«1+1» захищає блокадників, «Інтер» продовжує воювати зі львівським сміттям та Садовим
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«1+1» захищає блокадників, «Інтер» продовжує воювати зі львівським сміттям та Садовим
Головними подіями тижня стали: наслідки сутичок на Майдані Незалежності за участі народних депутатів, публікація New York Times про «план Артеменка», «викрадення» народного депутата Олексія Гончаренка, продовження блокади торгівлі з ОРДЛО.
«Інтер» не повірив у викрадення Олексія Гончаренка
23 лютого «Подробности» розповіли про ситуацію з викраденням народного депутата від Блоку Петра Порошенка Олексія Гончаренка. СБУ інсценували його, щоби затримати замовників справжнього замаху. До останніх буцімто належав депутат Лиманської районної ради (Одеська область) від «Опозиційного блоку» Олександр Кушнарьов. На «Інтері» в такому перебігу подій сумніваються.
Спочатку телеканал детально описує хронологію подій: повідомлення про викрадення депутата, обговорення ситуації в парламенті та соцмережах, коментарі друзів та колег нардепа. А потім і брифінг спецслужб, де навели відеодокази замовлення на викрадення Гончаренка та погрози його здоров’ю (на відео буцімто Геннадій Кушнарьов заявляє, що позбавить Гончаренка зору та пошкодить йому ноги). Також силовики заявили, що вилучили «всі речові докази». Є тут і коментар самого Гончаренка, він називає ймовірних замовників злочину. Отже, силовики отримали 36 секунд для синхронів, Гончаренко — 16 секунд. Далі 51 секунду звучить коментар від «Опозиційного блоку».
Микола Скорик («Опозиційний блок»): «Здесь опять же тоже вопрос: Гончаренко делал это сам, для самопиара, либо это была попытка отвлечь внимание общества от слов господина посла о том, что необходимо Украине выполнять Минские соглашения. Изюминкой всего стало недавнее сообщение о том, что оказывается тесть, который работал в Газпроме, одолжил Алексею Алексеевичу 700 000 долларов, с которых он, в общем-то, и раскрутился, по его словам. Это такое коллективное творчество Одесского областного прокурора, областного начальника СБУ. Это люди, которые потеряли всяческие берега и профессиональной этики, и порядочности, и элементарных человеческих правил. Это грязная провокация, замешанная на дешевом политическом пиаре».
Після цього «Подробности» продовжують встановлювати істину в іще одному матеріалі, варіанти зводять до такого: «Так что это было: спецоперация, инсценировка, провокация, пиар или самопиар?»Криміналістка Анна Маляр, постійна коментаторка на «Інтері», заявляє: «З огляду на всі ті гучні історії, які відбуваються з Гончаренком, більше хочеться вірити у те, що ця історія інсценована саме для того, щоб зараз про неї говорили». Думку політолога Тараса Загороднього, теж постійного коментатора на каналі, додатково резюмують самі журналісти: «За любым провалом коалиции в Раде следует либо чреда громких задержаний, либо загадочных похищений».
Тема не залишає телеканал і 24 лютого. Журналісти заявляють: «Правда, на саму историю с похищением Гончаренко многие отреагировали весьма скептически. Еще не успела появиться информация, что депутат жив-здоров, а соцсети уже заполнилисаркастические комментарии. И так реагировало большинство». Текст супроводжують кадрами жартів із соціальних мереж. До речі, на сумнівах в останніх журналісти акцентували увагу й напередодні. Це маніпуляція, адже щоби заявляти про «більшість», спочатку треба провести соціологічне дослідження. Та й узагалі, як думки некваліфікованих людей, тим паче у вигляді жартів у соцмережах, можуть бути доказом сумнівності версії правоохоронців? Далі журналісти дискредитують депутата, вибірково розповідаючи його політичну біографію: «2009-й Гончаренко — молодое лицо Партии регионов. Яростно борется за русский язык и пугает избирателей националистами. […] А вот весна 2014-го. Гончаренко резко будто прозрел: и Янукович уже не тот, и за национальную идею готов бороться. […] Избиратели тогда обвинили Гончаренко в предательстве. А он, будто учуял тренд, продолжал эпатировать публику». У фіналі — заява від «Опозиційного блоку» про те, що всі звинувачення проти Олександра Кушнарьова — це політична провокація.
У суботу, 26 лютого, «Інтер» знову розповідає про Олексія Гоначаренка, цього разу головна новина — залишення підозрюваних у викраденні депутата під вартою на два місяці. Сам сюжет переважно складається з коментарів. Адвокат підозрюваних заявляє про піар-мотиви справи та інсценування злочину, представник прокуратури — про те, що позиція захисту має право на існування. Удвічі довше за обох попередніх спікерів разом говорить депутат «Опозиційного блоку» в Одеській облраді Віталій Саутьонков: «Александр Витальевич Кушнарьов наш однопартиец, наш соратник. Я знаю его как достойного человека. А что говорить о достоинстве тех людей, которые пытаются сыграть на чувствах отца, который потерял сына? Говорить не приходится. Я считаю, что это очередная провокация власти, которая направлена на то, чтобы отвлекать людей от экономических проблем. Эта власть желает править на крови...». Син підозрюваного, про якого згадує депутат, — це Геннадій Кушнарьов, лідер місцевого Антимайдану, що загинув три роки тому під час пожежі в Будинку профспілок в Одесі. «Інтер» не подає цього бекґраунду й не запитує, як можна на цьому зіграти за допомогою звинувачення у викраденні.
Ситуація з Олексієм Гончаренком на «Інтері» цікава в першу чергу тому, що телеканал переживає кризу лояльності. «Подробности» підтримують БПП: допомагають в електоральних перегонах, досить часто хвалять Президента, навіть прямо захищають фракцію. Але належить «Інтер» Дмитру Фірташу та Сергію Льовочкіну, члену «Опозиційного блоку», й цю партію на «Інтері» піарять частіше. Тож у ситуації, коли, з одного боку, маємо в інфопросторі потенційний піар члена БПП, а з іншого — відстоювання інтересів члена «Опозиційного блоку», «Інтер» усе ж зробив вибір на користь останнього. При цьому за всі три дні так жодного разу й не звинувативши в маніпуляціях саме Блок Петра Порошенка. Закиди завжди лунали або на адресу Гончаренка персонально, або на адресу абстрактної влади.
На «1+1» вважають, що БПП намагався таємно відновити репресивні органи
На початку січня 2017 року стало відомо, що через технічну помилку Верховна Рада України ліквідувала (оголосила поза законом) Податкову міліцію. Цю ініціативу давно підтримувало фахове середовище, тож ситуацію сприйняли з оптимізмом і закликали не відновлювати старого органу, а спрямувати сили на створення нового — Фінансової поліції.
Усе ж 23 лютого Ніна Южаніна (БПП) виступила з ініціативою частково відновити функціонування установи. Серед її аргументів — відсутність служби, яка би нині виконувала функції Податкової міліції, а також те, що майже 6000 її працівників уже майже два місяці не отримують зарплати. На «1+1» про цю ініціативу розповіли специфічно.
У підводці Наталія Мосейчук заявляє: «... Зникнення органу, який підприємці вважають репресивним, підтримали і в Мінфіні. Проте у президентської фракції виникла ідея відновити повноваження Податкової міліції, нібито тимчасово». Майже хвилину «ТСН» збалансовано описує ситуацію, озвучує думки підприємців та самої депутатки від БПП. Але потім переходить до маніпуляцій: «Відновити їхні повноваження вирішили у підзабутий з часів Януковича спосіб. Ніна Южаніна вписала у закон “Про оподаткування спадщини” дві поправки, які відроджували податкову міліцію. Потім пояснила: звісно, до спадщини справа фіскалів стосунку не має,просто це був єдиний закон, уже готовий до другого читання. А треба було поспішати. У своєму виступі вона також не згадувала про сюрприз, захований всередині закону. Проте її опоненти були на сторожі. Депутати із “Самопомочі”, “Батьківщини” і навіть дехто із БПП заблокували трибуну...» Це при тому, що в підводці «ТСН» заявляли «у президентської фракції виникла ідея», таким чином приписавши позицію однієї депутатки ще 139 людям, зокрема й тим, що блокували трибуну.
Далі ще півтори хвилини на «1+1» лунають аргументи проти відновлення Податкової міліції. Оксана Продан (БПП) заявляє, що служба займалася «вибиванням, кришуванням» і що витрати на її утримання були меншими, ніж сума коштів, що міліція вилучала у злочинців. Заяви про злочини міліції в сюжеті не мають жодного фактичного підтвердження, а заяви про нерентабельність служби звучать просто маніпулятивно, адже правоохоронні органи мають забезпечувати дотримання закону, а не поповнювати бюджет. Далі проти відновлення поліції виступає й міністр фінансів, який, за словами журналістів, «спеціально навідався до парламенту». Тож заява про те, що подібні норми в законі були «сюрпризом», теж звучить сумнівно.
У результаті на телеканалі констатують щасливий фінал — норми із закону виключили, а справи Податкової міліції тимчасово передадуть Нацполіції. Заяви Ніни Южаніною про те, що Нацполіція не має відповідної спеціалізації, на телеканалі не згадують. Коментарів незалежних експертів і відповіді на аргумент депутатки про зарплати 6000 людей теж немає.
На інформаційному фронті без змін:
Окремі телеканали вже місяць продовжують маніпулювати темою блокади торгівлі з окупованими територіями, а «Інтер» уже більше двох місяців — темою львівського сміття.
Блокування торгівлі з ОРДЛО
Найбільш критично налаштованим до блокувальників залишається телеканал «Україна». Тут від заяв про «лічені дні», що залишалися підприємствам, перейшли до ще панічніших повідомлень. 21 лютого: «Угля нет, печи останавливаются, люди боятся потерять работу. На Краматорском ферросплавном заводе топлива осталось на считанные часы». Крім цього, звертаються журналісти і до емоційних аргументів: «Без работы и средств к существованию останется 1200 сотрудников завода. Вместе с семьями это минимум 3000 жителей Краматорска. У электрика Романа Матюнина четверо детей: самому младшему три года, старший — студент». Тема блокади на телеканалі фігурує щодня.
Водночас як на «Україні», так і на інших телеканалах в енергетичному питанні підтримують уряд, особливо позицію прем’єр-міністра. Наприклад, 21 лютого ICTV передав отаку заяву Володимира Гройсмана: «Які би не були у нас випробування, хочу запевнити всіх українських громадян: ми і цю кризу витримаємо, навіть якщо вона створена деякими українськими руками. Наголошую на тому, що в українських громадян буде і освітлення, і ми все зробимо для того, щоб забезпечити можливість розвитку промислових підприємств в нашій країні».
Кардинально протилежна ситуація лише на «1+1». У «ТСН» і далі розповідають про успіхи блокувальників та їх підтримку з боку українців. «Світлини, слова підтримки та прохання допомогти. До активістів, які блокують залізничне сполучення з Донбасом, приїхали дружини та матері бійців, які потрапили в полон чи зникли безвісти. Вони просять блокувальників не припиняти акцію. Вважають, що блокада чи не останній шанс звільнити чоловіків», — можна було почути на телеканалі 25 лютого. Згадок про негативні наслідки блокади в сюжеті немає.
«Львівське сміття» на «Інтері»
Іншу можливість попіаритися Володимир Гройсман отримав на «Інтері». Тут 23 лютого знову порушили тему «львівського сміття». Суть повідомлення зводиться до того, що прем’єр робить усе, аби врятувати місто, а мер не здатен ефективно скористатися його допомогою. Журналісти заявляють: «Ситуация с львовским мусором снова зашла в тупик. Владимир Гройсман что только не предлагал Андрею Садовому: специально приехал во Львов, чтобы передать участок под свалку и мусороперерабатывающий комплекс, и с жителями Грибовичей договорился о рекультивации полигона. Но мусор и ныне во Львове. Участок в Яворовском районе под свалку мэру не подошел. Это при том, что он выбирал участок сам».
«Інтер» не пояснює, чому ж ділянка «не підійшла» меру, хоча на це є справді важлива причина — екологічна загроза місцевості й людям, адже поряд із ділянкою протікає річка. Також не зрозуміло, чому «Інтер» заявляє, що ділянку обирав Садовий, якщо її обирала обласна державна адміністрація. Піар очільника останньої в сюжеті, до речі, теж є: «Поручение найти капризному львовскому градоначальнику новый участок получил и губернатор львовской области Олег Синютка». Далі пан Синютка коментує непрофесійність мера Львова.Є тут і коментар прем’єр-міністра: «Я ж не можу за Львів будувати Львову сміттєпереробний комплекс. Я вважаю, що у Львова, при його бюджеті розвитку півтора мільярда, сьогодні достатньо грошей для того, щоб цю проблему вирішити».
Цього разу Андрію Садовому надали слово для відповіді на закиди, щоправда, з надмірною кількістю узагальнювального суб’єктивізму від журналістів: «А Садовый словно и не слышит ни премьера, ни губернатора, ни возмущенных горожан. И словно заезженную пластинку повторяет одно и то же.
[Андрій Садовий]: Ми очікуємо, що найближчим часом державні органи влади покажуть нам ділянку з документами, зі всіма дозволами, де можна такий полігон облаштувати. Ми готові за міські кошти такий полігон облаштувати». «Інтер» постійно акцентує на нездатності мера Львова знайти місце для полігону, жодного разу не називаючи причини проблеми. Це при тому, що у підводці ведуча прямо анонсувала питання сюжету: «Почему градоначальник никак не может или не хочет найти место для полигона?»
Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:
Петро Порошенко: цього тижня про Президента випустили три паркетних матеріали. Два на ICTV та один на «Інтері».
Володимир Гройсман: прем’єр-міністра незбалансовано хвалили в новинах п’ять разів — двічі на ICTV й по разу на СТБ, «Інтері» та «Україні».
Олег Ляшко: лідера «Радикальної партії» можна було побачити у трьох піар-матеріалах на телеканалі «Україна».
Сергій Каплін: депутата від «БПП» п’ять разів пропіарили на «Інтері».
Валентин Наливайченко: екс-голову СБУ по разу піарили на «Інтері» та «Україні».
Провладна коаліція: в силі та надійності коаліції по разу переконували 5 канал та «Україна».
«Укроп»: цього тижня партію пропіарили на «1+1» двічі.
«Народний контроль»: партію Дмитра Добродомова двічі рекламували на «Інтері». Нагадаємо, що вона має всього 0,02 % депутатських мандатів в Україні (362 із 162 тисяч).
Віктор Пінчук: про міжнародну діяльність бізнесмена розповідали на «Інтері» та СТБ.
Дмитро Фірташ: позбавлені бекґраунду коментарі бізнесмена звучали на «Інтері» та «Україні».
Критика:
Коаліція: парламентську більшість (факт її наявності як такої) критикували на «Інтері» тричі впродовж тижня.
Ще по разу канал виступав із критикою колишніх власників «Приватбанку», тоді ще глави ДФС Романа Насірова, депутата «Радикальної партії» у Рівненській міськраді Василя Немеша та мера Львова Андрія Садового.
Ніна Южаніна — ініціативи депутатки від БПП критикували на «1+1». Тут же можна було почути закиди на адресу чоловіка заступниці міського голови Дніпра Світлани Єпіфанцевої.
«Опозиційний блок»: закиди на адресу партії, пов’язані з «планом Артеменка», звучали в ефірі телеканалу «112».
Загалом протягом тижня експерти ГО «Детектор медіа» нарахували 76 сумнівних матеріалів, що на сім більше, ніж минулого тижня. Найбільше їх було на «Інтері» — 25. На «Україні» — двадцять три, на «1+1» — одинадцять, на ICTV — вісім, на СТБ — п'ять, на «UA: Першому» — два, на «112» та 5-му каналі — по одному.
Детальніше про це читайте в публікації «Уряд, який усе зміг. Моніторинг теленовин за 20–25 лютого 2017 року».