Телеканали адресують негатив опозиції
АУП, «Телекритика»
У червні про розваги українські телеканали інформували глядачів частіше, аніж про економіку та фінанси. На периферії уваги телебачення – реформи в Україні, боротьба з корупцією. А увага телевізійних новин до політичних подій – найнижча з 2002 року (приміром, справи Тимошенко на початку червня стосувалося не більше 1% повідомлень). Такими є результати четвертої хвилі дослідження «Моніторинг політичних новин», проведеної 6–11 червня 2011 року Академією української преси (АУП) за участі вчених Інституту соціології НАН України. Дослідження здійснювалося методом контент-аналізу на базі семи провідних українських телеканалів – «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV та Першого національного.
Моніторинг свідчить про те, що телеканали в 2011 році вкрай нерівномірно висвітлюють діяльність влади та опозиції. Ця тенденція збереглася й у перший тиждень червня, коли проводилася чергова хвиля дослідження. Як і раніше, негативні оцінки адресуються переважно представникам опозиції.
В червні 74% усіх згадувань про політиків в ефірі всіх семи досліджуваних каналів стосувалися представників влади та правлячої коаліції, лише 20% – опозиції та 6% – інших політиків. (Нагадаємо, що у квітні пропорції були майже такі ж – 76%, 16%, 8%, у грудні було 63%, 30%, 7% – тобто диспропорції в увазі стабілізувалися.)
Щодо прямої мови, то 80% її належить представникам влади, 15% – опозиції, 5% – іншим політикам (у квітні було, відповідно, 74%, 16%, 10%, в лютому – 84%, 14% та 2%, в грудні – 70%, 26%, 4%).
Вражаючою, за словами президента Академії української преси Валерія Іванова, є ситуація з розподілом уваги на державному Першому національному каналі, який у перспективі має стати суспільним, але й нині існує коштом платників податків, тож має збалансовано відображати діяльність усіх політичних сил у країні, влади та опозиції. Тим часом у червні в новинах Першого національного співвідношення згадок про осіб із влади та коаліції, з одного боку, і про опозицію – з іншого – становило 86% проти 11% (85% проти 11% у квітні, 97% проти 0% у лютому, 73% проти 20% у грудні).
А пряма мова представників влади та правлячої коаліції на державному Першому національному становила взагалі 92% (опозиції та інших політиків – по 4%).
Про опозиційних політиків найчастіше – практично збалансовано – згадували в червні на СТБ – 50% (27% у квітні). На телеканалах групи Віктора Пінчука збалансованіше було представлено також і синхрони (пряму мову) представників опозиції. Найбільшою була частка синхрону представників опозиції в червні на Новому каналі (36%) та СТБ – 28% (у квітні вона становила 32% та 26%).
Взагалі ж наприкінці першої половини політичного року увага телеканалів до політичних новин додатково зменшилася. В перший тиждень червня, під час якого проводилося дослідження, тільки 14% повідомлень новинних програм провідних каналів українського телебачення стосувалися політичних подій в Україні (разом із лютим це найнижчий рівень за весь період спостережень із 2002 року). Про розваги громадян України інформували в червні частіше (15%), аніж про економіку та фінанси (12%).
Про діяльність президента Віктора Януковича йшлося у 9% повідомлень (у грудні – 6%, у лютому – 3%, в квітні – 9%). Холера та харчові отруєння – треті за популярністю події в новинах – 8%, майже так само часто фігурує в повідомленнях кримінальна хроніка – 7% (7% у квітні, в лютому – 5%). На периферії уваги телеканалів – реформи в Україні, боротьба з корупцією (по 2%).
Про пенсійну реформу протягом звітного тижня згадували двічі – на «Інтері» й ТРК «Україна». Хоча саме в цей час Верховна Рада розглядала, а 16 червня й прийняла у першому читанні урядовий законопроект стосовно реформування пенсійної системи (закон було ухвалено пізніше – 7 липня). А це питання стосується кожного громадянина країни.
Протягом чотирьох останніх місяців спостережень у новинах практично не відстежуються теми прав і свобод людини, діяльності громадських організацій. На тиждень, коли тривала червнева хвиля дослідження, припадав День журналіста, проте відносини влади та ЗМІ, нині доволі конфліктні, було подано лише у двох сюжетах на «Інтері» та «1+1». Акція Femen перед Спілкою журналістів у день професійного свята працівників медіа висвітлювалася в новинах. А от приїзд журналістів із руху «Стоп цензурі!» до резиденції «Межигір’я» з метою нагадати президенту про обіцянки показати всім охочим журналістам свою резиденцію, дані ще рік тому, було проігноровано всіма найрейтинговішими каналами України.
Таким чином, наголошують в АУП, продовжує реалізуватися стратегія відволікання громадян від соціальних та політичних проблем. Увагу відводять у бік розваг, трагічних випадків та кримінальних подій.
Ще одна невтішна тенденція: політичні новини подаються незбалансовано, з однією точкою зору, в позитивному та нейтральному контекстах. Причому, як і раніше, негативні оцінки адресуються переважно представникам опозиції.
На жаль, позитивна динаміка зростання кількості збалансованих повідомлень, яку було зафіксовано в квітні 2011-го вперше з 2005 року, зійшла нанівець. У червні тільки 15% повідомлень у цілому були з декількома точками зору, що менше, аніж у попередні місяці (у квітні 23%, в лютому 19%, в грудні 18%). Протягом усіх чотирьох місяців найбільше їх було на СТБ – 32% в червні, 30% у квітні та по 27% у лютому та грудні. Найменше їх на ICTV – 6%.
За даними моніторингу, найбільш резонансній політичній події – справі Юлії Тимошенко – в перший тиждень червня приділялося не більше 1% (!) всіх новин. Причому, тему подавали також радше однозначно: три чверті повідомлень про цю справу було дано з однією точкою зору.
Частка згадок про президента України Віктора Януковича і прем’єр-міністра Миколу Азарова зросла в ефірі семи каналів із 37% у квітні до 47% у червні (36% у лютому і 28% у грудні). Прямій мові президента найбільше часу приділяли Перший національний та «Інтер» (161 та 163 секунди відповідно). Частка прямої мови Юрія Луценка становила 6%, а Юлії Тимошенко – 4% (в квітні та грудні також 4%, в лютому лідерка БЮТ – «Батьківщини» взагалі не мала жодного випадку цитування в ефірі телеканалів).
У червні порівняно з квітнем ще значніше зменшилася увага до політичних партій (із 13% до 6%), політичних персон (із 41% до 34%) та політичних інститутів (із 69% до 65%). Особливо слід зазначити, що увага до політичних партій – найнижча за останнє десятиріччя. Серед політичних інститутів найчастіше в червні було згадувано силові відомства – 20% (16% у квітні, 23% в лютому, 19% у грудні), причому президент має тільки 12%. Силові відомства чотири місяці перебувають у фокусі уваги новин. Тобто, зазначають експерти, підтверджуються тенденції, характерні для авторитарних суспільств, – медіа відбивають безсилля політичних партій як презентантів поглядів громадян та водночас зростаючу силу каральних органів.
Примітним є те, що всі тенденції, виявлені в дослідженні АУП, співвідносяться також із результатами якісного аналізу новин восьми провідних телеканалів України щодо дотримання ними професійних стандартів інформаційної журналістики, який проводить громадська організація «Телекритика».
Нагадаємо, що в червні 2011 року на першому місці за кількістю матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності на центральних українських телеканалах знову залишається державний Перший канал, із незначним зменшенням кількості таких сюжетів зі 127 у травні до 124 у червні. Суттєво побільшало таких матеріалів порівняно з травнем на «1+1» та ICTV, завдяки чому «Інтер» посів у червні лише «почесне» 4-те місце серед каналів, які розміщують матеріали з ознаками замовності.
Ще однією тенденцією червня стало зменшення загальної кількості негативних матеріалів про опозицію. Водночас триває основна тенденція останніх місяців – у матеріалах із ознаками замовності переважно подають позитивну інформацію про дії влади.
Матеріали бізнес-тематики з ознаками замовності, які переважно рекламують бізнес чи благодійництво власників, за даними моніторингу ТК, в червні були відсутні на 5-му каналі та «Інтері». Найбільшу кількість таких матеріалів мають «1+1» та ICTV.
В аспекті порушення телеканалами журналістських стандартів у матеріалах із ознаками замовності на ICTV, СТБ і 5-му каналі в червні відчутно зросла кількість недостовірної інформації. На більшості каналів зросла кількість неточної подачі фактів.
Для реалізації політичного замовлення значну роль прогнозовано продовжують відігравати замовчання тем або їхніх складових (позицій і аргументації окремих сторін, експертних оцінок, конкретних фактів і бекґраундів), оприлюднення яких є невигідним для замовника. Хоча в червні замовчування важливих політичних тем зменшилося. Утім, це може бути пов’язано зі зменшенням кількості політичних подій. Але загальні тенденції зниження якості новин залишилися сталими.
Аналіз квітневої хвилі дослідження
