Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. А тут — повний огляд звітних днів.

Вступ

29 вересня — 1 жовтня найвищою інтенсивність боїв була на Покровському напрямку, з яким часом зрівнювався і Торецький. Залишалася високою інтенсивність боїв на Новопавлівському і Лиманському напрямках. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку. Іншим активним напрямкам у ці дні приділили мінімум уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного належну увагу в ці дні приділили Покровському і Новопавлівському напрямкам. Іншим активним напрямкам приділили недосить уваги.

Найголовнішими зовнішньополітичними подіями у звітні дні були підсумки парламентських виборів у Молдові, дозвіл від Трампа на далекобійні удари по Росії та завершення ЄС скринінгу українського законодавства. У всіх цих темах Перший канал Суспільного був набагато глибшим і системнішим в експертних обговореннях, ніж телемарафон. У звітні три дні найгіршими за наслідками були, зокрема, ворожі атаки по Сумщині, по Дніпру і по Харкову. Перший канал Суспільного висвітлював події зусиллями власних кореспондентів, у телемарафоні ж до місць подій повноцінно діставалися лише окремі канали.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти повноти та доступності подачі інформації.

29 вересня — 5 жовтня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної та опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим, крім одного спірного випадку. У цьому розділі є також загальна статистика представлення фракцій парламенту в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом усього третього кварталу поточного року і загальна статистика представлення в ефірі телемарафону Офісу президента України в третьому кварталі.

29 вересня — 1 жовтня у телемарафоні більшість проявів політичного піару були в ефірі каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці двічі невиправдано згадували фракційну приналежність народних депутатів. І вкрай «паркетно» висвітлювали урочистості до Дня захисників і захисниць.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 45 до 56 боєзіткнень на добу). Високою також була інтенсивність боїв на Торецькому напрямку, 30 вересня вона була такою ж, як і на Покровському (від 14 до 51 боєзіткнення). Високою залишалася активність ворога і на Новопавлівському напрямку (від 24 до 37 боєзіткнень). Знизилася інтенсивність боїв на Лиманському напрямку (від 11 до 16 боєзіткнень). З усіх інших напрямків лише на Північно-Слобожанському і Курському 29 вересня кількість боєзіткнень перевищила 10 на добу.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, звідки зробили одне пряме ввімкнення, один репортажний сюжет і про який говорили з 10 гостями. З інших напрямків фронту більше уваги приділили лише Оріхівському (3 репортажі та 2 обговорення з гостями) і Південно-Слобожанському (4 обговорення). Значно більш активним Торецькому, Новопавлівському і Лиманському напрямкам приділили в ці дні мінімум уваги (ситуацію на кожному з них обговорили лише з одним гостем).

Ситуації на фронті в ці дні найбільше уваги приділили канали ICTV з СТБ і «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (15 разів), експертів запрошували 8 разів, речників різних підрозділів Сил оборони запрошували — 5 разів. Дуже активно у звітні дні працювали воєнкори каналів ICTV та СТБ (5 репортажних сюжетів і пряме ввімкнення), на «1+1» зробили один фронтовий репортаж. Інші канали репортажів із фронту у ці дні не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Покровському напрямку (9 обговорень із гостями) і Новопавлівському (7 обговорень). З інших напрямків фронту більше уваги приділили Краматорському (5 обговорень) і Куп’янському (4). Відтак мало уваги приділили більш активним Торецькому і Лиманському напрямкам фронту. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали військових-фронтовиків (9 разів) і речників різних підрозділів Сил оборони (8 разів), експертів запрошували 5 разів. Фронтових репортажів у ці дні не робили.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

Ворожі повітряні атаки й обстріли зі значними наслідками у звітні три дні були різні. 30 вересня в селі на Сумщині убили родину з двома дітьми, а загибла жінка була вагітна двійнею. До місця події в телемарафоні дісталися лише кореспонденти каналу «Ми — Україна». Перший канал Суспільного також зробив звідти репортаж.

Того ж дня внаслідок атаки дронами по середмістю Дніпра загинув чоловік, а 28 людей було поранено. Цю подію надзвичайно оперативно і дуже всебічно прямими ввімкненнями власних кореспондентів висвітлював Перший канал Суспільного. В телемарафоні пряме ввімкнення в денному ефірі робила редакція каналу «Рада», далі повноцінно подію висвітлювали власні кореспонденти каналу «Ми — Україна».

Ворожий удар по Харкову 1 жовтня Перший канал Суспільного висвітлював більш оперативно, ніж телемарафон.

1 жовтня внаслідок ворожого обстрілу на ЧАЕС стався блекаут, а на ЗАЕС він уже тривав не перший день, але цього дня стало відомо, що пального для генераторів вистачить лише на 10 діб. Ситуацію на ЗАЕС більш якісно і повно, з експертними оцінками висвітлював Перший канал Суспільного. Телемарафон обмежувався констатаціями.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Перемога партії Санду на виборах у Молдові, дозвіл Трампа на далекобійні удари по Росії та обговорення Адміністрацією надання Україні ракет Tomahawk і завершення скринінгу українського законодавства для вступу до ЄС — такими були основні зовнішньополітичні події звітних днів. У всіх цих темах Перший канал Суспільного був набагато глибшим і системнішим в експертних обговореннях, ніж телемарафон. Репортажно ж вибори в Молдові Перший канал висвітлював прямими ввімкненнями власної кореспондентки, натомість телемарафон відбувся оглядовими сюжетами, зробленими на відео західних агенцій.

У темі завершення скринінгу Перший канал Суспільного записав ексклюзивне інтерв’ю з єврокомісаркою з питань розширення ЄС Мартою Кос (чільною ньюзмейкеркою за темою).

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

З інших подій і тем окремої уваги заслуговували наслідки сильної зливи в Одесі, де загинуло через затоплення 10 людей. Репортажно і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали цю подію однаково оперативно і повно. Про глибинні причини таких наслідків зливи з експертами говорили лише в ефірі Першого каналу Суспільного.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

Путін оголосив осінній призов, до армії заберуть понад 130 тисяч росіян (29 вересня).

Росія вийшла з Європейської конвенції порти катувань (29 вересня).

Президент Польщі вніс до Сейму законопроєкт про покарання за «заперечення злочинів ОУН-УПА» і про заборону «бандеризму» (30 вересня).

У Польщі почалися пошуково-ексгумаційні роботи на місці поховань воїнів УПА (30 вересня).

Начальник Генштабу повідомив, що ЗМУ завершили перехід на корпусну структуру (1 жовтня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

НКРЕКП перевірить звільнення керівництва «Укренерго», оскільки це рішення має ознаки порушення (29 вересня).

«Схеми»: Мільярдні активи підсанкційного бізнесмена не запрацювали на користь держави (29 вересня).

Протасів Яр не забудують, суд залишив йому статус заказника (29 вересня).

ГУР опублікувало дані воєнних злочинців Росії, причетних до ракетного терору проти України (29 вересня).

Суд заблокував звільнення керівника «Укренерго» за заявою Міненерго (30 вересня).

Слідство обмежило доступ до справи Парубія (30 вересня).

В Україні зменшилася середня зарплата (30 вересня).

Невідомий чоловік збирав інформацію про директорку The Kyiv Independent (30 вересня).

Соцопитування КМІС: Понад 80% українців вважають, що Україна недостатньо підготувалася до вторгнення Росії (1 жовтня).

«Схеми» з’ясували, що додому до виконавчої директорки The Kyiv Independent приходив співробітник СБУ (1 жовтня).

Кривонос: Потенційна сума збитків в оборонці становить близько 12,5 млрд грн (1 жовтня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 29 вересня — 1 жовтня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

В ефірах каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало було й не авторизованих як слід міркувань ведучих гостьових студій. Найбільше порушень стандарту доступності подачі інформації були використанням слів, незрозумілих значній частині аудиторії.

В ефірах каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Надзвичайно великою була кількість суто емоційних оцінок журналістів у новинах — грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були використанням слів, незрозумілих значній частині аудиторії.

В ефірах каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Всі грубі порушення стандарту точності були недоладним «ілюструванням» розмов з військовими та з експертами. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були використанням слів, незрозумілих значній частині аудиторії.

В ефірах каналу «Рада» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були використанням неверифікованих джерел в інтернеті. Чимало було й суто абстрактних псевдопосилань. Більшістю грубих порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Дуже багато було й не авторизованих міркувань ведучих гостьової студії. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями гостей. Було й одне грубе порушення стандарту оперативності – як новину подавали подію півторадобової давнини.

В ефірах каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Усі грубі порушення стандарту точності були суто фактичними помилками. Усі грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах.

Перший канал Суспільного

В ефірах каналу найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало було й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Більшістю грубих порушень стандарту точності були суто фактичні помилки. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах розмовних студій. Багато було також зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатнім представленням експертів. Більшістю грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були скриншоти і їхня адаптація, де глядач не міг вільно прочитати текст з екрана телевізора.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 29 вересня — 5 жовтня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 22 рази (попереднього тижня було 13 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції «Слуги народу», цього разу вони отримали 17 запрошень, що склало понад 77% від усіх «депутатських» студій тижня, а з урахуванням формально позафракційного «слуги народу» першого заступника спікера парламенту Олександра Корнієнка — майже 82%. Крім «слуг», в ефір телемарафону (а точніше — в ефір каналу «Рада») двічі запрошували представників «Батьківщини» (традиційно Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка), і двох позафракційних (уже згаданого Корнієнка і традиційну Оксану Савчук). Цього разу побував в ефірі телемарафону і представник «Голосу», Ярослава Юрчишина запрошували на канал «1+1» як голову Комітету ВР з питань свободи слова.

Представників фракції «Європейської солідарності» у телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах «Інтера» і «Ми — України» гостювали винятково представники владної фракції, ICTV та СТБ цього тижня нардепів не запрошували.

Звітного тижня чотири рази в телемарафоні гостювала нардепка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, в більшості випадків у якості членкині делегації в ПАРЄ. Тричі в марафоні був її однофракційник Олексій Леонов, два рази — інший однофракційник Єгор Чернєв. Всі інші гості-депутати були в телемарафоні по одному разу.

Офіс президента звітного тижня в телемарафоні двічі представляв радник керівника ОП Михайло Подоляк (побував в ефірах «1+1» і «Ради», сумарно мав 42 хвилини ефіру). Двічі був у телемарафоні уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (на «Раді» й на «Ми — Україні», загалом мав 19 хвилин ефіру). По одному разу в телемарафоні гостювали радник керівника ОП Сергій Лещенко (18 хвилин ефіру на «Раді») та заступник керівника ОП Ігор Брусило (6 хвилин ефіру на «Ми — Україні»). Загалом Офіс президента цього тижня мав 1 годину 25 хвилин ефіру. Проте це сповна було надолужене численними повторами.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народні обранці були 19 разів (попереднього тижня їх у гостях теж було 19). Цього разу суто арифметично переважали представники владної фракції «Слуги народу», вони побували в ефірі каналу 9 разів, ще одного разу запрошували Олександра Федієнка, але він не зміг долучитися до ефіру. Опозиція ж мала сумарно 8 запрошень (представників «Батьківщини» запрошували 5 разів, представників «Європейської солідарності» двічі, але одного разу Олексій Гончаренко не зміг долучитися до дискусійної студії, представників «Голосу» запросили один раз).

У більшості дискусійних студій баланс між владою й опозицією було дотримано. Втім був один випадок 1 жовтня, коли до дискусійної студії говорити про правки до законопроєкту бюджету в пару до «слуги» Богдана Кицака навіщось запросили позафракційну Оксану Савчук. Одного разу в ефірі побував представник депутатської групи «Довіра» Павло Бакунець. А ще одного разу в ефір каналу запросили представника депгрупи «Відновлення України» Олександра Юрченка (як співавтора проєкту постанови ВР про висування Трампа на Нобелівську премію).

Звітного тижня в ефірі каналу двічі невиправдано називали фракційну приналежність гостей-депутатів, які суто експертно коментували теми: Єгора Чернєва зі «Слуги народу», запрошеного як голову делегації в ПА НАТО, а Івана Крулька з «Батьківщини» — як першого заступника голови бюджетного Комітету ВР.

Представницю «Слуги народу» Євгенію Кравчук протягом тижня на канал запрошували чотири рази, всі — в якості членкині постійної делегації України в ПАРЄ. По два рази в ефірі каналу побували нардепи Богдан Кицак зі «Слуги народу» і Іван Крулько з «Батьківщини». Всі інші депутати побували на каналі по одному разу.

Представлення фракцій ВР і народних депутатів в ефірі у третьому кварталі 2025 року (1 липня — 30 вересня)

Телемарафон:

Протягом третього кварталу поточного року у гостьових студіях телемарафону побувало 223 народних депутати (дивно, але в другому кварталі їх також було 223). Зрозуміло, домінували представники владної фракції «Слуги народу» — вони мали 175 ефірів на всіх каналах-учасниках телемарафону (для порівняння в другому кварталі було 160 «слуг» в ефірі). Це становило понад 78% від усіх «депутатських» ефірів. Але насправді до цього слід додати ще 5 запрошень формально позафракційного, але делегованого «Слугою народу», першого заступника голови ВР Олександра Корнієнка й один ефір спікера парламенту Руслана Стефанчука. Тож кількість ефірів представників партії влади перевищила 81%.

Друге місце, як і в попередньому кварталі, було за представниками фракції «Батьківщини» — їх запрошували 25 разів, це понад 11%, а з урахуванням двох ефірів формально позафракційної, делегованої «Батьківщиною», віцеспікерки Олени Кондратюк, частка цієї політсили перевищує 12%. Представників цієї помірно опозиційної фракції запрошували переважно в ефіри каналу «Рада», але й по одному разу на «1+1» і ІCTV з СТБ. До традиційних членів «Батьківщини» Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка цього разу додався Сергій Власенко (в якості голови ТСК з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади).

На третьому місці в цьому кварталі були вже згадані формально позафракційні керівники ВР (побували в ефірах більшості каналів). Недалеко від них відстала і єдина реально позафракційна депутатка Оксана Савчук, яку чомусь дуже полюбляють на каналі «Рада». В третьому кварталі в телемарафон (а точніше на канал «Рада») чомусь вкрай рідко запрошували представників маргінальних депутатських груп «Довіра» та «За майбутнє».

Тричі в телемарафоні побували представники опозиційної фракції «Голосу» — Ярослава Юрчишина двічі кликали як голову Комітету ВР з питань свободи слова, а Тамілу Ташеву — як голову профільного підкомітету ВР по АР Крим.

Протягом кварталу в ефір жодного разу не запрошували представників найчисельнішої та найбільш критично налаштованої до влади опозиційної фракції «Європейської солідарності».

Загалом же найчастіше народних депутатів у третьому кварталі запрошували на телеканал «Рада» (127 разів), найменше депутатів побувало в ефірах каналу «1+1» (лише 12). В ефірах усіх каналів однозначно домінували представники владної фракції «Слуга народу», а на каналі «Інтер» узагалі нікого крім «слуг» не запрошували.

Протягом кварталу найчастіше (27 разів) запрошували в ефір телемарафону «слугу народу» Олексія Леонова. На друге місце цього разу опустився його однофракційник Єгор Чернєв, хоча його якраз цілком логічно запрошували й у якості заступника голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, і в якості голови постійної парламентської делегації України в ПА НАТО. У верхній частині списку найбільше було «слуг народу». До яких доєдналися лише члени фракції «Батьківщина» Михайло Цимбалюк (з 13 запрошеннями) і Сергій Євтушок (з 10). Ну і звісно ж позафракційна Оксана Савчук. Цимбалюка, Євтушка і Савчук запрошував на ефіри винятково канал «Рада».

Перший канал Суспільного:

Протягом третього кварталу на каналі в гостях побували рівно 345 народних депутатів (у першому кварталі їх було 300). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції «Слуги народу» — 127 разів. Утім ще 7 разів депутатів-«слуг» запрошували до дискусійних студій, але вони з різних причин не долучалися до ефірів.

Опозиційні фракції в ефірі каналу в другому кварталі сумарно були представлені 202 рази: 86 разів в ефірі були представники «Європейської солідарності», 64 рази — представники «Голосу» і 52 рази — представники «Батьківщини». Ще одного разу представник «ЄС» Олексій Гончаренко не зміг долучитися до ефіру.

Попри таку «нерівну» математику (127 «слуг» і 202 представники опозиційних фракцій), саме у дискусійних депутатських студіях майже завжди баланс «влада-опозиція» було дотримано. Втім були 7 випадків недотримання такого балансу у явно дискусійних темах. Крім того, в ефірі каналу 6 разів побували реально позафракційні депутати (тричі Оксана Савчук, два рази Юлія Яцик і одного разу Вікторія Гриб), одного разу в ефірі побував формально позафракційний спікер парламенту Руслан Стефанчук. По 4 рази в ефірі каналу побували представники депутатської групи «За майбутнє» і депутатської групи «Довіра», одного разу в ефірі побував представник депутатської групи «Відновлення України».

У другому кварталі редакції каналу 32 рази називали фракційну приналежність депутатів, коли це ніяк не було виправдано контекстом розмови. Так згадували, і приблизно порівну, різні фракції — і «Слуги народу», і «Батьківщини», і «Голосу», і «Європейської солідарності». Найчастіше в ефір каналу запрошували Олексія Кучеренка з «Батьківщини» (24 рази), «слуг народу» Олександра Федієнка (18 разів) і Богдана Кицака (17), представників «Європейської солідарності» Ніну Южаніну (17 разів) і Олега Синютку (13).

Представлення Офісу президента у гостьових студіях телемарафону в другому кварталі 2025 року (1 квітня — 30 червня)

Протягом третього кварталу Офіс президента в гостьових студіях телемарафону найчастіше представляли радники керівника ОП Сергій Лещенко (30 разів) і Михайло Подоляк (28 разів). 28 разів побував в ефірі телемарафону й уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. Усі інші представники Офісу гостювали в телемарафоні по 4 і менше разів. За кількістю ефірного часу одноосібним лідером був радник Подоляк (9,5 години), радник Лещенко був у марафоні 6 годин 50 хвилин, а уповноважений президента Власюк — трохи більш як 5 годин. Загальна кількість ефірного часу, відведеного представникам Офісу президента в телемарафоні, у третьому кварталі року становила 26 годин рівно (у другому було 25 годин і 37 хвилин). Якщо порівняти кількість запрошень у телемарафон лідерів цього списку (Лещенко — 30, Подоляк і Власюк — по 28) із кількістю запрошень навіть найбільш «популярних» у телемарафоні нардепів, то це порівняння буде явно не на користь усе ж обраних народом представників (депутатів від «Слуги народу» Чернєва і Леонова, нагадаю, у звітному кварталі запрошували до телемарафону відповідно по 27 і 23 рази).

4. Прояви політичного і бізнесового піару 29 вересня — 1 жовтня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 21 прояв політичного піару. По каналах картина була такою: 13 проявів піару було на каналі «Рада», 6 — в ефірах ICTV та СТБ, ще 2 — на каналі «1+1». На інших каналах проявів піару не було. Одноосібним лідером за позитивними піарівськими згадками був президент Володимир Зеленський (18 згадок на трьох різних каналах). Проявів негативного піару звітними днями не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного двічі в гостьових розмовах із народними депутатами невиправдано до контексту згадували їхню фракційну приналежність. А 1 жовтня вкрай «паркетно» повідомляли про урочистості до Дня захисників і захисниць в Києві. В усіх повідомленнях «головним героєм» був президент Володимир Зеленський.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 29 вересня — 1 жовтня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував. Ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.