«Україна не готова до завершального етапу цифрової реформи – ані законодавчо, ані технічно, ані організаційно. У нас нема нормального покриття, немає тюнерів у глядачів, немає контролю за монополістом, немає можливості створити нові мережі», – переконана Ольга Большакова, керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ).

Ольга Большакова

У таких умовах при відключенні аналогового мовлення держава може втратити контроль над своїм інформаційним простором. Тому не випадково, що в центрі дискусії форуму було монопольне становище «Зеонбуду».

Олег Черниш, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення зазначив, що для побудови успішної бізнес-моделі та виходу на прибутковість провайдеру достатньо двох мультиплексів. Сьогодні «Зеонбуд» має їх чотири.

Представник Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова звернула увагу на корупційну схему, пов’язану з кодуванням сигналу цифрового ефірного телебачення, яке здійснював «Зеонбуд» на підставі рішення Нацради попереднього складу. За її словами, через кодування сигналу вартість set-top-boх в Україні була майже удвічі завищеною і становила близько $60, в той час, коли в інших країнах тюнер коштував не більше $30. «Якби не було цієї корупційної схеми, тоді б уся країна вже була забезпечена обладнанням, потрібним для цифрового мовлення», – переконана Ольга Червакова.

Ольга Червакова

У той час, виконуюча обов’язки генерального директора «Зеонбуду» Ірина Аляб’єва стверджує, що скасування кодування сигналу разом із припиненням інформаційної компанії про перехід на цифрове мовлення стали основними помилками у проведенні цифрової реформи. Зокрема, скасування кодування сигналу, на думку пані Аляб’євої, зробило цифровий пакет не надто привабливим для населення, у тому числі й через те, що після відміни немає можливості в мультиплекси додавати платні канали та відмикати російські.

Окрім того, Ірина Аляб’єва переконана, що монополізм компанії «Зеонбуд» не є правопорушенням: «Якщо канали будуть розподілені по мультиплексах і матимуть можливість обрати собі один із них, у них все одно буде обмежена кількість місць. Чи вирішить цю проблему наявність різних операторів? Адже на кожному мультиплексі оператор буде таким же монополістом, як ми у чотирьох», – зазначила пані Аляб’єва.

Ірина Аляб'єва

Як і під час попередніх Цифрових форумів експерти та представники регуляторів обговорювали можливість появи альтернативи «Зеонбуду».

Найперше на цю роль претендує державний Концерн РРТ. Директор з розвитку концерну Олександр Богданов висловив сподівання, що для державного оператора знайдеться частотний ресурс. За його словами, КРРТ готовий розгорнути цифрову мережу упродовж року. Олександр Богданов запевнив, що тарифи, які планує вводити концерн будуть нижчими за ті, які зараз пропонує «Зеонбуд». При цьому вийти на самоокупність новий оператор цифрового мовлення, за його словами, може вийти за 10-12 років. Також серед претендентів на місце «Зеонбуду» – Одеський обласний радіопередавальний центр і ТОВ «Телемережі України».

Олександр Богданов

Організатор IX Цифрового Форуму – Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ). Цифровий форум відбувся за фінансування спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Цифровий Форум відбувається за підтримки Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Також захід відбувся у межах Українського медійного проекту «У-Медіа», що здійснює Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект підтримує SIDA.

Фото надані прес-службою НАМ