Не тільки практичні знання з основних видів сучасної журналістики, але й глибинне розуміння цінностей, світогляду та етики професії, її місії та місця в суспільстві. Саме цим, а також можливістю пожити у Львові, попрацювати в найкраще обладнаному, за словами адміністрації, навчальному медіацентрі Західної України, й шансом пройти практику у провідних американських та європейських ЗМІ привабила своїх перших студентів магістерська програма з журналістики Українського Католицького університету. Цього року їх лише сімнадцятеро (15 студентів і двоє слухачів), і їхні задоволені обличчя можна було бачити 20 вересня у конференц-залі нового корпусу УКУ на інавгурації магістерки.

Серед студентів – львів’яни, кияни, молоді люди з Херсона, Миколаєва та Луцька, а також одразу троє з містечка Теребовлі на Тернопільщині. Випускники Могилянки, університетів Шевченка та Франка, Львівської академії мистецтв і самого УКУ, молоді медійники-практики й вихідці з інших сфер, що вирішили опанувати журналістську професію.

Чотири семестри їх навчатимуть стаціонарно за моделлю «універсального журналіста», даючи базові практичні знання з теле-, радіо-, газетно-журнальної та інтернет-журналістики. За кілька тижнів навчання вони вже встигли зняти й змонтувати фільм-презентацію, в якому кожен із учасників програми мав хвилину, щоб розповісти про себе викладачам і гостям інавгураційної церемонії.

УКУ був «вагітний» ідеєю журналістської програми здавна. Як розповів ректор університету отець Борис Ґудзяк, Синод Української греко-католицької церкви підтримав створення у навчальному закладі кафедри журналістики, а мер Львова (він же власник найпотужнішого в місті медіахолдингу) Андрій Садовий «акцентував на тому, що місто потребує альтернативної програми журналістської освіти». Безпосередньо на порядок денний це питання поставив член сенату УКУ, польський режисер Кшиштоф Зануссі.

Кафедру журналістики Гуманітарного факультету УКУ очолив медіаексперт, журналіст і редактор Ігор Балинський. Підготовка до першого набору тривала два роки. «Я дуже радий, що це магістерка, – каже отець Борис. – Ми дійшли консенсусу, що журналістика – це професія, яка потребує попередньої загальної, а деколи ще й спеціальної освіти. Це чимале методологічне зміщення». До участі в програмі було запрошено бакалаврів, спеціалістів та магістрів будь-яких, не лише гуманітарних, спеціальностей. Таким чином УКУ зробив крок у бік західної моделі журналістської освіти, в доцільності якого, за словами проректора університету Володимира Турчиновського, довелося переконувати Міністерство освіти і науки.

Міський голова Андрій Садовий, вітаючи викладачів та студентів програми, порівняв журналіста без профільної освіти з людиною, що береться за скальпель і збирається робити операцію, не маючи освіти медичної. Він висловив сподівання, що магістерська програма дасть змогу журналістам «працювати, дихаючи на повні груди».

Попри те, що магістерська програма готуватиме світських, а не релігійних журналістів, було б дивно, якби її творці не скористалися нагодою познайомити студентів зі специфікою взаємин церкви та медіа. Їм запропонують курси «Християнська духовність у постмодерну добу» та «Церква і соціальна комунікація», а також ще п’ять світоглядних дисциплін («Вступ до журналістики», «Медіа і мораль», «Західна цивілізація», «Історія ідей» та «Новітня українська журналістика») і чотирнадцять фахових, серед яких «Медіакритика», «Медіапсихологія», «Медіариторика», «Західні моделі журналістики», «Есеїстка», «Медіа і політика» та інші, зокрема, знову ж таки, «Медіа і релігія». Вивчатимуть також іноземну мову. Отець Борис висловив сподівання, що благодатний вплив на душі студентів справлять не лише відповідні дисципліни, але й навчання в одному приміщенні з богословами.

Для творців програми важливо показати студентам, якою є журналістика не лише в Україні, але й за її межами, зокрема в тих країнах, де творяться канони професії. Троє студентів, що матимуть найвищі бали за підсумками першого року навчання, поїдуть на двотижневе стажування до редакцій поважних ЗМІ Італії, Польщі та США: саме ці країни, на думку Ігоря Балинського, представляють три найважливіші для нас західні моделі медіа.

Серед постійних викладачів програми – отець Борис Ґудзяк, історик Ярослав Грицак, головний редактор «Історичної правди» та «Владометру» Вахтанг Кіпіані, професор ЛНУ імені Франка Борис Потятиник, редактор журналу «Медіакритика» Наталія Габор, львівські журналісти Володимир Павлів, Люба Сорокіна та Андрій Великий. Особливу гордість УКУ становлять закордонні викладачі: Ліенн Пупчек із американського університету Queens, журналіст польської газети Rzeczpospolita Павел Решка та інші. Тут уже побував знайомий читачам ТК Джозеф Ґаларно. Майстер-класи студентам читатимуть Світлана Пиркало, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Сергій Рахманін, Матвій Ганапольський, Ігор Померанцев і Віталій Портников.

Останні двоє виступили перед гостями, студентами та викладачами УКУ з несподіваними інавгураційними промовами. Головний редактор каналу ТВі Віталій Портников розповів дві історії-притчі зі свого життя, що ілюстрували важливість журналістської принциповості та вірності своїм переконанням. «У нашій країні практично немає журналістики, яка б розуміла церкву як повноцінний великий організм, що впливає на суспільство. А церква – це набагато складніший організм, ніж будь-яка політична чи культурна інституція. Колись нам із нуля доводилося створювати міжнародну, а згодом ділову журналістику. Ви маєте тут, в УКУ, унікальну можливість. Адже без церковного представництва у світській журналістиці медійне коло не є повне», – сказав Віталій Портников. А ось поет і журналіст «Радіо Свободи» Ігор Померанцев виголосив ціле есе про сутність журналістики.

Останнім промовцем був монсеньйор Пол Тайґе, секретар Папської ради з соціальних комунікацій. Він наголосив на важливості етики – не лише професійної, але й загальнолюдської, – для сучасної журналістики. «Моральна дилема журналістики не в тому, що таке добро і що таке зло, а в тому, як не робити зла, залишаючись вірним високим принципам», – сказав він. Журналіст, уважає монсеньйор Пол, повинен не лише сам дотримуватися високих стандартів, але й спонукати до цього своїх колег. Він наголосив на важливості тих змін, що відбуваються нині в журналістиці, але нагадав: попри те, що більшість мас-медіа працюють у режимі, що вимагає від аудиторії негайної реакції, ми повинні також давати людям поживу для роздумів.