1. Матеріали з ознаками замовності (цензури)

Загалом протягом листопада в підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури):

Таблиця 1. Кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (цензури):

У листопаді, порівняно з жовтнем, кількість таких матеріалів відчутно збільшилася на всіх без винятку каналах. Це може пояснюватися великою кількістю тем, де висвітлення за стандартами (зокрема, з дотриманням балансу думок і повноти інформації) було б однозначно негативним для влади, тож ці теми висвітлювалися «згладжено». Особливо, звичайно, це стосувалося тематики, пов’язаної з місцевими виборами, тим, як ухвалювався Податковий кодекс, і протестами, з цим кодексом пов’язаними. З показників окремих каналів слід звернути увагу на те, що «1+1» і 5-й канал, які попереднього місяця відчутно покращили свої показники, в цьому місяці повернулися до вересневого рівня. Решта каналів зберігають свої позиції, незначна зміна відбулася в трійці «антилідерів» рейтингу за рахунок «входження» туди «1+1», який потіснив із третього місця ICTV. «Інтер» і Перший канал продовжують очолювати антирейтинг, СТБ, як і раніше, подає найменшу кількість матеріалів з ознаками замовності, хоча їхня загальна кількість на каналі дещо зросла.

Таблиця 2. Кількість матеріалів бізнесової тематики з ознаками замовності:

Відчутно зменшилася кількість неполітичних матеріалів з ознаками замовності на СТБ, Новому каналі й «Україні». Почали з’являтися такі на Першому каналі й «Інтері». Переважно подібні матеріали на каналах, як і раніше, стосуються бізнесу або благодійності власників каналів, що є некритичним. Разом із тим, у листопаді було декілька матеріалів з ознаками замовності про бізнес, не пов’язаний із власниками каналів.

Таблиця 3.1. Кількість матеріалів з ознаками замовності (цензури) по основних лініях: позитивні або нейтральні, без балансу думок, матеріали про ВЛАДУ:

Таблиця 3.2. Кількість матеріалів з ознаками замовності (цензури) по основних лініях: негативні, без балансу думок, матеріали про ОПОЗИЦІЮ:

ПРИМІТКА: Сума цифр не обов’язково збігатиметься з загальними показниками (таблиця 1), оскільки є матеріали, в яких водночас розвинуто обидві лінії.

Загальна тенденція з позитивного висвітлення влади не змінилася. Негативних матеріалів про опозицію трохи побільшало за рахунок збільшення кількості інформаційних приводів (арешт Данилишина, кримінальна справа проти Луценка, допити Турчинова тощо). Всі ці теми подано неповно і незбалансовано, з версії правоохоронців і влади. Зазвичай такі матеріали грають «комплексну» роль – і негатив про опозиціонерів чи їхніх сателітів, і водночас позитив про владу, яка «бореться з корупцією».

У матеріалах з ознаками замовності (цензури) канали порушують наступні стандарти:

Таблиця 4.1. Порушення стандарту БАЛАНСУ ДУМОК:

Таблиця 4.2. Порушення стандарту ПОВНОТИ інформації:

Таблиця 4.3. Порушення стандарту ВІДОКРЕМЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД ДУМОК:

Таблиця 4.4. Порушення стандарту ДОСТОВІРНОСТІ подачі інформації:

Таблиця 4.5. Порушення стандарту ТОЧНОСТІ подачі інформації:

Основними порушеннями, які дають ознаки замовності (цензури), залишаються незбалансованість матеріалів і недостатня повнота інформації. Незбалансованість, як і раніше, виявляється в тому, що опонентам влади слово в матеріалах або не надається взагалі, або цитуються емоційні звинувачення/виправдання, при цьому їхня аргументація замовчується. Канали надзвичайно рідко в складних і суперечливих темах надають слово експертам, задовольняючись оцінками і прогнозами представників влади. Стандарт повноти найчастіше порушується внаслідок браку критично необхідних бекґраундів.

Натомість у листопаді знову зросла, після певного зменшення в жовтні, кількість порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів – канали почали більше грішити журналістськими оцінками, висновками і безпідставними узагальненнями. Відчутно збільшилася кількість недостовірної подачі інформації. Переважно за рахунок активізації форм подачі недостовірних думок і фактів з посиланнями на кшталт: «правоохоронці повідомляють», «влада вважає», «депутати кажуть» тощо.

Порушення стандарту точності інформації, як і раніше, найчастіше зустрічаються в матеріалах «Інтера» – часто за рахунок довільної інтерпретації журналістами суті сказаного ньюзмейкерами. Всі ці неточності в матеріалах грають виключно на користь влади.

2. Замовчання каналами суспільно важливої інформації

Для реалізації політичного замовлення значну роль продовжують відігравати замовчання тем або їхніх складових (позицій і аргументації окремих сторін, експертних оцінок, конкретних фактів і бекґраундів), оприлюднення яких є невигідним для влади.

Таблиця 5. Загальна кількість замовчань важливих тем, думок, фактів або бекґраундів:

Загальна кількість замовчаних тем зменшилася. Канали частіше подавали складні для влади теми з ознаками замовності, аніж замовчували їх повністю. Втім, загальна кількість замовчань залишається дуже великою, значно більшою, аніж це було влітку. Більшість тем замовчуються всіма без винятку, або ж більшістю каналів водночас. Найчастіше є ситуація, коли про певну незручну для влади тему повідомляє лише один канал із восьми. Найкращі показники 5-го каналу можна пояснити тим, що канал часто, хоч і неповноцінними матеріалами (короткими згадками в сюжеті на дотичну тему або ж короткими усними повідомленнями), згадує незручну для влади тему, втім, не розкриваючи її повноцінно.

Таблиця 6. Кількість замовчань каналами інформації про різноманітні акції протесту різних політичних сил і окремих груп населення, про судові заборони такий акцій, а також про дії правоохоронців з блокування таких акцій і затримання їх учасників:

У листопаді значно зросла загальна кількість протестних акцій по двох основних лініях – численні протести проти фальсифікації місцевих виборів і протести підприємців проти Податкового кодексу. Перша трійка цього антирейтингу – Перший канал, «Інтер» і ICTV – частіше приховувала від аудиторії ці події. Крім того, в обох випадках протести відбувалися по всій країні, канали дуже неповноцінно і фрагментарно висвітлювали «географію» цих протестів. На звання «загальнонаціональних» частково в цій тематиці могли претендувати лише 5-й канал і «Україна», які більше висвітлювали принаймні потужні масові акції в регіонах. Інші канали переважно зосереджувалися на тому, що відбувалося в Києві, подаючи київські події часто з ознаками замовності. В кращому разі про акції в інших регіонах згадувалося одним словом, «скоромовкою», без найменшого висвітлення.

Слід звернути увагу ще на один важливий момент. Більшість каналів, висвітлюючи протести підприємців, робили це тенденційно, добираючи в сюжети факти і коментарі таким чином, щоб підтверджувати для аудиторії постійно озвучувану урядовцями тезу, що, мовляв, «підприємці протестують тому, що не хочуть платити податки». При цьому канали не наводили більш глибоку аргументацію протесту, пов’язану з тим, що ліквідація малого та середнього бізнесу, запрограмована урядовим Податковим кодексом, веде не лише до банкрутства і люмпенізації кількох мільйонів підприємців, але й до більш відчутних для суспільства наслідків, пов’язаних зі скороченням ще більшої кількості робочих місць, створених середнім та малим бізнесом, до значного зростання цін на всі основні види товарів, до товарних дефіцитів тощо.

Таблиця 7. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з наступами влади на свободу слова:

У листопаді кількість подій із цієї тематики була незначною. Трохи частіше за інших новини цієї тематики повідомляють 5-й канал і «Україна». Загалом же тема утисків свободи слова переважно не потрапляє до ефіру. Зокрема, у звітному місяці широка аудиторія взагалі не почула на жодному з каналів, наприклад, таких новин:

Студентам-журналістам, що зробили календар із гострими запитаннями до Януковича, керівництво Інституту журналістики рекомендувало не надавати темі ще більшого резонансу (1 листопада).

Білоруський журналіст заявляє про незаконні дії міліції стосовно нього. У Київському главку це заперечують(8 листопада).

Новий мер Полтави вирішив припинити фінансування комунальної газети «Полтавський вісник» (12 листопада)

Пікетування представниками громадських організацій російського посольства в Києві на знак солідарності з російськими журналістами Олегом Кашиним і Михайлом Бекетовим (15 листопада).

Таблиця 8. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної зі зниженням різних складових добробуту населення або окремих його груп (підвищення цін на основні групи продуктів і промислових товарів, підвищення податків, зборів і платежів, підвищення комунальних тарифів, підвищення цін на основні послуги, збільшення пенсійного віку, закриття бюджетних організацій і звільнення їх працівників тощо):

Тут слід зауважити, що ситуація за цією тематикою значно змінилася. В листопаді «Інтер» і ICTV стали частіше звертатися до подібної тематики, натомість менше стали це робити на Першому каналі і 5-му каналі. Слід також зазначити, що друга позиція СТБ виглядає дещо парадоксальною, оскільки зазвичай журналісти каналу охоче беруться за подібні теми. І висвітлюють їх при цьому якісніше за більшість конкурентів. Ще одна заувага – в розряд замовчаних тем із цієї тематики частіше потрапляють на всіх каналах теми «макроекономічного» характеру, тобто ті зниження якості життя, які зачіпають більшість населення країни, більше шансів на висвітлення чомусь завжди мають теми, які стосуються більш вузьких соціальних груп.

Таблиця 9. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з наступами влади на бізнес:

Тема наступу влади на бізнес у звітному місяці була надзвичайно актуальною насамперед через історію з прийняттям Податкового кодексу і протестами проти нього. Як уже зазначено вище, тема висвітлювалася каналами активно, але тенденційно. Трохи більш докладними в цій темі були «Україна» і 5-й канал. Загалом же динаміка таблиці 9 свідчить не лише про те, що влада поступово нарощує тиск на середній і дрібний бізнес, але й про те, що ця тема активно замовчується телеканалами або подається спотворено і неповноцінно.

Таблиця 10. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з публічними заявами і діями опозиції (без урахування порушення балансу думок у замовних матеріалах):

Тут показники, хоч і неістотно, знизилися більше за рахунок зменшення активності самої опозиції, аніж унаслідок якихось змін тенденцій у висвітленні діяльності опозиції телеканалами. Як видно з таблиці, розрив між каналами збільшився неістотно. Трохи частіше про заяви і дії опозиції згадують на 5-му каналі й на «Україні», але не настільки, щоби вважати це показовим. Загальні ж тенденції залишаються сталими. Наприклад, усі канали висвітлюють тему кримінальних обвинувачень на адресу опозиціонера Луценка – і всі дружно замовчують, коли той оскаржує порушення кримінальної справи проти нього в суді. Канали, які ретельно відстежують відтік депутатів з опозиції до коаліційних фракцій, не звертають уваги, наприклад, на те, що депутатка Оробець вийшла з партії «Єдиний центр» на протест проти входження лідера партії Балоги в уряд Азарова. І тому подібне.

У листопаді значна кількість тем була пов’язана з підсумками місцевих виборів (підрахунки голосів, оскарження результатів, заяви про фальсифікації, судові позови і оголошення результатів, а також пов’язані з усім цим численні протести).

Таблиця 11. Кількість замовчань каналами незручної для влади інформації, пов’язаної з виборами:

Загалом усі канали висвітлювали вибори дуже фрагментарно, вибірково і тенденційно. Не помічаючи великої кількості суспільно значущих подій, пов’язаних із виборчим процесом. І не помічаючи системних речей. Більше того, канали навіть не намагалися системно відстежувати виборчі процеси по країні, обмежуючись, у кращому разі, побіжним висвітленням найбільш одіозних подій у Харкові, Одесі, Львові та ще в кількох містах. Канали жодним чином не намагалися збирати експертні оцінки того, що відбувається загалом. До ефіру не йшли навіть ті оцінки від спостерігачів чи експертів, що їх надавали інформаційні агентства. Глядачі підсумкових новин першої вісімки каналів зокрема так і не довідалися про таке, наприклад:

У виборчих бюлетенях на Кіровоградщині замість «Громадянської позиції» Гриценка була незареєстрована «Громадська позиція» (1 листопада).

На виборчих дільницях Волині представники «За Україну!» виявили понад 100 тис. неврахованих бюлетенів (1 листопада).

Член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук жорстко розкритикувала місцеві вибори(1 листопада).

Голова Волинської облради заявив про фальсифікацію результатів виборів (5 листопада).

У Тернополі представники ВО «Свобода» пікетували міський тервиборчком із вимогою припинити спроби фальсифікації результатів виборів(5 листопада).

Депутатів місцевих рад від Народної партії переманюють до іншої політичної сили – заява Литвина (6 листопада).

Українські експерти на опитування Фонду «Демініціативи» оцінили проведення місцевих виборів в Україні на «двійку» за п’ятибальною шкалою (9 листопада).

Жителі Василькова Київської області протестували проти фальсифікацій на виборах біля стін Адміністрації президента(9–10 листопада).

Екс-мер Одеси Гурвіц подав позов до суду проти Одеського міськвиборчкому(10 листопада).

Жителі Енергодара Запорізької області пікетували Адміністрацію президента, вимагаючи скасувати результати місцевих виборів(10 листопада).

Запорізький міськвиборчком відмовив у реєстрації новообраному меру Запоріжжявід опозиції (17 листопада).

Посол Канади заявив, що місцеві вибори в Україні не відповідали стандартам попередніх президентських(17 листопада).

Європейська народна партія заявила про регрес демократичних стандартів на місцевих виборах в Україні(20 листопада).

Інші прикметні теми, замовчані всіма каналами:

Комуністи просять Генпрокурора перевірити, чи не організовував віце-прем’єр Тігіпко корупційні схеми(5 листопада).

В УПЦ КП виступили на захист української мови, наголошуючи на тенденції до її утиску (9 листопада).

Україна серед лідерів за кількістю скарг ув’язнених до Європейського суду з прав людини (9 листопада).

Amnesty International наполягає на розслідуванні скарг українських і білоруських правозахисників на дії житомирської міліції(10 листопада).

Україна за дев’ять місяців 2010 року збільшила від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами на третину – Держкомстат(12 листопада).

Остаточний кошторис реконструкції НСК «Олімпійський» буде мінімум удвічі дорожчий за початковий(12 листопада).

За даними Держкомстату, приплив в Україну прямих іноземних інвестицій скоротився на понад 14%, порівняно з таким же періодом попереднього року (15 листопада).

Зняттям Черновецького влада позбавила Київ Магдебурзького права (16 листопада).

Заява лідера парламентської фракції Партії регіонів Єфремова про те, що «треба дати Попову попрацювати, показати ефективність роботи, а потім вже говорити про можливі вибори» (16 листопада).

Парламент підвищив акциз на бензин більш як на третину (18 листопада).

Більшість експертів упевнена в існуванні загроз незалежності та територіальній цілісності України – опитуванняФонду «Демініціативи» (18 листопада).

Профільний комітет ВР повернув законопроект про мови авторам без розгляду на засіданні парламенту (19 листопада).

Результати саміту Україна – ЄС особливо не поліпшать оцінки української влади з боку Європи – опитування експертів«Інтерфаксом» (22 листопада).

Каддафі не захотів зустрічатися з Азаровим під час візиту того до Лівії (23 листопада).

Депутат Чорновіл назвав саміт Україна – ЄС «пустопорожнім», а підписаний План дій з цього питання «найнижчим рівнем домовленості, який лише міг бути» (25 листопада).

У Дніпропетровську голова ОДА Вілкул і мер Куліченко проігнорували церемонію пам’яті жертв Голодомору(27 листопада).

«РосУкрЕнерго» вимагатиме у «Нафтогазу України» ще 500 мільйонів доларів (27 листопада).

НБУ оцінює держборг України на жовтень-2010 на рівні 38,9% ВВП(27 листопада).

Об’єктивність цінової статистики Держкомстату України викликає сумніви – голова Рахункової палати(27 листопада).

«Свобода» пікетувала Адміністрацію президента з вимогою до Януковича вибачитися за заперечення Голодомору в Україні як геноциду(27 листопада).

«Наша Україна» вимагала пояснень від посла РФ і реакції ОБСЄ на ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців у Росії (27 листопада).

У Дніпродзержинську затриманий покінчив життя самогубством(29 листопада).

Дефіцит держбюджету України за підсумками жовтня перевищив запланований річний орієнтир на 4,6% – Мінфін(29 листопада).

Депутат-регіонал звинуватив Ківалова в корупції та запропонував ліквідувати комітет ВР із питань правосуддя(30 листопада).

Моніторинг здійснено в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який громадська організація «Телекритика» реалізує за підтримки Internews Network. Проект спрямований на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту. Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).