«Європа вкрала Молдову»: пропаганда про вибори у Молдові
«Європа вкрала Молдову»: пропаганда про вибори у Молдові
20 жовтня у Молдові відбулися перший тур президентських виборів і референдум про вступ Молдови до ЄС. Чинна проєвропейська президентка Мая Санду, за інформацією Центральної виборчої комісії, отримала підтримку 42.5% виборців, а за її опонента від проросійської опозиційної Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ), колишнього генпрокурора Олександра Стояногла проголосували майже 26% від тих, хто взяв участь у голосуванні. Всього у голосуванні брали участь 11 кандидатів, із яких ніхто, крім Санду, Стояногло та ще одного кандидата, політика Ренато Усатого, не перетнув позначку у понад 10% голосів. Оскільки ніхто не отримав у першому турі понад 50% голосів, то 3 листопада відбудеться другий тур, у якому Санду та Стояногло боротимуться за президентське крісло.
На запитання референдуму «чи підтримуєте ви внесення змін до Конституції з метою вступу Республіки Молдова до Європейського Союзу?», ствердно відповіли 50,46% виборців. Проте різниця між тими, хто висловився проти (49.54%) стала мінімальною та склала лише близько 13 тис. голосів.
21 жовтня, коментуючи підсумки виборів, чинна президентка Мая Санду сказала, що під час передвиборчої кампанії та в день голосування тривала дезінформаційна кампанія, яку вона назвала «безпрецедентним нападом на свободу і демократію». Раніше президентка Молдови неодноразово повідомляла про спроби впливу на вибори від бізнесмена Ілана Шора та російської влади. Ілан Шор перебуває в розшуку Інтерполу та переховується на території Росії, співпрацюючи з її владою. Шор заочно засуджений у Молдові за крадіжку мільярда євро з трьох банків. Речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано також засудив імовірні спроби підкупу виборців, повідомивши, що вибори відбувалися в умовах безпрецедентного втручання Росії:
«Ми знаємо, що це голосування відбулося в умовах безпрецедентного втручання і залякування Росії та її проксі, які намагалися дестабілізувати демократичний процес у Молдові».
Для аналізу наративів російської пропаганди Центр досліджень «Детектора медіа» опрацював масив інформації, що містив вибірку з 402 повідомлень в українському та російському сегменті телеграму, яка була надана постачальником даних LetsData. А також вибірку із 860 повідомлень у десяти місцевих молдовських телеграм-каналах за 20—21 жовтня, що містила ключові слова «Санду», «референдум», «вибори». Ці канали були відібрані на основі попередніх досліджень інформаційного простору Молдови та викриття пропагандистських телеграм-каналів, які мімікрують під мережу «новинних» каналів.
Російська дезінформаційна кампанія проти Санду
Ще за кілька місяців до виборів росіяни та їхні поплічники серед кандидатів зробили дезінформацію інтегрованим елементом передвиборчої кампанії, про що свідчить низка досліджень європейських організацій, наприклад European Digital Media Observatory (EDMO, Європейська обсерваторія цифрових медіа). Під час моніторингу виборчої кампанії EDMO регулярно публікувала звіти на основі інформації місцевих молдовських фактчекінгових організацій, зокрема Watchdog.md та Stopfals.md. У цих звітах ішлося про те, як пропагандисти поширювали свої тези як у цифровому, так і у фізичному просторі — в інтернеті для цього використовували соцмережі, переважно телеграм, а окрім зовнішньої реклами використовувалася роздача листівок і флаєрів із проросійськими твердженнями. Дослідники молдовського аналітичного центру WatchDog установили, що двоє проросійських підприємців витратили 136000 євро за кілька місяців на поширення антиєвропейських наративів, намагаючись вплинути на результати голосування.
Союзників Кремля також відкрито дратувала й ідея провести референдум щодо молдовської євроінтеграції одночасно з виборами. Через це вони вдалися до особистих атак у бік чинної президентки Маї Санду, яка бореться за переобрання цього разу, а вибори в цілому називали заздалегідь фальшивими. Мовляв, референдум насправді не має на меті євроінтеграцію, а «ґвалтує» молдовську Конституцію. Серед повідомлень російської пропаганди під час кампанії домінували тези про те, що «Санду довела країну до краху», «закрила незалежні медіа», «скоро заарештує опозицію» та «здасть Молдову Заходу».
Приклад агітаційних листівок проти вступу Молодови до ЄС. Джерело: Рух «Чесно»
За кілька днів до дня голосування кілька проросійських місцевих телеграм-каналів майже одночасно поширили дипфейк, замаскований під передвиборчу агітацію Маї Санду. Однакове відео було опубліковане щонайменше у трьох аналізованих телеграм-каналах 16 та 17 жовтня («Гагаузская Республика», «Приднестровец» і «112.md — Новости Молдовы 24/7»). «Детектор медіа» переклав із румунської аудіодоріжку, яка була використана для створення дипфейку. У двохвилинному відео чинна президентка Молдови нібито «розкаювалася» за свою позицію, агітувала проти себе та закликала голосувати «проти» на референдумі:
«Ніхто не прийме Молдову в ЄС навіть через 30 років. Я точно знаю, щойно війна в Україні припиниться, наступними будемо ми. Якщо я залишуся президенткою, я буду змушена заборонити всі незалежні медіа та відкрити кримінальні справи проти опозиційних політиків. Голосуйте за будь-якого кандидата, тільки не голосуйте за мене і цей фальшивий єврореферендум. Мій програш — єдиний шанс урятувати Молдову і життя ваших дітей».
Це був непоодинокий випадок використання дипфейків Маї Санду під час кампанії. Видання Politico оприлюднило дослідження організації #ShePersisted з аналізом прикладів гендерної дезінформації та дискримінації у Молдові. Зокрема, дослідники #ShePersisted повідомили про випадки поширення повідомлень у соцмережах, що містили фейкові відео про відставку Санду, на якому вона була «вдягена» у хіджаб, та пропозиції хабарів виборцям. Також ними була виявлена мережа у фейсбуці, пов’язана з олігархом Іланом Шором, у якій було розміщено сотні рекламних оголошень, які ймовірно стосувалися підкупу виборців. Їх переглянули сукупно понад 155 мільйонів разів. Журналісти порталу Ziarul de Gardă також опублікували розслідування мережі підкупу виборців, пов’язаної з олігархом Іланом Шором.
Підготовка до референдуму і виборів президента також показала, наскільки нестабільною є внутрішньорегіональна динаміка у Молдові. Зокрема, проросійська місцева влада автономного регіону Гагаузія стала на бік кандидатів пулу проросійського олігарха Шора, канали якого у телеграмі було заблоковано незадовго до виборів. Башканка (очільниця) Гагаузії Євгенія Гуцул є обвинуваченою у кримінальній справі, пов’язаній із дезінформацією та її поїздками до Росії задля домовленостей про співпрацю у низці напрямків. Пропагандисти намагалися представити Гуцул жертвою, а Санду — узурпаторкою, яка вирішила набрати політичних очок перед виборами.
У проросійських телеграм-каналах діяльність лідерки Гагаузії висвітлювали неспівмірно до інших кандидатів, публікуючи повідомлення про кожен її крок, особливо під час її поїздок. Гагаузія, у якій живе близько 155 тисяч людей або 4.6% жителів Молдови, стало найбільш антиєвроінтеграційним регіоном Молдови, випередивши невизнане Придністров’я. Згідно з результатами референдуму — «за» на референдумі про вступ до ЄС у Гагаузії проголосувало 5.16% жителів регіону, а проти — майже 95%. Перше місце на виборах президента посів тутешній уродженець Олександр Стояногло з результатом у майже 49% голосів виборців. У Придністров’ї результати референдуму були наступні: 31% — «за», майже 69% — «проти».
Масштаб російської дезінформації протягом кампанії був настільки великим, що за кілька тижнів до виборів європейські дипломати, зокрема очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок, почали попереджати про її вплив на процес голосування. Пропагандисти з анонімних телеграм-каналів у відповідь на ці заяви поширювали теорію змови про «західне кураторство» над Молдовою. Мовляв, у Посольстві США почали працювати люди, які допомагатимуть «організувати вибори правильно».
Результати голосування на референдумі про вступ до ЄС у невизнаному Придністров’ї. Джерело: сайт Центральної виборчої комісії Молдови
Також були зафіксовані випадки кібератак. За інформацією видання The Record, упродовж останнього тижня перед днем голосування поштові сервери парламенту Молдови зазнали кількох спроб зламу. Фахівці з кібербезпеки розслідують масштаби та наслідки інциденту й відстежують можливі маніпуляції з викраденими даними. Служба інформаційних технологій і кібербезпеки Молдови (STISC) у день голосування повідомляла про кампанію дезінформації, що поширюється через платформи миттєвих повідомлень, зокрема WhatsApp. Ішлося про маніпуляції, якими намагалися вплинути на громадську думку щодо виборів і референдуму. Потрібно відзначити, що 10 жовтня компанія Meta заблокувала низку сторінок, пов’язаних з Іланом Шором, його політсилою (партією «Шанс») і ключовими соратниками, зокрема очільницею (башканкою) автономного регіону Гагаузія Євгенією Гуцул. Загалом за порушення політики щодо фейків компанія Meta видалила 7 акаунтів у фейсбуці, 23 сторінки, одну групу і 20 акаунтів в інстаграмі. У цю мережу також входили фейкові акаунти в телеграмі, китайській платформі «Тікток» і російських «Одноклассниках» (OK.ru).
Реакції на «судний день»
У день голосування пропагандисти очікувано активізувалися. Причому настільки, що молдовська поліція заарештувала на кордоні групу, яка мала на меті фальсифікацію виборів на користь проросійських кандидатів у масштабі до 300 тисяч голосів. Відвертаючи увагу від цього, пропагандисти поширювали тези, що насправді махінаторами є нібито чинна влада. З самого початку передвиборчої кампанії пропагандисти вказували на те, що владна партія PAS покладається на голоси діаспори у Європі та Північній Америці. І одночасно писали, що найбільшу молдовську діаспору в Росії «кинули напризволяще» — мовляв, люди з усієї країни були вимушені їхати до Москви, бо на всю державу уряд відкрив лише дві виборчих дільниці. «Жителям Молдови, які живуть у Росії, режим Санду не дав проголосувати, завізши на дільницю в Москві тільки 10000 бюлетенів» — доповнював цю тезу у своєму телеграм-каналі проросійський блогер-пропагандист Дмитро Василець. У день голосування пропагандисти також поширювали повідомлення, що це — нечесно, коли «люди з простроченими паспортами, які багато років живуть на Заході та не планують повертатися до Молдови, вирішують долі молдован».
Пропагандисти також поширювали дописи про те, що голоси діаспори нібито теж є сфальсифікованими. Як приклад цього анонімні телеграм-канали з вибірки, яку дослідили фахівці «Детектора медіа», поширювали історію про «дівчину», яка прийшла на виборчу дільницю в одному з міст штату Флорида й нібито дізналася, що її голос уже враховано дільницею в Італії, і що це — нібито непоодинокий випадок. Скарги на фальсифікації було автоматично поширено і на референдум.
Пропагандисти стверджували, що румуномовні виборці нібито не розуміли, що роблять, і голосували так, «як їм скажуть». У такий спосіб вони змальовували антитезу — румуномовні проєвропейські виборці є «дурними маріонетками» в руках Заходу, а російськомовні опоненти євроінтеграції є «мудрими просвітниками». У цілому вони намагалися створити враження, що молдовани не розуміли, за що голосували, бо опозиція «не змогла» їм роз’яснити сенс вибору.
Реакції на результати референдуму та виборів
Результати викликали реакцію серед пропагандистів і проросійських кандидатів. Інтриги додавало те, що на початку підрахунку протоколів відсоткове співвідношення прихильників євроінтеграції було меншим проти її опонентів. Усередині Молдови «за» внесення поправок до конституції з метою приєднання Республіки Молдова до ЄС проголосували 46% громадян, і лише після підрахунку голосів діаспори за кордоном з’явилася перевага прихильників проєвропейського вектора Молдови — 50,5%.
Після появи остаточних результатів плебісциту пропагандисти почали вигадувати різні версії того, що сталося. Так, наступного дня після публікації результатів місцеві проросійські канали почали поширювати тезу, що низка кандидатів, які позиціювалися як прихильні до Росії, «насправді» підіграли Санду. Наче через заклики не йти на референдум узагалі, а не голосувати «проти», виборцям не вдалося схилити підсумки в бік провалу референдуму. Таких кандидатів називали зрадниками та «спойлерами шахрайства банди Санду»:
«Ну що, Додон, Кіку, Ткачук, Чубашенко, Ренато-балабол та інші — як тепер пояснять, за кого вони “бойкотували”!!! За такої-то явки???? Як вам результат референдуму “ЗА”???? А як вам "ПРОТИ"???? Саме ви, разом зі своїми глухими стратегами кинули молдавський народ! Саме ви — злили доленосні голоси народу, закликавши до бойкоту референдуму!» — писали в анонімному молдовському каналі на майже 6.5 тисячі підписників (орфографія збережена — «ДМ»).
Загалом в аналізованій вибірці місцевих каналів подібну тезу зі звинуваченням окремих кандидатів у провалі стратегії бойкоту референдуму опублікували 16 разів. Утім, це яскравий приклад «перевзування в повітрі», тому що протягом самої кампанії пропагандисти самі намагалася знизити явку на референдум на прикладі згаданих вище дипфейків з імітацією «агітації» Маї Санду. Згідно з молдовським законодавством, мінімально необхідний кворум для визнання референдуму дійсним — це участь у голосуванні третини від усіх зареєстрованих виборців, і цей показник явки був досягнутий. Саме тому проросійські кандидати закликали «бойкотувати» референдум в принципі, а щойно цей задум провалився — змінили позицію на 180 градусів, вигадавши зручну версію для пояснення результатів.
Пропагандисти намагалися змалювати результати Санду максимально похмурими, навіть попри те, що вона посіла перше місце. Мовляв, західні медіа відкрито пишуть про її провал, другий тур вона точно не виграє, а лідери багатьох впливових країн нібито «не поспішають вітати Санду з перемогою»:
«Ніхто не знає, чому Маю Санду і компанію не вітають глави Індії, Китаю, Бразилії, ПАР, Саудівської Аравії, Туреччини? Вони не раді?» — іронічно запитували читачів молдовського телеграм-каналу на майже 30 тисяч підписників.
У деяких повідомленнях посилалися на «свідченнями місцевих», які стверджували, що вони «у шоку й відчаї» від результатів через «фальсифікації». Деякі з пропагандистів почали взагалі стверджувати, що «Європа вкрала Молдову», а на цих виборах «померла демократія». Мовляв, це ще один доказ того, що вона не є ефективною і її треба змінити на кращу (про/російську) систему. Дійшло навіть до того, що Санду порівняли зі «зламаним годинником, який двічі на день все одно показує правильний час».
«Молдову зґвалтували євроінтегратори за наказом своїх господарів із Заходу. Вибори й референдум просто тупо вкрали, написавши потрібні результати. Але навіть при цьому трохи обіс…лися» — так метафорично передали власні враження від результатів виборів і референдуму автори анонімного каналу на понад 167 тис. підписників.
Український «слід»
Пропагандисти намагалися постійно створити хибний звʼязок між результатами референдуму й виборів і «руїною» в Україні. Мовляв, голос за Санду та на користь ЄС означатиме крах Молдови та нову війну, в якій безпосередньо нібито зацікавлена Україна. Проросійські анонімні телеграм-канали стверджували, що українська влада нібито намагалася зірвати вибори або вчинити провокацію задля перемоги Санду в другому турі. За їхніми словами, перемога на виборах потрібна президентці, щоб почати війну у 2025 році за підтримки України, щоб уникнути «провалу» її партії на парламентських виборах наступного року та не «втратити монополії на владу».
У аналізованій вибірці зустрічалися дописи, згідно з якими нібито особисто голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував Санду «ризикований і нестандартний план» задля покращення її внутрішньополітичної позиції. У цьому випадку пропагандисти залякували «операцією українських Збройних сил у Придністровʼї». Мовляв, президентка готова запровадити воєнний стан у країні, щоб скасувати другий тур, а отже — зберегти владу. Україні це нібито дає можливість «реалізувати свої інтереси у Придністров’ї без зайвого шуму». Умовний «план Єрмака — Санду» щодо скасування другого туру виборів і уявної «української інтервенції» до Придністров’я згадували в аналізованій вибірці вісім разів.
Габріель Гевін і Єва Хартог у колонці для Politico пишуть, що результати виборів у Молдові стали «витвережувальною перевіркою реальності» (sobering reality check) для Європейського Союзу, який поступово програє боротьбу за вплив на Молдову та Грузію (вибори до парламенту в якій відбуваються сьогодні, 26 жовтня) Кремлю.
На думку дослідників «Детектора Медіа» результати референдуму вказують, що пропагандистська машина намагається водночас переконати та посіяти сумніви, оскільки й те, й те приносить однаково бажаний ефект, а саме — скепсис у потребі європейського майбутнього. Протидія російській дезінформації у Молдові потребує консолідації ресурсів на державному рівні та поглиблення роботи з інституціями ЄС і партнерами в громадянському суспільстві.
Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач
