Як пише The Guardian, індійська поліція пов'язує десятки убивств та нападів із чутками, які поширювались у WhatsApp.  У Бразилії саме месенджер називають причиною спалаху жовтої лихоманки, оскільки в цій країні набрали популярності відео та звукові повідомлення проти вакцинації.

Тим часом у Кенії адміністраторів груп у WhatsApp звинувачували в активному поширенні фейкових новин під час виборів. Також є ознаки того, що сервіс обміну повідомленнями став каналом дезінформації у Великобританії.

Згідно з результатами дослідження Оксфордського Інституту Reuters, по всьому світу користувачі читають менше новин у Facebook та частіше звертаються до WhatsApp. Цей месенджер має 1,5 мільярди активних юзерів, які з його допомогою обговорюють новини.

«Причиною того, що люди переходять на цей ресурс, є його більша конфіденційність. У авторитарних режимах це може використовуватися для безпечного обговорення політики, проте також WhatsApp є інструментом для інших ницих речей», — каже співавтор звіту Нік Ньюмен (Nic Newman).

Він прогнозує, що подібні налаштування конфіденційності стануть причиною ще більшого поширення дезінформації у сервісі. На відміну від Facebook, Twitter чи Instagram, у WhatsApp немає алгоритму, який вирішує, чи буде вміст показаний користувачам, — обговорення відбувається в приватних групах.

Подібна закритість викликає обурення в урядових колах по всьому світу. Зокрема Британія хоче мати можливість контролювати потенційно незаконну поведінку користувачів.

Нагадаємо, що WhatsApp належить компанії Facebook, але працює як незалежний бізнес.

Раніше MediaSapiens писав, що один із засновників WhatsApp Ян Кум пішов з компанії, оскільки не погоджувався з новими умовами безпеки даних, шифрування повідомлень, способами монетизації, а також передачі даних користувачів компанії Facebook.