26 жовтня президент Росії Володимир Путін оголосив, що Росія випробувала ядерну ракету «Буревісник». А 29 жовтня повідомив про успішні випробування ядерної торпеди «Посейдон». У цей же день президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп, за лічені години до зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпінем у дописі в соцмережі Truth Social оголосив, що доручив Департаменту війни відновити випробування ядерної зброї.

«З огляду на програми випробувань інших країн, я доручив Департаменту війни розпочати випробування нашої ядерної зброї на рівноправній основі. Цей процес розпочнеться негайно», — написав Трамп у соцмережі Truth Social.

2 листопада у російському Сєвєродвінську спустили на воду атомний підводний човен проєкту «Хабаровськ», який за планами росіян має стати першим носієм торпеди з ядерним двигуном «Посейдон».

Ядерна зброя — традиційна частина російської політичної риторики, що використовується не лише як інструмент зовнішньополітичного тиску, а і як засіб внутрішньої мобілізації та символічного самоствердження. Кремль завуальовано погрожував застосувати ядерну зброю впродовж останнього десятиліття, а з літа 2022 року Москва почала відверто й регулярно про це говорити. Детальніше про це читайте у матеріалах «Перестати боятися і полюбити бомбу: як російська пропаганда маніпулює питанням ядерної загрози» та «Блеф, розпач чи реальні наміри: що стоїть за новою хвилею ядерного шантажу Москви».

Після цих повідомлень з обох боків ядерна ескалація знову стала актуальною темою в медіа. Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував 764 публікації у російських і пропагандистських телеграм-каналах із понад 100 тисячами підписників, створених між 29 жовтня і 6 листопада 2025 року. Пошуковий запит містив слова: «ядерна зброя», «випробування» чи «тестування». Дані надала компанія LetsData.

Прокремлівські джерела намагаються не лише виправдати російські ядерні випробування, а й висміяти або знецінити дії США. Через емоційно забарвлені повідомлення та псевдоіронію пропаганда створює образ «слабкої Америки» й водночас підсилює уявлення про «особливу місію» Росії як ядерної держави.

«Циганський барон» Трамп улаштував ядерний карнавал

У російському сегменті телеграму ширилася теза про те, що американські ядерні випробування — це нічого не вартий блеф «циганського барона» Трампа. Мовляв, це лише шоу для внутрішньої аудиторії та спроба залякати Росію. Така інтерпретація вписується у типову пропагандистську схему, коли будь-які дії західних держав зводяться до театралізованого «перформансу» без реального змісту, тоді як російські — подаються як «серйозні» й «вимушені».

У телеграм-каналі одного з пропагандистів із 565 тисячами підписників ішлося: «Трамп перебуває в повному неадекваті, йому хоч зорельоти з квантовими винищувачами на орбіту подавай, він відповість: “а я, а я... [censored] вам покажу, найпрекраснішу, приголомшливу і неповторну” в дешевій позолоті, як цей циганський барон любить». Цим самим пропагандист намагається применшити значення ядерних випробувань США, подаючи їх як «дешеву пародію» на російські. Втім, він тут же суперечить сам собі, додаючи, що США «вже давно грають у гру ядерної ескалації» та «перестали вірити в ядерне стримування». Таким чином, американська політика водночас зображається і як безглузде шоу, і як загроза світовій безпеці — типовий приклад подвійної риторики, спрямованої на створення образу хаотичного, безвідповідального Заходу.

У телеграм-каналі на 446 тисяч підписників схожим чином коментують: «Трамп танцює, ракети летять: як Росія відповість на ядерне шоу США? Американський президент влаштував у Маямі черговий перформанс — спочатку фірмовий танець під овації, потім гучна заява: “У нас найбільша ядерна міць у світі”. Як ви думаєте, Трамп зупиниться на словах — чи справді натисне на червону кнопку заради шоу?». Інший канал із півмільйонною аудиторією теж описує дії Трампа у театралізованій манері: «Ядерні танці на тонкій кризі: хто першим зірве табу на випробування?».

Подібні формулювання мають кілька функцій. По-перше, вони «карнавалізують» ядерну тематику, перетворюючи потенційно загрозливу подію на медіаатракціон. Це характерний прийом російської пропаганди: у висміюванні противника створюється ілюзія контролю — мовляв, навіть ядерна міць США не варта серйозного ставлення.

По-друге, така «сатирична» подача знімає напругу у власній аудиторії: якщо все це «цирк», то Росії нічого боятися, і вона може спокійно продовжувати власні ядерні демонстрації.

Пропагандисти не пояснюють, що американська ядерна стратегія передбачає стримування, а не демонстративне «лякання»; натомість вони апелюють до емоцій — через карикатурні образи й вульгарну лексику. Такий дискурс виконує ще одну функцію — нормалізує російські ядерні амбіції, адже якщо американці «влаштовують шоу», то Росія нібито лише «змушена реагувати». У цьому й полягає механізм виправдання: знівелювати значення чужих дій, аби власні виглядали раціональними й захисними.

Окрім знецінення американських ядерних випробувань через висміювання фігури самого Трампа, російські пропагандисти просували тезу про те, що ці випробування свідчать не про ядерну міць, а про ядерну слабкість США. Так, у телеграм-каналі з понад пів мільйона підписників писали: «Не здивуємося, якщо це і є та сама “ядерна відповідь” Дональда Трампа, яку він пообіцяв дати у відповідь на успішні випробування Росією систем “Посейдон” і “Буревісник”. Оскільки подібної зброї у США немає, відповідь вийшла так собі».

Самозвеличення через приниження іншого — теж типовий для російських пропагандистів прийом. У ньому поєднуються два підходи: демонстрація американської нібито «неспроможності» та просування міфу про виняткову технологічну перевагу Росії. Сюди ж можна віднести повідомлення, які звинувачували Трампа у брехні, буцімто США хочуть проводити випробування на паритетних умовах, але «насправді» жодна держава їх не проводить.

Під час інтерв’ю з Дональдом Трампом журналісти американської медіакомпанії CBS спитали президента США: «Ви хочете сказати, що після більш ніж 30 років Сполучені Штати почнуть підривати ядерну зброю для випробувань?». На що Трамп відповів: «Я кажу, що ми будемо випробовувати ядерну зброю, як це роблять інші країни, так». Далі журналістка Сара О’Донелл зауважила, що на сьогодні ядерну зброю випробовує лише Північна Корея. На що Дональд Трамп відповів, що Росія та Китай це роблять теж, просто журналістка про це не знає.

З початку 90-х років у світі не проводять випробування ядерної зброї, підриваючи сам заряд. Але Трамп вважає, що деякі країни це роблять «таємно», хоча навіть підземні ядерні вибухи не пройшли б непоміченими. Їх зафіксували б сейсмологи. У виданні DW навели приклад вибухів складів із ракетами у Тверській області Росії у 2024 році. Тоді сейсмологи зафіксували землетрус магнітудою до 2,8 бала.

Проте частина держав, а серед них і Росія, проводять випробування носіїв ядерного заряду. 3 листопада міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі Fox News пояснив, як саме будуть проводитися ядерні випробування в США: «Я думаю, що тести, про які ми зараз говоримо, є системними тестами. Це не ядерні вибухи. Це те, що ми називаємо некритичними вибухами».

А вже 5 листопада Глобальне командування ударних сил ВПС провело випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети, без бойової частини, Minuteman III із бази у Каліфорнії. У Командуванні повідомили, що цей запуск є частиною серії рутинних і періодичних заходів, які мають вирішальне значення для оцінки та перевірки можливостей ракети Minuteman III.

Інший пропагандистський канал із 232 тисячами підписників намагався зняти напруження та подати американські дії як рутинні й несерйозні: «Західні ЗМІ примудрилися перетворити рядові події мало не на ознаку ядерної війни, що наближається. Ну, а вітчизняним медіа варто вже навчитися простіше ставитися до заяв Трампа — чинний президент США вже дав достатньо приводів для того, щоб не сприймати всі його слова буквально».

Такі тези, знову-таки, виконують функцію «заспокоєння» внутрішньої аудиторії, створюючи враження, що загроза з Заходу несерйозна, а Росія нібито контролює ситуацію. Водночас вони дискредитують саме поняття міжнародної відповідальності за ядерні дії: якщо «все звичайно», то і власні російські випробування не видаються чимось екстраординарним.

Ще один канал (347 тис. підписників) пояснив американські випробування просто: «Вашингтон сьогодні вирішив перебити інформаційне тло навколо “Буревісника”, нічого більше». Цей коментар відображає інформаційно-конкурентну логіку російських пропагандистів, які розглядають навіть питання ядерної безпеки як елемент медійного суперництва.

«Європа під роздачу потрапить першою — і відразу вщент!»

У пропагандистських текстах також експлуатується тема ядерної загрози для Європи. Пропагандисти пишуть, що за навіть натяк про випробування ракети-носія чи реальні ядерні випробування, проведені США, доведеться «розплачуватися» і європейцям: «Спроба в цих умовах увімкнути “задню” буде дорого коштувати не тільки самим США, але і зграї їхніх європейських підхлібників, які досі впевнені у своїй безкарності через наявність американського “татуся” з великою ядерною палицею», — йдеться у телеграм-каналі пропагандистського медіа «Царьград ТВ». Пропагандисти зображають держави Європи як зручну мішень для «відповіді», підсилюючи думку про беззахисність Європи навіть за наявності трансатлантичного союзника.

Це доповнюється твердженнями про те, що, як і в часи Холодної війни, протистояння між США та Росією буде супроводжуватися катастрофічними наслідками для Європи: «Американцям не вдасться витягнути для себе жодних вигод (від ядерних випробувань — “ДМ”). Заодно зайвий раз доводимо до відома європейців, що в будь-якому сценарії судного дня під роздачу вони йдуть першими — і вщент», — писали автори анонімного каналу з аудиторією майже 270 тисяч підписників. Тобто Європа виставляється головною жертвою ядерної ескалації у риториці пропаганди.

Інші автори легітимізували Європу як ціль, багаторазово повторюючи чи цитуючи слова глави Міноборони Росії Андрія Білоусова та позначаючи Німеччину як державу, звідки нібито йде найбільша загроза для Росії: «США готуються розмістити ракети в Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Час польоту від Німеччини до центру Росії може становити всього 6—7 хвилин». На німецькій авіабазі у місті Бюхель справді розміщено до 20 одиниць американської ядерної зброї. Код для її запуску має лише президент США. Однак Бундесвер (німецькі збройні сили) надає винищувачі, які, в разі надзвичайної ситуації, доставлять її до цілей. США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності у серпні 2019 року, під час першої президентської каденції Трампа у відповідь на те, що Росія продовжувала розробляти та розгортати системи, що порушують Договір. У відкритих джерелах немає інформації про розміщення американських ракет середньої дальності у Німеччині.

Не забули пропагандисти й про Україну. Автор каналу з понад півмільйонною аудиторією намалював сценарій, згідно з яким слова американського президента нібито легітимізують застосування ядерної зброї проти України: «Ми чекаємо, коли товариші піндоси першими десь там на далекому острові підірвуть щось ядерне, щоб ми з полегшенням сказали “ну, не ми перші” й почали випробовувати на прекрасному ядерному полігоні під назвою Україна щось нове і раніше невідоме». Це повідомлення поширювали й інші канали, що потрапили в аналізований масив.

Також пропагандисти просували тезу про необхідність залякувати саме європейців, щоб досягти «миру»: «Зараз ми повинні демонструвати силу. Кому? Українці й так це знають і відчувають. Європейці повинні злякатися... Якщо ми хочемо миру, ми повинні налякати європейців. Трамп дав чудовий привід це зробити — починає випробування ядерної зброї», — писали в анонімному телеграм-каналі з аудиторією майже 240 тисяч підписників. У іншому телеграм-канал, переказуючи слова Трампа про початок ядерних випробувань і плани економічної співпраці з різними світовими гравцями, додали звернення до американського президента, акцентувавши на необхідності об’єднати зусилля США та Росії проти європейців: «Трамп, досить воювати з Росією — час пацифікувати Європу!».

Піар можливостей «Посейдона»

Російська пропаганда експлуатує тему нової зброї, використовуючи гіперболізовані повідомлення про її «апокаліптичні» можливості та поширюючи серед своєї аудиторії сентимент до часу Холодної війни. Також пропагандисти додають залякування як реальних, так і уявних «ворогів Росії». Прикладом такої риторики є повідомлення, в яких цитують експрезидента Росії та голову Ради безпеки Дмитра Медведєва: «Ядерну торпеду “Посейдон” можна вважати справжньою зброєю апокаліпсису, на відміну від крилатої ракети “Буревісник”. Говориш про Росію з-за кордону — ти під прицілом», — писали автори анонімного каналу з аудиторією майже 115 тис. підписників.

Інший пропагандистський наратив безпосередньо апелює до страхів, посилаючись на реакцію американського президента: «Трамп, схоже, занервував через випробування російської міжконтинентальної крилатої ракети “Буревісник” і безпілотного підводного апарата “Посейдон”, оснащеного ядерним зарядом». Це підсилює образ Росії як країни, що начебто переграє США та здатна диктувати нові «правила гри». Інші повідомлення доповнювали наратив, що випробування «Посейдона» й «Буревісника» — не просто демонстрація сили, від якої «занервував» американський президент, а «нагадування про відповідальність». «Світ, де існують такі системи, не може розраховувати на абсолютну перемогу жодної зі сторін», — ішлося в телеграм-каналі з 419 тисячами підписників. Таким чином російська пропаганда подає свої новітні системи не як агресію, а як чинник «стримування», натякаючи при цьому на стратегічну перевагу.

Посилюючи образ непереможності й інакшості «Посейдона», в окремих телеграм-каналах поширювали тези про унікальні технічні характеристики торпеди: «Це зброя, яка шокує і вражає тих, хто думав, що за океаном їх ніхто не дістане... “Посейдон” неможливо виявити або перехопити, а за тактико-технічними характеристиками апарат перевершує будь-яке інше озброєння. Маючи таку зброю, ми розуміємо, що надійно забезпечуємо свою безпеку».

Неодноразово в аналізованих повідомленнях наводили й конкретні характеристики, які покликані вразити не лише потенційну цільову аудиторію на Заході, але й внутрішню російську: «Кожна така торпеда має потужність у 100 мегатонн, а ядерний реактор багаторазово збільшує дальність ураження. Ядерні торпеди можуть рухатися на глибині близько 1 км зі швидкістю понад 130 км/год — це швидше, ніж будь-який інший відомий боєприпас такого типу». Ці показники порівнюють з іншими системами, які, як підкреслюється, «не мають аналогів»: «“Посейдон” значно перевершує “Сармат” за потужністю. Крім того, за швидкістю і глибиною руху цього безпілотного апарата — у світі нічого подібного немає і найближчим часом навряд чи з’явиться. І способів перехоплення не існує».

Повторюючи назви експериментальних систем озброєння, які здебільшого перебувають на стадії між розробкою та випробуваннями, пропагандисти «забувають»: російсько-українська війна показала, що будь-які заявлені на папері характеристики зброї не завжди відповідають дійсності.

Пропагандисти також ностальгують за радянським минулим і «радянськими традиціями»: «“Посейдон” продовжує давню радянську традицію експериментів із високопотужними підводними системами доставки — розробки почалися ще на початку 1950-х років». Водночас ідеться не лише про технології, а й про відновлення духу геополітичного протистояння, який пропаганда подає як відродження сили й автономності держави.

Попри екстремальну експресивність пропагандистських тверджень, більшість із них лише пропагандистська обгортка. По-перше, підводний човен «Хабаровськ», здатний застосовувати «Посейдон», спущено на воду у листопаді 2025 року, але це лише початок довготривалого і дорогого процесу: попереду етап добудови на плаву та випробувань, які, ймовірно, займуть щонайменше декілька років. Розгортання таких систем вимагає багатьох років і мільярдних бюджетних витрат. В умовах скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, зростання дефіциту бюджету, необхідності підвищувати місцеві податки та перманентної корупції, масштабне доведення подібного стратегічного озброєння вимагатиме перерозподілу вкрай обмежених ресурсів. Зрештою, абсолютна більшість тез про «надпотужність» і «неперехоплюваність» торпеди «Посейдон» має пропагандистський характер заради залякування і перебільшення загроз, а не відображає об’єктивний стан військово-технологічного протиборства. Зараз «Посейдон» — це радше елемент інформаційної війни, що надмірно використовується для маніпуляції масовою свідомістю і мобілізації суспільної думки, ніж реальний фактор зміни балансу сил на полі бою чи у геополітичних розкладах.

«Випробування ядерної крилатої ракети не є ядерним випробуванням»

У російських телеграм-каналах можна було помітити і скепсис щодо заяв із Кремля.

«Путін перехвалився своїми “Буревісниками” і “Посейдонами”... Кремлівський геостратег думав, що його уявних ядерних іграшок злякається весь світ, а йому у відповідь жорстко пригрозили реальною зброєю», — написали у російському телеграм-каналі на 213 тисяч підписників, в якому критикують владу.

У телеграм-каналі зі 151 тисячею підписників пророкували, що тестуваннями озброєнь, які можуть нести ядерну зброю Росія йде дорогою ізоляції, «якою йшов Хаменеї», натякаючи на рішення Дональда Трампа завдати удару по іранській ядерній програмі у червні 2025 року.

Відбивати такі закиди взявся прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков. 5 листопада пропагандисти передавали його слова, мовляв, Росія не думає проводити випробування ядерної зброї, а лише опрацьовує питання «доцільності випробувань». А «випробування Росією ядерної крилатої ракети “Буревісник” не є ядерним випробуванням».

«Росія завжди неухильно дотримувалася і дотримується зобов’язань за Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань, і планів відійти від цих зобов’язань у нас немає», — транслювали російські медіа та пропагандисти слова Путіна від 5 листопада.

Росіяни також почали називати оголошення Трампа про тестування ядерної зброї провокацією. При цьому вони забули про хронологію. Адже випробування ракет «Буревісник» і торпеди «Посейдон» із нахвалюванням їх можливостей нести ядерну зброю передували тому, що Дональд Трамп оголосив ідею відновити тестування спроможностей ядерної зброї.

«Москва демонструє, що не дозволить Заходу диктувати правила у сфері стратегічної стабільності. Після десятиліть стриманості та дипломатичних формулювань Росія говорить мовою, яку у Вашингтоні розуміють найкраще — мовою готовності… Якщо США дійсно зважаться перейти межу, нова гонка випробувань може стати не теоретичним, а цілком матеріальним сценарієм XXI століття», — написали у телеграм-каналі із 240 тисячами підписників.

Також у російських і пропагандистських телеграм-каналах проявили властивий російській пропаганді крок назад від погроз використання ядерної зброї. Російські медіа та пропагандисти поширювали цитати Путіна про дотримання міжнародних договорів про нерозповсюдження ядерної зброї, хоча Росія від 2023 року відкликає свої підписи під такими документами. А також по кілька разів на рік вдається до погроз застосувати ядерну зброю.

Риторика російської пропаганди щодо погроз розробки, випробування чи застосування ядерної зброї є хвилеподібною. Спочатку росіяни різко нагнітають і залякують, а потім відступають, щоб почати нагнітати знову. Цього разу нагнітання росіян наштовхнулося на зустрічні кроки від президента США Дональда Трампа. Оголошення Трампа про необхідність відновити випробування ядерної зброї (що б він під цим формулюванням не мав на увазі) спочатку викликали роздратування у росіян. Але вони швидко змінили риторику і почали розповідати про дотримання принципів нерозповсюдження ядерної зброї з формулюваннями, що випробування озброєння, яке може нести ядерну зброю, не має стосунку до випробувань самої ядерної зброї.