Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. А повний огляд звітних днів читайте тут.

Вступ

16—17 березня найбільше боїв було на Покровському, Костянтинівському і Гуляйпільському напрямках. Зеленський заявив про зрив великого весняного ворожого наступу Силами оборони. У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили найактивнішим напрямкам фронту і Лиманському. В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні найбільше уваги також приділили Гуляйпільському і Покровському напрямкам, мало уваги приділили Костянтинівському.

Повітряні атаки ворога з загиблими і пораненими цивільними на Дніпропетровщині і в Запоріжжі в звітні дні Перший канал Суспільного висвітлював значно оперативніше і повніше за телемарафон. Так само грунтовніше дослідив Суспільний і падіння на Майдані Незалежності уламків ворожого дрона «Ланцет», який теоретично не міг долетіти до Києва.

З зовнішньополітичної тематики у звітні дні події довкола війни в Ірані, блокування Ормузької протоки і зростання цін на нафту, а також продовження протистояння Угорщини Україні з приводу нафтогону «Дружба», і тему відкриття Україні усіх кластерів переговорів про вступ до ЄС в телемарафоні більшість каналів приділила мінімум часу і уваги експертним обговоренням. Перший канал Суспільного був ретельним і якісним в експертному аналізі усіх цих тематичних напрямків.

У звітні два дні найважливішу з внутрішньополітичних тем — кризу з ухваленням принципових рішень Верховною Радою — експертно висвітлював лише Перший канал Суспільного, телемарафон цій темі уваги не приділив.

У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності і відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти повноти і доступності подачі інформації.

Протягом тижня 16—22 березня в «депутатських» гостьових студіях телемарафону переважали представники «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» в ефірі телемарафону не було. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представництво владної і опозиційних фракцій не в усіх дискусійних студіях було чітко збалансованим.

Протягом двох проаналізованих днів у телемарафоні було лише 2 прояви політичного піару. В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні найбільше боїв було на Покровському (31 і 72 боєзіткнень на добу відповідно), Костянтинівському (20 і 46) і Гуляйпільському (21 і 31 боєзіткнення) напрямках. У окремі дні інтенсивність боїв становила 10 і більше боєзіткнень на Куп’янському (18) , Південно-Слобожанському (13) і Слов’янському (10) напрямках. 16 березня верховний головнокомандувач Володимир Зеленський казав про те, що Сили оборони зірвали заплановану на березень ворожу наступальну операцію.

У телемарафоні сукупно найбільше уваги приділили Покровському (репортаж і 4 обговорення з гостями), Гуляйпільському (так само) і Лиманському (5 обговорень) напрямкам фронту. Ситуацію на Костянтинівському напрямку обговорили з 4 гостями. Найчастіше обговорювали ситуацію на фронті з речниками різних підрозділів Сил оборони (10 разів), 8 разів запрошували військових-фронтовиків, 4 рази — воєнних експертів. Дуже активно працювали в ці дні воєнкори всіх каналів: на ICTV з СТБ зробили 3 репортажних сюжети і одне пряме ввімкнення, на «1+1» — репортаж і пряме ввімкнення, ще по одному репортажному сюжету було в ефірах двох інших каналів.

В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні максимум уваги приділили Гуляйпільському напрямку (8 обговорень з гостями), по 5 обговорень були про Покровський і Олександрівський напрямки, 4 — про Куп’янський. З найактивніших напрямків мало уваги приділили Костянтинівському. Говорити про фронт найчастіше в ці дні найчастіше запрошували експертів (8 разів), 6 разів говорили з військовими-фронтовиками, 5 разів — з речниками різних підрозділів Сил оборони.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні найбільшими за кількістю загиблих і поранених цивільних були 3 повітряні атаки ворога. 2 людини загинуло і було 7 поранено внаслідок удару по Зайцівській громаді на Дніпропетровщині 16 березня, ще дві атаки припали на Запоріжжя: 16 березня загинула жінка, ще 6 людей було поранено, а 17 березня внаслідок удару по терміналу «Нової пошти» було поранено 8 співробітників. Усі ці три події Перший канал Суспільного висвітлював прямими ввімкненнями з місць і репортажними сюжетами значно оперативніше і повніше за телемарафон. Ще одна подія 16 березня була без людських жертв — падіння уламків ворожого безпілотника на Майдані Незалежності в столиці привернула увагу не лише певним символізмом, а ще й тому, що імовірно це були уламки дрона «Ланцет», який теоретично не міг долетіти до Києва. Цю обставину Перший канал Суспільного досліджував того дня значно грунтовніше за телемарафон.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ І СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У звітні дні Іран і Угорщина для України продовжували залишатися в фокусі уваги. Щодо війни в Ірані й блокування Ормузької протоки, крім суто воєнних подій, американський президент Трамп погрожував членам НАТО за ненадання ними військової допомоги, зважував захоплення стратегічного іранського острова, відклав зустріч із Сі Цзіньпінем. Одночасно ЄС критикувало США за послаблення санкцій проти Росії, а ціни на нафту стабілізувалися вище за 100 доларів за барель. Доволі традиційно цю тематику дуже докладно в телемарафоні аналізували в гостьових студіях каналу «Ми — Україна», інші канали приділяли експертизі значно менше уваги. Перший канал Суспільного теж традиційно був ретельним і якісним в експертному аналізі тематики.

На тлі обміну різкими заявами Україна погодила технічну і фінансову допомогу ЄС для відновлення роботи нафтогону «Дружба», але це не знизило градус антиукраїнських заяв угорської влади, а доля кредиту ЄС Україні в 90 млрд євро так і залишалася невизначеною. Цю тематику більшість учасників телемарафону висвітлювали хіба короткими повідомленнями (або й узагалі «забували»), експертне обговорення в ці дні було лише на каналі «1+1». Перший канал Суспільного, крім компетентних експертів, залучав до обговорення «угорської» тематики і народних депутатів з різних політичних таборів.

17 березня для України неофіційно відкрили всі шість кластерів переговорів про вступ до ЄС. Цю подію докладно висвітлював Перший канал Суспільного – як репортажно (прямими ввімкненнями кореспондентки каналу з Брюсселя), так і залучивши до обговорення численних кваліфікованих експертів. У телемарафоні ж подію канали або не помічали взагалі, або обмежувалися короткими повідомленнями. Вся експертиза події в цей день обмежилася народною депутаткою Євгенією Кравчук в ефірі «Інтера».

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У звітні два дні найважливішу з внутрішньополітичних тем — кризу з ухваленням принципових рішень Верховною Радою — експертно висвітлював лише Перший канал Суспільного, телемарафон цій темі уваги не приділив взагалі. Продовження історії з затриманням СБУ співробітника НАБУ в телемарафоні згадав лише канал «Ми — Україна», інші не згадували.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

Криза з ухваленням рішень Верховною Радою (16 березня).

Арахамія: Слова Зеленського про мобілізацію нардепів неправильно інтерпретували (16 березня).

Соцопитування КМІС: Понад 60% українців готові йти на референдум, багато хто розглядає «територіальні компроміси» (16 березня).

Зеленський про діалог із Нетаньягу: Він має, що треба мені, а в мене є те, що потрібно йому (17 березня).

Зеленський розповів, як у 2022 році Київа просив Іран не постачати Росії «шахеди» (17 березня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

Через падіння пожертв Стерненко скорочує витрати на 15% і бере менше запитів від військових (16 березня).

СБУ затримала двох своїх вищих посадовців за підозрою в хабарях з бурштинового бізнесу (16 березня).

Через Держфінмоніторинг Україна ризикує недоотримати допомогу від міжнародних партнерів у 2026—2027 роках (16 березня).

Командир 43-ї бригади замість служби відправляв бійців робити ремонт у житлі своїх родичів (17 березня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 16—17 березня

Телемарафон:

В ефірах каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Також багато фактів подавали без будь-яких посилань на джерела. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало було й не авторизованих як слід суб’єктивних міркувань ведучих гостьових студій. Усі грубі порушення стандарту повноти були неповним представленням компетентності експертів.

В ефірі каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Усі порушення стандарту доступності подачі інформації були використанням слів і абревіатур, незрозумілих для частини аудиторії.

В ефірі каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і оглядових сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

В ефірах каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом в БЗ і оглядових сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Також надзвичайно багато було суб’єктивних міркувань журналістів у новинах. Чимало було й неавторизованих міркувань ведучих гостьової студії. Стандарт повноти інформації порушували дуже часто в три способи — недостатнім представленням компетенції експертів, забували називати обговорювані з військовими напрямки фронту, в усіх БЗ і оглядових сюжетах на відео не було інтершуму. Найбільше порушень стандарту доступності подачі інформації були використанням слів, незрозумілих для частини аудиторії.

Перший канал Суспільного

Грубих порушень стандарту було небагато, лише абстрактні псевдопосилання. Найбільше порушень стандарту точності були невідповідностями картинки і тексту в БЗ. Усі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями компетентності експертів. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були показом текстових скріншотів, у тому числі й їхні невдалі адаптації.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 16—22 березня

Депутати у телемарафоні:

Народних депутатів у телемарафон на звітному тижні запрошували 13 разів (попереднього тижня було 8 запрошених обранців). Протягом тижня в ефірі телемарафону побувало 9 представників «Слуги народу» (це більш як 69% усіх «депутатських» ефірів). Цього разу в ефірі телемарафону (а якащо бути точним — то в ефірах каналу «1+1») побували два представника опозиційної фракції «Голосу» й один представник іншої опозиційної фракції «Батьківщини». Представників «Європейської солідарності» традиційно в телемарафоні не було, втім ведуча «1+1» Наталія Мосейчук заявила в своїй програмі «Тема», що представники цієї політсили до неї на ефіри не ходять. Крім представників трьох згаданих фракцій в ефірі «1+1» ще побував представник депутатської групи «За майбутнє». І ще таке зауваження: депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк один з двох разів в ефірі каналу «1+1» була у витворі каналу «Рада» під рубрикою «Ексклюзив».

Офіс президента цього тижня був представлений у телемарафоні скромно. Двічі в ефірі був радник ОП Михайло Подоляк (сумарно мав на «Інтері» й «Ми — Україні» 26 ефірних хвилин). Двічі в марафоні був ще один радник Сергій Лещенко (22 хвилини на «Інтері» і «Ми — Україні»), Ще на «Інтері» побував заступник керівника ОП Ігор Жовква (мав там 8 хвилин ефіру, а уповноважений президента Владислав Власюк мав 8 хвилин на «Ми — Україні». Тож сумарно Офіс президента мав в ефірі телемарафону 1 годину 4 хвилини.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народні обранці побували 30 разів (попереднього тижня теж 30 разів). Народні депутати з владної фракції «Слуги народу» побували в ефірі каналу 13 разів, представники парламентської опозиції сумарно 15 (по 6 разів це були представники «Голосу» та «Європейської солідарності», 3 рази в ефірі були депутати з «Батьківщини»). У більшості дискусійних студій представництво владної і опозиційних фракцій парламенту було збалансованим, але двічі до цього балансу були питання. Так 17 березня в студії були представник «Слуги народу» Ігор Василів і позафракційна депутатка Оксана Савчук. Це вже не вперше, і навряд чи може опонувати цілковито лояльна до влади депутатка. 19 березня Сергію Нагорняку зі «Слуги народу» опонував представник депутатської групи «За майбутнє» Сергій Рудик (теж дивний, як на мене, вибір опонента владі). Цього тижня ведучі гостьових студій тричі невиправдано згадували фракційну приналежність народних депутатів у суто експертних студіях: Ярослава Юрчишина, якого запрошували як голову Комітету ВР з питань свободи слова, Ярослава Железняка, з яким говорили як з першим заступником голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики, і Галини Васильченко, яку запросили як членкиню цього ж Комітету ВР. Усі три — з фракції «Голосу».

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 16—17 березня

Протягом двох проаналізованих днів у телемарафоні було лише 2 прояви політичного піару, по одному на каналах «Інтер» і «Ми – Україна». Проявів негативного піару не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було.

5. Російські наративи і токсичні медійні персонажі в телемарафоні 16—17 березня

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів ні в ефірах телемарафону, ні в ефірах Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було.