Саме такою є історія так званої «Церкви Всемогутнього Бога» — китайської секти, відомої також як «Східна блискавка». Вона виникла в Китаї наприкінці XX століття й побудувала своє вчення на тезі, що Христос нібито вже повернувся у тілі жінки-китаянки. У середині 1990-х китайська влада заборонила цю секту, але сама мережа не зникла — вона вийшла за межі Китаю і сьогодні вербує людей у різних країнах, зокрема й в Україні.

Представники «ЦВБ» не приходять до вашого дому в чорному плащі, з брошурою в руках і з дзвінком у двері. Вони заходять через стрічку різних соцмереж, особливо фейсбуку — у вигляді зворушливих картинок, ШІ-відео з іконами, дописів про військових, яких «ніхто не привітав», і цуценят, які «шукають дім». Усе це працює як емоційна приманка: люди лайкають і поширюють ці дописи, сторінки «ЦВБ» набирають охоплення, алгоритми соцмереж підсувають їх новим людям, а далі аудиторію затягують у закриті чати.

Наразі виглядає, що головна мета «ЦВБ» на цьому етапі — індоктринація послідовників. Водночас раніше траплялися звинувачення у залякуванні й вимаганні грошей за «спасіння». Та в будь-якому разі структура, яка обманом затягує людей у закриті спільноти, системно «обробляє» їх і підпорядковує своїй доктрині, формує кероване коло лояльних послідовників і створює середовище, у якому людьми значно легше маніпулювати. 

Від «амінь» у коментарях до закритого чату: вербування людей в Україні

В Україні «Церква Всемогутнього Бога» маскується в соцмережах під звичне й «своє». У фейсбуці це сторінки, групи й акаунти з релігійними чи емоційними назвами на кшталт «Молитва», «Божа любов», «Православна сім’я», «Привітання з днем народження», «Листівки для друзів». Зовні вони виглядають як звичайні релігійні чи вітальні спільноти. Але варто придивитися уважніше — і цей фасад починає тріщати: україномовний контент нерідко адмініструється з-за кордону, а саму мережу видають мовні помилки в дописах, кальки й дивні невідповідності між текстом допису і зображенням.

Та попри ці невідповідності, схема вербування «ЦВБ» працює. Вона розрахована не на уважне читання допису, а на швидку емоційну реакцію. Людині здається, що не лайкнути, не прокоментувати чи не поширити — означає не підтримати. І тут маніпуляція б’є в дуже вразливе місце. Бо не кожен може задонатити на армію. Але коли людина бачить допис про військового, який нібито просить бодай кілька добрих слів, вона може щиро захотіти підтримати хоча б так. Саме цю людську потребу бути небайдужим «ЦВБ» і перетворює на інструмент для нарощення власного охоплення й вербування.

Далі схема проста — і саме тому небезпечна. Вона працює у три кроки:

Крок 1. Емоційний клікбейт. «ЦВБ» публікує ШІ-генерований контент на патріотичну, побутову або релігійну тематику, щоб зібрати лайки, коментарі й репости. Мета тут проста: розігнати охоплення і підготувати ґрунт для наступного етапу маніпуляцій. Найпоширеніші формати включають:

Зображення українських військових із «протезами», на «передовій», на фоні пейзажів абощо, з написами на кшталт «Він заслуговує хоч на одне “спасибі”», «Подаруйте їм любов», «Постав сердечко, і я буду тебе захищати», «Цікаво, скільки людей привітають мене і побажають мені щастя» тощо.

Зображення тварин (здебільшого собак), які «шукають дім», із благаннями про репост або з підписом «молімося за тварин, які теж страждають».

Зображення людей (часто дітей) із підписом «Я зробив це сам, але ніхто не оцінив».

Зображення людей, яких «ніхто не привітав» зі святковими подіями (весіллям, днем народження, народженням дитини тощо).

Зображення релігійної символіки, вірян, святих.

Останній тренд — ШІ-відео з іконами, святими, священниками, дітьми, які ніби ходять, «промовляють молитви» і закликають написати «амінь».

Крок 2. Апокаліптичні лякалки з посиланнями у закриті групи в месенджерах. Коли клікбейтний допис уже набрав охоплення, його можуть відредагувати — або ж поруч починають з’являтися нові апокаліптичні дописи: «кінець світу близько», «щоб вижити, дізнайся правду». Далі людину підштовхують перейти в WhatsApp чи Facebook Messenger — нібито заради молитви, пояснення або «особливого семінару».

Крок 3. Ідеологічна «обробка» людей у закритих групах у WhatsApp чи Facebook Messenger. Людину додають у групу для «проповідей», де поруч із кількома новачками вже сидить команда адміністраторів і «богословів» китайської секти. Далі — «8-денний інтенсив», щоденні дзвінки, нагадування, контроль присутності, персональні повідомлення і повільний перехід від православного фасаду до центральної доктрини «ЦВБ». Тут мета вже не зацікавити, а втримати, привчити і підпорядкувати.

Назвімо це прямо: коли спільнота системно маніпулює емоціями, обманом нарощує аудиторію і затягує людей у закриті чати — це вже не «місія» і не «релігійне служіння». Це технологія вербування. 

«Східна блискавка» гримить і на Заході

Україна — далеко не єдина країна, де «Церква Всемогутнього Бога» розгорнула свою діяльність. Сьогодні це глобальна організація, яка вже давно вийшла за межі Китаю і працює в десятках країн — від Європи до Латинської Америки та Азії.

На середину березня 2026, ЦВБ відкрила «євангельські гарячі лінії» у 42 країнах світу, з них 17 — у Європі.

«ЦВБ» всюди копіює ті самі сценарії вербування, що й в Україні. Відмінності — лише в мові та локальному «декорі». А сама механіка незмінна.

Усюди схема одна й та ж:

• Мімікрія під домінантну релігію. Спочатку представники «ЦВБ» створюють сторінки, групи й акаунти «під місцевих»: у Польщі — «католицькі», у Румунії — «православні» тощо. Імена, назви, візуали й лексика — максимально впізнавані для країни, щоб викликати довіру.
• Емоційний клікбейт. Далі йдуть чутливі історії, «чудесні зцілення», «релігійні благословення», прохання написати «амінь» чи «вітаю», поставити реакцію, зробити репост — усе для того, щоб «розкрутити» допис і сторінку.
• Локальна адаптація. Водночас проводиться невеличка адаптація клікбейтного контенту. Так, його публікують мовами, поширеними у тій чи тій країні. Часто ці дописи виходять з помилками, як і в Україні (бо керівництво «ЦВБ» вочевидь не хоче віддавати контроль за контентом місцевим «прихожанам»). Окрім того, змінюють акцент емоційних сюжетів: наприклад, якщо в Україні активно експлуатується тема війни, то в Польщі часто використовують католицькі символи й постать Івана Павла ІІ як культурний маркер довіри.
• Апокаліптична рамка. З’являються «пророцтва» і «знаки кінця часів», що підвищують тривожність і спонукають діяти «прямо зараз».
• Переведення у месенджери. У дописах — запрошення в закриті WhatsApp/Facebook Messenger-групи нібито для «молитов», «благословень» чи «особливих подій».
• Закриті проповіді й доктринальний переворот. Уже в приватних чатах поступово підмінюють зміст на вчення «ЦВБ», формують лояльність і підводять до регулярних «служінь» і пожертв.

Приклад вербування «прихожан» до «ЦВБ» в Польщі

Крок 1. Повʼязані з «ЦВБ» спільноти публікують клікбейтний контент

Крок 2. Публікують апокаліптичні дописи з посиланням на месенджер.

Крок 3. «Доктори богословʼя» так званої «ЦВБ» промивають мізки у месенджері

Приклад вербування «прихожан» до «ЦВБ» в Румунії

Крок 1. Повʼязані з «ЦВБ» спільноти публікують клікбейтний контент

Radio Free Europe/Radio Liberty провело дослідження діяльності «ЦВБ» в румунському сегменті фейсбуку, з яким можна ознайомитися за посиланням.

Крок 2. Публікують апокаліптичні дописи з посиланням на месенджер

Крок 3. «Доктори богословʼя» так званої «ЦВБ» промивають мізки у месенджері

Приклад вербування «прихожан» до «ЦВБ» в США

Крок 1. Повʼязані з «ЦВБ» спільноти публікують клікбейтний контент

Крок 2. Публікують апокаліптичні дописи з посиланням на месенджер.

Крок 3. «Доктори богословʼя» так званої «ЦВБ» промивають мізки у месенджері

Чому ця схема працює в різних країнах

Соціальна інженерія через знайомі образи. Ми здебільшого говоримо про соціальну інженерію в контексті фішингу, хоча вона відіграє важливу роль і у діяльності клікбейтних сторінок. Так, у випадку «ЦВБ», вона «підлаштовується» під панівну релігійну ідентичність: у католицьких країнах — під католиків, у православних — під православних. Ба більше, окрім звичайних релігійних мотивів, для клікбейту можуть використовуватися і теми, які є характерними для тієї чи тієї країни (наприклад, в Україні такою темою є війна).

Алгоритмічна експлуатація платформ. Емоційні дописи збирають реакції користувачів, і алгоритми платформи самі просувають їх далі.

Персоналізована «обробка» людей у месенджерах. Закриті чати не підпадають під активну зовнішню модерацію і дозволяють планомірно і персоналізовано насаджувати потрібні тези: від загальних християнських посилів до специфічної доктрини «ЦВБ».

Пʼять порад, як не потрапити «на гачок» маніпуляторів: народна мудрість у цифрову епоху

Щоб не підживлювати маніпулятивні онлайн-схеми власними лайками й репостами, варто тримати в голові кілька простих правил — таку собі народну мудрість для цифрової епохи:

• Не все те святе, що блищить. Особливо у стрічці фейсбуку. Яскравий допис з іконами, котрі розмовляють, чи святими — не обов’язково чесний чи благочестивий.
• Лайкнути чи прокоментувати поспішиш — людей насмішиш. А «ЦВБ» потішиш. Кожен лайк — це «паливо» для алгоритмів і нагорода маніпуляторам. Коли клікаєте, ви сприяєте зростанню популярності контенту й сторінки, яка його поширює. Не поспішайте взаємодіяти з контентом, що «грає» на емоціях, адже маніпулятори саме на це й розраховують.
• Сім разів перевір, один раз пошир. Перевіряйте інформацію про сторінки, за якими ви стежите. Для цього треба перейти на потрібну сторінку, вибрати розділ «Інформація» > «Прозорість сторінки». Зверніть увагу, коли вона була створена, які назви мала раніше, в якій країні/країнах перебувають її адміністратори. Якщо сторінку створили недавно, вона за короткий час кілька разів змінила назву та/або нею керують адміністратори поза межами України — це привід насторожитися. Якщо переглядаєте відео чи зображення, придивляйтеся до ознак ШІ. Іноді контент може містити позначку «Згенеровано ШІ» (зазвичай у куті відео чи зображення). Якщо позначки немає, гляньте на загальну композицію контенту — чи видається відео/зображення занадто глянцевим, чи є якісь незрозумілі/нечитабельні тексти, чи є зайві пальці? Все це може вказувати на контент, згенерований ШІ. Також важливо завжди враховувати контекст публікації. Зазирніть на фактчекінгові проєкти на кшталт «НотаЄнота», VoxCheck та StopFake. Вони регулярно повідомляють про нові схеми маніпуляцій і зрозуміло пояснюють, як від них захиститися. І лише «сім разів перевіривши» сторінку та її контент, натискайте «поширити».

• Репост — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Натискаєте «Поділитися» — і допис миттєво з’являється у стрічках друзів, запускаючи новий ланцюг коментарів, лайків і повторних поширень. Навіть якщо згодом видалите поширений допис, алгоритми вже «занесли» це у вашу взаємодію.
• Дерево тримається корінням, людина — сім’єю, а користувач соцмереж — критичним мисленням. Якщо допис «заграє» з вашими емоціями чи переживаннями — це привід задуматися. Перед будь-якою взаємодією з контентом (а надто з емоційним) зробіть паузу й поставте два запитання: хто публікує і навіщо. Тільки таке критичне й виважене сприйняття інформації допоможе впоратися з невпинними потоками маніпуляцій у цифровому просторі.