8 лютого Індія заборонила реалізацію на своїй території проекту Марка Цукерберга Free Basics (internet.org). Платформа Free Basics («Вільні основи») покликана надати мобільним користувачам 30 країн безкоштовний доступ до спрощеної версії соцмережі, новинних сайтів, ресурсів для пошуку роботи тощо. Сервіс дає користувачам доступ лише до обмеженого кола ресурсів, а не до всього інтернету, що і викликало бурхливу суперечку в Індії щодо мережевого нейтралітету - принципу, згідно з яким всі мережеві дані повинні оброблятися однаково. Критики ж стверджують, що Facebook класифікує користувачів, створивши обмежену версію Всесвітньої павутини для бідняків.

MediaSapiens пропонує переклад статті автора The Atlantic Адрієн Лафренс (Adrienne LaFrance) «Not Another Net-Neutrality Story» («Не чергова історія про мереживий нейтралітет»), у якій журналістка пояснює, що принцип мережевої нейтральності таки відіграє роль у реальному світі. 

Facebook зазнає удару з боку регулюючих органів в Індії, що доводить: боротьба за відкритий інтернет - це більш, ніж абстракція.

Інтернет може бути прекрасним, темним та глибоким, проте більшість з нас надто не занурюється в його нетрі. Ще в 2013 році провідна американська соціологічна компанія повідомила, що в середньому американці відвідують по 90 доменів на місяць кожен. Цей вкрай низький показник - еквівалент трьом доменам на день - знижувався з року в рік, хоча люди усе більше й більше часу проводять онлайн. Я підозрюю, що середньостатистична людина нині відвідує навіть менше доменів, оскільки такі компанії-гіганти як Facebook, Amazon та Google у конструюванні своїх платформ намагаються зробити користувача максимально залученим та знеохотити його відвідувати інші сайти.

І це, зокрема, є дуже цікавим в контексті нещодавнього рішення регулюючих органів в Індії заблокувати те, що називають «zero-rating» чи «sponsored data» - практику звільнення користувача від оплати за інтернет у випадку використання конкретного набору веб-ресурсів. Цей крок ефективно блокує фейсбукову програму Free Basics, пакет спрощених версій популярних сайтів, звичайно ж включно з Facebook, що не «з’їдають» трафік на противагу іншим мобільним сайтам. Ідея полягає в тому, щоби дати людям можливість отримати доступ до інтернету, проте вона вже давно піддається критиці з боку прихильників мережевого нейтралітету, оскільки вони розглядають її як спосіб надавати несправедливу перевагу певним сайтам.

Якщо ти пропонуєш лише певний набір сайтів безкоштовно, стверджують вони, чи не надає це нечесну перевагу цим сайтам? Вам не треба активно блокувати своїх конкурентів, аби знищити їх. (Free Basics позиціонується як відкритий проект – тобто кожен може додавати свої веб-сайти до платформи, але Facebook все ще встановлює основні принципи, які диктують правила використання).

«Я прошу вибачення за незручності, створені нами, індійцями, через неприйняття чогось, що кричуще суперечить свободі слова та відкритому інтернету…», - зауважив один користувач Reddit минулого року в AMA (Ask Me Anything - «спитай мене що завгодно») з Крісом Деніелсом, віце-президентом Facebook, який працює над проектом internet.org, що включає в себе Free Basics. «Ми скоїли дурницю з EastIndiaCompany. Більше ніколи, брате, більше ніколи!».

На доступ до величезних «покладів» інформації та знань для мільярдів людей. Ось як незалежний регулятор телекомунікаційного бізнесу в Індії (Telecom Regulatory Authority of India) підсумував своє рішення цього тижня:

«Ці диференційовані тарифні пропозиції мають як позитивний, так і негативний вплив. З одного боку, у цьому можна вбачати спосіб зробити загальний доступ до інтернету ще більш доступним - за рахунок скорочення витрат на певні види контенту і надання можливості людям, які до цих пір не в змозі використовувати інтернет-сервіси та контент, доступу до частини інтернету. Це може мати перевагу розширення та прискорення доступу до інтернету, оскільки ці користувачі зможуть вперше випробувати його переваги та почати платити за повний доступ.

З іншого боку, диференційовані тарифи призводять до класифікації абонентів залежно від контенту, до якого вони хочуть мати доступ (тими, хто хоче отримати доступ до безкоштовного контенту, і тими, хто бажає отримати доступ до повного пакету)». 

Тепер же ми переходимо до другої частини пояснення, чому те, що відбувається в Індії, є настільки захоплюючим. Концепція мережевого нейтралітету така непевна і хитка, тому що надто часто описується теоретичними термінами.

Не буде помилкою сказати, що засновник Facebook Марк Цукерберг сприймає мережевий нейтралітет як абстракцію, якщо він почав просувати Free Basics минулого року. «Більшість людей, що наполягають на мережевій нейтральності, уже мають доступ до інтернету, - сказав він на Q&A-сесії зі студентами в Делі, як повідомили у місцевій пресі. -  Я бачу ці петиції щодо мережевого нейтралітету, і вважаю, що це чудово. Нам слід мобілізуватися в Інтернеті, аби просувати ідею. Та люди, що не мають доступу до інтернету, не можуть підписати онлайн-петицію, наполягаючи на розширенні доступу до мережі».

Рішення Індії демонструє, що мережевий нейтралітет має значення у реальному світі і має потенціал, аби впливати на мільярди людей. Як минулого року зазначив Tech Crunch, Facebook бачить себе як трамплін, але все ще діє як воротар:«Одна сторона вважає, що допомагає знедоленим. А інша вважає, що допомога занадто небезпечна, аби її прийняти».

Це рішення також має масштабні наслідки для бізнесу Facebook. Його мета не лише допомогти 4,9 млрд. людям отримати надійний і доступний інтернет; Facebook хоче стати ключовим порталом, через який дві третини населення земної кулі відчує інтернет. Це може звучати як цинічний спосіб інтерпретації амбіцій та цінностей проекту, який Цукерберг назвав способом задоволення фундаментального соціального та економічного права людей на доступ до мережі. («Мова не йде про якусь комерційну вигоду для Facebook - немає навіть жодної реклами у версії Facebook для FreeBasic», - писав він на сторінці однієї з найавторитетніших газет в Індії The Times of India минулого року.)

Але це також було би нерозумно для Facebook - не бачити потенціалу для зростання у випадку, коли кількість підключеного до інтернету населення разюче збільшується. А Цукерберг зовсім не дурний.

Також є наслідки для інших країн. Частина фейсбукової стратегії глобальної експансії щойно провалилася, або принаймні Facebook було завдано серйозного удару в ключовій країні. Ось що пише автор Fusion Кевін Руз: «Якщо групі активістів вдалося успішно змінити сприйняття FreeBasics як акту корпоративної щедрості на підступе захоплення земель і мобілізувати країну проти нього, що завадить їм перешкодити вчинити так в іншому місці?»

І як Ірвінг Баррінгтон писав для The Atlantic у грудні, різні мобільні оператори у США пропонують «безкоштовний» відеострімінг як спосіб залучення нових клієнтів для платформ.

«Це аж надто очевидно виходить за рамки, аби бути правдою, - пише Ірвінг Баррінгтон. -  Оператори мобільного зв’язку буквально у партнерстві з крупними медіакомпаніями субсидують відео-стрімінгові сервіси, у той час як те, що можна сприйняти за “відкритий Інтернет” усе ще залишається платним сервісом».

У понеділок Марк Цукерберг у своєму пості у Facebook написав, що він «розчарований», але продовжить працювати в напрямі досягнення мети підключення в Індії. У своєму попередньому матеріалі для Times of India він був менш стриманий: «Хто взагалі може виступати проти цього?»

Переклад - Марія Дачковська