Радіо 9 травня: без «побєдобєсія», але з акцентами
Громадська організація «Детектор медіа» вперше моніторить розмовне радіо. Окрім звичного аналізу дотримання стандартів, увага приділятиметься тематичному наповненню новинних випусків, можливим маніпуляціям із контентом, а також тональності новин на користь тих чи інших політичних сил.
Із методологією оцінювання контенту можна ознайомитись тут.
Моніторинг першої хвилі читайте тут і тут.
Окрім того, новини радіокомпанії та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, аналізувалися на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності.
Загалом проаналізовано 22 випуски новин радіо «Ера» та 36 випусків новин, що вийшли в ефірі «Вестей», з усіма повторами. Також до моніторингу включено всі інформаційно-аналітичні програми обох радіокомпаній. Не аналізуються елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями (інфотейнмент), а також суто розважальні елементи ефіру.
Тематика новин
Тематика новин, які вийшли в ефірі обох радіокомпаній 9 травня, мала специфіку з огляду на відзначення Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та зумовленого ним вихідного дня. Тож кількість повідомлень у випусках була меншою, ніж зазвичай, повноцінних підсумкових новин не було. Сюжети, особливо в новинах «Вестей», повторювалися по 6–8 разів.
Загалом на «Ері» з урахуванням повторів вийшло 104 новини, «Вести» випустили в ефір 161 новину.
Левова частка повідомлень обох каналів стосувалася різних аспектів відзначення 9 травня, здебільшого це було висвітлення сутичок між прихильниками проросійського стандарту святкування — учасників акції «Бессмертный полк» та активістів проукраїнських і націоналістичних формувань. Ці новини за тематикою — поміж політикою та криміналом, утім, віднесені до останнього. Таких сюжетів в ефірі обох радіо було майже порівну — в «Ери» — 21 %, у «Вестей» — 25 %.
Що ж стосується суто політичних новин, в «Ери» їх більше, аніж у «Вестей», у 3,5 рази, — 34 % і 9 % відповідно. Така різниця зумовлена значною кількістю сюжетів із ознаками замовності, в яких ідеться про неприпустимість закриття «Ери» (йдеться про телеефір на каналі «UA: Перший»), що містить коментарі різних політиків, та можливої «проляшківської» джинси.
Обидві радіокомпанії розповідали про різні аспекти АТО («Ера» — 8 %, «Вести» — 14 %), транслювали економічні новини (10 % і 11 % відповідно), інформували про події в інших країнах (11 % і 12 %) і транслювали культурні новини (8 % і 9 %).
«Вести», окрім того, 11 % контенту присвятили новинам спорту (втім, це було кілька повідомлень, які повторювалися багато разів). Питаннями зовнішньої політики цього дня обидва мовники особливо не переймалися, — таких новин було 4 % в «Ери» і 2 % у «Вестей». По одному-два сюжети «Ера» присвятила темам соціалки та науки, «Вести» ж до них не зверталися. І жодного повідомлення в ефірі обох радіо не було на теми життя місцевих громад та діяльності органів місцевого самоврядування.
Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах радіо «Ера» та «Вести»
Відповідність новин обох включених до моніторингу радіокомпаній фаховим стандартам має приблизно однакові показники: радіо «Ера» — 3,08 балів, радіо «Вести» — 3,36 балів із шести можливих. Показово, що в ефірі «Ери» лише два повідомлення зі ста чотирьох відповідали всім стандартам, у новинах «Вестей» експерти не знайшли жодного такого зі 161 проаналізованого сюжету.
Забезпечення балансу думок і поглядів
Показник за цим критерієм оцінювання якості новин критично низький в обох каналів — 0,06 бала в «Ери» та 0,04 — у «Вестей». Та й віднесені до збалансованих новини не завжди відзначалися вичерпністю та паритетністю висвітлення позицій згадуваних у повідомленні сторін. Почасти вирівняти дисбаланс журналістам вдавалося за рахунок розлогого бекґраунду, де вони згадували позицію іншої сторони.
Зауважимо, новини 9 травня на обох каналах узагалі не були насичені синхронами. Якщо в «Ери» в новинах іноді траплялася пряма мова хоча б одного спікера, то у «Вестей» абсолютна більшість повідомлень складалася з кількох речень, озвучених диктором. Це при тому, що виходили вони в день неоднозначний і думки учасників протистоянь та конфліктів, які цього дня сталися в містах України між прихильниками різних ідеологій, відверто бракувало.
Можливо, журналісти обох каналів вирішили в такий спосіб максимально дистанціюватися від натяку на власне ставлення до цих подій. Або ж просто святкували і «в поля» не ходили. Та й випуски новин складалися всього з чотирьох-п'яти коротких сюжетів, часом — із трьох-чотирьох речень, значною мірою запозичених в інших ЗМІ.
Наприклад, ось як виглядає типове повідомлення «Вестей» про події 9 травня в регіонах (випуск за 10.30) «У Запоріжжі під мерією сталася бійка мітингувальників»: «Володимир Корінний, ведучий: У Запоріжжі під мерією сталася бійка мітингувальників. Інцидент стався між учасниками акції Безсмертний полк і патріотично-налаштованими активістами. Деякі учасники учасники акції принесли з собою червоні прапори СРСР і проводили зустріч під записи радянських пісень. Це обурило інших активістів. Вони вимагали прибрати заборонену символіку. Учасників Безсмертного полку бійці Нацгвардії взяли у кільце. Трьох провокаторів вивели з натовпу».
Як бачимо, в повідомленні взагалі не відображено позиції сторін — учасників конфлікту та правоохоронців, про яких згадується в повідомленні. Взагалі незрозуміло, звідки журналістам стало відомо про згадані події?
Аналогічне за подачею інформації й повідомлення з випуску новин о 12.30 «Поліція кваліфікувала як «хуліганство» сутичку активістів біля офісу ОУН у Києві»:
«Володимир Корінний, ведучий: Поліція кваліфікувала як хуліганство сутичку активістів біля офісу ОУН у Києві. Нагадаю, там учасники маршу “Безсмертний полк” закидали димовими шашками. Інцидент стався біля офісу організації українських націоналістів. Після того, як колона почала рух від станції метро Арсенальна і дійшла до офісу ОУН на вулиці Мазепи, із вікон 2-го поверху їх закидали димовими шашками, пляшками і яйцями. Перед цим поліція затримала двох учасників акції, які намагалися розгорнути банери з георгіївськими стрічками. Їх доставили до районного управління поліції».
Незбалансованість новин «Ери» мала схожу природу, а окрім того, вона виразно проглядалася в новинах, де інформприводом є конфлікт. Наприклад, в ефірі радіокомпанії вийшла значна кількість сюжетів, де однобоко висвітлюється питання відключення ТРК «Ера». До того ж проблеми телеканалу узагальнюються й розширюються аж до формулювань на кшталт «перешкоди у діяльності вільних медіа є серйозним натяком на наявність цензури в Україні». У повідомленні є тільки один спікер, який критично висловлюється на адресу влади. Іншій стороні ж не надається можливості пояснити причини відключення каналу. Таким є сюжет «Перешкоди у діяльності вільних медіа є серйозним натяком на наявність цензури в Україні» (06.00): «Олена Яковлєва, ведуча: Перешкоди у діяльності вільних медіа є серйозним натяком на наявність цензури в Україні. Так прокоментував зникнення з ефіру телеканалу “Ера” політолог Микола Давидюк. За його словами, таким чином влада намагається приховати від суспільства правду про її корупційні дії.
Микола Давидюк, політолог: Забороняти транслювати інформацію в прямому ефірі, мені здається, це вже такі серйозні натяки на цензуру, при чому, тому що завжди, коли переслідувалися медіа, це в часи Гітлера, в часи Сталіна, ні дочого доброго не приводило, ні для тих, хто був у медіа, ні для країни в цілому. Забороняти говорити правду, бажання політиків зробити так, що в країні розцвітає корупція, щоб мовчало медіа для них це буде надзвичайно зручно. Красти, робити це так, щоб ніхто не бачив чим вони займаються. Такі випадки, потрібно не мовчати, потрібно підіймати хвилю народного протесту, повинні адекватно відреагувати на запит суспільства, отримувати гідний інформативний продукт і влада повинна робити все можливе, щоб якісь чиновники не робили перепони для того, щоб медіа могли транслюватися в прямому ефірі».
Оперативність новин
Показники оперативності новини були дещо кращими у «Вестей» — 0,84 бала, хоча перше свіже повідомлення в ефірі радіокомпанії з’явилося аж о 9:00. В радіо «Ера» здобутки дещо скромніші — 0,65 бала.
Здебільшого у «Вестей» були неоперативними вранішні новини, деякі ж — відверто застарілі. Наприклад, у випуску новин о 6.00 вперше вийшло кілька разів повторене згодом повідомлення «Збірна України завершила Чемпіонат Європи зі її спортивної боротьби, з трьома медалями». Тим часомна сайті агентства УНІАН точнісінько така новина була ще о 14:30 8 травня (https://sport.unian.ua/othersports/1912188-zbirna-ukrajini-zavershila-chempionat-evropi-zi-sportivnoji-borotbi-z-troma-medalyami.html). «В Україні створили мобільний додаток, який сам складає екскурсійні маршрути». Інші ЗМІ повідомляли про цю розробку ще 6 травня. Вона не доповнена, не розширена, загалом не актуалізована.
«Ера» весь ранок також повторювала новини минулого дня. До того ж на зниження показника уплинули й згадувані умовно замовні сюжети з серії «врятувати ТРК “Ера”», котрі новиною, власне не є й могли в ефірі бути коли завгодно.
Достовірність подачі інформації в новинних випусках
Зауважень стосовно порушення стандарту достовірності чимало до новин обох радіокомпаній, включених до моніторингу. Скажімо, в новинах «Ери» посилання на джерело інформації зафіксовано у 76 % контенту, а в радіо «Вести» — усього в 53 %.
Що стосується «Ери», то окрім відсутності джерела інформації як такого, головною вадою мовника є їх розмивання та посилання на невідомих експертів. Окрім того, значна кількість новин містить посилання на інші ЗМІ, соціальні мережі, причому з новини не випливає, що журналісти радіокомпанії намагалися верифікувати інформацію. У значній кількості сюжетів «Ери» журналісти посилаються на різні відомства, не персоніфікуючи джерел інформації, — вказуються офіційні сайти служб, міністерств тощо або ж їхні прес-служби.
Наприклад, о 13:00 радіо розповіло слухачам про «Сутички біля Меморіалу Вічної Слави»:
«Олена Яковлєва, ведуча: Біля Меморіалу Вічної Слави у центрі Києва сталася штовханина і словесна перепалка між представниками націоналістичних організацій та учасниками акції “Безсмертний полк”. Активісти з червоно-чорним прапором скандували “Бандера, Шухевич — герої України”, стоячи біля Меморіалу. Учасники акції “Безсмертний полк” вимагали розгорнути поруч заборонений законодавством червоний прапор. Після того, як один із учасників акції спробував зірвати червоно-чорний прапор, виникла штовханина. Поліція втрутилася і роз'єднала учасників акцій. Раніше київська поліція повідомила про затримання чоловіка, учасника акції “Ніхто не забутий, ніщо не забуте”, у центрі міста, який намагався розгорнути банер із фоном кольорів так званої георгіївської стрічки. Крім того, поліція, із посиланням на лікарів, повідомляє про поранення одного правоохоронця».
Про присутність журналіста «Ери» на місці події не йдеться й жодного адекватного посилання на джерело інформації теж немає.
Інший приклад, коли повідомлення базується на словах особи, яка навряд чи може вважатися компетентним джерелом інформації, — «За оцінками фахівців, після війни в Україні близько 700 тисяч гектарів буде засіяно мінами та іншими боєприпасами» (6.00):
«Олена Яковлєва, ведуча: За оцінками фахівців, після війни в Україні близько 700 тисяч гектарів буде засіяно мінами та іншими боєприпасами. Про це в ефірі радіо “Ера” розповів директор Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації у 2015-2016 роках, Олександр Меланченко. За даними моніторингової місії, ОБСЄ із 2016 рік, в Україні на мінах підірвалися 154 людини. Олександр Меланченко розповів про тих, хто знаходиться у найбільшій групі ризику.
— Якщо ми подивимося на карту де були такі випадки, то це буде лінія розмежування. Там де ідуть бої. Частіше це таки потерпають наші військові від цих мін. Так, там є цивільні. І ось з цими цивільними дуже ретельно займаються. На жаль, люди не бажають виїжджати зі своїх сел.. Але вони в цій групі ризику. В групі ризику знаходиться всі ті, хто перетинає лінію розмежування. На жаль ніхто не може забезпечити їм на сьогодні безпеку. Безпеку в містах лінії розмежування. Ми ж пам’ятаємо там і автобус підірвався, колись на міні поруч з лінією розмежування. І так далі. І ще багато людей намагаються перетнути лінію розмежування не через КПВВ, а якось далі».
Що ж стосується новин «Вестей», то ситуація з дотриманням стандарту достовірності дуже сумна. Персоніфіковані посилання на джерело інформації в новинах трапляються в лічених випадках, — зокрема, це були Петро Порошенко, Володимир Гройсман і ще кілька посадовців. Натомість дуже часто трапляються новини, де джерело інформації не вказано узагалі. Наприклад, як в повідомленні «На Луганщині бойовики до 9-го травня провели паради з забороненою технікою»(випуск за 15:30):
«На Луганщині бойовики до 9 травня провели паради з забороненою технікою. Як повідомляє підконтрольний бойовикам ресурс, участь у військовому параді у центрі Луганська взяли близько тисячі двохсот військових, було задіяно близько сотні одиниць техніки і озброєння. У тому числі — танки, бойові машини піхоти, бронетрнанспортери, пускові установки “Гради”, самохідні і буксировані артилерійські установки, а також зенітні ракетні установки “Стріла-10”.
Присутність такого озброєння у Луганську, кажуть експерти, є прямим порушенням Мінських домовленостей».
Звідки «Вести» взяли інформацію «з того боку», залишається тільки здогадуватися.
Відокремлення фактів від коментарів
Суттєвих проблем із дотриманням вимог цього стандарту експерти не помітили ані в «Ери», ані у «Вестей» — отримані бали за оцінковим критерієм відповідно 0,94 та 0, 96.
Не в останню чергу через те, що за обсягом новини радійників досить короткі, й «розгулятися» з оцінними судженнями чи красномовними епітетами просто ніде. Утім, окремі порушення таки впадають в око. Наприклад, журналісти «Вестей» у повідомленні «На Майорці склали перелік заборон для туристів зі 109 пунктів» (6:30) стверджують: «Утім, за інформацією, попри дієвість деяких обмежувальних заходів, більшість місцевих жителів ними не задоволена. Вони вважають, що влада займається не першочерговими проблемами, залишаючи без уваги ситуацію з нападами грабіжників».
У матеріалі немає повідомлення на джерело інформації, тож можна вважати ці тези власними висновками авторів повідомлення.
Наситили оцінними судженнями сюжет «Одеса теж відзначила День Перемоги у дуже напруженій атмосфері» (19.00) журналісти «Вестей»:
«Ангеліна Білоус, ведуча: Одеса теж відзначила День Перемоги у дуже напруженій атмосфері. На алею Слави до пам'ятника невідомому матросу прийшли десятки тисяч містян. Піклуватися про їхню безпеку кілька тисяч правоохоронців, піклувалися, втім зіткнення уникнути не вдалося. Спочатку дісталося екс-керівнику Одеського Правого сектора, потім кільком любителям радянської символіки. Загалом затримали 15 людей.
АВТОР: У першій лінії кількатисячного натовпу перші особи Одеси і регіону. Вони, як і завжди покладають квіти і вінки до монументу невідомому матросу на Алеї Слави. Втім, там позаду вирують пристрасті. Поліція постійно вимушена втручатися у суперечки, які часто спричиняють сутички.
Першою ластівкою став сольний номер екс-голови Одеського осередку Правого Сектора Сергія Стерненка. Він зайшов у натовп із портретом героя України Романа Шухевича і рушив у напрямку вічного вогню. Найрадикальніші прихильники Дня Перемоги накинулися на нього з кулаками: розбили його окуляри та порвали сорочку. Ось як прокоментував події Сергій Стерненко(…)».
Точність та повнота інформації інформації
У новинах радіо «Ера» показники точності досить низькі — 0,56 бала. Журналісти «Вестей» були більш ретельними в доборі відомостей та формулюваннях, тож бали за критерієм здобули вищі — 0,84. Утім, повідомляючи про резонансні події, автори новин цієї радіокомпанії не заглиблюються в подробиці, щоби надати точну інформацію. Наприклад, візьмімо новину «Під час сутички у Дніпрі між учасниками заходів до 9 травня постраждали біля десяти людей» (13:00):
«Володимир Корінний, ведучий: Під час сутички у Дніпрі між учасниками заходів до 9 травня постраждали біля 10 людей. Про це повідомляють в управлінні держслужби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Сутичка відбулася через політичну символіку. Двох із потерпілих госпіталізували. Постраждалим допомогли волонтери загону швидкого реагування Червоного Хреста. Як повідомлялося раніше, у Дніпрі тисячі людей долучились до святкування Дня Пам'яті. Основні заходи відбуваються біля монументу Слави».
Коли йдеться про «близько десятьох постраждалих», їхню кількість можна було би й уточнити. Власне, і за яких обставин вони постраждали, між ким конкретно відбулися сутички тощо.
Аналогічних помилок припускалися й журналісти «Ери». Спробуйте зрозуміти з сюжету, не знаючи контексту подій, хто і що робив під час сутичок, — «У Запоріжжі біля мерії сталася бійка між учасниками акції “Безсмертний полк” та патріотично налаштованими активістами»:
«Ведуча: У Запоріжжі біля мерії сталася бійка між учасниками акції “Безсмертний полк” та патріотично налаштованими активістами. Деякі учасники акції принесли собою червоні прапори СРСР та проводили зустріч під записи радянських пісень. Обурило патріотів, вони вимагали забрати заборонену символіку. У натовпі учасники скандували “Фашизм не пройде” і лунали радянські пісні. З іншого боку кричали “комуняку на гілляку” і співали гімн України. Деякі активісти принесли на акцію іронічного оформлення портрети з героями серіал “Гри престолів”. Учасників Безсмертного полку, бійці Нацгвардії взяли в кільце».
Сукупність порушень згаданих стандартів, а також незначна кількість новин із бекґраундом, відсутність подробиць, які би забезпечували вичерпне інформування слухачів, призвело до низьких оцінок за дотримання вимог стандарту повноти інформації в обох радіокомпаній: в «Ери» — 0,11 бала, у «Вестей» — 0, 14.
Дуже промовистими прикладами порушення стандарту є сюжет «Ери» (9:00): «У Венесуелі Національна гвардія застосувала проти протестувальників сльозогінний газ, який вразив школи та госпіталь»:
«Олена Яковлєва, ведуча: У Венесуелі Національна гвардія застосувала проти протестувальників сльозогінний газ, який вразив школи та госпіталь. Про це повідомляє ABC. Була проведена евакуація людей з цих будівель. Зазначається, що дітей виносили на руках і доправляли до лікарні».
Коли відбулася акція протесту, де, хто і чому протестував — відомостей немає.
Матеріали з ознаками замовності та їхня тональність
Матеріалів із порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури) в новинах радіо «Ера» експерти нарахували 21, що становить 20 % проаналізованого контенту. Усі вони мали ознаки замовності політичної.
У новинах «Вестей» виявлено сім повідомлень, віднесених до джинси: три — з політичною складовою, чотири — таких, що опосередковано сприяють просуванню товарів і послуг.
Загалом, умовно замовним є 12 % з 265 новин, включених до моніторингу.
Власне, у «Вестей» зауваження викликали два сюжети. Це тричі повторений «паркетник» «Україна виступає за активізацію норманського формату щодо врегулювання конфлікту на Донбасі», позитивно тонований щодо президента України Петра Порошенка: «Володимир Корінний, ведучий: Україна виступає за активізацію норманського формату щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Про це заявив президент Порошенко. За словами глави держави, про це він говорив із канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Порошенко наголосив, що Київ залишається послідовним прихильником мирного врегулювання з Росією. Але добра воля Києва постійно наштовхується на відсутність будь-яких кроків на зустріч з боку російського агресора, який продовжує окупацію та повзучу анексію українського Донбасу, — сказав Порошенко. Крім того президент назвав уявлення Москви про геополітику допотопними й наголосив, що «кнопка» миру наразі знаходиться саме у Кремлі».
У повідомленні немає новини як такої, натомість повторюється неодноразово проголошений Порошенком курс на мирне врегулювання конфлікту на сході країни.
Інша новина, — чотири рази повторене повідомлення «Турецький лоукостер “Пегасус” буде літати з Києва в Анкару щоденно»:
«Володимир Корінний, ведучий: Турецький лоукостер “Пегасус” буде літати з Києва в Анкару щоденно. З 29 травня “Пегасус ейрлайн” збільшує частоу польотів на рейсі Київ-Анкара майже вдвічі. Додаткові рейси з`являться щосереди, четверга і суботи з Анкари і щосереди, п`ятниці і неділі із Києва. За даними перевізника, усі перельоти будуть виконуватися у нічний час».
Це повідомлення віднесено до джинси, позаяк у деталях повідомляє про особливості запропонованої компанією-перевізником послуги. Відомостей про інші способи дістатися Туреччини потенційним пасажирам не надається. Тож експерти вважають, що новина містить ознаки комерційної замовності, позаяк виділяє компанію і слугує її промоції.
Що ж стосується джинсового контенту «Ери», то тут ситуація значно цікавіша: одинадцять новин із двадцяти однієї з ознаками замовності стосуються того, що НСТУ вилучила «Еру» зі свого супутникового сигналу, через що й припинилася роздача сигналу «Ери» на ефірні передавачі в регіонах.
Нагадаємо, 30 квітня завершився строк дії ліцензії ТРК «Ера» на ефірне аналогове мовлення в мережі УТ-1. Компанія подала заяву на продовження ліцензії. Однак законом про суспільне мовлення передбачено, що суспільний мовник, із яким наразі «Ера» ділить ефір, повинен мати цілодобове мовлення на своїх частотах. Тож цього виникла юридична колізія. Її вирішення залежить від подальших дій Нацради. Регулятор поки що не розглядав заяви ТРК «Ера» про продовження ліцензії. Доки немає ніякого рішення (продовжити або відмовити в продовженні), діє стара ліцензія «Ери», навіть якщо вона прострочена.
Утім, у згаданих новинах не міститься жодної інформації про всі ці перипетії, натомість негативно тоновані сюжети побудовані на синхронах відомих осіб, які критикують чинну владу (не Нацраду!) за утиски вільних ЗМІ, запровадження цензури тощо.
Наприклад, як у сюжеті «Нинішня влада в різний спосіб здійснює наступ на обмеження свободи слова в Україні» (9:00):
«Олена Яковлєва, ведуча: Нинішня влада в різний спосіб здійснює наступ на обмеження свободи слова в Україні. Так прокоментував зникнення з ефіру телеканалу “Ера” письменник та публіцист Костянтин Матвієнко.
Костянтин Матвієнко, письменник та публіцист: Гадаю, що в умовах, коли авторитет влади катастрофічно падає, всяка критика нею сприймається, як небезпека, буквально біологічна небезпека, саме тому такі абсолютно неприйнятні з точки зору свободи слова рішення, які виникають в Україні. Думаю, що на правду вони не зможуть, все ж таки, влада заткнути рот провідним засобам масової інформації».
У таких сюжетах як спікери фігурують політолог Микола Давидюк, голова Конфедерації вільних профспілок Михайло Волинець, екс-голова Верховної Ради України Олександр Мороз, президент Української спілки промисловців та підприємців Анатолій Кінах, народний депутат Альона Шкрум, експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олексаксандр Кара, політичний експерт Олександра Ресмеділова, політолог Руслан Бортнік і політтехнолог Тарас Загородний.
Що ж стосується інших сюжетів, які викликали в експертів підозри, то в двох із них фігурував Петро Порошенко. Це, зокрема, «паркетник» «Президент України Петро Порошенко сьогодні серед іншого виступив на церемонії складання військової присяги молодим поповненням» та сюжет «Акція “Безсмертний полк” є взірцем витонченої політичної спекуляції на почуттях людей». Новина негативно тонована стосовно згаданої акції, незбалансована, не містить позиції її прихильників і цілком побудована на синхроні Президента:
«Петро Порошенко: Друга світова війна закінчилася 72 роки тому, а Кремль ще поривається командувати Україною і наче чотирма українськими фронтами 40-х років минулого століття. Сьогодні у Москві під час акції “Безсмертний полк” вони пообіцяли нести портрети російських бойовиків, яких вони послали на Донбас вбивати українців, які з мечем до нас прийшли, а тому від меча й загинули. Оце і є справжній символ так званої дружби у великих і лукавих лапках. Акція “Безсмертний полк” взірець витонченої політичної спекуляції на почуттях людей. Хотілося, щоб це почули й ті українці, які повірили в щирість її організаторів».
Ще одному сюжеті, який стосується відзначення 9 травня, в позитивному контексті постає міський голова Одеси Геннадій Труханов. Це матеріал «Одеса теж відзначила День Перемоги у дуже напруженій атмосфері» (19:00).
На тлі інформації про протистояння й конфлікти в Одесі в День перемоги, насиченому оцінними судженнями та недоречними епітетами, раптом з’являється повідомлення, що «місцева влада усіляко підтримувала святкові заходи» і промоційний синхрон Труханова, який абсолютно випадає з контектсу: «Благодаря одесситам, стойкости одесситов мы были удостоены звания города-героя. И сделали это наши земляки. И память о них должна жить вечно».
Тим часом у цьому сюжеті відчутна негативна тональність щодо представника «правого сектору: «Першою ластівкою став сольний номер екс-голови Одеського осередку Правого Сектора Сергія Стерненка. Він зайшов у натовп із портретом героя України Романа Шухевича і рушив у напрямку вічного вогню. Найрадикальніші прихильники Дня Перемоги накинулися на нього з кулаками: розбили його окуляри та порвали сорочку».
Незмінні симпатії демонструє «Ера» до лідера Радикальної партії Олега Ляшка. Позитивно тонованих щодо нього повідомлень (враховуючи повтори) було чотири. Перший меседж — цитований у новинах пост Олега Валерійовича, оприлюднений у повідомленнях «Україна має жорстоко відстоювати національні інтереси» (16:00) та «Всю відповідальність за протистояння 9 травня несе московська агентура в Україні» (19:00):
«Всю відповідальність за протистояння 9-го травня несе московська агентура в Україні. Про це лідер Радикальної партії Олег Ляшко написав на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, дозволяти кремлівським маріонеткам влаштовувати в Україні шабаші в умовах російської агресії, це те саме, якби нацисти влаштовували переможну ходу в Москві в 1941-му році.
Радикал наголосив: перемагає тільки та країна, яка може себе захистити. Також він вимагає від Президента Петра Порошенка та інших представників влади припинити загравати і домовлятися з кремлівськими провокаторами і жорстоко відстоювати національні інтереси України».
Як бачимо, в новині транслюються негативні закиди на адресу Президента України без висвітлення його позиції.
Ще одне повідомлення, повторене двічі — це сюжет про те, як Ляшко вітав ветеранів:
«Ангеліна Білоус, ведуча: Лідер Радикальної партії Олег Ляшко вважає, що спроби скасувати свято Великої Перемоги від невеликого розуму. Про це політик заявив на зустрічі з ветеранами. Олег Ляшко привітав їх із Днем Перемоги та заспівав з ними пісню “Журавлі". Нардеп наголосив: завдання радикалів полягає у тому, щоб живі ветерани, яких, нажаль, залишилося дуже мало, мали державну підтримку і увагу.
Олег Ляшко, лідер Радикальної партії: Дорогі ветерани, хто там мене буде засуджувати можливо, бо у нас же сьогодні, нажаль, мало вшановують і виявляється і вітати ветеранів погано, і пісні для ветеранів співати погано, а я вважаю, що це тільки від невеликого розуму. Тому що ветерани, всі ми колись будемо людьми старшого віку, всі ми колись будемо ветеранами і треба до людей ставитись так, як хочеш, щоб ставилися до тебе».
Окремо хотілося б зауважити на особливості контенту новин, зумовлених 9 травня, які не можуть бути віднесені до замовних. Утім, не зважати на них не можна. Насамперед втішила відсутність «побєдобєсія» як такого. Утім, складається враження, що в новинах умисно максимально деперсоніфікуються сторони конфліктів, які сталися цього дня в різних містах України. Їх називають як завгодно: прихильники різних ідеологій, анонімізовані патріотично налаштовані активісти тощо. Хоча достеменно відомі учасники сутичок у Дніпрі, цілком піддаються ідентифікації організатори протистояння в Одесі тощо.
Окрім того тільки в одному з повідомлень «Ери», — сюжет «Сьогодні відзначають сімдесят другу річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» (12:00) слухачам розповіли, що воно власне таке отой «Безсмертний полк», але тільки в бекґраунді: «Додам, що у Росії “Безсмертний полк” — це хода з портретами родичів, які брали участь у Другій світовій війні. Вона розпочиналася як громадська ініціатива, але впродовж останніх кількох років набрали більш офіційного змісту. Нині організацією акції займається прокремлівський загальноросійський “Народний фронт”. Після чого почали з'являтися повідомлення, що не всі учасники заходу приходять на нього добровільно. Портрети для участі в акції в Росії можна придбати у магазинах, тобто йдеться вже не про вшанування родичів, а про шану будь-яких учасників тієї війни. Росія також сприяє організації акції “Безсмертний полк” у деяких країнах колишнього СРСР».
Гостьові студії
У рамках моніторингу аналізувалися й інформаційні та інформаційно-аналітичні програми, які виходили в ефірі «Ери» та «Вестей» у форматі гостьових студій.
Отож, в ефірі «Ери» монітори проаналізували контент усіх виходів і повторів 9 програм, зокрема, це «Колесо історії», «На слуху», «Від першої особи», «Аргумент», «Філософія мандрів», «Конкульт», «Виміри життя», «В духовному вимірі» та «Культурний простір».
У контенті «Вестей» експерти познайомилися зі змістом програм «Постфактум», «Персонажі», «Соціум», «Утро на радио "Вести"», «Ланч тайм», «Элементарно», «Про авто», «Деньги Блинова», «Тема дня», «Вне контекса» та «Ночной эфир».
Зауважимо, що тематику більшості програм також продиктував День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Гостьові студії супроводжувалися вокспопами, а також спілкуванням зі слухачами наживо. Відверто негативного або позитивного тонування опитувань стосовно ставлення до цього свята і як його тлумачать у сучасній Україні не зафіксовано. Обидві радіокомпанії давали можливість висловитися всім охочим, ведучі досить тактовно модерували те, що виходило у прямий ефір. Утім, найрадикальніших антиукраїнських і проросійських висловлювань не дезавуювали, хіба що наголошували, що редакція може не поділяти думок слухачів.
Загалом, у програмах превалювало прагнення переосмислити події Другої світової війни, обговорити роль і місце України в її перебігу і наслідки для нашої країни. Було порушено питання, чому Росія так прагне присвоїти перемогу в цій війні і применшити роль інших країн, які протистояли нацизму тощо.
У програмах обох радіокомпаній були включення журналістів із місць урочистостей із нагоди 9 травня в Києві. «Вести», окрім того, цікавилися, як відбувається святкування 9 травня в регіонах. Але під час включень із Херсону та Дніпра в програмі «Утро на радио "Вести"» про перебіг подій у своїх містах студію чомусь інформували саме представники пов’язуваної з соратником Януковича Олександром Клименком партії «Успішна країна».
Окрім теми Другої світової війни й відзначення 9 травня, журналісти обох компаній насичували ефір й іншими темами. Це були й відверті «нержавійки», і теми актуальні.
У гостьових студіях «Вестей» більше уваги приділялося питанням економіки та соціальної сфери, аніж в ефірі «Ери». Так, у програмах «Вестей» обговорювалися оподаткування нерухомого майна, нові правила отримання субсидій, зокрема в контексті погіршення соціальних нормативів, запровадження продажу побутових товарів тільки через касовий апарат, ризики співпраці з МВФ тощо.
Натомість в ефірі «Ери» програми звучали теми впливу процесів, які відбуваються в ЄС, на становище України, аналізували вади системи обліку ветеранів війни, говорили про волонтерську діяльність, історичне примирення між Францією та Німеччиною та чому Україні не вдається примиритися з деякими країнами, аналізували, яку допомогу отримують діти війни і про старт «Євробачення».
Загалом, жодній із радіокомпаній не можна закинути запрошення в ефір одіозних гостей чи сумнівних експертів.
Моніторинг здійснюється ГО «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».