Аналіз дотримання стандартів інформаційної журналістики та порушень, що можуть свідчити про наявність ознак замовності в новинах, які вийшли в ефірі «Радіо НВ» 22 травня 2017 року.

Окрім того, новини радіокомпанії та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, аналізувалися на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин з ознаками замовності. Принципи методології моніторингу можна побачити тут.

Попередній моніторинг дотримання стандартів у новинах «Радіо Ера» експерти громадської організації «Детектор медіа» провели 8 лютого 2018 року. Відтоді радіостанція перезапустилася, змінила команду, формат і назву.

Експерти проаналізували 45 випусків новин «Радіо НВ» та два підсумкові інформаційні випуски — «Година новин» та «Година підсумків», до складу яких увійшли 230 сюжетів (враховуючи повтори). Також до моніторингу включено всі інформаційно-аналітичні програми радіокомпанії. Не аналізуються елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями (інфотейнмент), а також суто розважальні елементи ефіру.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Тематика новин

Тематика новин «Радіо НВ» моніторингового дня здебільшого визначалася кількома топ-подіями. Зокрема, журналісти розповідали про перипетії навколо тоді ще ймовірного голосування у Верховній Раді за закон про Антикорупційний суд, скандал із договірними матчами в українському футболі, продовження запобіжного заходу Надії Савченко і вручення Миколі Мартиненку обвинувального акту Антикорупційною прокуратурою; американські «Джевеліни» в українському війську, події в зоні проведення ООС, а також розпилення у харківській школі невідомого газу тощо.

У загальному ж тематичному розрізі найбільша кількість новин припала на події за кордоном — 20 %, на другому місці — новини політичні (12 %). По дев’ять-десять відсотків новин «Радіо НВ» присвятило подіям економіки, спорту, діяльності правоохоронних органів, ситуації в зоні проведення ООС та прифронтовому життю й ситуації на окупованих територія, а також надзвичайним подіям. Зовнішній політиці, зокрема питанням визволення українців, які незаконно утримуються в російських тюрмах, було присвячено 7 %. По 4 % новин припало на питання освіти й науки, 1–3 % — частка новин про культуру, боротьбу з корупцією та життя місцевих громад. Зауважимо, в новинах радіокомпанії життя регіонів практично не представлене, за винятком новин про надзвичайні ситуації.

Про місцеве самоврядування, децентралізацію та реформи на місцях журналісти «Радіо НВ» цього дня не розповідали взагалі.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радіо НВ»

Сумарний показник дотримання стандартів у новинах радіокомпанії становить 3,85 бала із можливих шести. Досить скромні результати зумовлені «ступінчастим» порушенням вимог критеріїв оцінювання. Насамперед ідеться про вкрай низькі показники повноти інформації, спричинені незбалансованістю майже половини контенту та відсутністю посилань на джерела інформації або ж некоректним їх формулюванням.

Усім вимогам фахових стандартів відповідають 14 % проаналізованих новин.

Забезпечення балансу думок

Згідно з результатами моніторингу, баланс думок порушено у 42 % проаналізованого контенту. Це за умови, що матеріали, де немає конфліктної складової, оцінювалися як збалансовані.

Такий стан речей зумовлений форматом «Радіо НВ», який в абсолютній більшості випадків не передбачає в новинах синхронів навіть за умови, якщо інформаційним приводом для появи повідомлення став брифінг або публічний виступ відомого політика чи державного діяча.

Прикладом таких матеріалів може слугувати сюжет «Суддю окружного адміністративного суду Києва Олену Власенкову тимчасово відсторонили від посади у зв'язку з отриманням хабара» (новини за 15:39):

«Олена Чабак, ведуча: Суддю окружного адміністративного суду Києва Олену Власенкову тимчасово відсторонили від посади у зв'язку з отриманням хабара. Відповідне рішення прийняте на засіданні Вищої ради правосуддя 22 травня. Про відсторонення судді клопотав керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький. 11 травня САП повідомляли, що спільно з СБУ спіймали на одержанні хабара Власенкову».

Точка зору відстороненої судді або її представників відсутня. До того ж причину тимчасового відсторонення від посади вказано так: «у зв'язку з отриманням хабара». Хоча зрозуміло, що за одинадцять днів після того, як її «спіймали», про рішення суду, який би міг її визнати винною в цьому правопорушенні, навряд чи йдеться.

Лише в матеріалах підсумкових «Години новин» о 12:00 та «Години підсумків» о 19:00 є пряма мова спікерів, але здебільшого це «нарізка» уривків зі спілкування ведучих із людьми, запрошеними до гостьових студій. Утім, і в таких новина почасти важко знайти баланс думок. Скидається на те, що журналісти просто збирали всі наявні в них «висловлювання з приводу».

Показовим прикладом незбалансованого матеріалу є розгорнутий сюжет «Години новин» «Колишньому народному депутату Миколі Мартиненку вручили обвинувальний акт». Журналісти повідомляють про цю подію із посиланням на пост у Фейсбуку Ігоря Черезова, адвоката Мартиненка: «За його словами, прокурор попросив Мартиненка підписатися в тому, що йому було достатньо часу для ознайомлення зі справою, а без цього не хотів віддавати обвинувальний акт. Крім того, як додав Черезов, Мартиненка та його ще одного адвоката Петра Бойка озброєна охорона не пускала в приміщення НАБУ. Суперечка тривала близько 1,5 години». І додають фрагмент «розмови підозрюваного з детективом», не вказавши його походження:

«Микола Мартиненко: Я до вас прийшов за обвинувальним актом. Де обвинувальний акт? Тут стоїмо 5 хвилин уже пройшли, які ви сказали.

Детектив: Я вам пояснюю, що потрібно нам...

Микола Мартиненко: Скільки ми тут стояти будемо?

Детектив: Потрібно завершити... Чи надано достатньо часу для ознайомлення».

Далі з посиланням на прес-службу колишнього народного депутата повідомляється, що «НАБУ намагалося заблокувати передачу справи Мартиненка до суду. Екс-депутат заявив, що планує подати заяву про порушення поти посадових осіб НАБУ кримінального провадження через обмеження свободи пересування його та адвоката».

Позиція ж НАБУ щодо цієї події ніяк не представлена. Хіба що в розлогому бекґраунді йдеться про суть претензій антикорупційного органу до Мартиненка.

Здавалося б, ситуацію «витягує» коментар голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, який каже, що «сама спроба вручити текст обвинувачення означає, що САП і НАБУ прагнуть довести цю справу до суду». Але Фесенко не вповноважений представляти позицію згаданих відомств.

Більше того, збалансування вимагає й друга частина синхрону експерта, котрий розширює коментар процесуального дійства політичною складовою:

«В нинішній владі дуже вагомі позиції “Народного фронту”, партії, до якої він належить. Поки “Народний фронт” при владі, у Мартиненка можливостей більше захищати себе, як прямо. так і опосередковано, через зв'язки, через впливових людей, або якось впливати можливо на суд. В нас, на жаль, таке теж відбувається. Коли «Народний фронт» не буде при владі, я думаю, для нього ризики стануть більші».

Частково баланс думок у новинах можна вгледіти у бекґраундах новин, де журналісти іноді згадують позицію іншої зацікавленої сторони.

Оперативність новин

Практично всі новини «Радіо НВ» були оперативними. «Вчорашні» теми здебільшого траплялися у випусках із 7:00 до 9:00, що, власне, очікувано з огляду на таймінг розгортання інформаційного дня.

Переважна ж більшість новин, які виходили в моніторинговий період, були «гарячими», розвивалися в часі й доповнювалися бекґраундами та новими обставинами й деталями. Наприклад, «Радіо НВ» упродовж для оперативно подавало інформацію про розвиток ситуації в харківській школі, де хтось розпилив невідомий газ: від повідомлення про інцидент як такий до коментарів усіх задіяних служб, місцевих органів влади, керівництва школи, батьків постраждалих дітей і навіть представників профільного комітету ВР та міністрів освіти і науки й охорони здоров’я.

Достовірність подачі інформації

Ситуація з дотриманням стандарту достовірності в новинах «Радіо НВ» свідчить про системну проблему: в половині випадків коректними посиланнями на джерела журналісти просто нехтують. Їх або не вказують узагалі, або ж вони нечіткі та не персоніфіковані.

Наприклад, у сюжеті «Лише 15 хвилин тривало засідання Київського райсуду Полтави у справі мера Харкова Геннадія Кернеса» (новини о 7:00) ідеться: «Через те, що не з'явились свідки, слухання перенесли на 29 травня. Кернеса підозрюють у не законному викраденні та позбавлення волі людини, а також у погрозі вбивством». Джерело цієї інформації не вказано. Або ж, скажімо, у випусках новин о 9:00 та 11:00 з’являлося повідомлення «Шпигуна бойовиків затримали українські військові біля Авдіївки на Донеччині»: «58-річний чоловік намагався незаконно перетнути лінію розмежування. Він зізнався, що співпрацює з так званою армією “ДНР” з січня минулого року і є військовослужбовцем резерву 11-го мотострілецького полку. До його завдання входить збирати інформацію про збройні сили України. Безпосередньо на промзоні він раніше був двічі. І під час третьої спроби його затримали і передали співробітникам СБУ». Як бачимо, новина насичена подробицями, але хто їх повідомив, залишається тільки здогадуватися.

Чималу кількість новин «НВ» створено на основі повідомлень із Фейсбуку, опублікованих на сторінках посадовців та різних відомств. Соціальні мережі журналісти використовують як самодостатнє джерело, не перевіряючи інформацію в першоджерел. Наприклад, на фейсбук-сторінку прес-служби Спеціалізованої антикорупційної прокуратури посилається «Радіо НВ» у сюжеті «Справу проти колишнього народного депутата Миколи Мартиненка передали на розгляд суду» (новини о 13:41), з ФБ-сторінки російського адвоката Іллі Новікова без перевірки бере інформацію для повідомлення «Не їхати на Чемпіонат світу з футболу в Росія закликав політв'язень Микола Карп'юк» (новини о 8:20).

А в новині «Про скандал у футболі» на п'ять речень(новини о 16:00) журналісти радіокомпанії порушили стандарт достовірності аж двічі: «Професійний скандал у футболі. Правоохоронці затримали арбітра Першої ліги Олександра Солов’яна за підозрою у грі на тоталізатор. Про це повідомили у Генпрокуратурі. Тим часом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у Фейсбуці відзначив, що 35 український клубів брали участь в організації договірних матчів. І щорічно це приносило до 5 млн доларів».

Водночас, інформацію про несекретні вже загалом відомості від ФФУ журналісти подають із посиланням на не вказане джерело: «Правоохоронці затримали майже п'ятдесят футболістів, представників клубів, тренерів та арбітрів за підозрою в організації договірних футбольних матчів. Про це українським новинам повідомило джерело у Федерації футболу України. Мова йде про тренерів футбольних клубів, гравців, у тому числі української прем'єр ліги з футболу, президентів футбольних клубів і арбітрів. Оперативні заходи у цій справі тривають і, як відомо, в Україні почалася масова спецоперація у справі про футбольну корупцію, зокрема щодо договірних матчів. За пів години правоохоронці обіцяють вийти до журналістів з офіційною інформацією» («Правоохоронці затримали майже п'ятдесят футболістів, представників клубів, тренерів та арбітрів за підозрою в організації договірних футбольних матчів», новини о 14:40).

Ще однією вадою новин «НВ» є розмивання джерел інформації. Наприклад, у сюжеті «Отруєння у Буковинській школі кваліфікували, як хуліганство» (новини о 7:20) журналісти означили їх так: «Отруєння у Буковинській школі кваліфікували, як хуліганство. Про це повідомили в обласній поліції. У лікарні з діагнозом гостре отруєння невідомою речовиною середньої тяжкості на тепер залишаються 36 учнів. Попередньо встановлено, що причиною погіршення стану здоров'я дітей стало розпилення у приміщенні навчального закладу невідомої отрути. У повітрі небезпечних речовин експерти не виявили». Про те, що в харківській школі розпилили саме перцевий спрей («У школі Харкова розповіли про перцевий спрей», новини о 13:40) — «повідомляє громадськість»,а про те, що «Китай планує зняти всі обмеження щодо народжуваності» (новини о 12:25) — «Bloomberg з посиланням на джерела».

Відокремлення фактів від коментарів

Порушення вимог цього стандарту є в 12 % проаналізованих новин. Здебільшого вони не містять оцінних суджень, досить чітко журналісти радіокомпанії виокремлюють озвучені думки й позиції сторін. Проте експерти зауважили й низку помилок, які переходять із новини в новину. Зокрема, це стосується вживання урочистої лексики під час формулювання посилань на джерела: часто згадувані в новинах особи щось «зазначають», «підкреслюють» та «наголошують».

Та оцінні судження все ж трапляються. Як-от у новині за 11:20 «Шукачі пригод»: «У Чорнобильській зоні затримали чотирьох любителів екстрима, які не законно потрапили на територію обов'язкового відселення. Правопорушниками виявилися двоє українців і двоє білорусів. Шукачі пригод потрапили до зони відчуження із метою екстремального туризму. За порушення вимог режиму радіаційної безпеки у місцевості, що зазнала радіоактивного забруднення. Щодо затриманих склали протоколи».

А розповідаючи про обшуки у футбольних функціонерів, запідозрених в організації договірних матчів, журналісти «НВ» цілісінький день говорили про масову облаву: «В Україні почалася масова облава на організаторів договірних матчів. Під підозрою гравці, тренери, арбітри та президенти команд. Повідомляє “Футбол 24”. Цю інформацію підтверджує також джерело “Українська правда” у правоохоронних органах. Сьогодні орієнтовно о 15-й годині очікується спільний брифінг правоохоронних органів. Правоохоронні органи провели більше п'ятдесяти обшуків у дев'яти областях України(…)» («В Україні почалася масова облава на організаторів договірних матчів», новини о 10:40).

До того ж часто у своїх повідомленнях журналісти надають інформації двозначного звучання, або ж ніби ставлять під сумнів джерело інформації, вживаючи перед посиланням на нього слово «принаймні». Наприклад, так це виглядає у сюжеті «Євросоюз готується продовжити антиросійські санкції» (новини о 16:20):

«Євросоюз готується продовжити антиросійські санкції щодо Криму. Принаймні це питання є на порядку денному робочої групи Ради ЄС. Зазвичай ці обмежувальні заходи продовжують на рік(…).

Точність інформації

Загалом новини «Радіо НВ» були досить точними: показник за стандартом 0,74 бала. Утім, експерти помітили й чимало фактичних помилок та нечітких формулювань і означень у посадах спікерів, кількісних показниках тощо. Наприклад, у повідомленні «Щонайменше чотирнадцять країн анонсували відкликання своїх послів з Венесуели» (новини о 8:40) ідеться: «Щонайменше чотирнадцять країн анонсували відкликання своїх послів з Венесуели, після проведення в країні президентських виборів, про це повідомляє BBC. Так серед цих країн є Аргентина, Бразилія, Канада, Чилі, Колумбія та Мексика. Зазначу, на виборах президента Венесуели, які відбулися у неділю, оголошено про перемогу чинного голови держави Ніколаса Мадуро. Раніше, ще до голосування, низка країн засудила вибори, назвавши голосування не легітимним. Крім того, Білий дім затвердив санкції проти Венесуели, через незаконні президентські вибори».

А в сюжеті «Поліція перерахувала основні загрози під час проведення фіналу Ліги чемпіонів у Києві» (новини о 13:20) журналісти вигадали нову посаду: «Поліція перерахувала основні загрози під час проведення фіналу Ліги чемпіонів у Києві. Основною загрозою є терористична, заявив голова столичної поліції Андрій Крищенко».

У новині з випуску о 7:40 «Чехія спростить працевлаштування для українців» також бачимо неточності: «Чехія спростить працевлаштування для українців. Відповідну програму готує тамтешнє Міністерство праці та соціальних справ. Очільниця відомства Мирослава Немцова заявила, що на тепер у Чехії кількість вільних робочих місць досягла рекордної кількості, не зайняті понад 260 тисяч місць».

Найбільшої ж помилки журналісти «НВ» припустилися в сюжеті «Європейський суд із прав людини зобов'язав Україну скасувати  мораторій на продаж землі» (новини о 14:00), стверджуючи, що «Європейський суд із прав людини зобов'язав Україну скасувати мораторій на продаж землі. Таке випливає з рішення суду у справі Зеленчук та Цицюра проти України. Справа стосувалася скарги двох громадян щодо державної заборони на продаж сільсько-господарських угідь, яка, як вони заявили, порушує їхні права як власників таких ділянок. Суд зауважив, що після розпаду Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали у колгоспах, але запровадила нібито тимчасову заборону на продаж такої землі. Суд зазначив, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, не мала такої заборони і наголосив на невідповідності підходу України щодо припинення мораторію».

Хоча перед цим експерт, запрошений до гостьової студії, пояснював, що рішення ЄСПЛ не зобов’язує скасовувати мораторій, а вимагає усунути порушенні прав людей, які ним порушуються. Зауважимо, пізніше, у випуску новин о 15:20, цю помилку виправили і вказали, що «Європейський суд визнав незаконним мораторій на землю в Україні, а саме, порушення прав людини».

Повнота інформації

Із забезпеченням повноти інформації в новинах «Радіо НВ» складається парадоксальна ситуація. Попри те, що переважна більшість новини цього радіо має бекґраунди, які за часом утричі більші за основне повідомлення, показник за стандартом дуже низький — усього 0,17 бала. Основна причина такого результату — порушення вимог решти стандартів. Зокрема, балансу думок та достовірності інформації.

Хоча трапляються деякі новини, яким відверто бракує подробиць, деталей або й фактів, які забезпечують розуміння того, про що, власне, йдеться в повідомленні.

Наприклад, у випуску о 8:00 вийшла новина «Кожен може допомогти». У ній, зокрема, повідомляється, що ірландський бізнесмен, який нині мешкає в Україні, створив сайт для підтримки українських військових. А щоб допомогти ветеранам, достатньо зареєструватися на сайті, сплативши при цьому 10 доларівіз електронногогаманця. Утім, що це за сайт, не повідомляється. Або ж візьмімо повідомлення «Місце і час чергової зустрічі норманського формату поки що не визначені» з випуску новин о 10:40: «Про таке заявив помічник президента Росії з міжнародних справ Юрій Ушаков, пишуть “Известия”. Він зазначив, що майбутня зустріч поки що не опрацьована і питання про її проведення не порушується». Позбавлена контексту, ця новина могла би вийти будь-коли. Почерпнути з неї якісь корисні відомості неможливо.

Власне, як і з наступного повідомлення: «В Україні дорожчає бензин — Середні ціни в країні напередодні зросли на вісім-десять копійок за літр» (новини о 7:40): «Про це повідомляє Консалтингова група А-95 з посиланням на дані оперативного моніторингу ринку. Згідно з цією інформацією, якщо тенденція зростання світових цін на нафту і нафтопродукти збережеться, оператори АЗС найближчим часом можуть підвищити вартість літру пального на гривню». У ньому не вказано абсолютні показники цін, відносно яких відбулося подорожчання пального, не визначено часові рамки, тож інформація вийшла ні про що.

Матеріали із ознаками замовності та їхня тональність

Матеріалів із порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (або цензури), в новинах «Радіо НВ» експерти нарахували два, що становить 1 % проаналізованого контенту.

Насамперед через порушення стандартів балансу думок і повноти інформації в поле зору моніторів потрапив уже згаданий матеріал із «Години новин» «Колишньому народному депутату Миколі Мартиненку вручили обвинувальний акт». У ньому фігурують антикорупційні органі САП і НАБУ та колишній народний депутат Микола Мартиненко, а йдеться про конфлікт, що розгорнувся під час вручення останньому обвинувального акту. Обраний формат подання інформації виявився невдалим: матеріал вийшов негативно тонований як стосовно пана Мартиненка та «Народного фронту», членом якого він є, так і щодо антикорупційників. У першій частині сюжету транслюються негативні закиди адвоката і прес-служби колишнього народного депутата на адресу НАБУ, яке начебто намагалося заблокувати передачу справи до суду й обмежувати свободу пересування Мартиненка та його адвоката. Точка зору антикорупційного бюро не представлена.

Опісля ж у сюжеті транслюється експертний коментар голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка. Він заявляє, що бачить прагнення САП і НАБУ довести цю справу до суду, що «самі адвокати і так як депутат зацікавлені якомога швидше отримати судовий вирок, адже це принципово важливо зробити до виборів», вказує на аналогію зі справою Романа Насірова. А потім переводить «процедурний» конфлікт у політичну площину, вказуючи, що в нинішній владі дуже вагомі позиції «Народного фронту», партії, до якої він належить. І «поки “Народний фронт” при владі, у Мартиненка можливостей більше захищати себе як прямо, так і опосередковано, через зв'язки, через впливових людей, або якось впливати, можливо, на суд. В нас, на жаль, таке теж відбувається. Коли “Народний фронт” не буде при владі, я думаю, для нього ризики стануть більші».

Ця теза, яка містить натяки на ймовірне застосування «фронтовиками» політичного тиску для того, щоб вигородити Мартиненка, в сюжеті також не збалансована.

Окрім того, до матеріалів із ознаками замовності експерти віднесли й сюжет «На одному з військових полігонів України випробували американські ракетні комплекси Javelin» (новини о 20:00). Значуще загалом повідомлення подано у формі типового «протокольного» сюжету, де фігурує Петро Порошенко. До того ж наявний у ньому мінімум значущої інформації викладено за допомогою урочистої лексики та емоційного й беззмістовного синхрону глави держави: «На одному з військових полігонів України випробували американські ракетні комплекси Javelin. За цим, особисто спостерігав Президент Петро Порошенко. На полігоні продемонстрували контрольні пуски по наземних цілях, які виконали українські військовослужбовці. Всі цілі були успішно вражені.

“Ви бачили щасливі обличчя солдат? Сьогодні здійснилась їхня мрія. Це має дуже символічне значення. Це є символом співпраці з нашими американськими партнерами”, — відзначив Президент(…)».

Матеріалів, у яких були б зафіксовані елементи проросійської пропаганди, не виявлено.

Гостьові студії

У ході моніторингу аналізувалися інформаційно-аналітичні програми, які виходили в ефірі «Радіо НВ» у форматі гостьових студій.

Не брався до уваги зміст програм на кшталт «Академія наук», «Книга за книгою», «Історії успіху», «Сім днів», «Де ми живемо», «Їдемо далі», «Ліга чемпіонів» та «Вініл»,позаяк це контент пізнавального або розважального змісту, що не містить суспільно значущої інформації.

Решту ж ефірного часу «Радіо НВ» зайняли програми «Новий ранок», «Напівранок», «Напівдень», «Новий вечір» та «Апокриф» із Сергієм Рахманіним.

Усі ці програми мали формат гостьових студій, у більшості з них відбувалося спілкування зі слухачами, а також проводилися опитування громадською думки з різних питань. Зауважимо, що під час інформаційно-аналітичних програм журналісти «НВ» значно краще дотримувалися фахових стандартів. Зокрема, набагато чіткіше називали джерела інформації, оперували коректним фактажем і даними, а також майже не вдавалися до оцінних суджень. Оприлюднюючи власні оцінки й висновки, маже завжди чітко це означували: «я думаю», «на мою думку», «як на мене» тощо.

Ведучі намагалися збалансовувати спірні чи суб’єктивні міркування своїх гостей та слухачів.

Утім, траплялися помилки. Скажімо, ведучі програми «Новий ранок», обговорюючи перспективи голосування у ВР за закон про Антикорупційний суд, посилаються на результати опитування соціологічної групи «Рейтинг» про ставлення українців до судової системи, але не оприлюднюють належних відомостей про це соцдослідження: коли воно проводилось, яку аудиторію охоплює тощо.

Така ж ситуація повторюється у програмі «Напівранок»: під час обговорення теми чистоти міст ведучі оприлюднюють відомості «Євростату», але в який спосіб були отримані результати дослідження, також не повідомляють.

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів бачимо у програмі «Новий день»: ведучі вперто тримаються за словосполучення «масова облава», описуючи обшуки правоохоронців, пов’язані з розслідуванням договірних матчів в українському футболі.

Експерти, яких упродовж дня запрошували для обговорення, виглядали компетентними, здебільшого висловлювали фахову думку, не вдаючись до політичних оцінок.

Переважна більшість тих, хто моніторингового дня побував в ефірі «Радіо НВ» як гість або коментував якісь проблеми й чия партійність озвучувалася, були членами БПП: партії або парламентської фракції.