Парламентські вибори, які відбулися в Молдові 28 вересня 2025 року,  стали одним із найнапруженіших моментів її пострадянської історії. Вони не були просто черговою ротацією демократичного циклу — ці вибори фактично визначали, чи залишається Молдова на траєкторії європейської інтеграції, чи скочується назад у сферу впливу Москви. У той час як проти країни триває гібридна війна, її бомбардують дезінформацією, кібератакують та економічно тиснуть на неї, результати голосування стали символічною перемогою проєвропейських сил. Але з тривожними сигналами про вразливість молдовського суспільства.

Вибори відбулися в умовах поляризації молдовського суспільства. Головними гравцями стали дві ключові сили: владна Партія дій і солідарності (PAS), очолювана президенткою Маєю Санду, й опозиційний альянс проросійських сил, сформований навколо партії «Шор» (названої на честь олігарха Ілана Шора, який утік до Москви), Блоку комуністів і соціалістів (BCS) експрезидента Молдови Ігоря Додона, та ще кількох дрібніших партій, які йшли на ці вибори під брендом «Патріотичний блок».

PAS позиціює себе як проєвропейську реформаторську силу, обіцяла боротьбу з корупцією, енергетичну незалежність від Росії та прискорення вступу до ЄС. Партія Санду обіцяла також антикорупційні реформи, підтримку малого бізнесу та протидію російським впливам.

Натомість проросійський «Патріотичний блок», підтриманий Москвою грошима та медіакампаніями, апелював до ностальгії за «стабільністю» радянських часів, критикував Санду за те, що та «продала країну Заходу», обіцяв дешевший газ із Росії та амністію для корупціонерів. Серед його ключових фігур — Ілан Шор, який з еміграції координував кампанію через телеграм-канали.

Блок «Альтернатива» створив Іон Чебан, мер Кишинева з 2019 року від проросійських сил, якому Румунія у липні 2025 року заборонила в’їзд до шенгенської зони з міркувань національної безпеки. Однак блок позиціював себе як проєвропейський.

Виборча кампанія почалася в травні, а вже у червні Росія посилила гібридний тиск: кібератаки на молдовські банки, масова дезінформація в соціальних мережах (із тезами на кшталт «ЄС краде ваші пенсії»), фінансування проросійських мітингів у Придністров’ї, спроби організувати акції протесту включно з «наметовим містечком», яке публічно готовий був фінансувати Ілан Шор, у центрі Кишинева. Санду відповіла: заборонила в’їзд Шору, посилила перевірки фінансування кампаній. За підтримки Ради Європи було запущено кампанію з медіаграмотності.

Явка у день голосування склала рекордні 58%, із високою мобілізацією молоді та діаспори (понад 1,5 млн голосів з-за кордону, переважно за PAS). Результати оголосили 29 вересня: PAS здобула 50.2% голосів (це 55 мандатів у парламенті зі 101 депутата), «Патріотичний блок» — понад 24% (29 мандатів). «Альтернатива» на чолі з Іоном Чебаном набрала 7,97%, «Наша партія» під керівництвом бізнесмена Ренато Усатого, колишнього соратника Додона, який переховується від молдовського правосуддя в Москві та має російське громадянство, здобула 6.2%. Також до парламенту із 5.6% голосів потрапила партія «Демократія вдома», яка виступає за об’єднання з Румунією. Жодна інша партія не набрала більш ніж 1 відсоток голосів.

Співголова «Патріотичного блоку» Ігор Додон, колишній президент Молдови, уже заявив, що його партія подала до ЦВК Молдови документи, які свідчать про порушення під час голосування, й буде оскаржувати результати виборів. Протест «Патріотичного блоку» перед будівлею парламенту в Кишиневі 29 вересня, як передавали місцеві журналісти NewsMaker, тривав близько 20 хвилин. За свідченнями Reuters, він зібрав близько сотні учасників. Також NewsMaker публікував інформацію, що учасникам післявиборчих протестів на підтримку «Патріотичного блоку» організатори пропонували гроші.

Молдова — «буфер» між ЄС і Росією, з окупованим Придністров’ям, таким собі російським форпостом регіону (де розміщено близько 1,5 тис. російських «миротворців»). Перемога PAS закріплює молдовський вектор на Захід, посилюючи Східний фланг НАТО та ЄС у Чорноморському басейні. Для регіону це сигнал: попри тиск Москви (енергетичний шантаж, міграційну кризу), проєвропейські сили здатні утримати владу. Водночас поразка проросійських сил не зняла напруги — Придністров’я залишається «сірою зоною», де Росія може ескалувати конфлікт, як у 2023 році з «газовими війнами».

Вибори у Молдові, як і попередні вибори в Україні, стали своєрідним «референдумом проти Росії» після років гібридної війни. Виборцям і на цих, і на попередніх виборах пропонували дихотомію: або перемога PAS — це рух до ЄС, культурний вибір європейських цінностей, або перемога «друзів Росії», яких можна об’єднати під лозунгом ностальгії за радянським минулим, чи «аби не було війни, як в Україні». Обидва табори використовували поляризацію суспільства та демонізацію суперників під час виборчих перегорів.

Результати виборів також мають стати сигналом для Заходу: Європа мусить посилити підтримку європейських аспірацій Молдови й України. Обидві країни стикаються з дезінформацією, незаконним фінансуванням з Москви та тиском на діаспору. Обидві країни демонструють, що демократія в «транзитних зонах» — це не разова перемога, а постійна боротьба з пропагандою. Україна не повелася на російську «приманку» у вигляді «миру за будь-яку ціну», обравши реформи та євроатлантичний шлях. Схоже, Молдова 2025-го відмовилася від «стабільності» Шора.

Перемога ПАС не просто закріпила проєвропейський курс країни, а й стала ударом по кремлівських планах дестабілізації регіону. Російська пропаганда не могла не відреагувати на невтішні для Кремля результати — і почала з заперечення перемоги Санду, потім сфокусувалася на «внутрішніх проблемах» Молдови та перейшла до звинувачень Заходу в маніпуляціях.

Щоб виокремити головні наративи, які просуває пропаганда про вибори в Молдові, Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував 568 повідомлень у російських і проросійських телеграм-каналах з аудиторією понад 100 тисяч підписників за 28—29 вересня 2025 року. Інформацію про публікації в телеграм-каналах надала компанія LetsData. А також — 375 повідомлень у десяти проросійських телеграм-каналах, націлених на аудиторію з Молдови.

Вибори в Молдові — це «безлад» і «диктатура»

Головна теза російської пропаганди стосовно результатів виборів у Молдові, — твердження, що вони нелегітимні та сфальсифіковані. В Кремлі незадоволені результатами, тому намагаються оголосити їх «неправильними». Аргумент невизнання плебісциту — нібито «недопуск опозиційних громадян до виборів». Під цим мається на увазі відкриття лише двох дільниць для голосування на території Росії та «створення штучних перешкод» для виборців, які живуть на території Придністров’я.

«У Європі штучно роздуті списки діаспори, відкриті сотні дільниць, тоді як у Росії, де живе стільки ж молдаван, усього дві... Молдавська влада різко скоротила кількість дільниць для голосування жителів ПМР до 12 (раніше було втричі більше) і перенесла частину адрес виборчих дільниць далі від придністровського кордону», — пише російський телеграм-канал із понад 470 тис. підписників. Цей же аргумент використовували пропагандисти й під час парламентських виборів восени минулого року.

Також пропагандисти подавали результати виборів у Молдові як «результат поступової десуверенізації держави». Таке формулювання від росіянина, члена Валдайського клубу Олексія Мухіна поширив телеграм-канал із 19,6 тисячі підписників.

«Почалося з обмеження реалізації прав молдаван, які проживають у Росії, де було відкрито лише дві виборчі дільниці, тоді як у європейських країнах — сотні, продовжилося відмовою у визнанні повноважень Євгенії Гуцул і її ув’язненням, а тепер у Молдові заборонили опозиційні партії. Те, що відбувалося в Україні, яка перетворилася на абсолютно тоталітарну країну, тепер відбувається і в Молдові», — цитували Мухіна у 59-му за кількістю підписників телеграм-каналі Молдови.

Крім «недопуску на вибори» пропагандисти також звинувачують нинішню владу Молдови у нібито організації масштабних фальсифікацій. Часто такі твердження зустрічаються без будь-яких доказів чи уточнень, просто як постулат про те, що в Молдові твориться «беззаконня». «Хоч Санду зробила все, щоб зірвати можливість для голосування незручних громадян, а також намалювала собі багато голосів, але цього може не вистачити для перемоги. Такого беззаконня не було ніколи. Санду за будь-яку ціну намагається утримати владу, це вже не демократія, а диктатура», — писав ще до оголошення результатів виборів пропагандистський анонімний телеграм-канал, який позиціює себе як «український» (понад 1 млн підписників).

Пропагандистка Діана Панченко також повторює тезу про «беззаконня», туманно вказуючи на неуточнені фальсифікації та порушення. «У Молдові — беззаконня. Отримала інформацію про те, що спецслужби й поліція Молдови почали знищення доказів про фальсифікації. Йдеться про стеження, прослуховування, фабрикацію справ та інші порушення, які тепер намагаються приховати. Підхід західних політиків — беззаконня. Маски скинуті», — пише Панченко, додаючи, що в Молдові тепер «за життя доведеться поборотися».

Щодо спроб усе ж довести фальсифікації на виборах, деякі пропагандисти розповсюджували відео, на якому невідомий складає бюлетені у відро та підпалює їх. Супроводжується відео коментарями від пропагандистів про те, що це нібито співробітник молдовського ЦВК спалює бюлетені з голосами за опозицію, при цьому жаліючись, що так багато людей проголосували за них і так мало — за владну партію. «Чергове підтвердження того, як насправді діють “проєвропейські” сили в Молдові», — пишуть у дописі з відео в телеграм-каналі з понад 200 тис. підписників.

Насправді ж, як інформують фактчекери France 24, відео містить ознаки підробки принаймні аудіодоріжки, яка ймовірно згенерована нейромережею. Крім того, немає жодних підтверджень на користь того, що на відео справді член комісії зі справжніми бюлетенями. Розповсюджується відео в соціальних мережах через насамперед мережі російських акаунтів.

Для продовження і розвитку наративу про фальсифікації виборів у Молдові російські пропагандисти поширюють повідомлення про те, що проєвропейська влада тепер є нелегітимною і нібито не представляє народ. Зокрема, телеграм-канали репостять заяву голови Ради Федерації Росії Валентини Матвієнко, яка стверджує, що результати виборів не визнає «історія» та «громадяни Молдавії» (російські офіційні особи використовують цю некоректну назву країни). «Зрозуміло, що Санду, яка з великими зусиллями привела свою партію до 50 відсотків на багнетах навіть не євродиктатури, а неприхованої брюссельської євротиранії, насправді отримала на цих виборах клеймо остаточної нелегітимності… На жаль для народу Молдови, тепер очікувано Санду взагалі стане антинародним політиком», — цитували слова Матвієнко щонайменше у чотирьох каналах аналізованого масиву з сукупною аудиторією понад 1 мільйон 400 тисяч підписників. Очевидно, для Кремля 50 відсотків голосів, отриманих на конкурентних виборах проти реальних опонентів, не є достатніми для легітимності влади.

Ці ж тези на молдовську аудиторію транслював пропагандистський телеграм-канал «Sputnik Молдова», який має 19,6 тисячі підписників і входить до сотні найпопулярніших телеграм-каналів у державі.

Пропагандисти також розігрують етнонаціональну карту, пишучи, що парламент Молдови був обраний «румунами Кишинева» та «західною діаспорою». Про це, наприклад, ідеться у дописі російського пропагандиста, уродженця Молдови, який репостнув, зокрема, канал із понад 250 тис. підписників: «Це їхній парламент, зібраний винятково для них. Нехай вони йому і підкоряються... Румуни Молдови, ви самі зіграли з собою злий жарт... Тепер ми точно знаємо, що ваша влада — це непряма окупація і нічого спільного не має з народовладдям», — пише пропагандист.

«Холуї переплутали. Їм сказали, що потрібен 51 мандат, а вони домалювали відсотки. До 51 всю ніч тягнули-тягнули й не витягнули… Тепер ми легітимно живемо в тоталітарній державі», — таку цитату Олени Левицької-Пахомової, яка керувала філіями російських медіа у Молдові, поширив пропагандистський канал Sputnik Молдова. В іншому пропагандистському телеграм-каналі, який переказував слова Пахомової, подавали ситуацію як безвихідну, писали, що «це терпіти ще чотири роки», «багато хто не витримає і чинити опір буде нікому», і про те, що у Молдові тепер «легалізовано переслідування за інакомислення».

Про незадоволення Кремля результатами виборів написали у восьмому за кількістю підписників телеграм-каналі Молдови, націленому на аудиторію Придністров’я. У цьому телеграм-каналі з 73 тисячами підписників цитували заяву прессекретаря російського президента Дмитра Пєскова: «Молдавани повинні розібратися з підсумками виборів, деякі політичні сили заявляють про порушення».

У аналізованих молдовських телеграм-каналах слова Пєскова зацитували ще шість разів. Повідомлення про підготовку чи проведення акцій протесту у Молдові поширили 19 разів десять проросійських молдовських телеграм-каналів. Цитували позицію представників «Патріотичного блоку», які твердили, що «PAS програла ці вибори, а опозиція виграла». Також у трьох проросійських телеграм-каналах, два з яких входять до сотні найпопулярніших у Молдові, втішали майбутньою коаліцією: «Лідери блоку заявили, що сподіваються: опозиція зможе об’єднати зусилля та сформувати парламентську більшість». (Уже після оголошення результатів виборів стало ясно, що не зможе: партія PAS отримала своєрідну «монобільшість» — 55 мандатів зі 101 й має право одноосібно формувати уряд без коаліцій із будь-ким — «ДМ»).

Відсутність істотних зауважень до перебігу виборів у Молдові з боку ЄС у пропагандистських телеграм-каналах подавали як доказ «диктатури» та начебто відсутності засобів впливу на свою державу у громадян Молдови:

«Якщо Європа втручається, це не називається втручанням. Сподіватися на те, що комісія прийме рішення в інтересах демократії, а не в інтересах Санду і Брюсселя, — це наївно. Тому я не думаю, що є якісь шанси на те, що вибір молдавського народу буде затверджений. Усе, що вкрадено — все вкрадено. А молдавани дивляться на це і руками розводять», — цитували російського «політолога» Павла Даніліна.

«“Наш чєловек” Дуров прагнув завадити втручанню французьких спецслужб у молдовські вибори»

Російська та проросійська пропаганда просувала наратив, що засновник Telegram Павло Дуров не піддався тиску Заходу, зокрема Франції, і залишився «нейтральним» під час молдовських виборів 2025 року. Мовляв, французькі спецслужби пропонували Дурову цензурувати контент, пов’язаний із парламентськими виборами в Молдові, в обмін на сприяння у французьких судах. Ця теза мала на меті підірвати легітимність перемоги проєвропейської PAS на чолі з Маєю Санду, одночасно представляючи Дурова як борця проти «глобалістів» і західного втручання.

Один із телеграм-каналів (120 тис. підписників) писав, що Санду, яку через проєвропейський курс Молдови називають «громадянкою Румунії», нібито використовує західну підтримку для маніпуляцій на виборах, зокрема через голосування діаспори за кордоном, де «обмежені можливості спостереження» дозволяють фальсифікувати результати. Цей канал поширює тезу, що справжнє втручання в молдовські вибори йде не з боку Росії, а з боку європейських спецслужб: «У молдовські вибори втручається зовсім не Росія, а європейські спецслужби. Причому втручаються за Санду. Чесний і послідовний політик на місці Санду, по-хорошому, мав би подати у відставку».

Інший канал (209 тис. підписників) розвивав цю тезу, пишучи, що Франція намагалася цензурувати «неугодні» молдовській владі телеграм-канали перед президентськими виборами, а аналогічна «механіка» спостерігається й на парламентських виборах 2025 року: «Країни Заходу намагалися створити умови максимального сприяння потрібному кандидату». Це формує образ Заходу як головного маніпулятора, який «хакнув» демократію під свої інтереси.

Ще один канал (393 тис. підписників) прославляв Дурова як «нашого чєловека», який відмовився співпрацювати з «глобалістами» не лише в Молдові, а й у Румунії, підкреслюючи його нібито принципову позицію.

28 вересня у десяти молдовських проросійських телеграм-каналах 22 рази написали, що зі слів депутата російської Державної Думи Рози Чемерис при перебуванні під вартою у Франції Павлу Дурову пропонували співпрацю під час виборів у Молдові.

«Це грубе порушення міжнародних політичних норм може в підсумку привести Молдову до ще більш масштабної політичної кризи й народних заворушень. А заодно і до перегляду підсумків цих виборів, як зовсім недавно було в сусідній Румунії. Правда, на відміну від Румунії, з руйнівними для Санду наслідками в країні», — цитували адміністратори молдовських проросійських телеграм-каналів російську політикиню.

Ця теза мала кілька цілей: по-перше, дискредитувати перемогу PAS, представляючи її як результат західних маніпуляцій; по-друге, позиціювати Росію як сторону, яка не втручається у вибори; по-третє, героїзувати Дурова як символ опору «глобалізму». Пропаганда замовчує факти російського впливу, такі як фінансування проросійських сил чи дезінформаційні кампанії, перекладаючи відповідальність на Захід.

«Глобалісти відкривають антиросійський фронт у Молдові»

Ще одна теза, яку поширювала російська пропаганда — перемога проєвропейських сил на чолі з Маєю Санду нібито призведе до відкриття «другого фронту» проти Росії через ескалацію в Придністров’ї. Це твердження мало на меті зобразити вибори як екзистенційну загрозу для регіональної стабільності, представляючи Захід (ЄС, НАТО, Румунію) та Україну як агресора, який прагне перетворити Молдову на «другу Україну» для військової конфронтації з Москвою. Пропаганда апелювала до страхів перед війною, звинувачувала Санду в диктаторстві та фальсифікаціях, а перемогу PAS — у неминучій окупації Придністров’я.

У телеграм-каналі на 128 тисяч підписників ідеться, що після невдачі в Грузії європейці готові використати Придністров’я як «привід для ще однієї війни». Мовляв, Санду та Зеленський «кричали» про запобігання «перетворенню на Росію», а самі перетворили Молдову на «другу Україну». Звинувачення містять спалення бюлетенів «неправильних» виборців, перекриття мостів до Придністров’я та можливе скасування результатів за «румунським сценарієм» (про який ми детально писали у цьому матеріалі).

Пропагандист Анатолій Шарій у своєму телеграм-каналі також згадав Володимира Зеленського у контексті молдовських виборів, водночас визнаючи російський вплив: «Не кажу вже про психічного хворого Зеленського, який почав перед виборами залякувати виборців у чужій країні. Звичайно ж, вплив був. Тільки російське керівництво, як завжди, доручило це криворуким злодіям». Далі Шарій маніпулює, узагальнюючи, що тепер усі вибори у Європі стали «фарсом і двобоєм маніпуляторів».

Згадували Грузію, реагуючи на вибори у Молдові, й в іншому контексті. Під час передвиборчої кампанії та в день голосування аналізовані російські та проросійські пропагандистські телеграм-канали опублікували дипфейк Маї Санду, приписавши їй вигадану цитату, нібито президентка Молдови називала Грузію «колонією Росії», а грузинську владу — «пішаками Кремля». У справжньому виступі, який став основою для дипфейку, Санду взагалі не згадувала Грузію. Дипфейк-відео поширили щонайменше три телеграм-канали з аналізованого масиву, з сукупною аудиторією майже 1,5 мільйона підписників. Цей фейк уже розвінчали грузинські фактчекери. Подібні прийоми використовуються пропагандистами для мобілізації виборців із проросійським сентиментом. Владна партія Грузії вирішила не вітати партію «Дія і солідарність» (PAS) з перемогою на парламентських виборах у Молдові.

Також у день голосування, для того, щоб вплинути на емоції виборців, у проросійських телеграм-каналах, які поширювали дипфейк Санду, виклали чи репостили відеоролик із нарізкою кадрів з України (відеомонтаж руйнувань, наслідків російської агресії, чорно-білі кадри з Санду та Зеленським, кладовища з українськими прапорами тощо), з повідомленнями на кшталт «Європа готує окупацію Молдови» та закликом голосувати проти партії PAS. Таким чином телеграм-пропагандисти намагалися прямо вплинути на виборчий процес.

Канал із 380 тисячами підписників називає парламентські вибори у Молдові «вибором між війною та війною»: перемога «клану Санду» нібито втягне Молдову у війну проти Росії через «окупацію Придністров’я» за участю «українських бойовиків» чи Румунії. Альтернатива — перемога «здорових сил» (проросійської опозиції). «Тут також можлива окупація, причому всієї території республіки, з подальшою втратою державності та анексією Румунією. Або ж перетворення на якусь “сіру зону” під зовнішнім керуванням», — пишуть пропагандисти.

Цей пропагандистський прийом нав’язує відчуття безвиході: будь-який результат — шлях до конфлікту, де Росію позиціюють як жертву.

Російський пропагандист Сергій Карнаухов у своєму телеграм-каналі подає як «факт», що Санду збирається після виборів і можливих протестів проросійської опозиції ввести війська до Придністров’я, щоб остаточно «розв’язати проблему», та закликає російську владу захистити своїх громадян у регіоні військовим шляхом, а якщо такої можливості немає — чесно це визнати. За словами молдовського журналіста Євгена Чебана у розмові з «Європейською правдою», «силовий» варіант розвитку ситуації з Придністров’ям сприймається жителями Молдови вкрай негативно та є тезою російських пропагандистів із метою посилити поляризацію та недовіру в регіоні.

У каналі на 138 тис. пропагандисти порівняли Молдову з «воєнною територією» НАТО для «опорного плацдарму проти Росії», аналогічно до України та Вірменії, де «демократичні механізми» — ілюзія. Санду називають «другим Пол Потом», якби вона діяла поза Європою, з натяком на нібито жорстокість її проєвропейського курсу. Пол Пот, лідер камбоджійських червоних кхмерів, установив у країні тоталітарний режим і вчинив геноцид, що призвело до загибелі мільйонів людей. Називаючи Санду «другим Пол Потом», пропаганда намагається представити її автократкою, яка нібито фальсифікує вибори та веде Молдову до війни чи «румунської анексії».

До залякування війною і «страшними наслідками» від проєвропейського курсу Молдови доклалась і засуджена до семи років за участь у фінансуванні Росією партії «Шор» керівниця гагаузької автономії Молдови Євгенія Гуцул.

«Важливо  сказати тверде “Ні!” рабству через зовнішнє управління, нескінченним кредитам, що обтяжують майбутні покоління, мілітаризації, яка втягує нашу країну в чужі конфлікти», — транслювали у молдовському проросійському телеграм-каналі з 31 тисячею підписників нібито слова Гуцул із місця позбавлення волі.

Окрім Гуцул, тезу якої цитували у проросійських каналах щонайменше тричі,  «мілітаризацією Молдови та реалізацією українського сценарію» залякував і проросійський телеграм-канал із мільйонною аудиторією. Потрібно зазначити, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Молдова збільшила видатки на оборону з близько 0,3% до 0,5% від ВВП, які будуть спрямовані на протиповітряну оборону. І лише до 2030 року планується поступове зростання видатків на оборону до 1% від ВВП, що на думку експертів, опитаних Радіо Молдова, все одно не відповідає безпековим викликам у регіоні. Тому теза пропаганди про «мілітаризацію» Молдови не відповідає дійсності.

Цей же посил, мовляв, «за опозицію в Молдові голосувала величезна кількість людей, які не хочуть бути рабами ЄС», навели й у молдовському телеграм-каналі з 11 тисячами підписників. Загалом формулювання про «рабів ЄС» у десяти молдовських проросійських телеграм-каналах повторилось у 55 повідомленнях, опублікованих у день виборів. Що можна інтерпретувати як цілеспрямовану кампанію, якщо не агітацію за проросійські сили.

Таким чином, в усіх аналізованих сегментах російських телеграм-каналів проглядається спільна тенденція до делегітимізації виборів у Молдові через те, що там найбільше голосів здобули представники проєвропейських, а не проросійських сил. А демократичні курси колишніх соціалістичних держав тавруються як хибні чи такі, які закріплюють несамостійність держав, які колись перебували в орбіті Москви.

Російська пропаганда відреагувала на перемогу проєвропейської партії PAS на парламентських виборах у Молдові комплексною кампанією з делегітимізації результатів. Основними тезами стали твердження про фальсифікації, «диктатуру» Санду та втручання Заходу у вибори. Пропаганда використовувала етнонаціональну ситуацію, представляючи парламент як обраний «румунами», а також поширювала страхи про «мілітаризацію» та перетворення Молдови на «наступну Україну». Пропагандисти просували наратив про загрозу ескалації в Придністров’ї та відкриття «другого фронту» проти Росії.

Молдовські проросійські телеграм-канали навіть у день виборів не припинили просувати позиції, які мали б схилити їхніх читачів до голосування за політсили, які підтримують Росію, повторюючи формулювання про «рабів ЄС». Головними інструментами, які вони застосовували, було багаторазове повторення тез про хибність проєвропейського вибору Молдови. Після виборів агітпроп, цитуючи російських спікерів, став заперечувати законність і легітимність результатів.

Загалом реакція пропаганди демонструє стратегію тотального заперечення демократичного вибору та спроби підриву довіри до виборчого процесу як такого.