In English

У 2024 році Україна — у першій десятці світового рейтингу благодійності Charities Aid Foundation (CAF), маючи сьоме місце. Хоч і в порівнянні з 2023 роком Україна опустилася на п’ять позицій, але залишається у п’ятірці держав-лідерок, чий рейтинг благодійності зріс найбільше за останнє десятиліття. А цьогоріч у лютому засновник банку Monobank Олег Гороховський оприлюднив статистику, згідно з якою з часу повномасштабного вторгнення на «банки» зборів надійшов 1 мільярд євро. І за торішньою інформацією банку, загальна сума пожертв у 2023 році зросла у порівнянні з 2022 роком: середній донат складав 349 гривень замість 258, вдалося назбирати 24,7 мільярда гривень замість 8,5 мільярда. Зростання внесків за посередництва цього банку фактично відбулося більш ніж на 30%. Хоча потрібно врахувати, що у 2023 році показники донатів беруться за весь календарний період, а у 2022-му — лише з березня. Інформації за 2024 рік поки що немає.

Також є інформація найбільших благодійних фондів України. До прикладу, «Повернись живим» станом на жовтень 2024 року назбирав близько 3 мільярдів гривень, за повний календарний 2023 рік — 4,5 мільярда, а у 2022 році — 5,7 мільярда. Щодо фонду Сергія Притули, то у 2023-му там зібрали 2,1 мільярда гривень, а за перший рік великої війни — понад 4 мільярдів. 

Донатять також не тільки українці. Наприклад, найбільше пожертв у 2023 році зібрала англомовна платформа United24 — понад 7,9 млрд грн, або 63% від загального обсягу внесків за минулий рік серед двох найбільших українських фондів. Інформації за 2024 рік також поки немає. 

Як бачимо, інформація неповна, існують різні збори, туди залучені різні фінансові установи, організації, бізнеси, тож зробити висновки на основі даних двох фондів і одного банку складно. 

Попри це, пропагандисти Кремля всіляко намагаються знеславити ініціативність українців і кажуть, що вони «втомлюються» або їм уже «набридло» донатити. Деякі висміюють збори, інші — звинувачують тих, хто ініціює збори, у корупції та відмиванні грошей. Тобто намагаються зробити все, щоб посіяти недовіру в українців до самих же себе. Розповідаємо, як українці жертвують та чи справді показники «зменшилися» й навіщо росіянам спекулювати на темі грошей.

Як донатять українці

Причин благодійності багато. Дослідники пояснюють, що спільні виклики зближують соціальні групи, а що також «благодійність буває заразною». Людям важливо відчувати причетність до благородної справи. І не дарма рівень благодійності в Україні зріс уже в умовах великої війни — адже опитування Соціологічної групи «Рейтинг» за 2023 рік свідчить, що у 63% українців серед близьких і рідних є ті, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року (вибірка респондентів склала 1000 осіб). Тобто війна стосується більшості людей і зрозуміло, що вони залучені до допомоги.

Керівники головних благодійних фондів України також пояснюють, що донати — це емоційна історія, яка має злети й падіння. Про це, наприклад, розповів Сергій Притула. Восени 2023 року він казав, що «тенденції відверто жахливі». Але вже у грудні того ж року розповів, що «сталося просто диво» і з донатами все добре.

І в принципі, це нормальне явище для благодійництва. Найчастіше внески надходять після масованих обстрілів, перемог на фронті чи інших гучних подій. Погляньмо на інфографіку приватних донатів від «Монобанку» за 2023 рік:

Інфографіка — інстаграм «Монобанку»

Сплески надходжень припадають на конкретні події, пов’язані з російсько-українською війною, зокрема, на період блекаутів, прорив Каховської дамби тощо. Ця інфографіка відображає становище в одному українському банку серед багатьох інших. Проте заступник директора благодійного фонду «Повернись живим» Олег Карпенко погоджується з такою тезою. І каже, що збільшення активності у грошовій підтримці, як правило, спостерігається на тлі масштабних атак Росії по містах, з іншого боку — після «незначних перемог України», як-от чергових ударів по ворожій території або знищення командних пунктів Росії, авіації, кораблів.

Як приклад можна навести руйнування російськими ракетами столичної дитячої лікарні «Охматдит» 8 липня 2024 року: станом тільки на серпень зібрали 1 мільярд гривень, про що повідомляв міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Тоді ж росіяни дискредитували збори українців на «Охматдит». Писали, нібито «Монобанк» розпочав збір на лікарню раніше за російську ракетну атаку на дитячу лікарню. У анонімних телеграм-каналах вказували різні дати початку збору: дехто писав про 5 липня, інші — про 7 липня. Насправді Monobank спільно з започаткованою українським президентом ініціативою United24 відкрили банку для збору на 100 мільйонів для дитячої лікарні 8 липня. До зборів долучилися різні бізнеси, уряди — й повідомляли про це саме 8 липня. До цього списку входять й інші українські банки, наприклад, ПУМБ, Otpbank чи «Приватбанк» тощо.

Фейкороби не лише спробували довести, що удар по лікарні нібито інсценований — а й намагалися переконати, наче банківські установи разом з українським керівництвом «змовились» і витягують гроші з людей в Україні. Адже, якщо удар «інсценований», то кошти тим паче «не дійдуть» за призначенням.

У цьому випадку пропагандисти послуговуються класичною тактикою пропаганди — знеціненням. Вони навмисно применшують важливість, ефективність чи успішність певних подій, рішень, процесів тощо.

Як пропаганда дискредитує збори

Ще з 2022 року аналітики Центру досліджень Детектора медіа» фіксували низку підроблених благодійних сайтів, які збирали кошти «на підтримку» української армії. Зокрема, ми знайшли підробний сайт фонду «Повернись живим». Росіяни скопіювали зовнішній вигляд сайту, взяли справжній матеріал про те, що фонд «Повернись живим» зібрав понад 100 мільйонів доларів на підтримку української армії, переклали його та приписали цю інформацію «російським волонтерам». У фейковій версії всі збори перейшли нібито окупаційній армії. По суті, вони віддзеркалюють дії українців, що є типовою тактикою для російської пропаганди.

До речі, російський благодійний фонд «Потрібна допомога», який у Росії внесли до списку «іноагентів», й агентство онлайн-досліджень Tiburon Research провели власне соціальне опитування на тему благодійності й пожертвувань. За його результатами, близько половини респондентів (43% у 2023 році) не розуміють, чим робота благодійних організацій відрізняється від державних. А ще дослідники виявили, що «донатять на російський фронт» лише 18% респондентів. Інформацію збирали шляхом онлайн-опитувань росіян, вибірка склала 1200 респондентів із різних регіонів Росії.

Також пропагандисти вдаються до дискредитації української ініціативності, маніпулюючи економічними питаннями. Зокрема підвищенням тарифів в Україні та ціни за енергоносії, що призводить до подорожчання життя. Як наслідок — це дає їм підстави говорити про неспроможність українців донатити далі. Один із таких численних фейків — поширення анонімними телеграм-каналами історії про те, що в ЗСУ начебто займаються «сексуальною експлуатацією» жінок. Ідеться про те, що буцімто командування 44-ї окремої механізованої бригади примушує бійчинь збирати донати на бригаду за допомогою відвертих фото. Оскільки, мовляв, «українці вже давно не донатять».

Ще одна теза пропагандистів, яку вони просувають, — начебто нецільове використання пожертв або що збори — це шахрайство. Наприклад, фейкороби писали, що Фонд Сергія Притули оголосив черговий збір, начебто завищивши вартість одного БТР у 2,5 раза.

Але отримавши коментар від організації, ми з’ясували, що на високу ціну бронетранспортерів вплинуло декілька чинників, як-то місце купівлі (Велика Британія), технічний стан, достатня кількість на складах і логістика доставки. А потребу в придбанні саме цих машин погоджували з військовими.

А ще раніше пропагандисти писали, що українські волонтери під час російських атак «нахабно збирають гроші», заробляючи на людському горі, та намагалися переконати, що жертвувати на Збройні Сили України та допомагати волонтерам немає сенсу, адже ці гроші підуть, мовляв, не за призначенням.

Дискредитує роботу фондів «Повернись живим» і Фонду Сергія Притули й проросійський блогер Анатолій Шарій. Кожен оголошений ними збір коштів на потреби української армії викликає критику в телеграм-каналі блогера. Шарій пише, що волонтери — шахраї, які нібито «забувають» купити те, що обіцяли під час зборів. А тих, хто донатить Притулі та Стерненку, проросійський блогер називає «сільськими квочками». Мовляв, лише безграмотні вірять, що приватні особи, як-от Притула чи Стерненко, можуть купити байрактари чи інші товари. Пропагандист також поширює тезу, що українські волонтери організовують свою роботу через фірми-прокладки та відмивають кошти. Хоча і «Повернись живим», і фонд Сергія Притули регулярно звітують про свою роботу в соціальних мережах, і кожен може дізнатися та перевірити роботу фондів.

• Читайте також: «Рогулестан», «нацисти» і «безмозка влада»: якими меседжами «український» блогер-мільйонник Анатолій Шарій ділився протягом року великої війни.

І, до речі, інформація, як жертвувати на рахунки самого Шарія, є і в його телеграм-каналі, й на ютуб-каналі. Отримані кошти, крім начебто російських, Шарій нібито витрачає для допомоги українцям. Проте достовірної інформації про обсяги зібраних донатів і їхнє цільове використання не існує.

Звісно, не фейкові, а реальні випадки шахрайства з донатами існують. Нещодавно, наприклад, волонтерський медичний батальйон «Госпітальєри» повідомив про результати службового розслідування щодо колишньої працівниці фонду, 30-річної Анни Скольбушевської. Вона приблизно пів року збирала гроші нібито на потреби власного екіпажу, однак витрачала їх на подорожі й азартні ігри. Військові звернулися до правоохоронців щодо розтрати грошей. У «Госпітальєрах» закликали донатити лише на рахунок фонду або ж картки людей, перелічені на офіційному сайті батальйону.

Для того, щоб убезпечити людей від таких випадків, Мінцифри створило освітній серіал, як правильно донатити. У ньому розповідають, як перевіряти благодійні організації та волонтерів за допомогою пошуку у відкритих джерелах.

Але пропаганда вдається до узагальнення та намагається переконати аудиторію, що буквально кожна волонтерська організація «відмиває кошти». Пропагандисти таким чином намагаються підірвати довіру до волонтерських організацій і зменшити допомогу ЗСУ. 

А що у результаті? Українці жертвують і далі. Як і будь-яка благодійна діяльність, вона матиме періоди, коли суспільна активність зменшується, чи навпаки. Такі коливання та їхні закономірності підтверджують не тільки сучасна статистична інформація фондів, а й історичні дані. Наприклад, доцентка Запорізького національного університету Ольга Сирцова у 2017 році порівняла сплески допомоги жителями сучасної Запорізької області військовим у 1914—1916 і 2014—2016 роках.

«Спільною рисою двох періодів є відсутність заздалегідь продуманої державою логістики надання медичної допомоги пораненим воїнам. Тому виникла необхідність організації військових шпиталів за ініціативи благодійницьких організацій», — пише Ольга Сирцова.

Поступово й у 1916 році, й у 2016 році держави змогли розв’язати питання допомоги біженцям і пораненим військовим, і в обох випадках залученість волонтерів і благодійників знизилася. Зараз український волонтерський рух перебуває на новому етапі, який почався у 2022 році, і поки що відсутня повна інформація, яка б могла довести зростання, зменшення або його сталість.

Проте російські пропагандисти намагаються впливати на настрої українців, демонструючи, що «все погано», «жодної підтримки армії нема». Однак такі узагальнення, які ґрунтуються на поточних показниках, є або фейками, або спробами маніпулювати інформацією про коливання надходжень на благодійність чи підтримку Сил оборони України.

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач