Чи вдасться Україні відрегулювати Facebook

Чи вдасться Україні відрегулювати Facebook

12:18,
16 Грудня 2019
1903

Чи вдасться Україні відрегулювати Facebook

12:18,
16 Грудня 2019
1903
Чи вдасться Україні відрегулювати Facebook
Чи вдасться Україні відрегулювати Facebook
Якою повинна бути модель взаємодії технологічних гігантів, як-от Facebook, із державами? Хто повинен брати на себе відповідальність у регулюванні контенту і де пролягає межа? Чи може держава захищати приватність в інтернеті і як вона робить це на практиці? Ці та інші питання обговорили під час форуму ЦЕДЕМ «Основні виклики свободи слова в інтернеті: український та світовий контекст», на який завітала менеджерка Facebook з публічної політики щодо України Катерина Крук.

Пошук української моделі регулювання Facebook

У Facebook зареєстровано 13 мільйонів українських користувачів, а під час парламентської виборчої кампанії 27% громадян вважали соцмережі ключовим джерелом інформації. Відтак, держава і громадянське суспільство звернули увагу на потребу регулювання контенту в інтернеті, зокрема в соцмережах. Згідно з новим законом про медіа, який розробляється в парламенті, новий державний орган-регулятор матиме повноваження і в онлайн-сфері, а не лише в традиційних медіа.

Директор Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Тарас Шевченко звернув увагу, що в Україні відбулося зрушення суспільної думки щодо регулювання соцмереж. «Ми багато років стояли на позиції не допускати жодного спеціального регулювання, говорячи, що є загальні закони, які й так поширюються на відносини в інтернеті. У громадянського суспільства і в медійної спільноти завжди були великі побоювання, що якщо українська влада щось почне робити, то це регулювання буде винятково жорстким, цинічним і потенційно авторитарним», — пригадав він. На думку пана Шевченка, щоб уникнути маніпуляцій, регулювання потрібно запроваджувати, але воно не повинно асоціюватися з цензурою.

Керівник програми нових медіа в «Інтерньюз Україна» Віталій Мороз зазначив, що Україна може вибрати одну трьох з моделей взаємодії з технологічними гігантами, якими є соцмережі: «Перша взаємодія на основі сили. Це спроба забрати частину суверенітету технологічних компаній, яку вони поступово з часу свого поширення забирали у держави. Друга — комунікувати через діалог. Намагатися зрозуміти інтереси країни й усвідомлювати інтереси техгігантів, які в першу чергу будуються на бізнес-моделі. Третя — позиція ігнорування. Але це визнання, що ми як країна є слабкою, ми є невеликим ринком і не можемо тиснути».

Він зазначив, що соцмережі завжди намагалися уникати дискусій про відповідальність за контент, підкреслюючи, що вони є лише платформами, посередниками. Однак, на думку експерта, алгоритми платформ нав’язують нам контент, формуючи для нас картину світу. «Це класичне питання, яке є і в журналістиці — чи читачі повинні формувати запит на контент, який вони хочуть читати, чи редакція повинна брати відповідальність за формування смаків читачів. Це питання стосується і технологічних платформ. Чи усвідомлюють вони, що алгоритми здатні формувати патерни поведінки?» — риторично запитав Віталій Мороз.

Сам пан Мороз відстоює діалог між державою та технологічними платформами. Модель, у якій бізнес повинен працювати і приносити гроші, а інтереси користувачів і держави повинні бути захищеними, але не шляхом репресій, цензури і надмірного регулювання.

Партнер юридичної компанії Axon PartnersДмитро Гадомський, навпаки, виступає проти будь-якого регулювання в інтернеті на рівні національного законодавства. Зокрема, через те, що в Україні не реєструються технологічні гіганти і держава не має впливу на них і не може нав’язувати своє регулювання. «Якщо інтернет-гігант, який працює в Україні, але тут не зареєстрований, буде порушувати якесь законодавство України, то український суд не зможе застосувати до нього якісь санкції», — підкреслив юрист. Він навів приклад, коли поліція намагалася витребувати у компанії Facebook документи.

На думку Дмитра Гадомського, у сфері регулювання в інтернеті в Україні застосовуватимуться ті закони, які нав’яжуть інші держави. Наприклад, у сфері законодавства про авторське право Україна орієнтується на норми американського законодавства, щоб не потрапляти до переліку держав зі «списку 301».

«Держава фізично не може контролювати виконання норм регулювання в інтернеті. Ми можемо заборонити хостинг-провайдеру, інтернет-провайдеру чи доменному реєстратору заблокувати домен чи IP-адресу. Але якщо він цього не зробить, то держава не зможе самостійно цього зробити. Ми не можемо змусити провайдерів заблокувати IP-адресу, бо в нас їх кілька тисяч і немає ліцензування», — вважає Дмитро Гадомський.

Facebook регулюється сам

Менеджерка Facebook з публічної політики щодо України Катерина Крук зауважила, що універсальної відповіді на запитання, як регулювати Facebook немає. «Специфіка глобальних технологічних компаній у тому, що дуже часто виклики ми не можемо передбачити до того, як це все виникне. Дуже часто це все реактивно. Ми можемо передбачати певні речі, але ми ніколи до кінця не можемо вгадати, яка буде форма певної проблеми або чогось позитивного до моменту, коли це не трапиться», — пояснила вона.

Пані Крук навела приклад справи Cambridge Analytica – це був момент, коли у Facebook зрозуміли, що щось пішло не так. Цей випадок став важливим етапом для компанії в контексті співпраці з державними структурами. «Cambridge Analytica — це точка неповернення всередині Facebook, тому що ми ухвалили пакет зобов’язань, які ми взяли на себе. При цьому в медіа більше пішла інформація про штраф, який ми заплатили», — підкреслила менеджерка Facebook.

Пані Крук зауважила, що у свідомості людей регулювання сприймається в негативному контексті, бо це зазвичай про те, щоб щось заборонити чи встановити обмеження. Але, на її думку, регулювання — це насамперед про співвідповідальність. «Регулювання — це про те, що є конкретна країна, у якій є конкретні специфічні ситуації, виклики та проблеми, і ми разом намагаємося знайти відповідь на ці питання. Будучи глобальною компанією, ми просто фізично й технологічно не в стані реагувати на все і знати специфіку кожної країни або кожної проблеми. Facebook є групою компаній, послугами якої користується майже 3 млрд людей на місяць, і ми представлені без винятку в кожній країні, навіть там, де заблоковані, бо люди користуються через VPN», — сказала менеджерка Facebook.

Вона закликала громадське, експертне середовище та уряд надавати пропозиції щодо того, яка з моделей регулювання буде краще працювати в Україні. За її словами, Facebook заохочує це робити у сфері адміністрування приватних даних і політичної реклами. Наприклад, після того, як Верховна Рада ухвалила закон про статус тимчасово окупованих територій, Facebook припинила розміщувати політичну рекламу з цих територій.

При цьому пані Крук підкреслила, що крім відповідальності перед урядами, компанія має відповідальність перед користувачами, яка є абсолютним пріоритетом. «Якщо, наприклад, нашими продуктами користуються в авторитарній чи диктаторській державі, яка в нас має бути відповідальність перед режимом, який вимагає надати приватні дані чи локалізацію користувача, який є активістом чи журналістом? Ми розуміємо, що в цей момент ми граємося не з даними, а потенційно із життям людини», — зазначила вона.

У таких випадках, за її словами, Facebook насамперед орієнтується на норми міжнародного законодавства і демократичні цінності. «Є питання, які не вирішуються на рівні локального законодавства. Держава не має доступу до наших платформ, ми адмініструємо дані, і в деяких питаннях ми все одно можемо зробити більше, ніж будь-який регулятор нас може попросити або визначити. Є зобов’язання, які зможе взяти на себе Facebook, і це не потрібно записувати у пакет законопроектів», — наголосила вона.

Катерина Крук зазначила, що важливим кроком у питанні співпраці та регулювання соцмережі в Україні є створення посади менеджера з публічної політики щодо України. І закликала правильно використовувати цей механізм взаємодії.

Вона також проанонсувала важливе нововведення у Facebook для української аудиторії — у першій половині 2020 року соцмережа запустить в Україні фактчекінгову програму та позначатиме маніпуляції у стрічці новин.

Захист персональних даних

Під час другої частини панельної дискусії учасники обговорили питання захисту персональних даних.

Судова практика за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних за останні п’ять років в Україні невелика. За словами старшого юриста юридичної фірми «Василь Кісіль і партнери» Маркіяна Бема, у судовому реєстрі близько 400 рішень. Із них — близько 40, де відповідачів притягнули до адміністративної відповідальності (решта справ не розглядалися через порушення або строків давності, або неправильне оформлення). Найбільша кількість справ стосується оприлюднення списків осіб, які звернулися за отриманням адмінпослуг. На другому місці — поширення медичними закладами інформації щодо стану психічного чи іншого здоров’я. Решта — оприлюднення списків боржників в ОСББ, списків тих, хто ховається від мобілізації.

Пан Бем наголосив, що це ті випадки, у яких справа доходить до суду і когось притягують до відповідальності. Що стосується інших випадків, наприклад передачу даних третім особам в інтернеті, то, за словами юриста, в Україні через особливості законодавства притягнути когось до відповідальності практично неможливо.

Голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології» Лілія Олексюк наголосила, що у сфері захисту персональних даних законодавство порушує навіть держава – зокрема, право громадян на приватність. «Громадян не хвилює те, що їхні дані поширюють між собою всі державні органи України. Вони свідомо починають ділитися всім, аби тільки держава забезпечила їм якесь інше право, зазвичай економічне. Наприклад, для того, щоб отримати безкоштовну медицину, потрібно у дуже великих обсягах віддати свої персональні дані», — навела вона приклади порушень. Тобто, крім законодавства, потрібна ще й культура свідомого використання персональних даних.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду