Науковці підтвердили низький рівень інтелекту любителів «глибоких» цитат
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Науковці підтвердили низький рівень інтелекту любителів «глибоких» цитат
Результати їхньої роботи опубліковані в науковому журналі Judgment and Decision Making, пише TJournal.
В експерименті, результати якого були опубліковані на початку листопада, взяли участь 845 добровольців. Вчені попросили волонтерів оцінити декілька висловів, включно з фразами на кшталт «Увага та намір - механіки вираження» та «Посеред руху та хаосу зберігай спокій всередині».
Авторство цитат належить американському письменнику індійського походження Дипаку Чопрі (Deepak Chopra), якого часто критикують за порожні висловлювання. До його цитат додали навмисно створені позбавлені сенсу речення, які можна було сприйняти як мудрі, й очевидні твердження - наприклад, «більшість людей отримують задоволення від якої-небудь музики».
Після етапу з оцінкою тез учасників попросили пройти декілька когнітивних тестів: один з них складався з питань про релігію, паранормальні явища та конспірологічні теорії.
За словами дослідників, результати їхньої роботи довели, що люди, яким подобаються висловлювання в дусі Чопри, дійсно володіють нижчим рівнем інтелекту, а також частіше вірять у паранормальні явища, різні релігійні теорії та альтернативну медицину.
Як зазначає Daily Mail, у своїй роботі для опису цитат, позбавлених сенсу, вчені неодноразово використовували «несерйозне» слово «bullshit» («херня»). Однак дослідники у розмові з журналістами видання заявили, що його можна вважати науковим терміном, посилаючись на відомого філософа Гаррі Франкфурта (Harry Frankfurt), який визначав «bullshit» як щось, створене для того, щоби вразити, але таке, що не має прямого стосунку до істини.
На початку грудня були науково підтверджені й інші підозри щодо людської недалекоглядності. За результатами тривалого дослідження, яке стартувало ще в 1985 році, з’ясувалося, що сидячий спосіб життя в поєднанні зі звичкою проводити вільний час перед телевізором у молодості погіршує когнітивні здібності людини у зрілому віці.
Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.