ми розуміємо, що українській аудиторії цікаві в першу чергу українські проблеми. І питання санкцій, і питання стосунків із Росією, і поїздки Порошенка у США — все це має значення. Але ж про це йдеться в усіх новинах про Трампа вже більше трьох місяців. Інавгурація — сама по собі подія, про яку можна говорити цікаво, адже вона повна власних яскравих моментів. Яких саме, радимо подивитися, наприклад, у Daily Show чи Late Show. Узяти хоча би прощання Барака Обами з Білим домом чи емоції колишньої першої леді під час заходу, чи пророцтва священика прямо зі сцени. Та замість цього телеканали вкотре обмежилися Росією, Порошенком і загрозливим майбутнім для України.

Детальніше про це та про перипетії навколо Уляни Супрун, Давоса й Карфагена читайте в публікації «Скальпель, ножиці, Супрун. Огляд телетижневиків за 22 січня 2017 року».