У минулому огляді MediaSapiens ішлося про те, що у Facebook вирішили змінити алгоритм формування стрічки новин на користь більшого поширення в користувачів дописів рідних, друзів та знайомих. Тоді ж у компанії зазначали, що раніше вже робили подібну зміну в алгоритмі, однак деякі користувачі все ще пропускали важливі новини від близьких. Натомість вони занадто часто бачили дописи різних спільнот. 

До того ж у Facebook попередили, що через зміни в алгоритмі трафік та охоплення аудиторії деяких сторінок може впасти. Наприклад, невдовзі Financial Times написав про значну втрату охоплення аудиторії з боку медіакомпаній після зміни алгоритму: кількість переглядів кожного окремого матеріалу, опублікованого на офіційних сторінках компаній, упала на 42% із початку року. Для прикладу, платформа SocialFlow, яка займається просуванням різноманітних матеріалів ЗМІ (зокрема Time, AP, Tribune), повідомила про зменшення кількості переглядів публікацій у Facebook зі 117 000 до 68 000.

Невгамовний Facebook і постійно мінливий алгоритм

Нині Facebook укотре повідомляє про чергову зміну алгоритму формування стрічки. Цього разу зміни стосуються двох важливих аспектів.

По-перше, мета Facebook – показати кожному користувачеві найважливіші дописи передбачає не лише фільтрацію залежно від джерела, а й аналіз змісту самої новини. Адже очевидно, що найважливіші пости для кожного різні. Наприклад, у компанії почали прогнозувати інформативність дописів і, відповідно, показувати їх вище в стрічці, якщо «вони є релевантними інтересам, утягують людей у ширші дискусії й містять новини». 

Спершу користувачам запропонують оцінити дописи на релевантність, залучення та інформативність за шкалою від 1 (не інформативно) до 5 (дуже інформативно). Пости з четвірками і п'ятірками вноситимуть у прогнозну модель, щоб дати їй зрозуміти, що шукати. Модель своєю чергою персоналізуватиметься під кожного користувача залежно від його ставлення до автора, частоти коментування дописів з обговоренням і типу постів, на які той зазвичай клікає. 

Друга важлива зміна в алгоритмі стосується боротьби з провокаційними заголовками, на яку Facebook штовхнули численні скарги користувачів: останні були незадоволені дописами, заголовки яких вводили в оману або не містили ключової інформації. 

Зрештою після аналізу десятків тисяч подібних матеріалів Facebook розробила алгоритм, що працює за аналогією зі спам-фільтрами в електронній пошті: він може виявляти фрази, які часто трапляються в клікбейт-заголовках, і визначати сторінки, які регулярно публікують подібні замітки. Очевидно, що публікації сторінок і сайтів, що погано зарекомендували себе в соцмережі, рідше з’являтимуться в стрічках користувачів. 

Окрім контенту з клікбейт-заголовками, Facebook тепер посилено боротиметься з блокуванням реклами, на якій в останньому кварталі компанія заробила 6,2 млрд доларів. Хоча блокування реклами зазвичай не працює на мобільних пристроях (а з них соцмережею користуються найбільше), саме через нього втрачаються мільярди переглядів оголошень. Програми для блокування останніх використовують близько 200 млн користувачів по всьому світу. 

Зрештою у Facebook вирішили запровадити зміни в роботі соцмережі, які змусять користувачів бачити рекламні оголошення. «Оскільки ми надаємо користувачам більше ресурсів для контролю, ми також почнемо показувати рекламу у Facebook на екранах моніторів тих, що використовують програми для блокування реклами», – написав у своєму блозі віце-президент компанії Ендрю Босворс. Користувачі соцмережі зможуть відсортувати, яку саме рекламу вони хочуть бачити, вибираючи бренди чи бізнессфери, якими цікавляться.

Хто викрав Twitter? 

(а це, до речі, приклад клікбейт-заголовка)

Поки Facebook уступав у боротьбу з блокуванням реклами, у мережі поширився тег #SaveTwitter, під яким користувачі поширювали чутки про нібито закриття сервісу вже наступного року. Цей тег, походження якого достеменно невідоме, протягом 11 серпня використали більше як 100 000 осіб. Судячи з деяких твітів, акція розпочалася з користувача сервісу, який скаржився на недостатню боротьбу компанії з мовою ненависті та контентом, що містить ознаки насильства, на сайті соцмережі. 

З одного боку, це може мати сенс, оскільки Twitter неодноразово критикували за недостатню боротьбу з подібним контентом, хоча минулого року MediaSapiens і відзначав можливий розвиток позитивної тенденції в цьому напрямі. Наприклад, у ситуації, коли в штаті Вірджинія колишній працівник телекомпанії WDBJ7 Вестер Лі Фленаган застрелив під час запису інтерв’ю в прямому ефірі журналістку Елісон Паркер та оператора Адама Ворда, зняв це на відео, а пізніше, під час втечі, знайшов спосіб завантажити його на акаунти в Twitter тa Facebook, у сервісі мікроблогів зреагували майже миттєво: уже за кілька хвилин ролики видалили з мережі. З другого боку, цю швидку реакцію пов’язували також з активністю користувачів, на сигнали яких щодо контенту покладаються у Twitter.

З другого боку (що є чи не найхимернішим у цій історії), за словами автора BuzzFeed Райана Бродеріка (Ryan Broderick), хештег #SaveTwitter було запущено в Бразилії як жарт про викрадення Twitter.

У відповідь на запит журналістів Reuters Twitter спростував чутки про те, що сервіс мікроблогів припинить своє існування 2017-го, назвавши їх безпідставними.

Хоча цей епізод став свідченням того, як шалені й непідтверджені ідеї можуть здобувати прихильність і довіру, пише The Next Web, він викрив такий факт: у Twitter є проблеми з кіберзалякуванням, і всі про це знають.  

#SavePokemonGo

Саме такий хештег був би доцільнішим для масової акції в Ірані, якби його жителі мали вільний доступ до соцмереж (хоча іранці, без сумніву, знаходять спосіб оминути обмеження за допомогою окремих програм). Адже Іран став першою країною, яка повністю заблокувала Pokemon Go. Вища рада віртуальних просторів (іранський інтернет-регулятор) ухвалила таке рішення «з міркувань безпеки». «Будь-яка гра, яка хоче працювати в усьому Ірані, потребує дозволу від міністерства культури та ісламського керівництва, а додаток Pokemon Go не просив такого дозволу», - цитує напівофіційна новинна агенція Isna Абулхасана Фірузабаді (Abolhasan Firouzabadi) очільника Вищої ради віртуальних просторів Ірану.

Інтернет-фільтрація широко поширена в країні, хоча це не завадило мільйонам осіб користуватися заблокованими додатками та веб-сайтами. Іранці використовують програмне забезпечення для антифільтрації, щоб обійти державні обмеження. До того ж воно продемонструвало неабияку стійкість: успіх месенджеру Telegram, яким користується один із чотирьох іранців, є доказом того. Але використання такого програмного забезпечення впливає на швидкість з’єднання, тож поки незрозуміло, чи уможливить воно належну роботу Pokemon Go, зауважують у британській газеті. 

Видатна іранська мультиплікаторка Мана Неєстані відреагувала на заборону карикатурою, яка зображує героя Pokemon Go, котрий рятується втечею від іранської поліції моралі. А один іранський користувач пожартував у Twitter, що йому було важко зосередитися, перебуваючи на вулицях Ірану, оскільки «доводилося водночас роззиратися навколо, аби вполювати покемонів, і пильнувати за тим, чи не полює на тебе поліція моралі».

Мана Неєстані

Представництво компанії Niantic заперечило закиди, що гра може бути інструментом розвідки й закликала всіх користувачів «дотримуватись місцевих законів, поважати локації, які вони відвідують, і людей, яких зустрічають». Однак такі заяви не зупинили уряди деяких країн від жорсткої реакції на гру: у деяких країнах її заборонили або поширили спеціальні застереження щодо використання додатку. Наприклад, у Саудівській Аравії вважають, що гра суперечить нормам ісламу, а боснійська влада переймається, що гравці можуть натрапити на території з мінами часів війни 1990-х. Докладніше про це розповідає MediaSapiens у статті «Наступ покемонів: чому влади деяких країн проти Pokemon Go». 

Найефективніша платформа

На початку серпня стало також відомо про те, що соцмережа для обміну та публікації зображень Instagram запускає вбудований у додаток сервіс Instagram Stories, який користувачі одразу порівняли з іншою популярною соцмережею – Snapchat, що вже давно працює за таким самим принципом: фотографії, до яких можна додавати підписи й малюнки, видаляють зі стрічки протягом доби. 

Як пише CNBC, Facebook, що володіє  Instagram, бачить у Snapchat «життєздатну загрозу» через популярність у молодої аудиторії. У травні, нагадує телеканал, Snapchat оцінили у $22,7 млрд, а на початку літа сервіс обійшов за денною аудиторією Twitter. Це останній спалах у війні між Facebook, який придбав Instagram за 1 млрд доларів 2012 року, і Snapchat, що відкинув пропозицію Facebook про викуп у 3 млрд доларів три роки тому, пише BBC.

Висновки щодо успішності Instagram Stories зможемо зробити пізніше, проте вже зараз очевидно, що Snapchat не становить великої загрози для Facebook. Як засвідчили результати недавнього дослідження медіаплатформи Bloglovin, Instagram є найефективнішим майданчиком для залучення та взаємодії з аудиторією. Такою її визнали 60% респондентів, тоді як Snapchat уважає ефективним лише 1% опитаних блогерів. Однойменний сайт компанії Facebook, які власне належить Instagram, схвально оцінили лише 18%.