Про які конкурси йдеться?

В соціальних мережах інколи можна натрапити на пости, в яких обіцяють розіграти квартиру поміж тими, хто цей пост поширить та «лайкне» сторінку. Організатори конкурсу можуть повідомити про це, наприклад, під приводом завершення будівництва нового багатоквартирного будинку в одному з районів Києва та вказати назву будівельної компанії. Ось, наприклад, фб-спільнота «Жить в Киеве» опублікувала пост, який за день зміг зібрати майже 18 тисяч поширень.

Зображення:  joyreactor

Чому це обман?

Тому що після масових репостів ніякого розіграшу не відбувається й ніхто не оголошує переможців. Таким чином, обіцяна квартира назавжди залишається лише на показаному кресленні, а саме зображення квартири стягнено з іншого сайту. Водночас назва будівельної компанії виявляється вигаданою.

Сумнівність таких конкурсів підтверджують і маркетологи. «Обіцянка габаритного призу (квартира / машина) — це найменш довгий шлях, не обтяжений маркетинговим інтелектом. Миттєве привернення уваги — "щоб про нас говорили". Реальними такі нагороди бувають вкрай рідко. І точно не за репост», — пояснює Анна Гільченко із WOO smm agency.

Згаданого вище посту про квартиру в спільноті «Жить в Киеве» теж більше немає.

Такі пости бувають лише про квартири?

Ні, призи можуть бути різноманітними. Уявна квартира в Києві стала яскравим прикладом успішного обману, на який неодноразово попадалися тисячі користувачів. Але зазвичай організатори обіцятимуть доволі цінну винагороду — автомобіль, дорогу комп’ютерну техніку, фотоапарат тощо. Будь-що, аби зацікавити якомога більше учасників. Адже обіцяти можна що завгодно, якщо цю обіцянку все одно не збираєшся виконувати.

Наприклад, блогерка Віра Власенко провела експеримент, створивши сторінку вигаданої туристичної агенції. Від імені сторінки вона оголосила конкурс про нібито тур до Лондона за репост.

Чому ж люди роблять репости?

Це найцікавіше. Адже важко повірити, що тисячі учасників псевдоконкурсу не бачать очевидного шахрайства. Проте умови участі надзвичайно легкі — зробити репост нічого не коштує й не потребує жодних зусиль. Здавалося б, варіант безпрограшний, навіть якщо й виграти квартиру не судилося. Проте учасникам важливо усвідомлювати, що у виграші залишаються лише організатори.

Для чого проводять псевдоконкурси?

Адміністратори фб-сторінки таким чином залучають нових підписників та збільшують власну аудиторію. Дуже швидко користувачі забувають про те, що брали участь у такому конкурсі. Тоді, як правило, пост із оголошенням конкурсу видаляють, а сторінку разом із тисячами нових читачів можуть успішно продати іншому клієнтові. При цьому назву сторінки змінюють. Тому взявши участь у такому конкурсі одного разу, користувач може зі здивуванням побачити у своїй стрічці пости, скажімо, якогось магазину чи бренду одягу.

До того ж цей спосіб дозволяє залучити аудиторію доволі швидко й без жодних зусиль. У своєму експерименті Віра Власенко навіть свідомо робила деякі помилки, щоби в користувачів виникали сумніви — граматична помилка в назві, невелика кількість постів, щойно створена сторінка. Попри різні скептичні відгуки користувачів у коментарях під зображенням, впродовж тижня експерименту вдалося зібрати майже 800 підписників, а пост про конкурс поширили 1414 разів.

Але ж інколи для участі в конкурсі достатньо просто поширити пост,

без вподобання сторінки?

Такі конкурси теж існують. Проте й за їх допомогою нові підписники з’являються. Аудиторія посту, який поширено декілька тисяч разів, є значно більшою, ніж кількість підписників сторінки. Таким чином, вдається залучити нових користувачів.

Блогер Петро Нек пояснює, що такі сторінки потім використовують як рекламний майданчик: «Здебільшого сторінки називають нейтрально, потім після конкурсу певними плагінами наливають на сторінку автоматично контент, беручи його, наприклад, з іншої сторінки в іншій соцмережі (ВКонтакте) і використовують для продажу реклами».

То всі конкурси в соцмережах — обман?

Зовсім ні. Різноманітні конкурси для читачів сторінки є популярним та ефективним методом взаємодії брендів з аудиторією. Водночас у таких конкурсах організатори зазвичай пропонують більш скромні, зате реальні, призи, певним чином пов’язані з тематикою їхнього бізнесу. Окрім цього, умовою участі переважно буде щось більше, ніж звичайний репост. Оскільки такі акції мають на меті не стільки збір лайків чи репостів, скільки збільшення довіри до компанії. «Хорошою практикою є пропонувати людям цікаві конкурсні завдання. Таким чином, щоб розвинути комунікацію з ними та справді запам'ятатися. Це може бути фото, відео-конкурс, вікторина, онлайн-квест. Поле для фантазії велике. І вже тоді — чесно заслужений приз! Репост тут — вже як допоміжний інструмент. Як результат, люди отримують цікаві приємні враження, діляться ними із друзями та знайомими, створюючи для бізнесу хорошу репутацію в місті. Та й самі частіше купуватимуть вже там, де їм щось подарували,» — розповідає Анна Гільченко.

А чи можна шахраїв притягнути до відповідальності?

Передусім варто повідомити про це адміністрацію соціальної мережі. Кожен пост у Facebook у правому верхньому кутку має контекстне меню, за допомогою якого можна надіслати скаргу адміністрації мережі та вказати причини скарги.

Після розгляду скарг такий пост можуть видалити, а організаторів забанити. Скаргу можна подати на сторінку, яка, зібравши певну аудиторію, різко змінила свою назву й тематику. Оскільки Facebook забороняє просити користувачів про лайк сторінки або поширення поста, то такі публікації теж можуть бути видалені за порушення правил соціальної мережі. Адміністраторам дозволено лише закликати користувачів лайкнути або прокоментувати сам пост.

Тому якщо у стрічці вам трапиться сумнівний конкурс, варто не лише написати про це  в коментарях, а й подати скаргу на тих, хто намагається отримати вигоду з недобросовісного маркетингу.